Справа № 562/153/25
(ЗАОЧНЕ)
"03" червня 2025 р. Здолбунівський районний суд
Рівненської області в складі:
головуючого судді Саган Л.В.
за участю секретаря судового засідання Аврамчук Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Здолбунові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, щовона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 30 листопада 2012 року до 04 жовтня 2022 року. Від спільного життя мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 27 жовтня 2022 року в справі №562/1859/22 з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2500 (Дві тисячі п'ятсот) гривень на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття. Аліментів, які вона отримує на утримання дітей, не вистачає для забезпечення їх достатнього матеріального, культурного та духовного розвитку в зв'язку зі зростанням цін на продукти харчування, одяг та речі першої необхідності.
Просить суд змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,визначивши аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
08 травня 2025 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,в розмірі 1/3 частини доходу платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 на неодноразові виклики в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення. Про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Стаття 12 Закону України «Про охорону дитинства» та ст.ст.150, 180 Сімейного кодексу України передбачають, що батьки повинні проявляти турботу про дітей, утримувати їх до досягнення повноліття.
Згідно з ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка була ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (частина 2 статті 6 Конвенції про права дитини).
Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч.3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною 2 статті 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 30 листопада 2012 року до 04 жовтня 2022 року. Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується відповідно свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 22 липня 2014 року, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Здолбунівського районного управління юстиції у Рівненській області, та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 16 серпня 2017 року, виданим Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 27 жовтня 2022 року в справі № 562/1859/22 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2500 (Дві тисячі п'ятсот) гривень на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину,щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
При вирішенні питання щодо розміру аліментів, суд враховує обставини, визначені ст.182 СК України, та розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 2 статті 182 Сімейного кодексу України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Даною нормою на законодавчому рівні визначено мінімальний розмір аліментів, виходячи з прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Позивач вказує, що аліментів, які вона отримує на утримання дітей, не вистачає для забезпечення їх достатнього матеріального, культурного, соціального та духовного розвитку, оскільки значно зросли ціни на продукти харчування, одяг та речі першої необхідності.
Відповідно до ч.1 ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч.1 ст.181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно з ч.3 цієї ж статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Отже, стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів - в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі. Платник аліментів позбавлений можливості впливати на обрання способу стягнення аліментів.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Враховуючи рівність прав та обов'язків батьків щодо дітей, розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також те, що відповідач, як батько, зобов'язаний забезпечити достатній для дітей фізичний, духовний та соціальний розвиток, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Згідно роз'яснень, які містяться в абз.4 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
На підставі ст.141 ЦПК України, з огляду на те, що позивач при подачі позову про зміну способу стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору, суд при ухваленні рішення присуджує стягнення судового збору з відповідача в дохід держави в розмірі 1211 (Одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 189-200, 263-265, 280-284, 430 ЦПК України, на підставі ст.ст.180-183, 192 Сімейного кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Стягнення аліментів проводити щомісячно, починаючи від дня набрання чинності рішенням суду і до досягнення дітьми повноліття.
Рішення суду в межах суми платежу аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на іншу дитину, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ 37993783), банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 1211 (Одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .