07 липня 2025 року м. Київ № 640/22164/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження питання про ухвалення додаткового рішення в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Генеральної прокурора України, в якому просив суд:
визнати протиправним та скасувати наказ №1145ц від 17 жовтня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 18 жовтня 2019 року;
поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України або рівнозначній посаді в органах прокуратури України;
стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року справу прийнято до провадження та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2021 року змінено найменування відповідача з Генеральної прокуратури України на Офіс Генерального прокурора.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2021 року та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України від 17.10.2019 №1145ц про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України та органів прокуратури; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України з 21 жовтня 2019 року; стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за час вимушеного прогулу з 21.10.2019 по 28.07.2021 у розмірі 1 182 973,91 грн, без відрахування податків і зборів.
Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 травня 2022 року скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року, а справу направлено на новий апеляційний розгляд.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2021 року про відмову в задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду від 15.03.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2022 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора від 17.10.2019 №1145ц про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України та органів прокуратури. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України з 19 жовтня 2019 року. Справу в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
На адресу Київського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №640/22164/19, які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Балаклицькому А.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року (суддя Балаклицький А.І.) адміністративна справа № 640/22164/19 прийнята до провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року прийнято до провадження матеріали адміністративної справи №640/22164/19 та продовжено її розгляд.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 640/22164/19 від 18.04.2025, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 04.07.2025, позовну заяву ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено повністю.
Стягнуто з Офісу Генерального прокурора (ЄДРПОУ:00034051; місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 : адреса: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.10.2019 по 15.03.2023 в розмірі 2 280 495,98 (два мільйони двісті вісімдесят тисяч чотириста дев'яносто п'ять) гривень 98 копійок.
Від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій позивач просить суд вирішити питання про відшкодування судових витрат, зокрема просить стягнути судовий збір, сплачений ним за подачу позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг загальною сумою 3457,80 грн.
Розглядаючи вказану заяву суд виходив із такого.
У силу вимог частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Рішення суду від 18.04.2025 ухвалено у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Оскільки у суду відсутня необхідність в розгляді питання щодо ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, а також те, що рішення суду від 18.04.2025 ухвалено в порядку письмового провадження, суд визнав за необхідне питання про ухвалення додаткового рішення розглянути в порядку письмового провадження.
Так, частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відтак, з аналізу змісту вказаної статті вбачається, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
У силу вимог до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Матеріалами справи підтверджується, що при зверненні до Окружного адміністративного суду м. Києва із вказаною позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн згідно квитанцією № N1F054534M від 12.11.2019; при зверненні до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м . Києва 25.02.2021 було сплачено судовий збір в розмірі 1152,60 грн, що підтверджується квитанцією № 1058587440 від 05.05.21; при зверненні до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.21 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2022 сплачено судовий збір у розмірі 1536,80 грн (квитанція № 1080264592 від 15.09.2022).
При цьому, суд касаційної інстанції при задоволенні касаційної скарги не вирішував питання розподілу судових витрат за подання ОСОБА_1 позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Тобто, підставою для ухвалення додаткового судового рішення є не вирішення судом при ухваленні основного судового рішення питання про судові витрати.
Суд зазначає, що додаткове судове рішення ухвалюється тим судом, що ухвалив рішення та відповідно не вирішив питання про судові витрати у справі понесенні сторонами та заявлені до відшкодування.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до положень статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками вирішення апеляційної скарги здійснює новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками вирішення касаційної скарги здійснює новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Щодо стягнення судових витрат за розгляд справи в касаційному порядку, суд зазначає, що частина шоста статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає умов, за яких здійснюється розподіл судових витрат у разі повернення адміністративної справи на новий розгляд.
Системний аналіз викладених положень дає підстави для висновку про те, що у випадках передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання касаційної скарги, здійснює адміністративний суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеного в ухвалі від 20 грудня 2019 року у справі № 826/4788/17 та в ухвалі від 13 жовтня 2020 року у справі №540/474/19.
Відтак, суд приходить до висновку, що питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи та залежить від кінцевого рішення, яким буде вирішено позовні вимоги по суті спору.
Відтак, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат за розгляд справи в суді першої інстанції, в апеляційному та касаційному порядку - підлягають задоволенню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 судових витрат із сплати судового збору за подання позовної заяви на суму 768,40 грн, апеляційної скарги на суму 1152,60 грн та за подання касаційної скарги на суму 1536,80 грн, що разом складає 3457,80 грн.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242, 246, 250-252, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 640/22164/19 задовольнити.
Стягнути з Офісу Генерального прокурора (ЄДРПОУ:00034051; місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 : адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 3457,80 грн (три тисячі п'ятдесят сім гривень вісімдесят копійок).
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Шевченко А.В.