єдиний унікальний номер справи 546/528/25
номер провадження 1-кп/546/71/25
07 липня 2025 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
законного представника
неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Решетилівка кримінальне провадження № 12025170440000144, відомості про яке 22 лютого 2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Демидівка Решетилівського району Полтавської області, громадянина України, з вищою освітою рівень бакалавр, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, працюючого ТОВ «АФГ «Еліта», не інваліда, не депутата, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , військовозобов'язаного, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-
Відповідно до обвинувального акту, досудовим розслідуванням встановлено, що близько 19 години 45 хвилин 21 лютого 2025 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керував легковим автомобілем марки ВАЗ 2119, моделі 111930, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та, рухаючись по автодорозі М-03 «Київ-Харків-Довжанський» з боку м. Київ у напрямку м. Полтава в районі 315 км. автодороги М-03 «Київ-Харків-Довжанський», не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, при виконанні маневру розвороту у спеціально відведеному місці, перед початком руху, в порушення вимог п.10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 не переконався в тому, що це буде безпечно і не створить небезпеки іншим учасникам руху, не надав перевагу у русі автомобілю Volkswagen Passat B5, реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_8 , що рухався в попутному напрямку в межах правої смуги для руху автодороги М-03 «Київ-Харків-Довжанський» з боку м. Полтава в напрямку м. Київ, виїхав на його смугу для руху, чим створив небезпеку та допустив зіткнення із вказаним автомобілем.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ВАЗ 2119, моделі 111930 реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого скалкового перелому середньої третини обох кісток правого передпліччя зі зміщенням, які кваліфікуються як ушкодження СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я (п.2.1.1.;2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу МОЗ України від 17.01.1995 № 6).
За вищевказаних обставин, причиною вказаної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків згідно висновку автотехнічної експертизи від 20.05.2025 стало порушення водієм легкового автомобіля ВАЗ 2119, моделі 111930, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_6 вимог п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:
10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
10.4. Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_6 з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з виникненням вказаної дорожньо-транспортної пригоди. Водій легкового автомобіля ВАЗ 2119, моделі 111930, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_6 мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем Volkswagen Passat B5, реєстраційний номер НОМЕР_3 , шляхом виконання вимог п.п.10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
У підготовче судове засідання з'явилися прокурор, неповнолітній потерпілий, його законний представник, обвинувачений, захисник.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, оскільки він вчинив необережний нетяжкий злочин вперше, примирився з потерпілим та повністю відшкодував йому завдані збитки.
Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні зазначив, що в повній мірі визнає свою провину, не оспорює жодних обставин вчиненого, розкаюється, примирився з потерпілим, повністю відшкодував завдану шкоду, жодних претензій потерпілий до нього не має. Щиро розкаявся у скоєному, негативно осудив свою поведінку, запевнив суд, що в повній мірі усвідомив протиправність своїх дій та в подальшому не буде вчиняти правопорушення. Просив закрити кримінальне провадження, звільнивши його від кримінальної відповідальності.
Захисник підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Потерпілий та його законний представник не заперечували проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, так як вони примирилися. Пояснили, що завдані збитки відшкодовані у повному обсязі, підтвердили, що дійсно відбулося примирення з обвинуваченим. Зазначили, що будь-яких претензій матеріального характеру до обвинуваченого не мають, просили задовольнити клопотання.
Суд пересвідчився у добровільності позиції учасників кримінального провадження.
Судом роз'яснено наслідки закриття кримінального провадження. Учасники кримінального провадження пояснили, що наслідки закриття кримінального провадження їм зрозумілі та вони не наполягають на продовженні судового розгляду даної справи у загальному порядку.
Прокурор не заперечувала проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, враховуючи те, що обвинувачений вчинив вперше необережний нетяжкий злочин, повністю відшкодував збитки та примирився з потерпілим. Зазначила, що перешкоди у застосуванні ст. 46 КК України, визначені даною нормою, відсутні. Також просила стягнути процесуальні витрати на користь держави із обвинуваченого, а речові докази повернути власникам, скасувавши накладений на них арешт.
Суд, з'ясувавши думку учасників кримінального провадження, надавши оцінку доводам клопотань та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання (ч. 4 ст. 286 КПК України).
Згідно зі ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим законом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до вимог ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Примирення винної особи з потерпілим належить розуміти як акт прощення її ним в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим (п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, кримінальним законом віднесено до категорії нетяжких злочинів (ч. 4 ст. 12 КК України).
Суб'єктивна сторона даного злочину характеризується необережною формою вини.
Порушення правил безпеки дорожнього руху не пов'язано з керуванням ОСОБА_6 транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_6 кваліфіковано вірно, раніше він не судимий, необережний нетяжкий злочин вчинив вперше, в повному обсязі відшкодував завдані збитки потерпілому. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, не є корупційним.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи вищенаведені обставини, які свідчать про наявність матеріально-правових підстав, передбачених ст. 46 КК України, та процесуально-правових підстав звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням винного з потерпілим, а також те, що за наявності сукупності вказаних обставин таке звільнення є обов'язком, а не правом суду, суд вважає, що клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, підлягає задоволенню та приходить до висновку про необхідність звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням винного з потерпілим із закриттям кримінального провадження.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 не обирався, підстав для його обрання до набрання ухвалою законної сили суд не вбачає, відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.
На підставі постанов про призначення інженерно-транспортних експертиз експертом Полтавського НДЕКЦ МВС України проведено експертизи та надано висновки експерта № СЕ-19/117-25/7896-ІТ від 18.04.2025, № СЕ-19/117-25/7893-ІТ від 24.04.2025, № СЕ-19/117-25/7895-ІТ від 28.04.2025, № СЕ-19/117-25/7894-ІТ від 07.05.2025 та № СЕ-19/117-25/10448-ІТ від 20.05.2025. Витрати на проведення експертизи у загальному розмірі становлять 8914,00 грн (1782,80х5=8914,00).
Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Частиною першою статті 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Відповідно до правової позиції, висловленої ВП ВС у постанові від 17 червня 2020 року у справі № 598/1781/17, вбачається, що КПК Українине обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат, у тому числі витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Таким чином, процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Постановою слідчого СВ ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 від 22 лютого 2025 року у даному кримінальному провадженні визнано речовими доказами: автомобіль Volkswagen passat, реєстраційний номер НОМЕР_3 , та автомобіль ВАЗ 111930, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Зазначені речові докази приєднані до матеріалів кримінального провадження та передані на відповідальне зберігання до майданчика СПД № 1 ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 27 лютого 2025 року накладено арешт на автомобілі: ВАЗ 111930, реєстраційний номер НОМЕР_2 та Volkswagen Passat В5, реєстраційний номер НОМЕР_3 з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування.
Відповідно до правовстановлюючих документів на транспортні засоби вбачається, що автомобіль ВАЗ 111930, реєстраційний номер НОМЕР_2 належить ОСОБА_10 , адреса: АДРЕСА_2 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 ), а автомобіль Volkswagen Passat В5, реєстраційний номер НОМЕР_3 належить ОСОБА_8 , адреса: АДРЕСА_2 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 ).
Відповідно до норм ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту. Суд скасовує арешт, зокрема у випадку закриття кримінального провадження, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації.
Спеціальна конфіскація у даному кримінальному провадженні не підлягає застосуванню з огляду на тлумачення норм ст. 96-1, 96-2 КК України, якими визначено порядок та умови її застосування судом.
Питання щодо речових доказів визначити відповідно до ст. 100 КПК України, вирішивши питання щодо скасування арешту згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України.
На підставі ст. ст. 44, 46 КК України, керуючись ст. ст. 100, 124, 126, 174, 284-286, 314, 369-372, 376, 392, 393, 395, 532 КПК України, суд, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим на підставі ст. 46 КК України- задовольнити.
Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення необережного нетяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,на підставі ст. 46 КК Україниу зв'язку із примиренням винного з потерпілим.
Кримінальне провадження № 12025170440000144, відомості про яке 22 лютого 2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі звільненням від кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 до набрання ухвалою законної сили не обирати.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, у розмірі 8914,00 грн (вісім тисяч дев'ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок).
Скасувати арешт з автомобіля ВАЗ 111930, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 27.02.2025.
Скасувати арешт з автомобіля Volkswagen Passat В5, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який був накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 27.02.2025.
Речові докази по справі, а саме:
- автомобіль ВАЗ 111930, реєстраційний номер НОМЕР_2 - повернути власнику ОСОБА_10 ;
- автомобіль Volkswagen Passat В5, реєстраційний номер НОМЕР_3 - повернути власнику ОСОБА_8 .
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено та проголошено 07 липня 2025 року.
Суддя : ОСОБА_1