07 липня 2025 рокуСправа №160/12271/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського апеляційного суду про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Дніпровського апеляційного суду, в якому просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2025 у відповідності ст.135 Закону України Про судоустрій і статус суддів, обчисливши розмір суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці з 01.01.2025 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.;
зобов'язати відповідача видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2025 виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі ст.135 Закону України Про судоустрій і статус суддів, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
В обгрунтування заявлених вимог посилалась на те, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Позивачка зазначала, що звернулася до відповідача з заявою про видачу довідки про суддівську винагороду для обчислення/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 20254 року в розмірі 3028,00 грн., проте отримала відмову. Позивачка вказувала, що під час визначення розміру посадового окладу судді та відповідно судді у відставці має застосовуватись загальний прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн. Оскільки відповідачем відмовлено у виготовлені довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2025, то така відмова є протиправною, у зв'язку з чим просила позов задовольнити.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідач скористався наданим правом та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому указав про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх необгрунтованість. Вказує, що ч.3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є банкетною нормою, оскільки визначає лише кількість прожиткових мінімумів для працездатних осіб для встановлення розміру посадового окладу суддів, але не встановлює розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який необхідний для обчислення посадового окладу судді. Звертає увагу, що фактично розмір як базового посадового окладу судді, так і розміри посадових окладів у 2025 році розраховані на підставі саме прожиткового мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 грн. З 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102 грн., зазначені норми закону про бюджет є чинними та обов'язковими до виконання. Вважає, що в нього відсутні підстави для надання інформації про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді, виходячи з розміру посадового окладу, який відрізняється від того, що затверджений у штатних розписах суду. Фактично позиція відповідача полягає в тому, що у спірному періоді не змінювався розмір суддівської винагороди, що б було підставою для видачі позивачу довідок для перерахунку грошового утримання позивача як судді у відставці.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.
Судом встановлено, що позивач є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, призначене відповідно до Закону №1402-VIII, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
Позивачка звернулася до відповідача з заявою про надання їй оновленої довідки про суддівську винагороду для перерахунку з 01.01.2025 щомісячного довічного грошового утримання, обчисливши розмір суддівської винагороди судді місцевого суду, який працює на відповідній посаді з 01 січня 2025 року виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
Листом відповідача від 24.04.2025 року позивачці відмовлено в задоволенні її заяви.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивачка звернулася до суду із цим позовом.
При вирішені спору суд виходить із того, що згідно з частиною третьою статті 142 Закону № 1402-VIІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2% грошового утримання судді.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 142 Закону № 1402-VIІІ у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Таким чином, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Частиною першою статті 135 Закону № 1402-VІІІ передбачено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (частина друга статті 135 Закону № 1402-VІІІ).
Базовий розмір посадового окладу судді становить: судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 2 частини третьої статті 135 Закону № 1402-VІІІ).
Отже, базовий розмір посадового окладу судді залежить від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Закон № 966-XIV дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.
Згідно зі статтею 1 цього Закону прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Частиною третьою статті 4 Закону № 966-XIV визначено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Так, за змістом абзацу четвертого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб було встановлено у розмірі 3028 гривні.
Водночас згідно з абзацом п'ятим цієї статті прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, було встановлено у розмірі 2102 гривні.
Отже, окремими приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року відповідно встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді.
Наведені положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому, відмовляючи в задоволенні заяви позивачки про надання їй оновленої довідки про суддівську винагороду для перерахунку з 01.01.2025 щомісячного довічного грошового утримання, обчисливши розмір суддівської винагороди судді місцевого суду, який працює на відповідній посаді з 01 січня 2025 року виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн., відповідач діяв на законних підставах.
Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у справі №240/9028/24 (постанова від 24.04.2025), яка, відступаючи від попередніх правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 13 липня 2023 року у справі №280/1233/22, від 21 березня 2024 року у справі № 620/4971/23 та ін., предмет спору в яких стосувався визначення розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року, зазначила, що законами про державний бюджет не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Таким чином, приймаючи до уваги зазначену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, суд доходить висновку про відсутність підстав стверджувати про підвищення розміру суддівської винагороди з 01.01.2025, як підстави для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
З цих підстав суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.Є. Букіна