30 червня 2025 року Справа № 160/18527/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (відповідач-2), Дніпровської міської ради (відповідач-3) про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
25.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (відповідач-2), Дніпровської міської ради (відповідач-3), в якій позивач просить:
- визнати дії суб'єктів владних повноважень протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.09.2024 року № 2163472-2411-0466-UA12020010000033698; № 2163469-2411-0466-UA12020010000033698 та № 2163474-2411-0466-UA12020010000033698.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2025 року зазначена вище справа розподілена головуючому судді Туровій О.М.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Так, п.4 ч.5 ст.160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
При цьому відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020р. у справі № 640/7310/19.
Як зазначено вище, в прохальній частині позовної заяви позивач, зокрема, просить суд визнати дії суб'єктів владних повноважень протиправними, не зазначаючи при цьому які саме дії і яких саме суб'єктів владних повноважень він просить визнати протиправними, що робить такі позовні вимоги неконкретизованими та невизначеними, тим більше, що у позовній заяві позивачем у якості відповідачів визначено декілька суб'єктів владних повноважень, а саме: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (віповідач-1), Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (відповідач-2) та Дніпровську міську раду (відповідач-3), проте, з заявлених позовних вимоги не можливо зрозуміти які саме з них звернуті до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (відповідач-2) та Дніпровської міської ради (відповідач-3).
За таких обставин, позивачеві необхідно подати уточнену позовну заяву, в якій чітко зазначити які саме дії суб'єктів владних повноважень він просить визнати протиправними та зазначити позовні вимоги щодо кожного з відповідачів, а також подати копії цієї уточненої позовної заяви та додатків до неї відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, відповідно до вимог п.1 ст.161 КАС України.
Також суд зазначає, що частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З матеріалів позовної заяви слідує, що позивачем додано до позовної заяви банківську квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1211,20грн. Однак, судовий збір сплачено не у повному розмірі.
Так, з поданої позовної заяви слідує, що позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру на суму 14073,68грн. щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 26.09.2024 року № 2163472-2411-0466-UA12020010000033698; № 2163469-2411-0466-UA12020010000033698 та № 2163474-2411-0466-UA12020010000033698, а також позовні вимоги немайнового характеру щодо визнання дій суб'єктів владних повноважень протиправними.
Відповідно до п.3 ст.6 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року у розмірі 3028,00грн.
Приписами пп. 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20грн.).
Приписами пп. 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем встановлено ставку судового збору - 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140,00 грн.)
Таким чином, за заявлену позивачем вимогу майнового характеру на суму 14073,68грн. повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 1211,20грн. (14073,68грн. *1% = 140,73грн., що є менше законодавчо встановленого мінімуму), а за заявлені вимоги немайнового характеру повинно бути сплачено судовий збір по 1211,20грн. за кожну з них.
Враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на те, що позивачеві слід подати уточнену позовну заяву, в якій чітко зазначити які саме дії суб'єктів владних повноважень він просить визнати протиправними та зазначити позовні вимоги щодо кожного з відповідачів, позивачеві також необхідно після того, як він чітко визначиться з позовними вимогами немайнового характеру, доплатити судовий збір по 1211,20грн. за кожну з таких вимог немайнового характеру.
Судовий збір має бути сплачено за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Щодо посилання позивача у позовній заяві на те, що він не повинен сплачувати судовий збір, оскільки він є пенсіонером і непрацездатною особою, суд зазначає, що підстави звільнення від сплати судового збору наведені у ст.5 Закону України "Про судовий збір" і статус пенсіонера та непрацездатної особи у розумінні приписів цієї норми Закону не надає пільг у сплаті судового збору, тож наведені позивачем доводи є безпідставними.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Всупереч зазначеним вимогам, позивачем разом із позовною заявою надано копії додатків до неї лише в одному примірнику для суду, без надання копій додатків до позову для відповідачів.
При цьому, копію позову з додатками направляє відповідачу (-чам) саме суд відповідно до ч.2 ст.174 КАС України, якою передбачено, що одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів (крім випадків, якщо позивачем є суб'єкт владних повноважень, а також якщо позов подано в електронній формі через електронний кабінет).
За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на те, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 Кодексуадміністративного судочинства України, тому суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (відповідач-2), Дніпровської міської ради (відповідач-3) про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви, в якій чітко зазначити які саме дії суб'єктів владних повноважень позивач просить визнати протиправними та зазначити позовні вимоги щодо кожного з відповідачів, а також копій цієї уточненої позовної заяви та додатків до неї відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі;
- оригіналу документа про доплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви в частині позовних вимог немайнового характеру;
- належним чином завірених копій документів, долучених до позовної заяви, відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася із адміністративним позовом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М. Турова