ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"07" липня 2025 р. справа № 300/3440/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії із зарахуванням стажу в подвійному розмірі,-
ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії із зарахуванням стажу в подвійному розмірі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області рішенням від 16.04.2025 №926160814492 протиправно відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії. Як наслідок, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 26.02.2025 зарахувавши до її стажу період роботи з 01.04.2004 по 06.11.2019 у Комунальному некомерційному підприємстві "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі згідно зі статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 09.04.2025 звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії із зарахуванням до її стажу періоду роботи з 10.04.1998 по 06.11.2019 у Комунальному некомерційному підприємстві "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Однак рішенням від 16.04.2025 №926160814492 відмовлено у такому перерахунку пенсії. Позивач вказала, що відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Тому, період її роботи з 01.04.2004 по 06.11.2019 у Комунальному некомерційному підприємстві "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" повинен зараховуватися до стажу роботи у подвійному розмірі.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скористався правом подання відзиву на позовну заяву відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що згідно електронної справи стаж із застосуванням норм статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" враховано по 31.12.2003 року. З 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, тому в подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підлягають зарахуванню періоди роботи до 01.01.2004. Як наслідок, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області правомірно не враховано період роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 06.11.2019 у подвійному розмірі. Просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області скористався правом подання відзиву на позовну заяву відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що підстави для зарахування стажу роботи позивача в подвійному розмірі з 01.01.2004 по 06.11.2019 відсутні, оскільки це не передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зазначив, що зарахування стажу роботи у подвійному розмірі після 01.01.2004 року може мати місце лише при визначенні права позивача на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". Просив суд у задоволенні позову відмовити.
Крім цього Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області 25.06.2025 долучено копії матеріалів, що стали підставою для прийняття рішення від 16.04.2025 №926160814492 (а.с. 113-130).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Згідно з ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 залучено Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області в якості другого відповідача у даній справі.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, встановив наступне.
ОСОБА_1 з 22.01.2013 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.44).
Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою від 09.04.2025 про зарахування стажу у подвійному розмірі згідно з поданою довідкою відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.124).
Органом, який розглядав подану заяву, за принципом екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області рішенням від 16.04.2025 №926160814492 відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення". При цьому, згідно з наданою довідкою №5223 від 28.03.2025 про стаж роботи з 10.04.1998 по 06.11.2019, зараховано у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи з 10.04.1998 по 31.12.2003 (а.с.114).
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулася із даним позов до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що склалися в даній адміністративній справі, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 (надалі Закон №1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі Закон №1058-IV) (в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною 1 статті 24 Закону №1058-ІV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону №1058-ІV).
При цьому, згідно з частиною 4 статті 24 цього Закону періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
За приписами ст. 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми Закону, постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній (надалі Порядок КМУ №637).
У пунктах 1 та 2 Порядку КМУ №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.3 Порядку КМУ №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості, зазначені неповні чи неточні відомості про роботу працівника у певний період, то для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи, на підставі яких можна дійти висновку, де і протягом якого періоду працював працівник. Ці документи можуть бути видані роботодавцем (його правонаступником), архівними установами, до яких передано документи з особового складу для зберігання. Якщо є можливість підтвердити трудовий стаж даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, то використовуються ці відомості.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 31.08.1982 позивач з 10.04.1998 згідно з наказом №28-к від 10.04.1998 прийнята на роботу у Івано-Франківську обласну державну психіатричну клінічну лікарню №1 (з 07.10.2011 реорганізовано у Івано-Франківську обласну психоневрологічну клінічну лікарню №1), а 06.11.2019 відповідно до наказу №90-к від 06.11.2019 звільнена з роботи (а.с.4 на звороті).
Суд зазначає, що трудова книжка містить всі необхідні записи, які засвідчені роботодавцем та дають можливість встановити дату прийняття та звільнення з роботи, місце роботи та накази на підставі яких ОСОБА_1 була прийнята на таку роботу.
Відповідно до пункту 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пільги щодо обчислення стажу роботи в деяких медичних закладах передбачені статтею 60 Закону №1788-ХІІ, згідно з якою робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про психіатричну допомогу" від 22.02.2000 №1489-III заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров'я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.
Так, згідно з довідкою від 28.03.2025 №5223 Комунального некомерційного підприємства "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради", ОСОБА_1 працювала в Обласній психіатричній лікарні №1 на посаді молодшої медичної сестри (палатної) сомато-психіатричного відділення №3 з 10.04.1998 (наказ №28-к від 10.04.1998) по 06.11.2019 (наказ №90-к від 06.11.2019). Робота за вказаний період дає право відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зарахувати стаж роботи у подвійному розмірі (а.с.10; 115).
Як встановлено судом, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області не зараховано до страхового стажу позивача період її роботи з 01.01.2004 по 06.11.2019 у подвійному розмірі, оскільки відсутня правова норма в Законі №1058-IV та відсутній обов'язок враховувати статтю 60 Закону №1788-XII для обрахунку стажу з 01.01.2004.
Суд враховує вимоги пункту 4 статті 24 Закону №1058-IV згідно з якими періоди трудової діяльності до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Крім того, редакція статті 60 Закону №1788-XII є чинною на теперішній час, а стаття 24 Закону №1058-IV не скасовує статтю 60 Закону №1788-XII та не зупиняє її дію.
Така позиція викладена Верховним Судом у постановах від 04 грудня 2019 року у справі №689/872/17 та від 27 лютого 2020 року у справі №462/1713/17.
Враховуючи вищенаведені законодавчі норми та встановленні обставини справи, суд зазначає, що стаж роботи позивача в Комунальному некомерційному підприємстві "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" з 01.01.2004 по 06.11.2019 повинен зараховуватися у подвійному розмірі, а тому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області протиправно не враховано вказаний стаж у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Як наслідок, рішення від 16.04.2025 №926160814492 прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області підлягає до скасування.
Суд зазначає, згідно з ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із відповідною заявою та необхідними документами 09.04.2025, відтак позивачу слід здійснити перерахунок пенсії з першого числа місяця, в якому вона звернулася за перерахунком пенсії, тобто з 01.04.2025, а не з 26.02.2025 як про це просить ОСОБА_1 у позовній заяві. Також, періодом зарахування стажу є період з 01.01.2004 (а не з 01.04.2004, як вказує позивач) по 06.11.2019 року, що зараховано пенсійним органом в одинарному розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону №1058-ІV звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Вимогами пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, встановлено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У даній справі, територіальним органом Пенсійного фонду України щодо розгляду заяви позивача від 09.04.2025 за принципом екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, рішенням якого відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Тож, дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Така позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 08.02.2024 по справі №500/1216/23 (провадження №К/990/37966/23).
З огляду на наведене в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області слід відмовити.
Враховуючи те, що судом встановлено протиправність рішення від 16.04.2025 №926160814492, з метою належного захисту прав позивача, суд вважає необхідним зобов'язати саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (як відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності щодо розгляду заяви позивача від 09.04.2025) здійснити з 01.04.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 із врахуванням до страхового стажу періоду роботи в Комунальному некомерційному підприємстві "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" з 01.01.2004 по 06.11.2019 у подвійному розмірі.
Підсумовуючи наведене вище суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії із зарахуванням стажу в подвійному розмірі підлягає до часткового задоволення.
Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суду надано право покласти судові витрати у справі повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.
Враховуючи приписи ч.3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, як зі сторони, внаслідок неправильного рішення якої виник спір, на користь ОСОБА_1 900 грн. сплачених судових витрат.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 9, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16.04.2025 №926160814492 про відмову в проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область) провести з 01.04.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) із врахуванням до її страхового стажу періоду роботи в Комунальному некомерційному підприємстві "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" з 01.01.2004 по 06.11.2019 в подвійному розмірі згідно зі статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та виплату пенсії.
В задоволенні позову до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області (код ЄДРПОУ 13486010, пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 900 (дев'ятсот) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.