Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 липня 2025 року Справа№640/10374/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -
13 березня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» (далі-позивач) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 листопада 2021 року №0007310703, №0007320703.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що довідки про зведені дані (обсяги пального) ним були сформовані і подані вчасно, що підтверджується протоколами, проте з технічних причин не були прийняті сервером ДПС України, в зв'язку із чим позивач не порушував діюче законодавство.
Крім того, вказує, що зафіксоване в акті перевірки порушення, передбачене пунктом 12 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», є безпідставним, оскільки фактично в акті перевірки не зазначено яким саме способом здійснювалося вимірювання обсягів залишків пального та не зазначено кількості разів такого вимірювання.
Також вважає необґрунтованими висновки контролюючого органу щодо порушення, передбачене пунктом 1 та 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з підстав , що жодних операцій продажу чи випадків не видачі чеків під час перевірки не встановлено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши у відзиві, що встановлені порушення спеціального законодавства під час проведеної перевірки є обґрунтованими та не спростованими позивачем.
У відповіді на відзив позивач наголошував на помилковості доводів контролюючого орагну та наявності підстав для задоволення позову.
Законом України «Про внесення зміни до п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення», Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон № 3863-ІХ) викладено в новій редакції.
Так, приписами п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16 вересня 2024 року № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2025 року, справу № 640/10374/22 передано для розгляду судді Донецького окружного адміністративного суду Черниковій А.О.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року адміністративна справа прийнята до провадження судді та призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В період з 9 червня 2025 року по 30 червня 2025 року включно суддя Черникова А.О. перебувала у щорічній основній відпустці.
У додаткових письмових поясненнях сторони виклали позицію, аналогічну викладеним в позовній заяві й у відзиві, та наполягали на своїх позиціях.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ГУ ДПС у Одеській області була проведена фактична перевірка АЗС з магазином, розташованої за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Колонтаївська, буд.58, в якому здійснює діяльність Підприємство з іноземними інвестиціями «АМІК УКРАЇНА».
За результатами проведення перевірки складено акт від 04.10.2021 № 21706/15-332-0902/30603572.
Вказаним вище актом перевірки зафіксовано два види порушень на АЗС ПП «АМІК УКРАЇНА», а саме:
«Перевіркою встановлено нестачу бензину А-95 у резервуарі №3-165,75 л. та у резервуарі №4-9,6 л.
Враховуючи вищевикладене, в порушення підпункт 230.1.3, пункту 230.1, статті 230 ПКУ, пункту 21 підрозділу 5 розділу XX Перехідних положень ПКУ та п. 5, п. 6, п. 7 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівномірів-лічильників рівня пального в резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 року № 891 (із змінами та доповненнями), ПП "АМІК УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ30603572) несвоєчасно передані до реєстру дані, передбачені ПКУ та даним Порядком (щоденні дані обігу пального), з витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу (уніфікований номер - 1003474).
Перевіряючими зроблено висновок про порушення пункту 230.1.3., ст. 230 Податкового кодексу України та пункту 12 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами і доповненнями».
Не погодившись із висновками акту перевірки, підприємство звернулося до ГУ ДПС у Одеській області із запереченнями вих. № 1944 від 19.10.2021.
Розглянувши вказані заперечення, ГУ ДПС в Одеській обл. листом від 08.11.2021 №14981/КПР/15-32-09-02-06 частково задовольнив заперечення ПП «АМІК УКРАЇНА».
На підставі висновків акту перевірки Центральним МУ ДПС по роботі з ВПП прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 листопада 2021 року № 0007310703, яким на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 128-1.3 ст. 128-1 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції до ПП «Амік Україна» на суму 5 000,00 грн та № 0007320703, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами і доповненнями), п. 1 ст. 17, абз. 3 п. 11 розд. 11 Прикінцевих положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями) застосовано штрафні санкції до ПП «Амік Україна» на суму 2 690,74 грн.
Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся зі скаргою вих. № 2299 від 22.11.2021 до ДПС України.
Відповідно до рішення про результати розгляду від 15.06.2022 року № 5686/6/9900-06-03-01 06 ДПС України скаргу підприємства залишило без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.
Щодо клопотання позивача про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у справі № 640/10374/22 на стороні відповідача, Головне управління ДПС в Одеській області суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Згідно з частиною четвертою статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина п'ята статті 49 КАС України).
Ураховуючи зміст заявленого клопотання, обсяг та межі спірних правовідносин, визначених у позовних заявах, суд вважає, що відповідачем не доведено обставин, що судове рішення в подальшому може вплинути на права та обов'язки Головного управління ДПС в Одеській області.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про залучення третьої особи як необґрунтованого.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначаєПодатковий кодекс України.
Підпунктом 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України передбачено, що розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.
На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:
- обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, складі; встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;
- добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;
- добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв'язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 128-1.3 статті 128-1 ПК України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.
Процедуру створення та ведення Єдиного державного реєстру витратомірівлічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, а також порядок передачі облікових даних (обсягу обігу та залишку пального) з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів 3 визначає Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затверджений постановою КМУ від 22 листопада 2017 р. № 891 (далі Порядок).
Згідно п. п. 5 п. 5 зазначеного Порядку електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять, зокрема зведені за добу підсумкові облікові дані щодо: обсягів фактичних залишків пального на початок та кінець звітної доби та добового обсягу обігу пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °С, у розрізі всіх наявних у розпорядника акцизного складу акцизних складів з уніфікованою нумерацією для усіх розпорядників акцизних складів, крім зазначених в абзаці третьому цього підпункту; добового фактичного обсягу реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °С, - для розпорядників акцизних складів, на акцизних складах яких провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне).
Пунктом 6 Порядку встановлено, електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в підпунктах 5 і 6 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів щодня (крім днів, у які акцизний склад не працює). Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу (обсяг реалізованого та обсяг отриманого) пального, зазначені в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, формуються після проведення останньої операції з обігу пального за звітну добу, але не пізніше 23 години 59 хвилин такої доби, до початку проведення операцій з обігу пального за добу, що настає за звітною добою, та подаються до ДФС не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою. Відповідно до п. п. 2 п. 7 Порядку інформація, зазначена в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, вноситься до електронних документів для наповнення Реєстру: автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів та рівнемірів починаючи з граничних строків, зазначених у пунктах 12 і 27 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу, для обов'язкового обладнання акцизних складів рівнемірами та витратомірами; відповідальною особою розпорядника акцизного складу під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра або витратоміра, а також у період з 1 червня 2019 р. до граничних строків, передбачених у пунктах 12 і 27 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу, для обов'язкового обладнання акцизних складів витратомірами та рівнемірами.
Відповідно до пп. 2 п. 7 Порядку інформація, зазначена в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, вноситься до електронних документів для наповнення Реєстру: автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів та рівнемірів починаючи з граничних строків, зазначених у пунктах 12 і 27 підрозділу 5 розділу XX Перехідні положення Кодексу, для обов'язкового обладнання акцизних складів рівнемірами та витратомірами; відповідальною особою розпорядника акцизного складу - під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра або витратоміра, а також у період з 1 червня 2019 р. до граничних строків, передбачених у пунктах 12 і 27 підрозділу 5 розділу XX Перехідні положення Кодексу, для обов'язкового обладнання акцизних складів витратомірами та рівнемірами.
Отже, відповідальність розпорядника акцизного складу за несвоєчасне подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального наступає виключно за умови наявності вини такого розпорядника акцизного складу.
Як вбачається з матеріалів справи, сума штрафу визначена оскаржуваним рішенням позивачу за несвоєчасну подачу ним довідок за 18.12.2020, 31.12.2020, 01.01.2021, 02.01.2021, 03.01.2021, 25.08.2021.
Водночас, матеріалами справи підтверджується, що:
- довідка про зведені дані (обсяги пального) за 18.12.2020 була сформована підприємством 18.12.2020 та тричі направлялась до ДПС України (підтверджується протоколом), а саме: 9.12.2020 о 17:35:32; 19.12.2020 о 23:23:16;
20.12.2020 року о 15:37:52 та була доставлена до серверу ДПС України 20.12.2020 о 15:38:21;
- довідка про зведені дані (обсяги пального) за 31.12.2020 була сформована підприємством 31.12.2020 та тричі направлялась до ДПС України (підтверджується протоколом), а саме: 01.01.2021 о 16:26:45; 01.01.2021 о 18:15:41; 01.01.2021 о 23:03:51 та була доставлена до серверу ДПС України 20.12.2020 о 15:38:21 та була доставлена до серверу ДПС України 01.01.2021 о 16:26:24 та до Центрального рівня ДПС України 04.01.2021 року о 09:02:57;
- довідка про зведені дані (обсяги пального) за 01.01.2021 була сформована підприємством 01.01.2021, направлена до ДПС України (підтверджується протоколом) 02.01.2021 року о 16:43:12 та доставлена до серверу ДПС України 02.01.2021 року о 16:42:46 та до Центрального рівня ДПС України 04.01.2021 року о 09:06:07;
- довідка про зведені дані (обсяги пального) за 02.01.2021 була сформована підприємством 02.01.2021, направлена до ДПС України (підтверджується протоколом) 03.01.2021 о 17:56:43 та доставлена до серверу ДПС України 03.01.2021 о 17:56:19 та до Центрального рівня ДПС України 04.01.2021 о 09:16:12;
- довідка про зведені дані (обсяги пального) за 03.01.2021 була сформована підприємством 03.01.2021, направлена до ДПС України (підтверджується протоколом) 04.01.2021 о 19:10:10 та доставлена до серверу ДПС України 04.01.2021 о 19:09:46 та до Центрального рівня ДПС України 05.01.2021 о 08:24:28;
- довідка про зведені дані (обсяги пального) за 25.08.2021 була сформована підприємством 25.08.2021, та двічі направлялася до ДПС України (підтверджується протоколом), а саме: 26.08.2021 о 16:27:08; 26.08.2021 року о 19:05:39 та була доставлена до серверу ДПС України 27.08.2021 року о 03:16:52.
Отже, позивачем було виконано зобов'язання, які чинним ПКУ покладено на розпорядника акцизного складу, а саме: в поточну дату сформовані довідки про зведені дані (обсяги пального); у визначені Пунктом 6 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірівлічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затверджений постановою КМУ від 22 листопада 2017 р. № 891 строки - наступного дня - направлені засобами електронного зв'язку до ДПС України.
Проте з незалежних від Позивача причин, вони не надійшли своєчасно на сервер відповідачу, а за таких обставин відсутня вина позивача щодо несвоєчасного їх отримання відповідачем, а отже податкове повідомлення рішення від 11 листопада 2021 року № 0007310703, яким до позивача за порушення, передбачене п. 230.1.3. ст. 230 ПК України, застосовано штрафні санкції у розмірі 5 000,00 грн, є неогрунтованим та підлягає скасуванню.
Щодо складу правопорушення, яке покладено в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення № 0007320703 від 11.11.2021, суд зазначає таке.
Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком нафтопродуктів (усіх типів, марок і видів (залежно від масової частки сірки) визначено Інструкцією № 281/171/578/155. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
За умовами підпункту 10.3.1.3 пункту 10.3 Інструкції № 281/171/578/155 облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.
Згідно з пунктом 10.4 Інструкції № 281/171/578/155 на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС № 17-НП. Під час приймання-передавання зміни оператори АЗС: визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи «обліковий залишок попередньої зміни»), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок); вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об'єм нафтопродуктів (фактичний залишок); роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам'яті; передають залишок готівки; перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК.
У разі встановлення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі в границях відносної похибки методу вимірювання маси згідно з ГОСТ 26976 зміна передається приймається за обліковим залишком нафтопродукту. Перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення фіксується у змінному звіті. У разі перевищення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі понад зазначених норм керівництво повинно вжити заходів щодо проведення позачергової інвентаризації. До встановлення обставин перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення обліковий залишок не корегується.
Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою № 17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС. Після оприбуткування нафтопродуктів, дані лічильника сумарного обліку паливно-роздавальних колонок, система керування паливно-роздавальними колонками та реєстратори розрахункових операцій діють як одне ціле та не повинні мати розбіжностей даних більш ніж на 0,1 %. Як наслідок, дані про оприбутковане за даними бухгалтерського обліку пальне повинні відповідати даним реєстратора розрахункових операцій, який є носієм доказової інформації про обіг пального на АЗС. Фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за певний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН), змінного звіту АЗС за формою № 17НП, за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок. Обсяг реалізації нафтопродуктів, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касових апаратів за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу.
Згідно з пунктом 14.3 Інструкції № 281/171/578/155 облік нафти і нафтопродуктів у фізичних величинах (за об'ємом, масою) ведеться безпосередньо матеріально відповідальними особами, а бухгалтерська служба підприємства здійснює їх кількісно-грошовий облік.
Вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС має здійснюватись методами та з дотриманням всіх передбачених вимог щодо здійснення таких замірів, що визначені Інструкцією № 281/171/578/155, яка є спеціальним нормативним актом, що встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів та є обов'язковою для всіх суб'єктів господарювання, що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
Підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 Інструкції № 281/171/578/155 встановлено, що облік нафти і нафтопродуктів на нафто- та газопереробних заводах, підприємствах із забезпечення нафтопродуктами, підприємствах нафтопровідного і нафтопродуктопровідного транспорту, наливних пунктах ведеться в одиницях маси, а на АЗС - одиницях об'єму. Для визначення маси та об'єму нафти і нафтопродуктів можуть використовуватися об'ємно-масовий статичний, об'ємномасовий динамічний, прямий масовий (статичне зважування та зважування під час руху) і об'ємний методи вимірювань відповідно до вимог ГОСТ 26976.
Згідно з підпунктами 4.2.2, 4.2.5 пункту 4.2 Інструкції № 281/171/578/155 об'ємномасовим статичним методом визначається маса нафти і нафтопродукту за їх об'ємом, густиною та температурою. Об'єм нафти і нафтопродуктів визначається за допомогою градуйованих резервуарів та засобів вимірювань рівня нафти і нафтопродуктів у резервуарах, залізничних цистернах, танках суден або за повною місткістю мір (автоцистернах, причепах-цистернах, напівпричепах-цистернах).
Об'ємним методом вимірюється лише об'єм нафтопродукту. Для вимірювань об'єму нафтопродуктів на АЗС використовуються паливороздавальні колонки (ПРК) і оливороздавальні колонки (ОРК), що мають відлікові пристрої для індикації ціни, об'єму та вартості виданої дози. Під час реалізації споживачам світлих нафтопродуктів та олив споживачам на АЗС мають застосовуватись лише паливороздавальні колонки з допустимою відносною похибкою в умовах експлуатації в усьому діапазоні температур не гіршою, ніж ± 0,5 % та оливороздавальні колонки з допустимою основною відносною похибкою не гіршою, ніж ± 1,0% з реєстраторами розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Об'єм нафтопродукту під час його відпуску власникам автомобільного транспорту вимірюється у режимах дистанційного і місцевого керування ПРК і ОРК. Для дистанційного керування ПРК і ОРК мають використовуватись технічні засоби, що належать до складу спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів, унесених до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем України для сфери застосування на АЗС. Зазначені засоби мають відповідати технічним вимогам до спеціалізованих електронних контрольнокасових апаратів для сфери застосування на АЗС та забезпечувати реєстрацію грошових коштів і надання розрахункових документів у єдиному технологічному циклі з відпусканням нафтопродуктів. Місцеве керування ПРК і ОРК має передбачати можливість функціонування з РРО. Обсяг реалізації нафтопродукту, що фіксується лічильником сумарного обліку ПРК і ОРК за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касового апарата за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу. При цьому розбіжність за добу між показами лічильника сумарного обліку і даними звітних документів касового апарата не повинна перевищувати 0,1 % від об'єму відпущених пального або олив. Сумарний об'єм нафтопродуктів, відпущених через ПРК та ОРК, не може використовуватись для обліку маси нафтопродуктів. Відповідно до підпункту 4.3.2 пункту 4.3 Інструкції № 281/171/578/155 рівень нафти, нафтопродукту та підтоварної води або льоду в резервуарах має вимірюватись металевими рулетками з вантажем, метроштоками, стаціонарними рівнемірами або іншими засобами вимірювання, допущеними до застосування Держспоживстандартом України.
Відповідно до підпункту 4.3.2 пункту 4.3 Інструкції № 281/171/578/155 рівень нафти, нафтопродукту та підтоварної води або льоду в резервуарах має вимірюватись металевими рулетками з вантажем, метроштоками, стаціонарними рівнемірами або іншими засобами вимірювання, допущеними до застосування Держспоживстандартом України. Границі допустимої похибки вимірювання рівня світлих нафтопродуктів та підтоварної води не повинні перевищувати ± 2 мм, нафти та газового конденсату
- ± 4 мм, мазуту - ± 5 мм, інших нафтопродуктів - ± 2 мм. Перед кожним вимірюванням рівня нафти і нафтопродукту у вертикальних і горизонтальних резервуарах здійснюється перевірка базової висоти згідно з підпунктом 4.3.2.6 Інструкції. Після завершення приймання нафти і нафтопродуктів вимірювання здійснюється при закритих вхідних і вихідних засувках після ЗОхвилинного відстоювання в горизонтальних резервуарах і годинного - у вертикальних резервуарах. У разі вимірювання рівня нафтопродуктів у горизонтальних циліндричних резервуарах нижній кінець метроштока чи вантажу рулетки має потрапляти на нижню твірну резервуара. Вимірювання рівня нафти або нафтопродукту здійснюються двічі. У разі виявлення розбіжностей між результатами двох вимірювань понад допустиму похибку (± 2 мм) вимірювання необхідно повторювати доти, доки різниця між результатами трьох поспіль проведених вимірювань не буде в границях допустимої похибки вимірювання. При цьому за результат вимірювань береться середнє арифметичне значення результатів трьох найближчих вимірювань.
Фактично в Акті перевірки не зазначено яким саме способом здійснювалося вимірювання обсягів залишків пального та не зазначено кількості разів такого вимірювання. АЗС, що перевірялася, обладнано рівнемірами та витратомірами і облік обігу підакцизного пального ведеться у відповідності із нормами ПК України.
Таким чином, Інструкція зобов'язує приймати нафтопродукти та відображати записи в бухгалтерському обліку одразу з нестачами / надлишками в межах похибки вимірювальної техніки. Приймання нафтопродуктів в резервуар АЗС здійснюється в середньому 10-15 разів на місяць.
Відповідачем не спростовується, що всі документи, щодо обліку НП на АЗС були надані до перевірки, жодних претензій до наданих документів в Акті перевірки не зафіксовано. Для виявлення фактичного залишку пального в резервуарі проводиться інвентаризація. Така інвентаризація має бути проведена не рідше одного разу на місяць (п. 13.2 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155). В залежності від температури навколишнього природнього середовища об'єм нафтопродукту (як одиниця обліку на АЗС згідно п. 10.1 Інструкції) змінюється, частина нафтопродукту може знаходиться у паровій фазі. Таким чином, враховуючи, що об'єм нафтопродуктів у резервуарі є величиною змінною, що залежить від температури навколишнього природнього середовища, для встановлення фактичних залишків та коригування бухгалтерського обліку щомісячно проводяться інвентаризації. Матеріали інвентаризації надано перевіряючим під час проведення перевірки і законодавчо встановлених підстав для проведення позапланової інвентаризації у Підприємства не було.
Аналогічної позиції викладені зокрема у Постановах Верховного Суду (Касаційного адміністративного суду) від 12.03.2019 № 806/1403/16, від 05.03.2019 № 814/2158/16, від 05.03.2019 № 806/2402/16, а саме: «... висновок про порушення позивачем порядку ведення обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання зроблений податковим органом, виходячи з нестачі нафтопродуктів, тобто, невідповідності між залишками запасів (товарно-матеріальних цінностей) за даними обліку та фактичними залишками запасів (товарно-матеріальних цінностей), хоча сам по собі факт нестачі палива не свідчить про порушення порядку обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання, оскільки може бути наслідком інших обставин. Згідно з висновками акту перевірки, ревізори ототожнили надлишок та нестачу товарів з таким порушенням як реалізація товарів, які не обліковані в установленому порядку... Отже, висновок податкового органу про те, що виявлена нестача товарів є свідченням здійснення Товариством реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, є помилковим.».
У відповідності до пп. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій рЯ-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Як стверджує контролюючий орган, паливо в обсязі виявленого надлишку продано (реалізовано) підприємством без проведення цієї розрахункової операції через РРО.
Суд погоджується з тим, що сам по собі факт надлишку не свідчить про реалізацію палива, оскільки вона може бути наслідком інших обставин.
При цьому, доказів проведення позивачем операцій з продажу чи випадків не видачі чеків під час перевірки встановлено не було.
Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення від 11.11.2021 № 0007320703, яким до позивача за порушення, передбачене п. 12 ст. 3 ЗУ № 265/95-ВР, застосовано штрафні санкції у розмірі сума штрафу 2 690,74 грн, є протиправним та підлягає скасуванню.
Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 481,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією 07.07.2022 № 141437373.
Враховуючи задоволення позову, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 2 481,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 72-77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 листопада 2021 року № 0007310703, № 0007320703.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (зареєстроване місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Кошиця, буд. 3; код ЄДРПОУ 44082145) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» (зареєстроване місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 68; код ЄДРПОУ 30603572) судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року № 2825-IX до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова