Справа № 544/1208/25
пров. № 3/544/402/2025
Номер рядка звіту 156
07 липня 2025 року м.Пирятин
Суддя Пирятинського районного суду Полтавської області Малицька О.Л., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 1 Лубенського РВП ГУНП у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
До Пирятинського районного суду Полтавської області надійшли адміністративні матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В протоколі серії ЕПР1 № 329034 від 13.05.2025 року зазначено, 13.05.2025 11:04 год в м.Пирятин по вул.. Європейська, 13, водій ОСОБА_1 керував автомоблем ВАЗ днз НОМЕР_1 з явнини ознаками наркотичного сп'яніння а саме неприродня блідість обличчя, підвищена жвавість, на вимогу працівника поліції пройти в установленому законом порядку на визначення наркотичного сп'яніння останній відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання правопорушник та його захисник адвокат Жовтан О.В. не з'явились, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи, належним чином.
03.07.2025 від адвоката Жовтана О.В. надійшло клопотання про закриття адміністративного провадження у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення. Дане клопотання зокрема мотивовано тим, що упротоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 329034 від 13 травня 2025 року зазначено, що 13.05.2025 року об 11:04:00 в м. Пирятин, вул. Європейська (Червоноармійська), буд. 13, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме неприродна блідість обличчя, підвищена жвавість, на вимогу працівника поліції пройти в установленому законом порядку на визначення наркотичного сп'яніння відмовився, чим порушив пункт 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. З огляду на наявний в матеріалах справи відеозапис з портативного відеореєстратора №1113027619/61, встановлено, що після зупинки транспортного засобу патрульні без повідомлення причин застосували превентивний захід у вигляді поверхневої перевірки. Під час проведення перевірки інспектор поліції зазначив, що у ОСОБА_1 наявні зовнішні ознаки наркотичного сп'яніння та запропонував пройти огляд на стан сп'яніння у відповідному медичному закладі. Варто зауважити, що ОСОБА_1 , не був належним чином поінформований працівниками поліції про свої права, обов'язки та можливі правові наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. Окрім того, зафіксовано, що з невстановлених обставин працівники патрульної поліції вилучили мобільний телефон у ОСОБА_1 і він не міг ним скористатись, щоб зателефонувати адвокату.
На момент складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 неодноразово наголошував на тому, що хоче скористатися правовою допомогою та телефонує своєму адвокату, однак співробітники поліції протиправно відмовили ОСОБА_1 в направленні на медичний огляд на стан сп'яніння та протиправно склали адміністративні матеріали за п. 2.5. ПДР. Дані дії та бездіяльність працівників поліції вказує на протиправність вказаного протоколу про адміністративне правопорушення та на відсутність бажання встановити чи справді громадянин вчинив адміністративне правопорушення, чи справді він у стані наркотичного сп'яніння. Всупереч принципу верховенства права інспектор вважав за можливе формально скласти протокол про адміністративне правопорушення, не намагаючись встановити об'єктивні обставини справи. Уповноважені особи були зобов'язані організувати проведення огляду згідно з вимогами наказу МОЗ та МВС №1452/735, однак безпідставно трактували ситуацію як відмову.
На його думку, протокол про адміністративне правопорушення був складений передчасно, з порушенням процедури та без належного з'ясування обставин, що свідчить про його неправомірність. Більше того, такі дії працівників поліції грубо порушують основні принципи діяльності національної поліції, визначені Законом України "Про Національну поліцію", зокрема принцип верховенства права, законності, доброчесності, поваги до прав і свобод людини, а також завдання поліції - служити суспільству, захищати права і свободи людини, а не створювати умови для штучного притягнення до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали справи та надані суду докази, суд приходить до наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
З аналізу наведених вище норм вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З диспозиції статті 130 КпАП, випливає, що відповідальність за зазначеною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння під час руху транспортного засобу одночасно (наркотичного чи алкогольного). Для того щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення ПДР та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія».
Відповідно до правил, визначених п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 року №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати і часу.
Як встановлено із долученого до матеріалів справи відеозапису на диску, знятого з бодікамери поліцейського, відеозйомка обставин подій даного правопорушення з моменту початку виконання службових обов'язків поліцейськими велася не з моменту початку виконання ними службових обов'язків, зокрема відсутні відомості про рух транспортного засобу та його зупинка. Відеозапис починається з моменту фактичного проведення обшуку особи та автомобіля. На відео зафіксовано четверо працівників поліції, хто саме здійснює оформлення матеріалів суду неможливо встановити.
В протоколі про адміністративне правопорушення працівником поліції в якості ознак наркотичного сп'яніння зазначено наступне: «неприродна блідість обличчя, підвищена жвавість,».
Однак, суд критично ставиться до викладених у протоколі про адміністративне правопорушення ознак, зазначених в якості ознак наркотичного сп'яніння, оскільки з поданих відеозаписів таких ознак не вбачається. ОСОБА_1 вів себе спокійно, виконував усі вказівки поліцейських, в тому числі надав повний доступ до машини, документів та проведення його особистого обшуку, надав мобільний телефон.
Також з відеозапису встановлено, що при проведенні перевірки документів та обшуку автомобіля поліцейськими порушень не виявлено та безпідставно запропоновано, пройти ОСОБА_1 огляд у медичному закладі.
Працівниками поліції було грубо проігноровано клопотання ОСОБА_1 щодо можливості отримати правову допомогу та клопотання проїхати в медичний заклад, чим було порушено право на захист ОСОБА_1 .
Суд також звертає увагу на те, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом.
Працівниками поліції також було, долучений ще один диск з відеозаписом руху автомобіля, однак який саме це був автомобіль встановити не можливо, на відеозаписі не видно номерних знаків авто, та хто перебуває за кермом автомобіля.
У зв'язку з вищевикладеним, виникають обґрунтовані сумніви щодо упередженості поліцейського під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що випливає з непослідовних дій уповноваженої посадової особи, оскільки, працівниками поліції не було належним чином роз'яснено права особі, порушивши тим самим право на захист ОСОБА_1 , також встановивши факт перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, не відсторонив останнього від керування всупереч складеному відносно нього протоколу, автомобіль не був поміщений на штрафмайданчик, а також не було передане керування іншій особі, яка б доставила його за місцем проживання водія для забезпечення безпеку руху, що є порушенням вимог ст.265-2 та 266 КУпАП.
Крім цього, суд також зазначає, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, що підтверджується довідкою № 1643/3699, яка знаходиться в матеріалах справи.
Щодо військовослужбовців діє спеціальний порядок їх огляду на стан сп'яніння, визначений приписами ст. 266-1 КУпАП. Військовослужбовець може бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до порядку, встановленого ч. 2-7 ст. 266-1 КУпАП
Дана позиція суду узгоджується з позицією викладеною в постанові Івано-Франківського апеляційного суду від 24.01.2025 по справі № 351/1403/24.
Відповідно до вимог ч. 2ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
З огляду на викладене, з врахуванням принципу презумпції невинуватості, закріпленого у статті 62 Конституції України, а також з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, враховуючи те, що працівниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення було порушено вимоги законодавства, викладені в постанові факти не відповідають обставинам наявним на відеозаписах, особу на виконання вимог ст. 266 КУпАП не відсторонено від керування транспортним засобом, суд приходить до висновку, що об'єктивними даними не підтверджений факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, а отже і не підтверджена його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КпАП.
За таких обставин суд вважає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 130, 247, 265, 266, 283, 284 КпАП, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.Л.Малицька