Дата документу 04.07.2025Справа № 554/941/23
Провадження № 1-кп/554/102/2025
04 липня 2025 року м. Полтава
Шевченківський районний суду міста Полтави у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_2 ,
захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжних заходів, обраних обвинуваченим у кримінальному провадженні № 12022170000000219 за обвинуваченням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27 ч. 3 ст.307, ч.3 ст.27 ч.3 ст.311, ч.2 ст.306 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.27 ч. 3 ст.307, ч.2 ст.27 ч.3 ст.311, ч.2 ст.306 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.27 ч. 3 ст.307, ч.2 ст.27 ч.3 ст.311, ч.2 ст.306 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст.306 КК України,
На розгляді в суді перебуває вищевказане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 306 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строків запобіжних заходів у виді тримання під вартою, обраних щодо обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , а також у виді домашнього арешту в нічний період доби, обраного щодо обвинуваченої ОСОБА_10 відповідно.
Клопотання щодо обвинуваченого ОСОБА_7 прокурор обґрунтовує, тим, що згідно з обвинувальним актом той обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 306 КК України, серед яких є тяжкі та особливо тяжкі злочини, за один із яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років із конфіскацією майна.
Під час досудового розслідування до ОСОБА_7 також застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави. Надалі ухвалами слідчого судді та суду строк дії цього запобіжного заходу продовжено, і такий строк закінчується.
Метою продовження строку запобіжного заходу, обраного ОСОБА_7 судом, прокурор зазначає необхідність запобігання встановленим ризикам, що передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які, на його переконання, на теперішній час не змінились та не зменшились, а саме можливих спроб обвинуваченого: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинуваченому інкримінується декілька (тринадцять) епізодів злочинної діяльності, що свідчить про схильність останнього до вчинення правопорушень. Стверджує, що інші більш м'які запобіжні заходи неможливо застосувати до обвинуваченого, оскільки такі не здатні забезпечити його належної процесуальної поведінки.
Тому, просить продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного обвинуваченому ОСОБА_7 , на 60 днів із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214720,00 грн, та покладеними на нього, у разі внесення застави, процесуальними обов'язками, передбаченими ч. 5 ст. 194 КПК України.
У клопотанні щодо обвинуваченої ОСОБА_8 прокурор покликається на обставини, викладені в обвинувальному акті, згідно з якими органом досудового розслідування вона обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 306 КК України, серед яких, є тяжкі та особливо тяжкі злочини, за один із найбільш суспільно небезпечних з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років із конфіскацією майна.
Прокурор зазначає, що під час досудового розслідування до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави. Надалі ухвалами слідчого судді, а також ухвалами суду строк дії цього запобіжного заходу неодноразово продовжувався, і такий строк закінчується.
Метою продовження строку запобіжного заходу, обраного судом ОСОБА_8 , прокурор зазначає запобігання встановленим ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які, на його думку, на теперішній час не змінились та не зменшились, а саме можливих спроб обвинуваченої: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинуваченій інкримінується декілька (тринадцять) епізодів злочинної діяльності, що свідчить про схильність останньої до вчинення правопорушень. Стверджує, що інші більш м'які запобіжні заходи неможливо застосувати до обвинуваченої, через нездатність таких заходів забезпечити її належної процесуальної поведінки.
Тому, просить продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного обвинуваченій ОСОБА_8 , на 60 днів із визначеною раніше заставою у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214720,00 грн, та покладених на обвинувачену відповідних процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави.
В клопотанні щодо обвинуваченого ОСОБА_9 прокурор покликається на обставини, викладені в обвинувальному акті, за яким органом досудового розслідування вказана особа обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 306 КК України, серед яких, є тяжкі та особливо тяжкі злочини, за один із найбільш суспільно небезпечних з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років із конфіскацією майна.
Під час досудового розслідування до ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави. Надалі ухвалами слідчого судді, а також ухвалами суду строк дії цього запобіжного заходу неодноразово продовжувався, і такий строк закінчується.
Прокурор зазначає метою продовження строку запобіжного заходу, обраного судом щодо ОСОБА_9 , запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які, на переконання прокурора, на теперішній час не змінились та не зменшились, а саме можливих спроб обвинуваченого: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, анкетні дані яких відомі обвинуваченому; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинуваченому інкримінується декілька (тринадцять) епізодів злочинної діяльності, що свідчить про схильність останнього до вчинення правопорушень. Стверджує, що інші більш м'які запобіжні заходи неможливо застосувати до обвинуваченого, оскільки вони не здатні забезпечити його належної процесуальної поведінки.
Тому, просить продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_9 на 60 днів із заставою у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214720,00 грн, із покладеними на нього, у разі внесення застави, обов'язками за ч. 5 ст. 194 КПК України.
Зрештою, клопотання щодо обвинуваченої ОСОБА_10 прокурор мотивує тим, що за змістом обвинувального акта вона обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 306 КК України, за один із яких передбачено покарання у виді позбавлення волі до 15 років із конфіскацією майна.
Шевченківський районний суд міста Полтави обрав ОСОБА_10 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Надалі ухвалою суду умови відбування домашнього арешту змінено на нічний час доби, і строк дії такого запобіжного заходу закінчується.
Метою продовження строку запобіжного заходу, обраного судом ОСОБА_10 , прокурор зазначає запобігання встановленим ризикам, що передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які, за його твердженнями, на теперішній час не змінились та не зменшились, а саме можливих спроб обвинуваченої: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, анкетні дані яких відомі обвинуваченій; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинуваченому інкримінується декілька (тринадцять) епізодів злочинної діяльності, що свідчить про схильність останньої до вчинення правопорушень. Вважає, що інші більш м'які запобіжні заходи неможливо застосувати до обвинуваченої, оскільки такі не здатні забезпечити її належної процесуальної поведінки.
З урахуванням викладеного, просить продовжити строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний період доби, обраного обвинуваченій ОСОБА_10 , а саме із забороною у період з 22:00 до 06:00 год залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , на строк 2 (два) місяці, та продовжити строк покладених на обвинувачену процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Прокурор підтримав подані ним клопотання та просив задовольнити з вищенаведених підстав.
В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та їх захисники заперечували проти клопотання прокурора про продовження строків запобіжних заходів у виді тримання під вартою, обраних кожному з обвинувачених, покликаючись на недоведеність ризиків, зазначених прокурором. Крім цього, зазначили про небезпеку їх перебування в СІЗО у зв'язку із відсутністю бомбосховища.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, покликаючись на неможливість внесення застави за обвинуваченого. Просять врахувати дані про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, наявність міцних соціальних зв'язків та постійного місця проживання, а також те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
Обвинувачена ОСОБА_8 та її захисник просили змінити запобіжний захід обвинуваченій на домашній арешт, покликаючись на ті обставини, що обвинувачена тривалий час утримується в умовах несвободи.
Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник також просили змінити запобіжний захід обвинуваченому на нічний домашній арешт. При цьому захисник зауважив, що обвинуваченому інкриміновано 1 епізод за ч. 3 ст. 307 КК України, який міг відбутися і без його участі, що вказує на сумнівність цього епізоду діяння.
Обвинувачена ОСОБА_10 та її захисник не заперечували проти клопотання прокурора щодо продовження обраного обвинуваченій запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний період доби.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження щодо доцільності продовження строку запобіжних заходів, обраних кожному з обвинувачених, дослідивши необхідні матеріали провадження, суд дійшов до таких висновків.
Загальні положення.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.
Окрім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.
За змістом ст. 199 КПК України суд, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе й виправдане.
Ризиком же в контексті кримінального провадження є певна обґрунтована ступінь ймовірності того, що обвинувачений вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Оскільки справа перебуває на стадії судового розгляду по суті, то суд не дає оцінки обґрунтованості підозр щодо кожного з обвинувачених.
Згідно з п. п. 4, 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного обвинуваченому ОСОБА_7
21 жовтня 2022 року під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 20 грудня 2022 року, з визначенням застави у розмірі 198480,00 грн. Строк дії вказаного запобіжного заходу неодноразово продовжувався під час досудового розслідування.
Надалі 08 лютого 2023 року під судового розгляду ОСОБА_7 ухвалою суду обрано (продовжено) запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 08 квітня 2023 року, із визначенням альтернативного запобіжного заходу - застави у розмірі 214720,00 грн. Строк дії основного запобіжного заходу неодноразово продовжувався судом, і згідно з ухвалою суду від 21 травня 2025 року такий строк закінчується 18 липня 2025 року.
Із цих судових рішень видно, що під час досудового розслідування та обрання запобіжного заходу суд встановив наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд вважає, що вказані прокурором ризики існують на теперішній час, мають реальний характер, суттєво не змінилися, а їх вагомість не зменшилась з огляду на таке.
ОСОБА_7 обвинувачується, серед іншого, у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за найбільш суспільно небезпечний з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
Тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте подекуди таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. При цьому ризик втечі оцінюється у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками.
Вирішуючи питання про доцільність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного обвинуваченому, суд враховує дані про його особу, вік, стан здоров'я, репутацію та майновий стан, наявність фактичного місця проживання, відсутність офіційного місця роботи, навчання та сталих джерел доходу, оцінку яким суд надавав під час обрання запобіжного заходу обвинуваченому.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу. Тому суд бере до уваги воєнний стан, запроваджений в Україні, а також фактичні бойові дії на значній території держави.
На думку суду, враховуючи характер і тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , обставини наявності (продовження) воєнного стану в Україні самі по собі є достатніми для висновку, що ризики, які встановлені в ухвалі суду та зазначені прокурором, не зменшилися, підсилюються воєнним станом, а жоден інший запобіжний захід не може їм запобігти.
Також прокурор довів ризик ухилення обвинуваченого від суду, що залишається реальним з огляду на тяжкість злочинів, у вчинені яких обвинувачується ОСОБА_7 , а також суворість можливого покарання, яке загрожує за вчинення таких злочинів, у разі визнання особи винуватою у їх вчиненні. Зазначені фактори можуть спонукати обвинуваченого залишити місце проживання, у тому числі, покинути межі України, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та перешкодить здійсненню правосуддя.
Крім того, свідки та інші обвинувачені у цьому кримінальному провадженні у судовому засіданні не допитувалися, не всі речові та письмові докази досліджувалися.
Отже, існують достатні підстави вважати, що обвинувачений, якому інкримінуються, зокрема, тяжкі та особливо тяжкі кримінальні правопорушення, вчинені у складі організованої групи, дійсно може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.
Таким чином, є підстави для задоволення клопотання та продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного обвинуваченому ОСОБА_7 , як про це просить прокурор.
Натомість, з урахуванням наведених у судовому засіданні мотивів, встановлених ризиків, а також вимог закону, з огляду на тяжкість інкримінованих ОСОБА_7 злочинів, суд не знаходить правових підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу обвинуваченому, як про це зазначає сторона захисту.
На переконання суду, домашній арешт, як і інший більш м'який запобіжний захід, на теперішній час не буде достатнім для ефективного запобігання встановленим ризикам, неухильного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, через що такий більш м'який запобіжний захід не гарантуватиме належної процесуальної поведінки обвинуваченого протягом судового розгляду.
Покликання сторони захисту щодо необхідності повторного врахування даних про особу обвинуваченого, його віку, стану здоров'я, поведінки, характеристик, наявності місця проживання тощо суд відхиляє, оскільки оцінку наведеним обставинам суд надавав під час обрання запобіжного заходу цьому обвинуваченому.
Нових, суттєвих обставин, які б давали підстави для зміни запобіжного заходу обвинуваченому захистом не зазначено та відповідних обґрунтувань для розгляду до суду не представлено, тоді як встановлені вище ризики не зникли та не зменшилися, що в сукупності виправдовує подальше застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого.
Тому, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, обраного обвинуваченому, на більш м'який, зокрема, такий як домашній арешт.
Щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного обвинуваченій ОСОБА_8
21 жовтня 2022 року під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 18 грудня 2022 року, з визначенням застави, як альтернативного запобіжного заходу, в розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 297720,00 грн. Строк дії тримання під вартою вказаної особи неодноразово продовжувався під час досудового розслідування.
Надалі під час судового розгляду суд своєю ухвалою від 08 лютого 2023 року обрав (продовжив) запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_8 на строк 60 днів, а саме до 08 квітня 2023 року, із визначенням застави у розмірі 214720,00 грн як альтернативного запобіжного заходу. Також строк дії тримання під вартою обвинуваченої неодноразово продовжувався судом, а згідно з ухвалою суду від 21 травня 2025 року такий строк закінчується 18 липня 2025 року.
Із вищевказаного судового рішення видно, що як під час досудового розслідування, так і під час обрання запобіжного заходу обвинуваченій суд встановив наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачена може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд вважає, що ризики, заявлені прокурором щодо ОСОБА_8 , є доведеними, на теперішній час не змінилися, продовжують існувати та їх вагомість не зменшилася, такі ризики є реальними і виправдовують тримання особи під вартою з огляду на таке.
ОСОБА_8 обвинувачується, зокрема, у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, найбільш суспільно небезпечний з яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
Вирішуючи питання про доцільність продовження строку раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченої, суд враховує дані про її особу, вік, стан здоров'я, репутацію та майновий стан, відсутність офіційного місця роботи, сталих джерел доходу та стійких соціальних зв'язків, оцінку яким суд також надавав під час обрання запобіжного заходу цій обвинуваченій.
На думку суду, враховуючи характер і тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8 , а також наявність (продовження) воєнного стану, запровадженого в Україні, й фактичні бойові дії на значній території держави, ці обставини самі по собі є достатніми для висновку, що ризики, зазначені прокурором, не зменшилися, підсилюються обставинами воєнного стану, а тому жоден інший запобіжний захід не може їм запобігти.
Також прокурор довів у судовому засіданні наявність ризику ухилення обвинуваченої від суду, оскільки це ризик залишається реальним з огляду на тяжкість злочинів, у вчинені яких обвинувачується ОСОБА_8 , а також через суворість можливого покарання, яке загрожує за вчинення таких злочинів, у разі визнання особи винуватою. Все це може спонукати обвинувачену залишити постійне місце проживання, у тому числі, покинути межі України, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та перешкодить здійсненню правосуддя.
Крім того, свідки та інші обвинувачені у цьому кримінальному провадженні у судовому засіданні не допитувалися, не всі речові та письмові докази досліджувалися.
Отже, існують достатні підстави вважати, що обвинувачена, якій інкриміновано вчинення, зокрема, тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень у складі організованої групи, дійсно може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона обвинувачується.
Таким чином, є підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного обвинуваченій ОСОБА_8 .
Натомість, з урахуванням наведених у судовому засіданні мотивів, встановлених ризиків, а також вимог закону, з огляду на тяжкість інкримінованих ОСОБА_8 злочинів, суд не знаходить достатніх правових підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу обвинуваченій, про що просить сторона захисту.
На переконання суду, домашній арешт, а також інший більш м'який запобіжний захід, на теперішній час не буде дієвим і достатнім для ефективного запобігання встановленим ризикам, а також неухильного виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків, через що більш м'який запобіжний захід не гарантуватиме належної процесуальної поведінки обвинуваченої протягом усього судового розгляду.
Нових же, суттєвих обставин, які б давали підстави для зміни обраного запобіжного заходу захистом не зазначено, тоді як встановлені вище ризики не зникли та не зменшилися, що в сукупності виправдовує подальше застосування цього запобіжного заходу щодо обвинуваченої.
Отже, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, обраного обвинуваченій, на більш м'який.
Щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного обвинуваченому ОСОБА_9
21 жовтня 2022 року під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави до ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 20 грудня 2022 року, з визначенням застави у розмірі 198480,00 грн. Строк дії вказаного запобіжного заходу неодноразово продовжувався під час досудового розслідування.
Надалі 08 лютого 2023 року під судового розгляду своєю ухвалою суд обрав (продовжив) запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_9 строком на 60 днів, а саме до 08 квітня 2023 року, із визначенням застави у розмірі 214720,00 грн як альтернативного запобіжного заходу. Строк дії тримання під вартою обвинуваченого неодноразово продовжувався судом, і згідно з ухвалою суду від 21 травня 2025 року такий строк закінчується 18 липня 2025 року.
Із вищевказаного судового рішення видно, що як під час досудового розслідування, так і під час обрання запобіжного заходу суд встановив ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд вважає, що вказані прокурором ризики щодо обвинуваченого ОСОБА_9 існують на теперішній час, є реальними, суттєво не змінилися та їх вагомість не зменшилася з огляду на таке.
ОСОБА_9 обвинувачується, серед іншого, у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за найбільш суспільно небезпечний з яких Закон про кримінальну відповідальність передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
Вирішуючи питання про доцільність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного обвинуваченому, суд враховує дані про його особу, вік, стан здоров'я, репутацію та майновий стан, відсутність в нього офіційного місця роботи, навчання та джерел доходу, а також сімейний стан та відсутність стійких соціальних зв'язків, оцінку яким суд надавав також під час обрання запобіжного заходу обвинуваченому.
На думку суду, враховуючи характер і тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_9 , а також наявність запровадженого в Україні воєнного стану, що продовжений до теперішнього часу, фактичні бойові дії, які точаться на значній території держави, - ці обставини самі по собі та у сукупності є достатніми для висновку, що ризики, які встановлені в ухвалі суду та зазначені прокурором, не зменшилися, підсилюються обстановкою воєнного стану, а жоден інший більш м'який запобіжний захід не зможе цим ризикам запобігти.
Також прокурор довів ризик ухилення обвинуваченого від суду, і цей ризик залишається реальним з огляду на тяжкість злочинів, у вчинені яких обвинувачується ОСОБА_9 , а також суворість можливого покарання, яке загрожує за вчинення таких злочинів, у разі визнання особи винуватою. Це може спонукати обвинуваченого залишити постійне місце проживання, у тому числі, покинути межі України, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та перешкодить здійсненню правосуддя.
Крім того, свідки та інші обвинувачені у цьому кримінальному провадженні у судовому засіданні не допитувалися, не всі речові та письмові докази досліджувалися.
Отже, існують достатні підстави вважати, що обвинувачений, якому інкримінуються зокрема, тяжкі та особливо тяжкі кримінальні правопорушення, вчинені у складі організованої групи, дійсно може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.
Таким чином, клопотання прокурора продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного обвинуваченому, необхідно задовольнити.
Натомість, з урахуванням наведених у судовому засіданні мотивів, встановлених ризиків, а також вимог закону, з огляду на тяжкість інкримінованих ОСОБА_9 , суд не знаходить правових підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу обвинуваченому, як про це просить сторона захисту.
На переконання суду, домашній арешт, як і інший більш м'який запобіжний захід, на теперішній час не буде достатнім для ефективного запобігання встановленим ризикам, неухильного виконання обвинуваченим покладених на неї процесуальних обов'язків, через що такий більш м'який запобіжний захід не гарантуватиме належної процесуальної поведінки обвинуваченого протягом усього судового розгляду.
Нових, суттєвих обставин, які б давали підстави для зміни запобіжного заходу стороною захисту не зазначено, тоді як встановлені вище ризики не зникли та не зменшилися, що в сукупності виправдовує подальше застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого.
Тому, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, обраного обвинуваченому, на більш м'який, зокрема, такий як домашній арешт.
Щодо продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту, обраного обвинуваченій ОСОБА_10
ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 306 КК України, найбільш суспільно небезпечні з яких відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими і особливо тяжкими злочинами, за вчинення одного з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
21 жовтня 2022 року під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави до ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 18 грудня 2022 року, з визначенням застави, як альтернативного запобіжного заходу, у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 496200 грн.
14 грудня 2022 року ухвалою Полтавського апеляційного суду ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 21 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_10 скасовано, постановлено нову ухвалу, якою обрано їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18 грудня 2022 року без визначення розміру застави.
Надалі 08 лютого 2023 року під час судового розгляду своєю ухвалою суд змінив запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_10 на цілодобовий домашній арешт на строк два місяці, тобто до 08 квітня 2023 року, з відбуванням цього запобіжного заходу в житлі за адресою: АДРЕСА_1 , та покладенням на неї процесуальних обов'язків: носити електронний засіб контролю, прибувати до суду за телефонним або письмовим викликом; не відлучатися за межі Полтавської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими, зазначеними в реєстрі матеріалів досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Під час судового розгляду строк дії вказаного запобіжного заходу у виді домашнього арешту неодноразово продовжувався ухвалами суду.
Зрештою, 22 січня 2024 року ухвалою суду ОСОБА_12 продовжено запобіжний захід у виді домашнього арешту, але змінено умови його відбування з цілодобового на нічний час доби, заборонено обвинуваченій залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 з 22:00 до 06:00 год наступного дня, та покладенно на неї обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Згідно з ухвалою суду від 21 травня 2025 року строк дії вказаного запобіжного заходу закінчується 18 липня 2025 року.
Із вищевказаного судового рішення видно, що під час обрання запобіжного заходу судом встановлено наявність наступних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачена може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд вважає, що вказані ризики й на теперішній час є реальними, суттєво не змінилися та не зменшилися з огляду на таке.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до теперішнього часу. На значній території України точаться бойові дії у зв'язку з повномасштабною агресією з боку рф.
З огляду на це, ризик переховування обвинуваченої підсилюється обстановкою воєнного стану, а тому доведений прокурором.
Також прокурор у достатній мірі довів наявність ризику впливу з боку обвинуваченої на свідків у цьому кримінальному провадженні, які ще не допитані, через що останні можуть змінити свої показання або відмовитись від давання показань.
Вирішуючи питання про доцільність продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний період доби, обраного обвинуваченій, суд враховує дані про її особу, вік, стан здоров'я, зокрема, що вона має інвалідність ІІ групи безстроково, її репутацію та майновий стан, наявність в неї роботи та джерел доходу, оскільки є приватним підприємцем, а також сімейний стан, оцінку яким суд надавав під час обрання запобіжного заходу обвинуваченій.
Водночас суд ураховує ті обставини, що обвинувачена ОСОБА_10 не порушувала умови запобіжного заходу та сумлінно виконує процесуальні обов'язки, які на неї покладені ухвалою суду.
Нових, суттєвих обставин, які б давали підстави для зміни запобіжного заходу суду не надано, тоді як встановлені вище ризики не зникли та не зменшилися, що в сукупності виправдовує подальше застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченої.
Таким чином, суд вважає необхідним продовжити строк дії запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту, обраного обвинуваченій, як про це просить прокурор.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 177, 181, 182, 183, 194, 197, 331, 369-372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити до 31 серпня 2025 року включно строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний період доби, обраного обвинуваченій ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною їй із 22:00 год до 06:00 год наступного дня залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .
Продовжити до 31 серпня 2025 року включно строк дії покладених на обвинувачену ОСОБА_10 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом до суду; 2) не відлучатися з міста Полтави без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 5) утримуватися від спілкування з іншими учасниками кримінального провадження без дозволу суду.
Продовжити до 31 серпня 2025 року включно строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного обвинуваченій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Продовжити до 31 серпня 2025 року включно строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Продовжити до 31 серпня 2025 року включно строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на процесуального прокурора.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору та направити уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».
Копію ухвали суду направити до Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, яке зобов'язати поставити обвинувачену ОСОБА_10 на відповідний облік, про що повідомити суд.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню та в частині запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1