Справа № 569/8149/25
01 липня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді О. Левчука,
за участі секретаря судового засідання М. Янка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк"
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
учасники справи в судове засідання не з'явились
Позивач АТ «Сенс Банк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що 09.11.2020 між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631505574, із наступними основними умовами: тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту - «RED», мета кредиту - для особистих потреб; ліміт кредитної лінії - у розмірі 200 000 грн; процентна ставка - 39,99 % річних; тип процентної ставки - фіксована; тип картки - MasterCard Debit World; порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов'язкового мінімального платежу 5 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн.
Позивач вказує, що свої зобов'язання за договором щодо надання позичальнику кредиту виконав в повному обсязі. Однак, відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 185 445, 25 грн, в тому числі 119 908, 57 грн - прострчоене тіло кредиту, 65 534, 88 грн - відсотки за користуванян кредитом та 1, 80 грн - овердрафт.
З метою досудового врегулювання спору на адресу позичальнику було направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань, однак, відповідачем дану вимогу залишено без реагування. У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача на користь АТ "Сенс Банк" заборгованість за кредитним договором №631505574 від 09.11.2020 в розмірі 185 445, 25 грн.
Ухвалою суду від 25.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
08.05.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким позов визнає частково в розмірі 49 838, 36 грн. Стверджує що відповідач не визнає заборгованість щодо розрахунково-касового обслуговування, оскільки позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх розміру зі споживачем при укладенні вказаного кредитного договору, оскільки надані суду докази, які є складовою частиною кредитного договору, такої інформації не містять. Вказує, що договір, укладений між позичальником і банком, не містить умов про нарахування комісії, а тому нарахована сума комісії не може бути стягнута на вимогу кредитора з позичальника. При цьому, Банк стягнув з позичальника за комісією РКО в період з 09.11.2020 року по 09.01.2025 року наступну суму: 202 грн.+ 106.98 грн+96.43 грн+139.19 грн + 149.57 грн + 156.21 грн+172.38+403.72 грн. +402.83 грн+463.14+474.39 грн. +454.25+40.60 грн.+100.28 грн+(26*100 грн.=5962 грн. Враховуючи безпідставність нарахування та списання грошових коштів за
комісію розрахунково-касового обслуговування, загальна сума заборгованості підлягає
зменшенню на суму 5962 грн.
Зазначає, що у справі відсутні матеріали, які підтверджують, що відповідач укладав з позивачем угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Натомість анкета-заява про акцепт публічної пропозиції на укладення договору компексного банківського облсуговування не означає укладення між сторонами договору (угоди) про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Також в анкеті-заяві відсутні будь-які положення щодо погодження чи прийняття відповідачем умов оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки.
Щодо паспорта споживчого кредиту від 09.11.2020 року, то він не може
вважатись складовою кредитного договору, адже форма такого документу носить
інформаційний характер та не є складовою кредитного договору.
Більше того, у вказаному вище паспорті споживчого кредиту вказано, зокрема,
що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, а наведена у ньому інформація зберігає чинність та є актуальною до 09.12.2020 року. Тобто, звідси випливає, що інформація у паспорті була актуальна лише протягом одного місяця: з 09.11.2020-09.12.2020 року.
Вказує, що позивачем до позовної заяви було долучено розрахунок заборгованості за кредитом за період з 09.11.2020 року по 09.01.2025 року. Згідно даного розрахунку вбачається, що заборгованість по простроченому тілу кредиту в сумі 119 908,57 грн.
Також з даного розрахунку заборгованості вбачається, що рух грошових коштів по рахунку Відповідача здійснювався в період з 09.11.2020 року по 08.03.2022 року. Далі руху грошових коштів по рахунку відповідача не було, остання операція відповідача була здійснена Відповідачем 21.02.2022 року щодо погашення кредиту (поповнення картки). Так, згідно стовпця 1 розрахункового періоду вбачається, що Відповідачем було знято коштів з рахунку (взято в кредит) на суму: 7235,05 грн+ 2690,67 грн +2200,65
грн+3570,94 грн+1135,27 грн+1725,89 грн+1970,23 грн+8435,98 грн+3518,48 грн+1834,44 грн+4966,80грн+9287,28грн+13745,22+16712,54+8524,28 грн+5594,83 грн=93 148,55 грн.
Також як зазначено позивачем, відповідачем було внесено коштів на рахунок
(погашено заборгованість) на загальну суму: 2500грн+500грн+500грн+700грн+1000грн+ 700грн + 800грн + 1000грн + 1300грн + 150грн + 4500грн + 2500грн + 2200грн + 10500грн+12000грн +3200грн=45400грн. Тому, враховуючи ці дані, дані Виписки за рахунком за період з 09.11.2020-29.04.2025 року, розмір простроченого тіла кредиту становить: 93148,55 грн- 45400 грн-47748,55 грн., а не 119908,57 грн.
Оскільки відповідач після 21.02.2022 року не користувався рахунком позивача, не брав нових коштів в кредит (це випливає з розрахунку заборгованості), тому й нового тіла кредиту (окрім простроченого тіла кредиту в сумі 47748,55 грн) після 21.02.2022 року бути не може.
Щодо відсотків за користування кредитом відповідач повідомляє, що частково визнає суму заборгованості за відсотками. Оскільки як зазначалося вище, останнім днем користування відповідачем кредитом був 21.02.2022 року. Згідно Паспорта споживчого кредиту встановлено строк кредитування: 12 місяців з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору. Також, як вбачається з розрахунку заборгованості з 09.08.2022 року по 08.09.2022 року відповідач прострочив суму щодо повернення тіла кредиту. Звідси випливає, що відповідач не мав права щодо пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк. За загальним правилом після закінчення строку кредитування нарахування відсотків, передбачених кредитним договором, припиняється. З виписки по рахунку слідує, що розмір заборгованості відповідача за кредитним договором визначено з урахуванням відсотків. При цьому порядок нарахування відсотків та їх розмір позивач не обгрунтовує.
Самою анкетою-заявою від 09.11.2020 року порядок нарахування відсотків не встановлено. Позивач не надав формулу, за якою здійснював нарахування відсотків відповідачу. Тому вважає, що нарахування відсотків мало би бути припинене з 09.09.2022 року.
Щодо овердрафту відповідач повідомляє, що нарахування овердрафту було здійснено без узгодження з відповідачем. Разом з цим, озивачем було незаконно стягнуто з Відповідача овердрафт після 01.03.2022 року на суму: 2137,72грн+ 1980,90грн+2278.07грн+2309, 48грн + 2353, 97грн + 2385,83грн + 5269,44грн + 2581грн+4856, 56грн+4435,85грн+1923.58грн+1968,77грн + 1846.38грн+1791.98грн+ 1678.09грн + 1638, 42грн + 1553.30грн+1455.85грн+ 1412,77грн + 1325.60грн + 1295.11грн + 1221.30грн+1126, 54грн + 1119.69грн+1053, 28грн + 1022, 48грн + 962, 57грн + 941, 88грн + 895, 08 грн + 605, 69грн + 55, 89грн =57483,07грн. В матеріалах справи відсутній погоджений сторонами та підписаний договір, пункт договору щодо стягнення з відповідача овердрафту. Дана умова є істотною
умовою для кредитного договору. Тому незаконним є стягнення з відповідача заборгованості в частині овердрафту (несанкціонована заборгованість) у розмірі 57483,07 грн, оскільки правомірність її нарахування не підтверджується умовами кредитного договору.
Тому, зважаючи на вище викладене, Відповідач визнає позов частково в сумі
49838,36 грн., яка випливає з наступної формули: 47748,55 грн-5962 грн.-57483,07грн+ 65534,88грн=49838,36 грн., де 47748,55 грн. - розмір простроченого тіла кредиту, 5962 грн. - розмір незаконно нарахованої комісії за РКО; 57483,07 грн. - розмір незаконно стягнутого овердрафту; 65534,88грн. - розмір відсотків за користування кредитом.
03.06.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив,в ідповідно до якої просить позов задовольнити, оскільки відповідно до виписки по рахунку, вбачається, що Банк виконав умови цього договору та надав відповідачу у користування кредитні кошти, що визнається відповідачем, а відповідач отримав у користування ці кошти, користувався ними, однак не виконав своїх зобов'язань щодо їх повернення, забезпечення наявності коштів на рахунку, внаслідок чого утворилася заборгованість. є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону та інших актів цивільного законодавства. За цим принципом сторони мають право самостійно визначати, з ким і на яких умовах укладати договір, при тому слід зауважити, що Позичальник самостійно виявив волю на укладення договору та погодився на умови кредитування, що підтверджується його особистим підписом.
Вказує, що твердження відповідача щодо не користування ним рахунком після 21.02.2022 року не заслуговують на увагу, оскільки Угода є чинною, заборгованість, яка утворилась не була погашена, за загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів. При цьомуЮ відновлювальна кредитна лінія - це форма кредитування, при якій в межах встановленого ліміту клієнт отримує кредитні кошти частинами (траншами). За потреби клієнт може багаторазово використовувати та погашати кредит в межах встановленого ліміту. Плата за кредит нараховується на фактичний залишок заборгованості, а Банк приймає рішення про пролонгацію.
01.07.2025 представником відповідача подано додаткові пояснення, за змістом яких позов визнається відповідачем частково в розмірі 21 338, 98 грн. В обгрунтування пояснень зазначає, що частиною другою статті 1050 ЦКУ встановлено, що якщо договором встановлений обов?язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
06.06.2024 року позивачем на адресу відповідача було надіслано письмову вимогу про усунення порушень, встановлено строк виконання 35 днів з моменту надсилання її Відповідачу. Отже, строк протягом якого Відповідач мав усунути порушення - до 10 липня 2024 року. Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред?явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Звідси випливає, що пред?явлення кредитором вимоги про дострокове погашення усієї суми кредиту (якщо кредитор пред?являє таку вимогу), то в нього припиняється нарахування відсотків за користування кредитом.
Повідомляє, що вимогу було надіслано 06.06.2024 року, у якій було зазначено наступне: протягом 35 днів з моменту надсилання даної вимоги усунути порушення та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу і достроково повернути у повній непогашеній сумі. Що ж до розрахунку заборгованості, то позивач цю вимогу закону не врахував і нараховув відсотки і після надсилання вимоги. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ІК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Зазначений правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного
Суду від 28 березня 2018 року у справі N? 444/9519/12 (провадження N? 14-10цс18) та від 31 жовтня 2018 року у справі N? 202/4494/16-ц (провадження N? 14-318с18). Зокрема п. 54 вказаної Постанови звучить так: Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред?явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
3 огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду відхиляє аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за
кредитом.
Тому сума боргу підлягає зменшенню, зокрема зменшення відсотків за
користування кредитом з 65534,88 грн до 37 035,50 грн. Враховуючи безпідставність нарахування та списання грошових коштів за комісію розрахунково-касового обслуговування, загальна сума заборгованості підлягає зменшенню на суму 5962 грн.
Тому, зважаючи на вище викладене, відповідач визнає позов частково в сумі 21338, 98 грн., яка випливає з наступної формули: 47748,55 грн.-5962 грн.-57483,07грн+37035,50 грн, де 47748,55 грн. - розмір простроченого тіла кредиту, 5962 грн. - розмір незаконно нарахованої комісії за РКО; 57483,07 грн. - розмір незаконно стягнутого овердрафту; 37035,50 грн. - розмір відсотків за користування кредитом.
У судове засідання представник позивача не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи.
Представник відповідача у судове засідання не зявилася, подала заяву про розгляд спарви без їхньої участі.
Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено таке.
09.11.2020 відповідачем було підписано оферту на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631505574 з Акціонерним товариством «Альфа Банк», анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк», датовану 09.11.2020, паспорт споживчого кредиту від 09.11.2020, заяву (акцепт) № 248.631505574.111; 227.631505574.111 про прийняття пропозиції укласти договір страхування від 09.11.2020.
Відповідно до пункту 3 угоди (оферти) максимальна сума кредиту складає 200 000 грн. Сума доступного кредиту на момент складання цієї оферти становить 22 000 грн. Процентна ставка за користування кредитною лінією встановлена у розмірі 39,99%.
Відповідно до Протоколу позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» №2/2022 від 12.08.2022 вирішено змінити найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».
Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов?язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв?язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв?язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момені виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів укладення між сторонами кредитного договору, а саме угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.
Так, до матеріалів долучено копію Оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії та анкети-заяви Акцепту АТ «Альфа-Банк» пропозиції на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа-Банк».
Слід зазначити, що укладення Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії не рівнозначне Угоді про банківське обслуговування фізичних осіб.
За змістом ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У справі відсутні матеріали, що підтверджують, що відповідач укладав з позивачем Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Натомість анкета-заява про акцепт публічної пропозиції на укладення договору компексного банківського облсуговування не означає укладення між сторонами договору (угоди) про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.
Також в анкеті-заяві відсутні будь-які положення щодо погодження чи прийняття відповідачем умов оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки.
Щодо паспорта споживчого кредиту від 09.11.2020 року, то він не може вважатись складовою кредитного договору, адже форма такого документу носить інформаційний характер та не є складовою кредитного договору. Більше того, у вказаному вище паспорті споживчого кредиту вказано, зокрема, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, а наведена у ньому інформація зберігає чинність та є актуальною до 09.12.2020 року. Отже, інформація у паспорті була актуальна лише протягом одного місяця: з 09.11.2020-09.12.2020 року.
Тому потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов?язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду у складі Об?єднаної палати Касаційного цивільного суду, яка викладена у постанові від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20.
Крім того, як стверджується з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відбувалося нарахування та списання банком сум за комісію розрахунково-касового обслуговування.
Розрахунково-касове обслуговування - це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, які пов?язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором. Банки на договірній основі здійснюють . розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконують їх розпорядження щодо перерахування коштів з рахунків, за що стягують плату з клієнтів у вигляді комісійної винагороди:
Отже, касове обслуговування - це сукупність банківських операцій з прийняття готівкових коштів від клієнтів і зарахування їх на відповідні банківські рахунки та видачі з клієнтських рахунків через касу банку готівкових коштів згідно з розпорядженням клієнтів на цілі, передбачені чинним законодавством.
Проте, позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх розміру зі споживачем при укладенні вказаного кредитного договору, оскільки надані суду докази, які є складововою частиною кредитного договору, такої
Згідно пункту 10 частини і статті 12 закону україни «Про споживче кредитування» визначено, що у кредитному договорі обов язково визначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення,и, вигляді графіка платежів у разі кредитування у вигляд кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися.
Відповідно до частини шостої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», споживач не зобов?язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі N? 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та банківських послуг кредитодавця та/аоо кредитного посернео і які пов?язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).
При цьому в спірному кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов?язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).
Отже, договір, укладений між позичальником і банком, не містить умов про нарахування комісії, а тому нарахована сума комісії не може бути стягнута на вимогу кредитора з позичальника.
Водночас, судом встановлено, що банк стягнув з позичальника за комісією РКО в період з 09.11.2020 року по 09.01.2025 року наступну суму: 202 грн.+ 106.98 грн+96.43 грн+139.19 грн + 149.57 грн + 156.21 грн+172.38+403.72 грн. +402.83 грн+463.14+474.39 грн. +454.25+40.60 грн.+100.28 грн+(26*100 грн.=5962 грн. Враховуючи безпідставність нарахування та списання грошових коштів за комісію розрахунково-касового обслуговування, загальна сума заборгованості підлягає зменшенню на суму 5 962, 00 грн.
Також в матеріалах справи відсутній погоджений сторонами та підписаний договір, пункт договору щодо стягнення з відповідача овердрафту. Дана умова є істотною умовою для кредитного договору. Під овердрафтом позивач зазначає як несанкціонована заборгованість.
Позивачем було стягнуто з відповідача овердрафт після 01.03.2022 року на суму: 2137,72грн+1980,90грн+2278.07грн+2309.48грн+2353.97грн+2385,83грн+5269.44грн+2581 грн+4856.56грн+4435.85грн+1923.58грн+1968.77грн+1846.38грн+1791.98грн+1678.09грн+ 1638.42грн+1553.30грн+1455.85грн+1412.77грн+1325.60грн+1295.11грн+1221.30грн+1126. 54грн+1119.69грн+1053.28грн+1022.48грн+962.57грн+941.88грн+895.08грн+605.69грн+55,89грн =57 483, 07 грн
На переконання суду, стягнення з відповідача заборгованості в частині овердрафту (несанкціонована заборгованість) у розмірі 57 483, 07 грн є безпідставною, оскільки правомірність її нарахування не підтверджується умовами кредитного договору.
Відповідно до частини шостої статті Закону України «Про споживче кредитування», споживач не зобов?язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит. В матеріалах справи відсутній договір/пункт договору укладений між позичальником і банком, який містить умови про нарахування овердрафту, а тому нарахована сума овердрафту в розмірі 57 483, 07 грн була стягнута з позичальника незаконно.
Суд звертає увагу, що частиною другою статті 1050 ЦКУ встановлено, що якщо договором встановлений обов?язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
06.06.2024 року позивачем на адресу відповідача було надіслано письмову вимогу про усунення порушень, встановлено строк виконання 35 днів з моменту надсилання її Відповідачу. Таким чином строк протягом якого відповідач мав усунути порушення - до 10 липня 2024 року.
Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред?явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Звідси випливає, що пред?явлення кредитором вимоги про дострокове погашення усієї суми кредиту (якщо кредитор пред?являє таку вимогу), то в нього припиняється нарахування відсотків за користування кредитом.
Як слідує з розрахунку заборгованості, позивачем нараховувалися відсотки і після надсилання вимоги.
Суд наголошує, що права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ІК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Зазначений правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі N? 444/9519/12 (провадження N? 14-10цс18) та від 31 жовтня 2018 року у справі N? 202/4494/16-ц (провадження N? 14-318с18).
За наведеного, сума боргу підлягає зменшенню, зокрема зменшення відсотків за
користування кредитом з 65 534, 88 грн до 37 035, 50 грн.
Як передбачено ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. '
Відповідно до вимог ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання (ч.2 ст. 615 ЦК України).
Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене вище, позов підлягає до часткового задоволення в розмірі 21 338, 98 грн (47 748, 55 грн - 5 962,00 грн - 57483,07 грн + 37 035, 50 грн, де 47 748, 55 грн - розмір простроченого тіла кредиту, 5 962, 00 грн - розмір незаконно нарахованої комісії за РКО; 57 483, 07 грн - розмір незаконно стягнутого овердрафту; 37 035, 50 грн. - розмір відсотків за користування кредитом).
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.
У зв'язку з висновком суду про часткове задоволення позову, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути 278, 74 грн судового збору (21 338, 98 грн х 2 422, 40 грн /185 445, 25 грн).
Вирішуючи питання щодо судових витрат, здійснених позивачем у зв'язку з розглядом позову, які складаються з витрат за надання правничої допомоги у розмірі 14604, 55 грн суд враховує, що відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Наданими позивачем документами стверджується отримання позивачем правової допомоги у розмірі 14 604, 55 грн
Отже, відповідно до вимог ч.2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 680, 53 грн (21 338, 98 грн х 14 604, 55 грн /185 445, 25 грн).
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 21 338, 98 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 278, 74 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 1 680, 53 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: Акціонерне товариство "Сенс Банк" (вул. Велика Васильківська, буд. 100, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 23494714);
відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Повне судове рішення складене та підписане 07.07.2025.
Суддя О. Левчук