про залишення заяви без розгляду
07 липня 2025 рокуСправа № 320/27860/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за заявою представника Головного управління ДПС у м. Києві Новгородської Ірини Дмитрівни до приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями “Слобожанська будівельна кераміка» про стягнення коштів за податковим боргом,-
04.06.2025 року до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС у м. Києві ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями “Слобожанська будівельна кераміка», в якій представник заявника просить суд постановити рішення про стягнення коштів за податковим боргом з приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями “Слобожанська будівельна кераміка» (код ЄДРПОУ 21129873), яким стягнути кошти такого платника податків на суму податкового боргу у розмірі 69 302 848,25 грн.
Заява мотивована тим, що станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 69 302 848,25 грн. з податку на додану вартість. Вищевказані обставини зумовили звернення позивача до суду із заявою про стягнення боргу з рахунків боржника, в порядку, передбаченому статтею 283 КАС України.
04.06.2025 року ухвалою Київського окружного адміністративного суду адміністративну справу №320/27860/25 в порядку ст. 29 КАС України передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Передачу справи вирішено здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
01.07.2025 року справа №320/27860/25 надійшла до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду із Київського окружного адміністративного суду.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 02.07.2025 року передана судді Пруднику С.В.
03.07.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі №320/27860/25 за заявою представника Головного управління ДПС у м. Києві Новгородської Ірини Дмитрівни до приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями “Слобожанська будівельна кераміка» про стягнення коштів за податковим боргом. Призначено судове засідання на 07 липня 2025 о 14:00 год., за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1. Встановлено приватному акціонерному товариству з іноземними інвестиціями “Слобожанська будівельна кераміка» строк до 10:00 год. 07 липня 2025 року для подання до суду відзиву та документи на його обґрунтування.
07 липня 2025 року від представника відповідача адвоката Стеченко Ярослава Вікторовича надійшов відзив, в якому він просив відмовити заявнику в задоволенні заяви про стягнення коштів за податковим боргом або повернути заяву без розгляду.
07.07.2025 року представниками заявника та відповідача були подані клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року в означених вище клопотаннях було відмовлено.
У судове засідання 07.07.2025 року сторони не прибули.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Частиною 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд, з урахуванням положень статті 268 КАС України, вирішив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами і доказами.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями “Слобожанська будівельна кераміка» зареєстроване в органах державної реєстрації як суб'єкт господарської діяльності, є платником податків та перебуває на податковому обліку Головного управління ДПС у м. Києві.
Згідно з інформаційної комунікаційної системи Державної податкової служби «Податковий блок» ПРАТ «СБК» на момент звернення до суду має заборгованість з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1018,80 грн., яка виникла на підставі:
- податкового повідомлення-рішення № 28698240101 від 10.04.2024 року.
З податку на додану вартість на загальну суму 69 281 706,68 грн., яка виникла на підставі:
- податкової декларації № 9107356680 від 21.04.2025 року;
- податкової декларації № 9142062583 від 20.05.2025 року.
З земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 20 122,77 гривень, яка виникла на підставі:
податкової декларації № 9073382168 від 21.03.2025 року;
податкової декларації № № 9038052020 від 19.02.2025 року.
Так, контролюючим органом направлено приватному акціонерному товариству з іноземними інвестиціями “Слобожанська будівельна кераміка» податкову вимогу від 17.04.2025 року №0008299-1303-2615, яку відповідно до печатки на конверті 05.05.2025 року повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання.
Як убачається із матеріалів та як зазначив представник заяви у поданій до суду заяві, 17.05.2025 року відповідач змінив місце реєстрації. Відповідно до даних ІКС «Податковий блок», нова реструктурована адреса - 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Ламана (Соборний район), будинок 17, кабінет 507. Таким чином, станом на день формування податкової вимоги, відомою актуальною адресою була - 02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд. 2/Б.
Представник ГУ ДПС у місті Києві вважає, що облік 30 днів необхідно здійснювати з моменту безпосереднього отримання податкової вимоги або з дати, яку співробітники поштових відділень вказують на повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. На переконання представника заявника, строком для звернення до суду із заявою про стягнення коштів за податковим боргом є 04.06.2025 року.
У зв'язку несплатою у встановлені строки вищезазначених сум зобов'язань, представник контролюючого органу звернувся до суду із даною заявою.
Суд, вивчивши аргументи заявника в контексті обставин, з якими контролюючий орган пов'язує виникнення підстав для звернення до суду із заявою в порядку статті 283 КАС України, доходить висновку про залишення такої заяви без розгляду з огляду на наступне.
Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною четвертою статті 5 КАС України передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів щодо стягнення коштів за податковим боргом регламентовані статтею 283 КАС України.
Пунктом 5 частини першої статті 283 КАС України визначено, що провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.
Відповідно до частини другої статті 283 КАС України, заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.
Згідно із частинами першої, другої та п'ятої статті 270 КАС України, на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283, 283-2 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.
Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.
Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обставиною, з якою стаття 283 КАС України пов'язує початок відліку 24-годинного строку для подання до суду заяви про стягнення коштів за податковим боргом, є дата надіслання (вручення) платнику податкової вимоги.
У постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 червня 2020 року у справі №280/2993/19 вказано, що КАС України визначено те, що при розгляді категорії термінових справ днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг у справах, визначених статтею 283 КАС України, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду (частина п'ята статті 270 КАС України).
Отже, з наведеного убачається, що частина 1 статті 270 КАС України чітко та недвозначно визначає, що до спірних правовідносин не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу. Таким чином заява в порядку статті 283 КАС України, з огляду на декларовані цією статтею особливості (терміновий характер звернення контролюючого органу та безспірний характер його вимог, спрощену процедуру звернення, розгляду та вирішення справи та інші процесуальні наслідки), повинна бути вчасно подана до суду заявником, незважаючи на те, що передбачений нею 24-годинний строк може випасти на вихідний чи святковий день.
Спірним моментом у цій справі є те, з якого часу слід обчислювати 30-денний строк, передбачений п. 95.2 ст. 95 ПК України.
Дійсно, як вже зазначалося вище, вказаною нормою визначено, що такий строк необхідно обчислювати з дня надіслання (вручення) платнику податків податкової вимоги.
Відповідно до вимог статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Порядок листування платників податків та контролюючих органів врегульовано статтею 42 ПК України.
Зокрема, приписами п. 42.2. ст. 42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони:
- надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті (в електронній формі);
- надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення;
- особисто вручені платнику податків (його представнику).
Аналіз наведених положень статей 42, 59, 95 ПК України в їх взаємозв'язку дозволяє зробити висновок, що словосполучення "надіслання (вручення)" у реченні "через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги" слід розуміти таким чином - початок перебігу передбаченого пунктом 95.2 статті 95 ПК України 30-денного строку пов'язується з днем, в який відбулася одна із подій (альтернативно, адже такі події є взаємовиключними):
- або особисте вручення платнику податків (його представнику) податкової вимоги;
- або надіслання податкової вимоги платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою).
При цьому варто врахувати, що у випадку надіслання податкової вимоги платнику податків рекомендованим листом дата фактичного вручення працівником пошти цього листа адресату для цілей застосування п. 95.2 ст. 95 ПК України не має будь-якого значення, оскільки визначений нею строк обчислюється від дати надіслання листа. Адже за іншого тлумачення цієї норми закону подія "надіслання податкової вимоги", на відміну від "вручення податкової вимоги" (як підстава для початку обчислення передбаченого ч. 2 ст. 95 ПК України строку) ніколи не настане.
Отже, у випадку направлення контролюючим органом податкової вимоги поштою, визначений 30-ти денний строк згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України має обчислюватись виключно з дати направлення такої вимоги. Обчислення цього строку з дати вручення податкової вимоги можливе лише у випадку особистого вручення платнику податку податкової вимоги.
Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.04.2025 у справі № 280/111/25, яка враховується судом в порядку статті 242 КАС України.
Також, аналогічної правової позиції дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 17.06.2025 року у справі №580/4625/25.
Як вбачається із долучених до поданої заяви матеріалів, податкова вимога від 17.04.2025 року №0008299-1303-2615 направлена приватному акціонерному товариству з іноземними інвестиціями “Слобожанська будівельна кераміка» 18.04.2025 року, яку відповідно до печатки на конверті 05.05.2025 року повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання.
Таким чином, 30-тим календарним днем з дня надіслання платнику податкової вимоги було 17.05.2025 року.
Відповідно, контролюючий орган мав право звернення із заявою в порядку статті 283 КАС України з 00 годин 00 хвилин 18.05.2025 року по 00 годин 00 хвилин 19.05.2025 року.
Разом з тим, Головне управління ДПС у м. Києві заяву про стягнення податкового боргу в порядку статті 283 КАС України подало до Київського окружного адміністративного суду 04.06.2025 року, що підтверджено штампом вхідної кореспонденції, тобто з порушенням строків звернення до суду із такою заявою.
Суд звертає увагу на те, що встановлені законодавством процесуальні строки служать для дисциплінування учасників адміністративного судочинства та забезпечення своєчасного виконання вимог, передбачених КАС України. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини також виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином, зважаючи на пропуск заявником присічного строку звернення із заявою, поданою в порядку статті 283 КАС України, та неможливість поновлення такого строку, суд доходить висновку про наявність підстав для залишення без розгляду заяви представника Головного управління ДПС у м. Києві Новгородської Ірини Дмитрівни про стягнення коштів за податковим боргом на підставі частини п'ятої статті 270 КАС України.
Одночасно із цим суд роз'яснює заявнику його право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 143, 240- 243, 248, 256 КАС України, суд, -
Заяву представника Головного управління ДПС у м. Києві Новгородської Ірини Дмитрівни до приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями “Слобожанська будівельна кераміка» про стягнення коштів за податковим боргом - залишити без розгляду.
Роз'яснити Головному управлінню ДПС у м. Києві його право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя С. В. Прудник