07 липня 2025 року Справа № 160/13080/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/13080/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
І. ПРОЦЕДУРА
06.05.2025 року через підсистему Електронний суд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд :
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 27.03.2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, пр-т Богдана Хмельницького, 116а, м. Дніпро, 49094) провести з 01.01.2024 року перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з урахуванням складових суддівської винагороди, зазначених у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 08.10.2024 за №Б-с-1348 та з урахуванням раніше проведених виплат.
Ухвалою суду від 09.05.2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.
Також ухвалою суду від 09.05.2025 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:
- пенсійної справи позивача;
- звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії згідно оновлених довідок;
- рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 27.03.2025 року;
- оновлені довідки;
- відомості/інформацію, що послугувала підставою для відмови у перерахунку пенсії;
- листи/відмови Пенсійного органу та інші докази щодо суті спору.
20.05.2025 року відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву позивача. Долучені додаткові докази по справі.
27.05.2025 року відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву позивача. Долучені додаткові докази по справі.
У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 07.07.2025 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що працював суддею в Кіровському районному суді м.Дніпропетровська.
У подальшому позивач був звільнений з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку та наразі знаходиться на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Вказує, що 08.10.2024 року Територіальне управлінням Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області підготовило та надало йому нову довідку про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2024 у розмірі 3028,00 грн.
Зазначає, що 20.03.2025 року звернувся до відповідача 1 із заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії згідно оновленої довідки.
Вказану заяву було розглянуто відповідачем 1 за принципом екстериторіальності, та прийнято рішення від 27.03.2025 року про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, оскільки статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2024 року в розмірі 2102 гривні, тобто на рівні січня 2020 року і тому з 2021 року перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді не проводиться.
Вважає рішення відповідача 27.03.2025 року протиправним, оскільки щомісячне грошове утримання судді у відставці виплачується у відсотковому відношенні до суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а базовий посадовий оклад судді місцевого суду становить - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
При цьому, судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 1
Від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового отримання судді у відставці, до якої додала довідку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці від 08.10.2024 (станом на 01.01.2024 року).
Вказану заяву було розглянуто Головним управлінням за принципом екстериторіальності та прийнято рішення про відмову в перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці від 27.03.2025 року, оскільки Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-ІХ встановлено розрахункову величину для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102,00 грн. При цьому, після 18.02.2020 розмір складових суддівської винагороди у встановленому законом порядку не змінювався.
Наголошують, що судді та судді у відставці не відносяться до незахищених чи малозабезпечених верств населення, а тому введення певних обмежувальних заходів при обрахунку суддівської винагороди в період існування глибокої економічно-політичної кризи в Державі, не створило для позивача ризику життєвих труднощів.
Зауважує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області позбавлене можливості здійснити виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
ІV. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 2
Від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що позивача розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області за результатом якої прийнято відповідне рішення про відмову Позивачу в перерахунку пенсії.
Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймалось рішення по суті заяви позивача, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в цьому випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
З огляду на викладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є неналежним відповідачем у цій справі.
V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Суд, дослідив матеріали справи, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Позивач звернувся до ТУ ДСА України в Дніпропетровській області із заявою щодо надання довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 виходячи з базового посадового окладу судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська, з врахуванням прожиткового мінімуму в розмірі 3028 гривні.
ТУ ДСА України в Дніпропетровській області 08 жовтня 2024 року видано ОСОБА_1 довідку за № Б-с-1348 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці про те, що станом на 01.01.2024 його суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 185 313,60 грн., у тому числі: посадовий оклад - 109 008,00 грн.; доплата за вислугу років (70%) - 76 305,60 гривень.
20 березня 2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі довідки виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 08 жовтня 2024 року за №Б-с-1348.
Заяву позивача від 20 березня 2025 розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області за принципом екстериторіальності та винесено рішення від 27 березня 2025 року про відмову у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області 27.03.2025 року відмовлено у проведенні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за поданою 20.03.2025 року заявою.
Згідно цього рішення відповідача, підставою для відмови зазначено про таке, зокрема: аконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII (зі змінами) встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до Законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028,00 грн. Здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки від 08.10.2024 № Б-с-1348, виданої ТУ ДСА України в Дніпропетровській області немає законних підстав, оскільки довідка видана на 01.01.2024, що законодавством не передбачено.
Не погодившись із таким рішенням Пенсійного органу, позивач звернувся до суду із цим позовом про його скасування.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Статтею 43 Конституції України, серед іншого визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Суд зазначає, що однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.
Визначені Конституцією України та Законом №1402-VIII гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Аналогічна правова позиція щодо гарантій незалежності суддів викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 01.12.2004 № 19-рп/2004, від 11.10.2005 № 8-рп/2005, від 22.05.2008 № 10-рп/2008, від 03.06.2013 № 3-рп/2013, а також від 04.12.2018 № 11-р/2018.
Згідно із статтю 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Розмір суддівської винагороди визначено у статті 135 №1402-VIII, який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі), є законом про судоустрій в значенні частини другої статті 130 Конституції України.
Згідно із частиною першою статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частинами першою та другою статті 4 Закону №1402-VIII встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно із частинами третьою-п'ятою статті 142 Закон №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відтак, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. І при цьому, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
У статті 7 Закону України «Про Держаний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року встановлено в розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України від 15 липня 1999 року №966-XIV «Про прожитковий мінімум» (далі - Закон №966-XIV).
Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (стаття 1 Закону №966-XIV).
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
У змісті наведеної норми Закону №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.
Статтею 4 Закону №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» разом із встановленням на 01 січня 2021 року прожиткових мінімумів, у тому числі для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн, був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102,00 грн.
Аналогічні норми містяться в законі України про Державний бюджет на 2024 рік (абзац 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік").
VІІ. ОЦІНКА СУДУ
Таким чином, цими нормами фактично змінено складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Суд звертає увагу, що Законом №966-XIV судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, а також не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді».
До 2021 року відповідачем для розрахунку базового розміру посадового окладу судді застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлювався на 01 січня відповідного календарного року, як це передбачено статтею 135 Закону №1402-VIII.
Зміни до Закону України №1402-VIII у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період, про який йдеться у позовній заяві (станом на 01.01.2022), а також до Закону України №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, отже законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.
Суд наголошує, що норми статті 135 Закону України №1402-VIII, які у часі прийняті раніше, мають пріоритет стосовно пізніших положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".
Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.
Наведене свідчить, що при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis), тобто Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а положення Закону №966-XIV вважати загальними нормами (lex generalis).
На такий аспект законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Таким чином, як вказано у Законі №1402-VIII, для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, - застосування при розрахунку посадового окладу судді іншої величини, відмінної від тієї, що визначена спеціальним законом є неправильним.
Така правова позиція щодо застосування статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» викладена у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 у справі №400/2031/21, від 30.11.2021 у справі №360/503/21, 22.06.2023 у справі №400/4904/21, від 12.07.2023 у справі №140/5481/22. від 24.07.2023 у справі №280/9563/21 та від 13.09.2023 у справі №240/44080/21.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
25.01.2008 року правлінням Пенсійного фонду України прийнято постанову №3-1 «Про затвердження Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України», яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за № 200/14891 (надалі Порядок №3-1).
Пунктом 1 розділу І Порядку №3-1 визначено, що судді у відставці, в тому числі судді Конституційного Суду України у відставці, судді Конституційного Суду України, повноваження якого припинено з підстав, встановлених пунктами 1, 2 частини першої статті 149-1 Конституції України, або якого звільнено з підстав, встановлених пунктами 1, 4 частини другої статті 149-1 Конституції України, за наявності стажу роботи, що дає право на відставку (далі - суддя Конституційного Суду України), призначається щомісячне довічне грошове утримання.
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №3-1 заява про призначення / перерахунок щомісячного довічного грошового утримання (додаток 1) подається до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання) суддею особисто або через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку №3-1 до заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання додаються, зокрема довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду) / довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України (додаток 3) (далі - довідка про винагороду судді Конституційного Суду України), видана судом, з якого суддя вийшов у відставку, або Конституційним Судом України (далі - відповідний суд), з урахуванням суддівської винагороди (винагороди судді) судді, який працює на відповідній посаді.
Питання перерахунок щомісячного довічного грошового утримання органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, врегульовано розділом IV Порядку №3-1, яким встановлено наступне.
Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.
Пенсійний фонд України протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення інформує органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, про підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та про необхідність підготовки списків одержувачів щомісячного довічного грошового утримання (далі список).
Органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, протягом 5 робочих днів з дня надходження інформації Пенсійного фонду України складають списки за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та подають їх відповідним судам, ліквідаційним комісіям, що здійснюють заходи із ліквідації відповідних судів, або територіальним органам Державної судової адміністрації України (далі - відповідні органи).
На підставі списків відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді / довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди / винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку.
Відповідні органи можуть звертатись до органів, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, із запитами щодо отримання додаткових відомостей, необхідних їм для видачі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.
Довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України надсилаються відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, який надав список, та судді у відставці (судді Конституційного Суду України), щодо якого видана довідка, у місячний строк з дня надходження списку.
Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.
Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.
Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.
У разі надсилання заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання і документів для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання поштою днем звернення за перерахунком вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення цієї заяви (у разі подання заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації цієї заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія разом із сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення тексту документа та його реквізитів).
Документи про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання розглядає орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
Орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
У разі якщо внаслідок перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання зменшується, щомісячне довічне грошове утримання виплачується в раніше встановленому розмірі, про що орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, повідомляє суддю.
Отже, підставою для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є зміна розміру складових суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді.
Підставою для вчинення органом Пенсійного фонду України дій, спрямованих на такий перерахунок, може бути як відповідна заява судді у відставці та додані до неї документи, так і надіслана відповідним органом (після відповідної взаємодії відповідних суб'єктів владних повноважень між собою) до органу Пенсійного фонду України довідка про суддівську винагороду.
При цьому відсутність взаємодії відповідних суб'єктів владних повноважень між собою, яка була би спрямована на проведення такого перерахунку, не позбавляє суддю у відставці права подати заяву про перерахунок разом з оновленою довідкою про суддівську винагороду.
Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі заяви позивача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та доданої до неї оновленої довідки про суддівську винагороду.
У поданій до органу Пенсійного фонду України, із заявою про перерахунок, оновленій довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 08.10.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 розмір складових суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді (на відміну від попередньої довідки) збільшився.
Відтак, у відповідача 1 у зв'язку з отриманням зазначеної довідки виник обов'язок перерахувати пенсію позивача з 01.01.2024 року.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що відмовляючи позивачеві у перерахунку довічного грошового забезпечення судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 08.10.2024 року відповідач діяв протиправно та порушив право позивача на належне довічне грошове утримання судді у відставці.
Отже, рішення 27.03.2025 року підлягає скасуванню судом.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, то суд зазначає таке.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року (зі змінами внесеними постановою Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України») (далі - Порядок №22-1)
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно з пунктом 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3 розділу ІV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Положеннями пункту 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення (перерахунку) пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. При цьому, виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Враховуючи вимоги Порядку №22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Відтак, дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, зокрема - відповідач 1.
Отже, відповідачем не доведено законність спірного рішення, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом часткового задоволення позову.
VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.
Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.
Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані та доведені позовні вимоги у вказаній вище частині.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 726,72 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 27.03.2025 року про відмову ОСОБА_1 в зарахуванні довідки про заробітну плату при перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести з 01.01.2024 року перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з урахуванням складових суддівської винагороди, зазначених у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 08.10.2024 року за №Б-с-1348 та з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 726,72 гривень.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (14005, м. Чернігів, вул. П'ятницька, 83а, код ЄДРПОУ 21390940).
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 07.07.2025 року.
Суддя В.В. Ільков