07 липня 2025 року Справа 160/18448/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А.Ю., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Адвокат Чернеш Дмитро Сергійович (далі - Чернеш Д.С.), в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та містить такі недоліки.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Суддя встановив, що позовна заява надійшла на адресу суду за допомогою системи «Електронний суд» та подана представником позивача Чернешом Д.С., в свою чергу в якості позивача також зазначено Чернеша Д.С., а не Кашенець В.О.
Окрім того, частинами першою, третьою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно до частин першої та другої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Так, позовна заява підписана представником Кашенець В.О. Чернешем Дмитром Сергійовичем, який діє на підставі нотаріальної довіреності від 04.06.2025.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».
Згідно із підпунктом 11 пункту 16-1 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Положеннями частини четвертої статті 131-2 Конституції України передбачено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Наведеним конституційним положенням кореспондує частина друга статті 57 КАС України згідно якої, у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Пункт 20 статті 4 КАС України надає визначення терміну адміністративна справа незначної складності - як адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Суддя враховує і позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 31.08.2020 у справі №200/14466/19-а, від 22.09.2020 у справі №20014511/19-а, у якій вказано, що у справах віднесених до категорії справ незначної складності, представництво можуть здійснювати не лише адвокати, а й інші визначені особи, які мають адміністративну процесуальну дієздатність.
В свою чергу, частина шоста статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу визначає категорію справ як справ незначної складності зі змісту якої слідує, що спори стосовно одночасного оскарження дій суб'єкта владних повноважень, щодо правильності нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовця, вирішення питання стосовно компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а також стягнення моральної шкоди до справ незначної складності не віднесено.
Суддя зауважує, що у вступній частині (шапці) позовної заяви, наданої як додаток до позовної заяви сформованої за допомогою підсистеми «Електронний суд», зазначено, що представник Кашенець В.О. Чернеш Д. С. діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката №0368, виданого 24.03.2006 Головною Національної асоціації адвокатів України на ім'я Дмитра Чернеша; довіреності .
Особливості представництва в адміністративному судочинстві передбачено, серед іншого, частиною четвертою статті 59 КАС України, згідно з якою повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Суддею на підставі інформації, яка розміщена на сайті Національної асоціації адвокатів України, встановлено, що право на зайняття адвокатською діяльністю Чернеша Д. С. припинено згідно пункту 4 частини першої статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 13.06.2019 на підставі рішення КДКА Дніпропетровської області № 6/ДПР-19 від 13.06.2019 (рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 у справі № 160/6323/19, які набрали законної сили).
Позовна заява представником позивача до суду була подана 25.06.2025, тобто вже після набрання рішень суду у справі № 160/6323/19 законної сили.
Таким чином, право на зайняття адвокатською діяльністю Чернеша Д. С. припинено з 13.06.2019; на момент видачі нотаріально посвідченої довіреності від 04.06.2025 та подання позовної заяви до суду Чернеш Д. С. не мав статусу адвоката, хоча долучає до матеріалів позовної заяви посвідчення адвоката України та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).
Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення до суду.
Отож, Чернешем Д. С. не тільки не визначено процесуального статусу представника (адвокат чи фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність), у зв'язку із суперечністю у вступній частині (шапці) та пунктом 17.1 позовної заяви, а й подані до суду нечинні, у зв'язку із припиненням право на зайняття адвокатською діяльністю Чернеша Д. С., документи на підтвердження таких повноважень (посвідчення адвоката України та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю).
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її необхідно залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зазначений строк стороні позивача необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання): 1) нової редакції позовної заяви із вірним зазначенням учасників справи (позивача та його адреси місця проживання); 2) інформації та відповідних підтверджуючих документів на право представництва Чернешем Д.С. у Дніпропетровському окружному адміністративному суді.
Керуючись статтями 160-161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду:
- нової редакції позовної заяви із вірним зазначенням учасників справи (позивача та його адреси місця проживання);
- інформації та відповідних підтверджуючих документів на право представництва Чернешем Д.С. у Дніпропетровському окружному адміністративному суді.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Рищенко