Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
07 липня 2025 року Справа №200/4809/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Волгіна Н.П., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Посвалюк Вікторію Володимирівну, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати позивачу в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої п. 1-1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за періоди прийняття позивачем участі у заходах , необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області з 27 лютого 2024 року по 9 вересня 2024 року, з 22 вересня 2024 року по 25 жовтня 2024 року, з 29 жовтня 2024 року по 31 жовтня 2024 року у розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу додаткової винагороди встановленої п. 1-1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за періоди прийняття ним участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України , захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 27 лютого 2024 року по 9 вересня 2024 року, з 22 вересня 2024 року по 25 жовтня 2024 року, з 29 жовтня 2024 року по 31 жовтня 2024 року у розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: […] 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); […].
Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.
Абзацем 1 ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.ч. 3 і 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, […].
У позовній заяві позивач оскаржує бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у не нарахуванні та не виплаті йому додаткової винагороди, передбаченої п. 1-1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).
Згідно із п. 3 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 7 червня 2018 року № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197, грошове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. […] До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; […].
Відповідно до п. 1-1 Постанови № 168 (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) на період воєнного стану: військовослужбовцям Збройних Сил, […], які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Отже, додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (в т.ч. військовослужбовців Сил територіальної оборони).
За висновком Верховного Суду, поняття «грошове забезпечення», «заробітна плата», які використано у чинному законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір охоплюється застосованим у ч. 2 ст. 233 КЗпП України визначенням «законодавство про оплату праці».
Подібну правову позицію Верховний Суд висловлював, зокрема, у постановах від 8 червня 2023 року у справі № 240/15540/20, від 3 серпня 2023 року у справі № 280/6779/22.
Разом із цим в КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення працедавцем законодавства про оплату праці.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Відповідно до абз. 1 ст. 3 Кодексу законів України про працю(далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно зі ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Спірні правовідносини щодо виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 стосуються періодів з 27 лютого 2024 року по 9 вересня 2024 року, з 22 вересня 2024 року по 25 жовтня 2024 року, з 29 жовтня 2024 року по 31 жовтня 2024 року.
Згідно з п. 1-2 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 2-1 Постанови № 168 встановлено, що особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у п. 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у п. 1-2 цієї постанови, визначають міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки.
Наказом Міністерства оборони України від 21 травня 2024 року № 339 «Про затвердження змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» внесено зміни та доповнено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 7 червня 2018 року № 260, новим розділом "XXXVІІ. Особливості виплати одноразової винагороди на період дії воєнного стану" (застосовується з 1 квітня 2024 року).
Відповідно до п. 5 розділу XXXVІІ Порядку № 260 накази про виплату одноразової винагороди особовому складу, у якого право на отримання одноразової винагороди настало у минулому місяці, видаються до 5 числа поточного місяця […].
Згідно з п. 5 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Враховуючи наведене, суддя висновує, що про ймовірне порушення свого права в частині отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі 100 000,00 грн у розрахунку на місяць, позивач повинен був дізнатися при отриманні грошового забезпечення за певний місяць (про порушення права в частині отримання винагороди за лютий 2024 року - не пізніше 30 квітня 2024, за березень 2024 року - не пізніше 31 травня 2024 року, […] за жовтень 2024 року - не пізніше 31 грудня 2024 року).
Із даною позовною заявою позивач звернувся до суду 30 червня 2025 року.
У позові зазначено, що позивача звільнено з військової служби з військової частини НОМЕР_1 у відставку 18 січня 2024 року (відповідно до доданих до позову матеріалів позивача звільнено 18 січня 2025 року), при звільненні будь-яких письмового повідомлень або інших документів, які б свідчили про нараховане та виплачене позивачу за період проходження військової служби у військовій частині грошове забезпечення, йому надано не було і що лише після отримання представником позивача 8 квітня 2025 року від відповідача відповіді на її адвокатський запит від 11 березня 2025 року позивачу стало відомо про нараховані та виплачені йому складові грошового забезпечення (в т.ч. про розмір винагороди, передбаченої Постановою № 168).
Разом із цим суддя вважає за необхідне наголосити, що розмір спірної винагороди визначається без прив'язки (у відсотковому значенні) до посадового окладу військовослужбовця, при цьому розмір цієї винагороди складає від 30000,00 грн до 100000,00 грн у розрахунку на місяць д о д а т к о в о до інших складових грошового забезпечення, які сплачуються військовослужбовцям щомісячно.
Враховуючи, що позивач оскаржує не виплату (не виплату у повному обсязі) йому саме максимального розміру додаткової винагороди (100000,00 грн у розрахунку на місяць), а також що позивач наполягає на тому, що брав участь у бойових діях/заходах з національної безпеки і оборони у періоди з 27 лютого 2024 року по 9 вересня 2024 року, з 22 вересня 2024 року по 25 жовтня 2024 року, з 29 жовтня 2024 року по 31 жовтня 2024 року, беручи до уваги, що згідно із доданими до позову документами у спірні періоди позивач отримував щомісячно грошове забезпечення в загальному розмірі до 100 000,00 грн на місяць (зокрема, у квітні отримав 61541,10 грн, у травні-червні - по 49799,43 грн на місяць, у липні-серпні - 50799,43 грн та 50162,24 грн відповідно), - суддя висновує, що позивач при отриманні грошового забезпечення за спірні періоди не міг не знати про те, що йому не сплачується додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, у розмірі 100000,00 грн у розрахунку на місяць.
На підставі викладеного вище, суддя доходить висновку, що із даним позовом позивач звернувся до суду із пропуском процесуального строку.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення цього строку.
До позовної заяви не додано клопотання про поновлення строку звернення до суду із даним позовом та докази на підтвердження поважності причин його пропуску.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху […]. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання цієї ухвали шляхом надання суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із даним позовом та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачеві, що при невиконанні вимог даної ухвали, зазначена позовна заява буде повернута і що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Н.П. Волгіна