07 липня 2025 року № 320/62427/24
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КІРЛАЙТ КОМПАНІ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «КІРЛАЙТ КОМПАНІ» (далі - позивач, ТОВ «КІРЛАЙТ КОМПАНІ») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий/податковий орган) про визнання протиправним протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.11.2024 №231163 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «КІРЛАЙТ КОМПАНІ» критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити товариство з обмеженою відповідальністю «КІРЛАЙТ КОМПАНІ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Позивачем вимоги ухвали виконано належним чином.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про протиправність рішення контролюючого органу про відповідність ТОВ «КІРЛАЙТ КОМПАНІ» критеріям ризиковості платника податку, оскільки останнє не містить обгрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.01.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Позивачем вимоги ухвали виконано належним чином.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому зазначено, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до пункту 8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. Підставами та передумовами прийняття оскаржуваного рішення слугував аналіз податкової інформації, яка наявна в інформаційних системах контролюючого органу. Вказав, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків в порядку, передбаченому Податковим кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання вимог цього кодексу.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Товариство з обмеженою відповідальністю КІРЛАЙТ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ: 44790782, адреса: 04112, місто Київ, вулиця Парково-Сирецька, будинок 12-А, офіс 2) в 2022 році зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з 27.02.2022 зареєстроване як платник податку на додану вартість.
Видами діяльності з КВЕД є: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 46.14 Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 69.10 Діяльність у сфері права; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.51 Роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 23.99 Виробництво неметалевих мінеральних виробів, н.в.і.у. 42.11 Будівництво доріг і автострад; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання.
Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових 21.02.2024 прийнято рішення №40879 про відповідність ТОВ «КІРЛАЙТ КОМПАНІ» критеріям ризиковості платника податку відповідно до пункту 8 Критерії ризиковості платника податку.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивачем на адресу контролюючого органу подано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, долучивши відповідні первинні документи.
За результатами опрацювання поданих позивачем документів, 05.11.2024 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення №231163, відповідно до якого ТОВ «КІРЛАЙТ КОМПАНІ» визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Зі змісту вказаного рішення вбачається, що Комісією регіонального рівня, відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165), на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку додатку №1 до Порядку №1165 у зв'язку з виявленням обставин та / або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності встановлено відповідність товариства критеріям ризиковості, а саме:
03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутне придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;
07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/ розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);
11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
Підставою прийняття оскаржуваного рішення стали господарські операції за період з 25.08.2023 по 21.02.2024, за кодами УКТЗЕД 2713, 270900, 2710, 2517, 6006, 27150000, 6801000000, 6810.
Не погоджуючись з рішенням від 05.11.2024 №231163, позивачем на адресу податкового органу подану скаргу від 14.11.2024 №9345138211, за результатами розгляду якої рішенням Комісії з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.11.2024 №241142 залишено скаргу без задоволення та рішення Комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку без змін.
Вважаючи рішення від 05.11.2024 №231163 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За визначенням, наведеним у пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з пунктом 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).
Так, додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев'ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев'ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що правовими нормами Порядку № 1165, зокрема, пункту 6, передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Перевірці відповідності критеріям ризиковості платника податку, підлягає тільки той платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.
Тобто, перевірка платника податків щодо відповідності критеріям ризиковості платника податків ініціюється лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.
Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання, лише з підстав наявності податкової інформації, Порядком № 1165 не передбачено.
При цьому, відповідно до пункту 6 Порядку № 1165, виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийнято з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Додатком №1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає такий критерій, як наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Таким чином, при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковий орган проводить моніторинг відповідності/невідповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції. При цьому, форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі пункту 8 Критеріїв.
Законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Суд зазначає, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на них законодавством завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Викладені відповідачем доводи у відзиві на позовну заяву, обґрунтовані лише тим, що у даному випадку внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов'язкових юридичних наслідків.
Водночас, підтвердження обставин, що позивач та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав. Під час розгляду справи відповідач не надав належних доказів, які досліджувалися в ході засідання Комісії і які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Як зазначено вище, Головне управління ДПС у м. Києві в оскаржуваних рішеннях зазначило про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Так, у спірних рішеннях вказано коди податкової інформації, яка є підставою для їх прийняття:
03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутне придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;
07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/ розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);
11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;
Підставою прийняття оскаржуваних рішень стали господарські операції за період за період з 25.08.2023 по 21.02.2024, за кодами УКТЗЕД 2713 (бітум нафтовий), 270900 (нафтопродукти сирі або інші), 2710 (нафта та нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів), 2517 (щебінь, ЩПС), 6006 (інші полотна трикотажні, машинного чи ручного в'язання), 27150000 (асфальтобетонна суміш), 6801000000 (плити, бюрдюри з природного каменю), 6810 (вироби з бетону, зливоприймальники, плити, бордюр).
Щодо коду податкової інформації 03 (відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутне придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності), суд враховує наступне.
За перевіряємий період позивач здійснював господарські операції з ТОВ «АБЗ1», ТОВ «Автошлях 2020», ТОВ «АПФ-ГРУП», ТОВ «ІНФРАПОІНТ», ТОВ «Леста Трейд», ТОВ «Тека Петроліум».
Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «АБЗ1», суд зазначає таке.
Між позивачем та ТОВ «АБЗ1» 31.03.2024 було укладено договір поставки №АБ-03-23-10, відповідно до якого ТОВ «АБЗ1» поставляло асфальтобетонну суміш на адресу позивача.
На підтвердження господарських операцій між позивачем та ТОВ «АБЗ1» до матеріалів справи долучено:
- договір поставки від 31.03.2023 №АБ-03-23-10;
- додаткову угоду №1 до Договору поставки від 31.03.2023 №АБ-03-23-10;
- платіжні інструкції від 07.11.2023 №287, від 01.11.2023 №267.
Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «Автошлях 2020», суд зазначає таке.
Між позивачем та ТОВ «Автошлях 2020» 01.05.2023 було укладено договір поставки №01/05-23, відповідно до якого ТОВ «Автошлях 2020» поставляло асфальтобетонну суміші, щебінь, керамзит, відсів, пісок, фігурні елементи мостіння та інші будівельні матеріали на адресу позивача.
На підтвердження господарських операцій між позивачем та ТОВ «Автошлях 2020» до матеріалів справи долучено:
- договір поставки від 01.05.2023 №01/05-23;
- видаткові накладні від 06.11.2023 №410, від 14.11.2023 №448, від 14.11.2023 №448, від 13.11.2023 №446, від 15.11.2023 №439, від 17.11.2023 №445, від 29.09.2023 №290, від від 29.09.2023 №291, від 06.12.2023 №538, від 18.12.2023 №568, від 08.12.2023 №540, від 06.12.2023 №539;
- платіжні інструкції від 12.09.2023 №778, від 12.09.2023 №759, від 12.09.2023 №768, від 12.09.2023 №760, вді 22.08.2023 №578, від 22.08.2023 №594.
Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «АПФ-ГРУП», суд зазначає таке.
Між позивачем та ТОВ «АПФ-ГРУП» було укладено договір купівлі-продажу від 24.10.2023 №АПФ-57, відповідно до якого ТОВ «АПФ-ГРУП» продає позивачу паливо пічне, синтетичне рідке паливо, паливо котельне, паливо нафтове, суміш нафтову, газовий конденсат.
На підтвердження господарських операцій між позивачем та ТОВ «АПФ-ГРУП» до матеріалів справи долучено:
- договір поставки від 01.05.2023 №01/05-23;
- видаткові накладні від 14.11.2023 №448, від 06.11.2023 №410, від 13.11.2023 №446, від 14.11.2023 №448, від 17.11.2023 №445, від 15.11.2023 №439, від 29.09.2023 №291, від 29.09.2023 №290, від 18.12.2023 №568, від 06.12.2023 №538, від 06.12.2023 №539, від 08.12.2023 №540;
- платіжні інструкції вді 12.09.2023 №759, від 12.09.2023 №778, від 12.09.2023 №760, від 12.09.2023 №768, від 22.08.2023 №594, від 22.08.2023 №578.
Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «ІНФРАПОІНТ», суд зазначає таке.
Між позивачем та ТОВ «ІНФРАПОІНТ» було укладено договір поставки від 06.06.2023 №К-09/06-1, відповідно до якого ТОВ «ІНФРАПОІНТ» поставляло будівельні матеріали на адресу позивача.
На підтвердження господарських операцій між позивачем та ТОВ «ІНФРАПОІНТ» до матеріалів справи долучено:
- договір поставки від 09.06.2023 №К-09/06-1;
- товарно-транспортні накладні від 02.10.2023 №Р-532, від від 05.10.2023 №Р-565;
- видаткові накладні від 02.10.2023 №532, від 05.10.2023 №565;
- платіжні інструкції від 27.09.2023 №181, від 17.10.2023 №230.
Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «Леста Трейд», суд зазначає таке.
Між позивачем та ТОВ «Леста Трейд» було укладено договір поставки від 12.06.2023 №12/06-23, відповідно до якого ТОВ «Лест Трейд» поставляло на адресу позивача товарний бетон, будівельні розчини, залізобетонні вироби ,фігурні елементи мостіння, та інші будівельні матеріали.
На підтвердження господарських операцій між позивачем та ТОВ «Леста Трейд» до матеріалів справи долучено:
- договір поставки від 12.06.2023 №12/06-23;
- видаткові накладні від 01.09.2023 №907, від 06.09.2023 №917, від 12.09.2023 №947, від 14.09.2023 №948;
- платіжні інструкції від 20.11.2023 №320, від 20.11.2023 №328, від 26.09.2023 №175, від 27.09.2023 №183, від 27.09.2023 №184, від 27.09.2023 №185, вді 27.09.2023 №186.
Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «Тека Петроліум», суд зазначає таке.
Між позивачем та ТОВ «Скай Компані» 17.08.2023 було укладено договір поставки №17/08-23/01, відповідно до якого ТОВ «Скай Компані» поставляло на адресу позивача нафтопродукти та/або скраплений вуглеводний газ.
На підтвердження господарських операцій між позивачем та ТОВ «Тека Петроліум» до матеріалів справи долучено:
- договір поставки від 03.10.2023 №Т/03/10/23-Н;
- видаткові накладні від 03.10.2023 №1676, від 06.10.2023 №1693, від 07.10.2023 №1723, від 17.10.2023 №1817, від 19.10.2023 №1879, від 03.11.2023 №1970;
- платіжні інструкції від 29.12.2023 №478, від 20.11.2023 №323.
Таким чином, надані позивачем документи по вказаних господарським операціям свідчать про те, що сторони переслідували ділову мету при їх здійсненні та понесли зміни майнового стану, що, в свою чергу, вказує на реальне настання для позивача правових наслідків, обумовлених відповідними правочинами.
Поряд із цим, суд зауважує, що при розгляді питання виключення платника податку з переліку платників на підставі поданої інформації та копій документів контролюючий орган не може здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.
У даному випадку, оскаржувані рішення не містять встановлених обставин, які б свідчили про невиконання позивачем чи його контрагентами договірних зобов'язань за господарськими операціями або встановлення обставин, які б свідчили про неправдивість чи ризиковість господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20 дійшов висновку, що аналіз приписів Порядку №1165 дає підстави вважати, що право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності певної податкової інформації вказаним Порядком не передбачено. Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою лише для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не питання щодо включення його до такого переліку.
Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20, від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20 зауважив, що хоча затверджена Порядком №1165 форма рішення і не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, вказана обставина не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Щодо коду податкової інформації 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/ розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції), суд враховує наступне.
Штатна чисельність працівників ТОВ «КІРЛАЙТ КОМПАНІ» складає 8 осіб, що підтверджується наказами від 02.05.2023 №1/К, від 02.05.2023 №2/К, від 04.12.223 №8/К, від 01.08.2024 №7-К, від 02.05.2023 №3/К, від 11.07.2023 №4/К, від 11.07.2023 №5/К тощо.
Разом з тим, судом встановлено, що позивачем подавалися повідомлення про прийняття працівників на роботу/укладення гіг-контракту.
При цьому, контролюючий орган не надав жодних конкретних доказів чи розрахунків, які б підтверджували твердження про недостатність трудових ресурсів для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній чи розрахунку коригування.
Висновки контролюючого органу щодо ризикових операцій позивача за кодом податкової інформації 11 також не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки відповідаченм не наведено жодних конкретних даних, які б підтверджували факт наявності залишків товарів. Відсутні конкретні обґрунтування, які саме товари, в якій кількості та на яку дату були нібито накопичені. Контролюючий орган не надав доказів, які б підтверджували, що ці товари не були використані відповідно до господарської потреби.
У зв'язку з наведеним, суд вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав належних доказів в обґрунтування своєї позиції та у зв'язку з цим не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, а судом такі не встановлені.
Отже, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна певна податкова інформація, яка визначає ризиковість здійснення господарської операції, комісія повинна була обґрунтувати у рішенні, на підставі якої конкретної інформації вона дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Крім того, сам платник податку повинен бути обізнаний із податковою інформацією, яка стала підставою для віднесення його до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, оскільки це забезпечує його право подати на розгляд комісії документи, необхідні для розгляду питання про виключення платника з переліку таких, які відповідають критеріям ризиковості.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення не містить достатнього обґрунтування підстав віднесення позивача до ризикових платників відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача виключити товариство з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, то така вимога підлягає задоволенню, оскільки пункт 6 Порядку № 1165 передбачає, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Таким чином, оскільки рішення про визнання позивача таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, визнано протиправними та скасовано, тому зобов'язання відповідача виключити товариство з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача.
Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При цьому в силу положень частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2422,40 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві.
Стосовно вирішення питання про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.
Згідно ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно положень ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16.
Також, суд зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд наголошує на тому, що належним доказом для відшкодування витрат на правову допомогу є документи у яких конкретизовано справу, у якій таку допомогу надано.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.05.2018 по справі №821/1594/17.
Згідно пункту 4 частини першої статті першої Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 №5076-VI ).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 №5076-VI ).
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд наголошує на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/West Alliance Limited проти України, заява N19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.01.2019 у справі №910/15944/17.
На підтвердження наявності у позивача витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено:
- Договір про надання правової допомоги від 17.12.2024 №17-12-24;
- додаткову угоду від 17.12.2024 до Договору надання правової допомоги від 17.12.2024 №17-12-24;
- платіжну інструкцію від 17.12.2024 №717 на суму 15 000,00 грн.
Суд проаналізувавши надані документи вказує, що останні не можуть підтверджувати, що витрати на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн., понесені позивачем саме у цій справі, адже ані угода про надання юридичних послуг, ані інші документи не ідентифікують окресленого.
Отже, суд вважає не підтвердженими належними та достатніми доказами обставини понесення позивачем судових витрат на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. в межах розгляду даної адміністративної справи.
Таким чином, суд відмовляє у задоволенні вимог позивача щодо стягнення на користь позивача витрат, понесених ним судових витрат у розмірі 15000,00 грн.
Керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КІРЛАЙТ КОМПАНІ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.11.2024 №231163 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «КІРЛАЙТ КОМПАНІ» критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) виключити товариство з обмеженою відповідальністю «КІРЛАЙТ КОМПАНІ» (адреса: 04112, місто Київ, вулиця Парково-Сирецька, 12-А, офіс 2, код ЄДРПОУ 44790782) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КІРЛАЙТ КОМПАНІ» (адреса: 04112, місто Київ, вулиця Парково-Сирецька, 12-А, офіс 2, код ЄДРПОУ 44790782) судовий збір в сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).
Підстави для розподілу витрат на правову допомогу відсутні.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Перепелиця А.М.