07 липня 2025 рокуСправа №160/12939/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування показників середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, а саме: за 2014, 2015 та 2016 роки, при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком 11.06.2021;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 11.06.2021 року відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показників середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018, 2019 та 2020 роки.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України №1788 «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788), набувши право на пенсію за віком звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058). Проте, під час розрахунку середнього заробітку, на думку позивача, відповідачем протиправно не застосовано показник середньої заробітної плати за 2018-2020 роки, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки переведення з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, а пенсійне законодавство не містить застереження щодо переведення з одного на інший вид пенсії лише в межах одного закону (в межах Закону №1058).
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримувала пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України №1788 «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788).
В подальшому, з 11.06.2021 позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону №1058.
З розрахунку заробітку для обчислення пенсії, наявного в пенсійній справі позивача, вбачається, що при переведенні позивача на пенсію за віком застосовано середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулась за захистом порушеного права до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною 2 статті 40 Закон №1058, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто, за загальним правилом, передбаченим частиною 2 статті 40 Закону №1058, при обчисленні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховується, серед іншого середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно з частиною 3 статті 45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених норм законодавства видно, що частиною 3 статті 45 Закону №1058 установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що первісно позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсій, а за призначенням пенсії за віком, відповідно до Закону №1058 позивач звернулась вперше.
Таким чином, отримуючи пенсію за вислугу років позивач не користувалась жодним із видів пенсій, встановлених Законом №1058, тому звернувшись до відповідача із заявою про призначення пенсії (переведення на пенсію) за віком, позивач використала право на призначення пенсії в солідарній системі відповідно до Закону №1058 вперше.
Отже, у випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788, у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом №1058 такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.
Зазначені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, який у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
Наведена позиція Верховного Суду була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №876/5312/17, а також викладена у постановах Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №363/1493/17, від 25.03.2020 у справі №367/1130/17, від 16.06.2020 у справі №127/7522/17, від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на наведене суд зазначає, що в даному випадку призначення пенсії позивачу відповідно до Закону №1058 за її заявою відбулося вперше, тому частина 3 статті 45 Закону №1058 не регулює спірні правовідносини, отже відповідні посилання відповідача є необґрунтованими.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно застосовано показники середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, а саме: за 2014, 2015 та 2016 роки, при призначенні позивачу пенсії за віком 11.06.2021 року.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1 211,20 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.77, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування показників середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, а саме: за 2014, 2015 та 2016 роки, при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком 11.06.2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 11.06.2021 року відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показників середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018, 2019 та 2020 роки.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська