07 липня 2025 року Справа № 280/666/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами загального, у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТИТАНО-МАГНІЄВИЙ КОМБІНАТ» (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18; код ЄДРПОУ 38983006)
про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,
22.01.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТИТАНО-МАГНІЄВИЙ КОМБІНАТ» (далі - відповідач або ТОВ «ЗТМК»), в якій позивач просить суд надати позивачу дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТИТАНО-МАГНІЄВИЙ КОМБІНАТ», що перебуває у податковій заставі.
В обґрунтування позовних вимог контролюючий орган зазначає, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (м. Запоріжжя/18010400) у сумі 556 603,27 грн, з орендної плати з юридичних осіб (м. Запоріжжя/18010600) у сумі 47 002 410,16 грн, з орендної плати з юридичних осіб (м. Вільнянськ/18010600) у сумі 54 415,20 грн, з екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (м. Запоріжжя/19010100) у сумі 288,71 грн, з надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (м. Запоріжжя/19010200) у сумі 167 805,01 грн, з надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім РО (м. Запоріжжя/19010300) у сумі 162 886,45 грн та з надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім РО (м. Запоріжжя/19010300) у сумі 4 687,65 грн. Враховуючи несплату заборгованості у добровільному порядку, а також повернення без виконання платіжних інструкцій, позивач просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Ухвалою суду від 23.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі № 280/666/24; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач позов не визнав, у поданому відзиві (вх. № 6968) послався на те, що 25.11.2020 Кабінетом Міністром України прийнято розпорядження № 1475-р «Про внесення зміни в додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 р. № 36». Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 36-р ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТИТАНО-МАГНІЄВИЙ КОМБІНАТ» (код ЄДРПОУ 38983006) включено до Переліку об'єктів великої приватизації державної власності». Крім того, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 36-р, 07.12.2020 Фондом державного майна України видано наказ № 1971, в якому прийнято рішення про приватизацію державної частки розміром 51% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (статутний капітал товариства становить 1 468 949 019,80 грн). Відповідно до ст. 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» від 29.11.2001 № 2864-ІІІ встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна. Таким чином, заходи стягнення, встановлені ст. 95 Податкового кодексу України, зокрема, продаж майна, не можуть бути застосовані щодо державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків. Зазначає, що позивачем не надано рішення суду, які набрали законної сили про стягнення з відповідача податкового боргу , що є безумовною підставою для можливості реалізації передбаченого законом права на продаж майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Крім того, в провадженні Запорізького окружного адміністративного суду на розгляді перебуває позовна заява ТОВ «ЗТМК» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 12.05.2023 № 221/08-01-13-05-14 про опис майна у податкову заставу та визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Запорізькій області, що полягали в описі у податкову заставу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», визначеного в акті опису майна від 27.11.2023 № 410/08-01-13-05-14. Вказує, що ТОВ «ЗТМК» не є власником земельних ділянок, а ГУ ДПС не є стороною договору оренди, тому у нього відсутні повноваження стягувати орендну плату за договором оренди, укладеними між ТОВ «ЗТМК» та Запорізькою міською радою. Звертає увагу суду, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2021 та постановою Верховного Суду від 23.05.2022, позов задоволено. Розірвано договір про заснування Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» № 85 від 22.02.2013, укладений між Фондом державного майна України та Компанією "Толексіс Трейдінг Лімітед" в повному обсязі та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" повернути до сфери управління Фонду державного майна України майно, визначене в "Акті приймання-передачі майнового комплексу Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" від 31.12.2013 з додатками №№ 1-5 і передавальному акті від 30.09.2015 № 284 з додатком № 1 (передавальний баланс). Також зазначає, що позивачем не додано до позовної заяви докази сплати судового збору. Зважаючи на викладене просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Стосовно сплати судового збору за подання позовної заяви, суд зазначає, що матеріали справи містять платіжні інструкції від 27.12.2023 № 5715 на суму 2 684,00 грн та від 17.01.2024 № 109 на суму 344,00 грн, що підтверджують сплату позивачем судового збору в загальному розмірі 3 028,00 грн, що, в свою чергу, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (за одну позовну вимогу немайнового характеру).
Ухвалою суду від 03.06.2024 зупинено провадження у справі № 280/666/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 280/10970/23.
Ухвалами суду від 10.01.2025 поновлено провадження у справі; призначено розгляд адміністративної справи № 280/666/24 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 23.01.2025.
Протокольною ухвалою суду від 23.01.2025 зобов'язано позивача надати до суду докази; відкладено підготовче засідання до 19.02.2025.
Протокольною ухвалою суду від 19.02.2025 відкладено підготовче засідання до 11.03.2025.
Ухвалою суду від 11.03.2025 закрито підготовче провадження у справі; ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
03.04.2025 від позивача надійшла заява (вх. № 16031) на виконання ухвали суду про витребування доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТИТАНО-МАГНІЄВИЙ КОМБІНАТ» (код ЄДРПОУ 13625552) зареєстровано в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Запорізькій області.
Матеріалами справи підтверджується, що станом на день подання позовної заяви (22.01.2024) за відповідачем обліковувався податковий борг, який виник на підставі наступного.
З податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (м. Запоріжжя/18010400) у сумі 556 603,27 грн: відповідачем самостійно подано до контролюючого органу звітні податкові декларації від 21.02.2022 за 2022 рік, в якій визначено податкове зобов'язання за звітний період в сумі 613 600,09 грн та від 20.02.2023 за 2023 рік, в якій визначено податкове зобов'язання за звітний період в сумі 607 884,38 грн.
Однак, податкові зобов'язання в сумі 153 399,76 грн (терміном сплати 30.01.2023) сплачено частково в розмірі 52 709,91 грн, а податкові зобов'язання в сумі 151 971,14 грн (терміном сплати 01.05.2023), в сумі 151 971,14 грн (терміном сплати 31.07.2023), в сумі 151 971,14 грн (терміном сплати 30.10.2023) не сплачено.
Наданими 03.04.2025 позивачем інтегрованими картками відповідача сплата зазначеної заборгованості не підтверджується.
З орендної плати з юридичних осіб (м. Запоріжжя/18010600) у сумі 47 002 410,16 грн: відповідачем самостійно подано до контролюючого органу звітні податкові декларації від 21.02.2022 за 2022 рік, в якій визначено податкове зобов'язання за звітний період в сумі 45 052 196,38 грн (з помісячною сплатою 3 754 349,70 грн з січня по листопад та 3 754 349,68 грн за грудень) та від 20.02.2023 за 2023 рік, в якій визначено податкове зобов'язання за звітний період в сумі 51 810 036,65 грн (з помісячною сплатою 4 317 503,05 грн. з січня по листопад та 4 317 503 грн за грудень).
Однак, податкові зобов'язання терміном сплати 30.12.2022, 30.01.2023, 02.03.2023, 30.03.2023, 01.05.2023, 30.05.2023, 30.06.2023, 31.07.2023, 30.08.2023, 02.10.2023, 30.10.2023, 30.11.2023 сплачені частково в сумі 3 681 319,72 грн, несплачений залишок становить 47 002 410,16 грн.
Наданими 03.04.2025 позивачем інтегрованими картками відповідача сплата зазначеної заборгованості не підтверджується.
З орендної плати з юридичних осіб (м. Вільнянськ/18010600) у сумі 54 415,20 грн: відповідачем самостійно подано до контролюючого органу звітні податкові декларації від 21.02.2022, в якій визначено податкове зобов'язання за 2022 рік у сумі 48 369,02 грн (з помісячною сплатою 4 030,75 грн з січня по листопад та 4 030,77 грн за грудень) та від 20.02.2023, в якій визначено податкове зобов'язання за 2023 рік у сумі 55 624,38 грн (з помісячною сплатою 4 635,37 грн з січня по листопад та 4 635,31 грн за грудень).
Однак, податкові зобов'язання терміном сплати 30.12.2022, 30.01.2023, 02.03.2023, 30.03.2023, 01.05.2023, 30.05.2023, 30.06.2023, 31.07.2023, 30.08.2023, 02.10.2023, 30.10.2023, 30.11.2023 не сплачені.
Наданими 03.04.2025 позивачем інтегрованими картками відповідача сплата зазначеної заборгованості не підтверджується.
З екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (м. Запоріжжя/19010100) у сумі 288,71 грн: відповідачем самостійно подано до контролюючого органу податкові декларації екологічного податку від 05.05.2023, від 02.08.2023, від 31.10.2023.
Однак, станом на день подання позовної заяви не погашено податкові зобов'язання в сумі 166,23 грн (термін сплати 22.05.2023, за податковою декларацією від 05.05.2023), в сумі 61,60 грн (термін сплати 21.08.2023, за податковою декларацією від 02.08.2023), в сумі 60,88 грн (термін сплати 20.11.2023, за податковою декларацією від 31.10.2023).
Водночас, з наданих до суду 03.04.2025 інтегрованих карток відповідача вбачається, що товариство сплатило зазначену у позовній заяві заборгованість з екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (м. Запоріжжя/19010100) 12.02.2024. Заборгованість, що виникла в подальшому, не стосується предмета спору.
З надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (м. Запоріжжя/19010200) у сумі 167 805,01 грн: відповідачем самостійно подано до контролюючого органу податкові декларації екологічного податку від 06.05.2022, від 05.08.2022, від 08.11.2022, від 09.02.2023, від 08.02.2023, від 05.05.2023, від 02.08.2023, від 31.10.2023.
Однак, станом на день подання позовної заяви не погашено податкові зобов'язання в сумі 127 791,69 грн (термін сплати 20.05.2022, за податковою декларацією від 06.05.2022), в сумі 11 901,55 грн (термін сплати 19.08.2022, за податковою декларацією від 05.08.2022), в сумі 2 376,84 грн (термін сплати 21.11.2022, за податковою декларацією від 08.11.2022), в сумі 9 613,78 грн (термін сплати 09.02.2023, за податковою декларацією від 09.02.2023), в сумі 2 331,15 грн (термін сплати 20.02.2023, за податковою декларацією від 08.02.2023), в сумі 4 758,66 грн (термін сплати 22.05.2023, за податковою декларацією від 05.05.2023), в сумі 4 640,18 грн (термін сплати 21.08.2023, за податковою декларацією від 02.08.2023), в сумі 4 391,16 грн (термін сплати 20.11.2023, за податковою декларацією від 31.10.2023).
Водночас, з наданих до суду 03.04.2025 інтегрованих карток відповідача вбачається, що заборгованість з надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (м. Запоріжжя/19010200) зменшена за рахунок подання підприємством уточнюючих податкових декларацій, а саме: від 29.07.2024 (-137 503,36 грн, -11 901,55 грн, -2 376,84 грн, -2 331,15 грн, всього 154 112,90 грн), отже несплачений залишок становить 13 692,11 грн. Заборгованість, що виникла в подальшому, не стосується предмета спору.
З надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім РО (м. Запоріжжя/19010300) у сумі 162 886,45 грн: відповідачем самостійно подано до контролюючого органу податкові декларації екологічного податку від 06.05.2022, від 05.08.2022, від 08.11.2022.
Однак, станом на день подання позовної заяви не погашено податкові зобов'язання в сумі 100 541,20 грн (термін сплати 20.05.2022, за податковою декларацією від 06.05.2022), в сумі 59 392,57 грн (термін сплати 19.08.2022, за податковою декларацією від 05.08.2022), в сумі 2 952,68 грн (термін сплати 21.11.2022, за податковою декларацією від 08.11.2022).
Наданими 03.04.2025 позивачем інтегрованими картками відповідача сплата зазначеної заборгованості не підтверджується.
З надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім РО (м. Запоріжжя/19010300) у сумі 4 687,65 грн: відповідачем самостійно подано до контролюючого органу податкові декларації екологічного податку від 06.05.2022, від 05.08.2022, від 08.11.2022, від 08.02.2023, від 05.05.2023, від 02.08.2023, від 31.10.2023.
Однак, станом на день подання позовної заяви не погашено податкові зобов'язання в сумі 589,05 грн (термін сплати 20.05.2022, за податковою декларацією від 06.05.2022), в сумі 876,15 грн (термін сплати 19.08.2022, за податковою декларацією від 05.08.2022), в сумі 371,25 грн (термін сплати 20.02.2023, за податковою декларацією від 08.02.2023), в сумі 633,60 грн (термін сплати 22.05.2023, за податковою декларацією від 05.05.2023), в сумі 297,00 грн (термін сплати 21.08.2023, за податковою декларацією від 02.08.2023), в сумі 722,70 грн (термін сплати 20.11.2023, за податковою декларацією від 31.10.2023).
Водночас, з наданих до суду 03.04.2025 інтегрованих карток відповідача вбачається, що заборгованість з надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім РО (м. Запоріжжя/19010300) сплачена відповідачем частково - 12.02.2024 в сумі 564,30 грн, отже несплачений залишок становить 4 123,35 грн. Заборгованість, що виникла в подальшому, не стосується предмета спору.
Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Кодексу).
Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
З огляду на зазначені приписи ПК України, суд відхиляє твердження відповідача про те, що у позивача «відсутні повноваження стягувати орендну плату за договором оренди, укладеними між ТОВ «ЗТМК» та Запорізькою міською радою».
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Однак, суми податкових зобов'язань в загальному розмірі 47 794 130,54 грн, визначені відповідачем самостійно у вищевказаних податкових деклараціях, а саме: з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (м. Запоріжжя/18010400) у сумі 556 603,27 грн, з орендної плати з юридичних осіб (м. Запоріжжя/18010600) у сумі 47 002 410,16 грн, з орендної плати з юридичних осіб (м. Вільнянськ/18010600) у сумі 54 415,20 грн, з надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (м. Запоріжжя/19010200) у сумі 13 692,11 грн, з надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім РО (м. Запоріжжя/19010300) у сумі 162 886,45 грн та з надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім РО (м. Запоріжжя/19010300) у сумі 4 123,35 грн у встановлені строки не сплачена.
12.05.2023 податковий орган сформував та направив товариству податкову вимогу форми «Ю» № 0000249-1305-0801 на загальну суму 55 726 580,96 грн. Вимогу отримано відповідачем 16.05.2023, про що свідчить підпис уповноваженої особи на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення; зазначену у вимозі суму не погашено.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
12.05.2023 уповноваженою особою ГУ ДПС у Запорізькій області Павлих О.М., відповідно до ст. 89 ПК України ухвалено рішення № 221/08-01-13-05-14 про опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТИТАНО-МАГНІЄВИЙ КОМБІНАТ» (ЄДРПОУ 38983006) у податкову заставу.
На підставі зазначеного рішення податковим керуючим Волковою М.С. складено акти опису майна від 29.05.2023 на суму 21 815 793,14 грн та від 27.11.2023. Акти направлені відповідачу та отримані ним 06.06.2023 та 04.12.2023 відповідно.
Також, уповноваженою особою ГУ ДПС у Запорізькій області Павлих О.М., відповідно до п. 95.5 ст. 95 ПК України ухвалено рішення від 16.06.2023 № 45/4-0801 та від 05.09.2023 № 218/4-0801 про стягнення коштів платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТИТАНО-МАГНІЄВИЙ КОМБІНАТ» (ЄДРПОУ 38983006) з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.
На відкриті банківські рахунки підприємства в банках (АТ «ПУМБ», ФІЛІЯ-ЗОУ АТ «ОЩАДБАНК», АТ «БАНК АЛЬЯНС», АТ «УКРЕКСІМБАНК», ПАТ «МТБ БАНК») позивачем направлені платіжні інструкції про примусове списання (стягнення) коштів, які повернуті без виконання (крім платіжної інструкції від 07.09.2023 № 1585, за якою в АТ «ПУМБ» списано 2 650,73 грн).
Несплата відповідачем податкового боргу у добровільному порядку та неможливість його стягнення з банківських рахунків призвели до звернення ГУ ДПС у Запорізькій області до суду із даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
За визначенням підпунктів 14.1.39, 14.1.155, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України:
грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня;
податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом;
податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За правилами пунктів 87.1, 87.2 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно пункту 88.1 статті 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Пунктами 89.1, 89.3 статті 89 ПК України передбачено, серед іншого, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 95.9. статті 95 ПК передбачено, що у разі якщо продажу підлягає єдиний майновий комплекс підприємства, майно якого перебуває у державній або комунальній власності, чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням законодавства з питань приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються.
Державний орган приватизації зобов'язаний організувати продаж єдиного майнового комплексу протягом 60 календарних днів з дня надходження подання контролюючого органу.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника (з урахуванням обмежень, визначених ПК України, а також іншими законодавчими актами), переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, приймається на підставі рішення суду. Це стосується і цілісного майнового комплексу підприємства, майно якого перебуває в державній або комунальній власності, а також майна підприємства, щодо якого прийнято рішення про приватизацію. Стосовно такого майна нормою пункту 95.9 статті 95 ПК встановлено окрему процедуру продажу, яку контролюючий орган може розпочати після отримання дозволу суду на погашення податкового боргу платника податків за рахунок звернення стягнення на це майно.
Обов'язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду задля отримання дозволу про погашення податкового боргу за платника податків за рахунок його майна є: наявність у платника податків податкового боргу внаслідок несплати в установлений законом строк узгоджених сум податкових зобов'язань; направлення платнику податків податкової вимоги про сплату податкового боргу не пізніше, ніж за 30 календарних днів до дня звернення до суду з відповідним позовом; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; у платника податків - боржника є майно, яке передано у податкову заставу і за рахунок вартості якого може бути погашено податковий борг.
Статтею 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» від 29.11.2001 № 2864-III встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, визначених частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.
Відповідно до статті 2 цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів, акцій (часток) господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, визначених частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом:
звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до абзацу 4 частини четвертої статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018 № 2269-VІІІ (далі - Закон №2269-VІІІ) з дня прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства або пакета акцій (частки) господарського товариства і до переходу права власності до покупця або припинення приватизації об'єкта приватизації відповідно до частини шостої цієї статті без згоди органів приватизації такі підприємства (товариства), їх уповноважені органи управління не мають права щодо вчинення правочинів та/або господарських зобов'язань, предметом яких є відчуження підприємством та/або господарським товариством або набуття ним земельної ділянки та іншого нерухомого майна, та/або майнових прав на зазначені об'єкти та/або внаслідок яких може відбутися зменшення вартості такого майна або зменшення розміру земельної ділянки, що належить такому підприємству та/або господарському товариству або перебуває в його користуванні.
Нормами абзаців 17-19 частини четвертої статті 12 Закону № 2269-VIII встановлені випадки, в яких для вчинення дій, передбачених частиною четвертою цієї статті, отримання попередньої згоди від державних органів приватизації не вимагається.
Нормами цього Закону прямо не передбачено попереднє звернення контролюючого органу до державного органу приватизації як необхідна умова для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу за рахунок майна державного чи комунального підприємства, щодо якого прийнято рішення про приватизацію.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2023 у справі № 280/3408/19.
Предметом спору у справі № 280/666/24 є надання дозволу контролюючому органу на погашення суми податкового боргу відповідача за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, а не дії контролюючого органу щодо продажу вказаного майна шляхом проведення аукціону та порядок його реалізації.
Верховний Суд у постанові від 24.04.2020 у справі № 822/1262/17, аналізуючи приписи Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» від 29 листопада 2001 року N 2864-III та норми пункту 95.9 статті 95 ПК України, дійшов висновку про те, що питання погашення податкового боргу регулюються Податковим кодексом України, який встановлює механізм і процедуру такого погашення, а дія Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» розповсюджується на механізм звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, а не податковим органом.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.03.2023 у справі № 440/11471/21 відступив від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25 березня 2021 року у справі № 806/1453/17, від 11 лютого 2020 року у справі № 818/1604/16, від 31 березня 2020 року у справі № 818/2857/14, від 19 січня 2021 року у справі № 808/3932/15, відповідно до яких у спорах про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі, вирішуючи питання погашення податкового боргу, прерогативу над нормами Податкового кодексу України мають норми Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", яким встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).
Отже, суд відхиляє твердження відповідача про необхідність надання позивачу попередньої згоди державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами ТОВ «ЗТМК», тобто Фонду державного майна України, на продаж майна підприємства.
Стосовно доводів відповідача про те, що в акті опису майна від 27.11.2023 позивач не визначив вартість майна (балансову чи оціночну), суд зазначає наступне.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі № 280/10970/23, що набрало законної сили 30.10.2024, у задоволенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними рішення, дій - відмовлено.
У цьому рішенні суд дійшов висновку про те, що акт опису майна не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки він лише фіксує відповідні обставини, на підставі зазначеного акту не створюються відповідні правовідносини та не порушуються права позивача. Отже, такий акт не підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства та оскарження такого акту не підпадає під судову юрисдикцію взагалі.
Крім того слід зазначити, що відсутність актуальної оцінки (балансової, ринкової вартості) нерухомого майна, переліченого в акті опису від 27.11.2023, не є перешкодою для надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, адже судом не вирішується питання реалізації такого майна.
Що стосується покликань відповідача на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 у справі № 910/1245/17, залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2021 та постановою Верховного Суду від 23.05.2022, яким розірвано договір про заснування Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" № 85 від 22.02.2013, укладений між Фондом державного майна України та Компанією "Толексіс Трейдінг Лімітед" в повному обсязі та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" повернути до сфери управління Фонду державного майна України майно, визначене в "Акті приймання-передачі майнового комплексу Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" від 31.12.2013 з додатками №№ 1-5 і передавальному акті від 30.09.2015 № 284 з додатком № 1 (передавальний баланс), слід зазначити, що у суду відсутні відомості про те, яке конкретно майно Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» зобов'язано повернути до сфери управління Фонду державного майна України. При цьому, відповідач не довів, що це саме те майно, перелік якого наведено в актах опису майна, наявних у матеріалах справи.
Крім того, з наданих до суду інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта вбачається, що власником описаного в акті від 27.11.2023 нерухомого майна є ТОВ «ЗТМК».
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що у відповідача наявний податковий борг внаслідок несплати в установлений законом строк узгоджених сум податкових зобов'язань в загальному розмірі 47 794 130,54 грн; платнику податків направлено податкову вимогу про сплату податкового боргу не пізніше, ніж за 30 календарних днів до дня звернення до суду з даним позовом; на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, відсутні кошти; у платника податків - боржника є майно, яке передано у податкову заставу і за рахунок вартості якого може бути погашено податковий борг.
При цьому, контролюючим органом здійснювалися послідовні дії (передбачені законодавством) щодо погашення податкового боргу відповідачем, які повинні передувати зверненню до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Суд відхиляє покликання відповідача на те, що позивачем не надано рішення суду, які набрали законної сили про стягнення з відповідача податкового боргу, адже матеріали справи містять повернуті банківськими установами платіжні інструкції без виконання. В той же час, товариство не надає доказів наявності грошових коштів на рахунках на час пред'явлення цього позову.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З урахуванням викладеного, позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області підлягає задоволенню, а саме суд вважає за необхідне надати позивачу дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 47 794 130,54 грн за рахунок майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТИТАНО-МАГНІЄВИЙ КОМБІНАТ», що перебуває у податковій заставі.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд
Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області - задовольнити.
Надати Головному управлінню ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663) дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 47 794 130 (сорок сім мільйонів сімсот дев'яносто чотири тисячі сто тридцять) гривень 54 копійки за рахунок майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТИТАНО-МАГНІЄВИЙ КОМБІНАТ» (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18; код ЄДРПОУ 38983006), що перебуває у податковій заставі.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення виготовлено та підписано 07.07.2025.
Суддя Ю.П. Бойченко