07 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2872/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П, розглядаючи у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009; код ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Хомича Івана Олександровича, звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2017, 2018 та 2019 роки, починаючи з 25.06.2020;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2017, 2018 та 2019 роки, починаючи з 25.06.2020.
Ухвалою судді від 12.05.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви та зазначено, що на виконання вимог частини 6 статті 161 КАС України необхідно надати заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Недоліки позовної заяви усунуто шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду.
У вказаній заяві представник позивача зазначає, що останні й про своє порушене право дізнався з листа-відмови відповідача від 03.04.2025 року №1100-0202-8/20371.
27.05.2025 року суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду винесла ухвалу про прийняття до розгляду позовної заяви та відкрила провадження у справі. Цією ухвалою суд вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Надаючи правову оцінку заяві представника позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, суд приходить до висновку, що наведені представником позивача причини пропуску строку звернення до суду щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача не є поважними, оскільки позивач, отримуючи пенсію щомісяця, знав про її розмір, а також мав реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про пенсійні виплати. Разом з тим, звернення до пенсійного органу з адвокатським запитом у березні 2025 не змінює дату початку відліку строку звернення до суду, а свідчить про початок вчинення активних дій для отримання інформації. Адвокат не навів суду поважних причин неможливості позивача звернутись як до відповідача, так і до суду у більш коротші строки.
Відтак, суд відхиляє вказані доводи представника позивача, як необґрунтовані.
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
За змістом статті 122 КАС України законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду може мати місце тільки за встановлення обставин щодо початку перебігу строку звернення до суду, зокрема, обставин, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, та з'ясування причин пропуску цього строку.
Слід зазначити й те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.02.2021 у справі №800/30/17 зауважила, що вжиття конструкції "повинна була дізнатися" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У постанові Верховного Суду від 12.05.2022 у справі №640/8010/20 зроблено загальний висновок про те, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Звернувшись до суду з цим позовом 05.05.2025 (через систему «Електронний суд»), позивач заявив позовні вимоги з 25.06.2020, тобто поза межами шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 КАС України,
Оскільки позивач про наявність підстав для звернення до суду з цим позовом мав дізнатись щонайменше у липні 2020, а цей позов подано у травні 2025 року, суд вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 КАС України.
Поряд із цим процесуальний закон не виключає можливості поновлення строку звернення до суду, якщо буде доведено наявність поважних підстав для цього.
Однак, наведені представником позивача причини пропуску строку звернення до суду, як на переконання суду, є неповажними.
Інших причин пропуску строку звернення до суду не наведено, доказів, які б свідчили про поважність причин такого пропуску, не надано.
Суд вважає, що з огляду на строки виплати пенсій, установлені статтею 52 Закону №2262-XIІ (щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія) та строк звернення до адміністративного суду, установлений частиною 2 статті 122 КАС України, враховуючи, що позов подано до суду 05.05.2025 (через систему «Електронний суд»), судовому захисту підлягають порушені права позивача у межах останніх шести місяців, що передують даті звернення до суду, тобто починаючи з 05.11.2024.
Такий висновок відповідає правовій позиції щодо застосування шестимісячного строку звернення до суду у спорах з приводу нарахування та виплати щомісячних підвищень, доплат, індексації до пенсії, які наведені у постановах Верховного Суду від 09.02.2022 року у справі № 460/8776/20, від 01.06.2022 року у справі № 460/100/21, від 15.06.2022 року у справі № 280/3045/19.
Більш того, позивач письмово підтвердив, що не заперечує щодо розгляду його позовних вимог з 05.11.2024 у разі якщо суд дійде висновків про пропуск ним строків звернення до суду.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду наразі передбачені статтею 123 КАС України.
Так, згідно з частинами 3, 4 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
У ході судового розгляду справи суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Тож у частині вимог про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 25.06.2020 по 04.11.2024 позов слід залишити без розгляду. В іншій частині позовних вимог розгляд справи необхідно продовжити.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 256, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області в частині вимог про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 25.06.2020 по 04.11.2024 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК