Cправа №549/234/25
Провадження№2/549/202/25
Іменем України
07 липня 2025 року
Чорнухинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді Василюк Т.М.
за участю секретаря судового засідання - Давиденко Ю.В.
представника позивача - Забара В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
Позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 посилаючись на те, що 17.04.2024 ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Підпис здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 №151 «про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».
У подальшому, відповідач виявив бажання отримати послугу “Миттєва розстрочку. Кредит готівкою», ознайомився із актуальними умовами кредитування та 11.06.2024 підписав Паспорт кредиту за допомогою OTP пароля. Після чого із відповідачем за допомогою OTP пароля було підписано Кредитний договір б/н від 11.06.2024 р. про надання строкового кредиту у розмірі 58100.00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника на строк 36 міс. із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 18 %. Додатково із Відповідачем за допомогою OTP пароля підписаний Графік кредиту.
Відповідач не надавав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору та графіку кредиту, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором (додається до позовної заяви) та підтверджується випискою за рахунком. (додається до позовної заяви). Таким чином, у порушення умов договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов'язання за вказаним договором відповідно до Графіку кредиту не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 21.04.2025 має заборгованість - 56601.22 грн., яка складається: 53115.22 грн. - заборгованість за тілом кредита, 3486.00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.
На підставі викладеного позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 11.06.2024 у розмірі 56601,22 грн та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 19 травня 2025 року відкрито провадження та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 16 червня 2025 року та 07 липня 2025 року, до суду не з'явився. Про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток за місцем його реєстрації.
Відповідно до вимог ч. 3ст. 223 ЦПК України у разі неявки учасника справи, який належним чином повідомлений про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.
Також суд зазначає, що оскільки в ухвалі суду відповідачу роз'яснювалося право подати відзив, у якому він повинен викласти заперечення проти позову у визначений судом строк, а також наслідки неподання такого відзиву. Натомість відзив не надійшов до суду за весь час перебування в провадження суду цієї справи, тому на підставі ч.8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідач звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 17.04.2024.
Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 “Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».
У подальшому Відповідач виявив бажання отримати послугу “Миттєва розстрочку. Кредит готівкою», ознайомився із актуальними умовами кредитування та 11.06.2024 підписав паспорт кредиту за допомогою OTP пароля. Після чого із відповідачем за допомогою OTP пароля було підписано кредитний договір б/н від 11.06.2024 про надання строкового кредиту у розмірі 58100.00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника на строк 36 міс. із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 18 % . Додатково із відповідачем за допомогою OTP пароля підписаний Графік кредиту.
Банк свої зобов'язання по наданню кредиту виконав в повному обсязі, однак відповідач не виконав належним чином умови договору і станом на 21.04.2025 має заборгованість у розмірі 56601,22 грн, яка складається з наступного: 53115,22 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 3486,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань та має заборгованість за кредитним договором, що є порушенням законних прав АТ КБ «Приватбанк».
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд дослідив наявні в матеріалах справи розрахунок заборгованості за договором № б/н від 11.06.2024 проведений станом на 21.04.2025, відповідно до якого загальна заборгованість за наданим кредитом становить 56601,22 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом частини першої статті 615 ЦК України не припустима одностороння відмова від зобов'язання.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідачем факт отримання коштів не спростовано, доказів погашення кредитної заборгованості суду не надано, власного розрахунку заборгованості за кредитним договором не надано, не заявлено заперечень стосовно заміни кредитора у зобов'язанні.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ч.3 ст. 12, ч.ч.1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Суд вважає, що обставини на які посилається позивач підтверджуються належними та допустимими доказами дослідженими судом в судовому засіданні, в той же час відповідачем не надано жодних належних доказів, що підтверджують необґрунтованість чи безпідставність позовних вимог.
Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань належним чином не виконує, отже позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Розподіл судових витрат суд здійснює в порядку, визначеному статтями 133, 137, 141 ЦПК України, шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ КБ «Приватбанк» 2 422,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 13,81,89,141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Ухвалив:
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" заборгованості по кредитному договору №б/н від 11 червня 2024 року в сумі 56601 (п'ятдесят шість тисяч шістсот одну) гривню 22 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т. М. Василюк