07 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3628/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П, розглядаючи у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, починаючи з 29 квітня 2025 року призначити та виплатити ОСОБА_2 пенсію за віком відповідно до ст.40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2022, 2023, 2024 роки.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому з 09.09.2011 була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХІІ. При досягненні пенсійного віку та маючи намір отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV, позивач звернувся до пенсійного органу з відповідною заявою. Однак, на підставі заяви від 29.04.2025, позивача переведено з пенсії за вислугу років, призначеної з 09.09.2011 за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розмір якої розраховано з урахуванням проіндексованої середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115) - 8913,83 грн, яка враховувалася під час обчислення пенсії за вислугу років, що в повній мірі відповідає вимогам абзацу другого частини третьої статті 45 Закону. Позивач не погоджується із вказаним та вважає, що для розрахунку пенсії слід брати показник середньої заробітної плати за три роки, що передують зверненню про призначення пенсії за віком (тобто, за 2022, 2023 та 2024 роки), оскільки із заявою про призначення пенсії на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" він звернувся вперше.
Ухвалою судді від 09.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.
ГУ ПФУ в Кіровоградській області (надалі відповідач) надав відзив на позов, в якому просить суд відмовити в його задоволенні, оскільки позивачу була призначена пенсія з 09.09.2011 на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХІІ. Тому 29.04.2025 відбувся перехід з одного виду пенсії на інший, оскільки чинне законодавство України не передбачає можливості призначення пенсії більше одного разу.
Дослідивши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_2 , отримуючи з 09.09.2011 пенсію за вислугу років та досягнувши пенсійного віку він звернувся до відповідача із заявою від 29.04.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV.
За результатом розгляду вказаної заяви позивача переведено з пенсії за вислугу років, призначеної з 09.09.2011, на пенсію за віком з 29.04.2025.
Вказане сторонами не заперечувалось.
В травні 2025 року позивач звернувся до відповідача з вимогою призначити йому пенсію за віком та застосувати середню заробітну плату за 2022-2024 роки.
На звернення позивача пенсійний орган листом від 28.05.2025 за вих.№4302-4298/К-02/8-1100/25 повідомив ОСОБА_2 про те, що його переведено з пенсії за вислугу років, призначеної 09.09.2011 згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХІІ на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV. Також в листі зазначено, що розмір його пенсії розраховано з урахуванням проіндексованої середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115) - 8913,83 грн, яка враховувалася під час обчислення пенсії за вислугу років, що в повній мірі відповідає вимогам абзацу другого частини третьої статті 45 Закону (а.с.12).
Позивач не погоджується із вказаним та вважає, що для розрахунку пенсії слід брати показник середньої заробітної плати за три роки, що передують зверненню про призначення пенсії за віком (тобто, за 2022, 2023 та 2024 роки), оскільки із заявою про призначення пенсії на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" він звернувся вперше.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі Закон №1058) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно зі статтею 1 Закону №1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 9 Закону №1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно із статтею 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону України № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Згідно частини третьої статті 45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства слідує, що частини третя статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за Законом №1058, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 червня 2020 року у справі №127/7522/17, де зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до статті 2 Закону № 1788-XII призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.
Згідно зі статтею 51 Закону №1788-ХІІ пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Пунктом "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ (в редакції, чинній до 01.04.2015) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Згідно копій трудової книжки НОМЕР_1 , суд убачає, що позивач з 15.08.1986 по 31.08.2011 працював на посаді вчителя фізичного виховання у Жовтневій ЗШ І-ІІ ступенів (а.с.13-16), з якої був звільнений у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років (а.с.14).
Таким чином, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у випадку позивача 09.09.2011 йому було призначено пенсію за вислугу років на умовах пункту "е" статті 55 Закону № 1788-XII, оскільки саме цей закон містить норми щодо призначення пенсій за вислугу років для окремих категорій працівників, зокрема, для працівників освіти.
Разом з тим, згідно матеріалів справи суд убачає, що із заявою на пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше 29.04.2025.
При цьому, суд вказує, що на момент звернення із заявою від 29.04.205 позивач набув право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 вказаного Закону, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону №1058-ІV, оскільки за таким призначенням він звернувся вперше.
Верховний Суд України вже аналізував подібні правовідносини і у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
Зазначена правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23, встановивши, що позивачу з 11 лютого 2013 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV він звернувся вперше 11 січня 2023 року, дійшов висновку про наявність у нього права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2020 - 2022 роки, з огляду на те, що за цих обставин має місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №317/4184/16-а (про що зазначає позивач у касаційній скарзі), від 27 листопада 2024 року у справі № 560/11681/23, від 16 січня 2025 року у справі № 580/4901/22 та від 31 січня 2025 року у справі №200/1478/24.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2022 - 2024 роки.
Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше 29.04.2025, відтак відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки, однак ним неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні за інший період, зокрема за 2014, 2015 та 2016 роки.
Відтак, обраховуючи пенсію позивача з 29.04.2025 відповідач помилково засотував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015 та 2016 роки.
Підсумовуючи зазначене вище, в контексті викладеного, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо застосування показника середньої заробітної плати за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115) - 8913,83 грн при призначенні позивачу пенсії за віком у 2025 році.
Разом з тим, для ефективного захисту прав позивача суд вважає за доцільне визнати протиправною бездіяльність ГУ ФПУ в Кіровоградській області щодо не застосування показника середньої заробітної плати за 2022, 2023 та 2024 роки при призначенні пенсії за віком з 29.04.2025.
Враховуючи, що відповідач, здійснивши переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, не дотримався вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", такі дії не можуть відповідати приписам частині 2 статті 2 КАС України, а тому позовна вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, провести перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2022, 2023 та 2024 роки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 гривень, що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.17).
Враховуючи положення статей 139 КАС України та задоволення позову суд дійшов висновку про те, що на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у повному розмірі 1211,20 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 262, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009; код ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо призначення пенсії за віком ОСОБА_2 з 29.04.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2022, 2023 та 2024 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2022, 2023 та 2024 роки починаючи з 29.04.2025 та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК