Справа № 553/1088/25
Провадження № 2/553/875/2025
Іменем України
07.07.2025м. Полтава
Подільський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді - Подмаркової Ю.М.,
за участі: секретаря судових засідань - Макаренка Я.В.,
представника позивача - Плескача Ю.А.,
відповідачки - ОСОБА_1 ,
представника відповідачки - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу,
Зміст позовних вимог та доводів позивача.
Від Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» (далі АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз») надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з наступними вимогами: стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в сумі 3 159,63 грн, 3 % річних - 95,44 грн, інфляційні втрати 390,38 грн та суму сплаченого судового збору.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 є побутовим споживачем природного газу, з яким укладений договір розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 за № 2498 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1384/27829.
Цей Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ, яким на території Полтавської області є АТ "Полтавагаз", обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року № 2494.
При вирішенні всіх питань, що не обумовлені Договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" і Кодексом газорозподільних систем.
За умовами Типового договору оператор ГРМ зобов'язується надавати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені договором. Відповідачка не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання, а саме ухиляється від сплати наданих послуг з розподілу природного газу на підставі рахунка оператора ГРМ, тому у період з січня 2020 року по березень 2025 року виникла заборгованість в сумі 3 159,63 грн.
На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв'язку із невиконанням зобов'язань, нараховано три відсотки річних та інфляційні втрати.
Зазначене стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Аргументи учасників справи.
Від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що у позовній заяві послуги зазначено про надання позивачем послуг за адресою: АДРЕСА_1 . Даної адреси не існує і жодного документа на підтвердження цього позивачем не надано. Окрім того, із нею, як споживачем не укладався договір розподілу природного газу та взагалі не може бути укладено, оскільки адреси, яка зазначена у позові не існує. Також просить врахувати, що: - по особовому рахунку № НОМЕР_1 наявна переплата і це підтверджується рахунком-фактурою № 1012800-202501; - рішенням Ленінської районної ради від 20.06.2000 № 205 ОСОБА_1 надано дозвіл на газифікацію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ; - робочий проект, розроблений проектним відділом «Полтавагаз» у 2007 році та затверджений головним інженером Гринчаком Р.І. передбачає існування 2 лічильників обліку природного газу; - технічний паспорт від 31.01.2007 на об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , виданий на ОСОБА_1 .
Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначається, що ОСОБА_1 у 2007 році звернулася до ПАТ «Полтавагаз» із заявою про газифікацію будинку за адресою: АДРЕСА_2 . У тому ж році було виконано Робочий проект газифікації, який передбачав газифікацію будинку та літньої кухні. Відповідно до актів встановлення захисних засобів на побутові газові лічильники від 03.07.2008, особовий рахунок НОМЕР_2 - встановлений газовий лічильник Октава, зав. № 679928, особовий рахунок НОМЕР_3 - встановлений газовий лічильник Октава, зав. № 679865. 22.01.2008 був підписаний акт прийому закінченого будівництвом об'єкту газопостачання. Тобто у 2008 році були газифіковані житловий будинок та літня кухня за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено 2 газових лічильники, присвоєно 2 різні ЕІС коди та 2 особових рахунки.
Відповідно до пункту 1.3. Типового договору розподілу природного газу - фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Факт приєднання відповідача до умов Типового договору розподілу природного газу підтверджено, оскільки відповідач отримував послуги з постачання природного газу, а тому, відповідно отримував і послуги з розподілу природного газу.
ОСОБА_1 фактично приєдналася до умов Типового договору розподілу природного газу, отримувала послуги, проте обов'язок щодо оплати цих послуг не виконала, оплату не здійснювала.
05.06.2025 було складено акт № 57.10/238 припинення (обмеження) розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_2 , у зв'язку з наявністю витоку газу.
Таким чином, вважає заперечення відповідачки безпідставними та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Рух справи.
Ухвалою суду від 24.03.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Участь у справі сторін та інших учасників справи.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 наполягав на задоволенні позовних вимог. Посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив. Вказав, що дійсно за адресою: . АДРЕСА_2 встановлено дві лічильники, на ім'я відповідачки відкрито два особових рахунки, нарахування за надані послуги з розподілу природного газу здійснюється на два прилади обліку газу. Рахунки по оплаті за особовим рахунком НОМЕР_1 відповідачкою сплачуються, а по особовому рахунку НОМЕР_4 виникла заборгованість, яка і заявлена до стягнення у позові. Адреса, яка зазначена у позові, використовувалася для зручності ведення обліку за різними особовими рахунками.
Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на заперечення, викладені у відзиві.
Представник відповідачки ОСОБА_2 також просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Надав пояснення про те, що дійсно ОСОБА_1 було надано земельну ділянку для будівництва житлового будинку, на даний час будинок в експлуатацію не введено. Не заперечував того, що у 2007 році ОСОБА_1 зверталася до ПАТ «Полтавагаз» із заявою про виготовлення проекту газифікації. Згідно розробленого проекту було проведено роботи з газифікації будинку за адресою: АДРЕСА_2 , та встановлено два лічильники газу. Рахунки по оплаті послуг з розподілу природного газу сплачуються, на сьогоднішній день наявна переплата.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу, визначає Закон України «Про ринок природного газу».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» побутовий споживач - це фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.
Розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу (Закон України «Про ринок природного газу»).
Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
27.07.2025 набрали чинності Правила постачання природного газу, затверджені постановою НКРЕКП від 30.09.2025 № 2496, та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06.11. 2015 за № 1382/27827, а також Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 за № 2494, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824.
Судом встановлено, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» є оператором газорозподільної системи, тобто суб'єктом господарювання, що на підставі ліцензії (постанова НКРЕКП №778 від 15.06.2017 зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 04.06.2019) здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
За нормами статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, комунальні послуги, зокрема послуги з постачання та розподілу природного газу.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, зокрема споживачі (індивідуальні та колективні); виконавці комунальних послуг. Згідно п. 1 ч. 2 цієї статті - виконавцями комунальних послуг, зокрема, послуг з постачання та розподілу природного газу є постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об'єкти газоспоживання споживача.
За змістом пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно зі ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу» договір розподілу природного газу є публічним.
Відповідно до п. 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об'єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.
Даний типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ, яким на території Полтавської області є АТ «Полтавагаз», обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року «2494.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За нормами ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Такий договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Відповідачка ОСОБА_1 є побутовим споживачем послуг із розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_2 .
Як було встановлено під час судового розгляду та не заперечується стороною відповідача, за вказаною адресою встановлено два лічильники газу.
Споживачці ОСОБА_1 по лічильнику газу № 679928 присвоєно ЕІС - код 56ХМ26І01012801С, о/р НОМЕР_4 , по лічильнику № 679865 присвоєно ЕІС - код 56ХМ26І01012800Е, О/Р 1012800.
Споживання природного газу споживачем підтверджується наданими позивачем відомостями контрольного зняття показників лічильників та їх фотознімками.
Зазначене спростовує заперечення сторони відповідача про те, що фактично ОСОБА_1 не споживався газ.
Також суд ураховує ту обставину, що контрольне зняття показників відбувалося у присутності споживача за відсутності вільного доступу до лічильників і споживачу достеменно було відомо про зняття показників саме з двох приладів обліку.
Таким чином, між АТ «Полтавагаз» та ОСОБА_1 , як споживачем послуг, укладений договір розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 за №2498 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1384/27829 за умовами якого оператор ГРМ зобов'язується надавати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Отже, між сторонами виникли правовідносини з приводу надання послуг з розподілу природного газу та їх оплати, які регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок природного газу», та Цивільним кодексом України.
Відповідно до пункту 1.3. Типового договору розподілу природного газу - фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Відповідно до внесених змін з 01.01.2020 розділено оплату за природний газ на оплату за газ, як товар, та оплату за послугу з його розподілу (доставки) п.1 гл.6 р. VІ Кодексу встановлено проведення розрахунків споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються рівними частками протягом календарного року.
Для кожного споживача річна замовлена потужність визначається окремо, залежно від обсягу споживання природного газу об'ємом за попередній газовий рік.
Відповідно Кодексу газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Постановою НКРЕКП №3037 від 24.12.2019 року (з змінами та доповненнями) встановлено тариф на розподіл природного газу для АТ «Полтавагаз» з 01.01.2020 по 01.07.2020 в розмірі 1,14 грн за 1 куб.м. з урахуванням ПДВ), з 01.07.2020 - 1,308 грн. за 1 куб.м. на місяць (з урахуванням ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 16.12.2020 року №2460 встановлено тариф на розподіл (доставку) природного газу для АТ «Полтавагаз» з 01.01.2021 - 2,316 грн. за 1 куб.м. на місяць (з урахуванням ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 30.01.2021 №129 встановлено тариф на розподіл (доставку) природного газу для АТ «Полтавагаз» з 01.02.2021 - 2,136 грн. за 1 куб.м. на місяць (з урахуванням ПДВ).
Постановою НКРЕКП від 22.12.2021 №2764 встановлено тариф на розподіл (доставку) природного газу для АТ «Полтавагаз» з 01.01.2022 - 2,112 грн. за 1 куб.м. на місяць (з урахуванням ПДВ).
Таким чином, з 01.01.2020 по 01.04.2025 щомісяця відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та укладеного Договору до сплати споживачу ОСОБА_1 за особовим рахунком НОМЕР_4 нараховується: з 01.03.2020 29,83 грн, з 01.07.2020 по 34,23 грн, з 01.01.2021 по 55,89 грн, з 01.01.2022 по 55,26 грн, які вона має сплачувати відповідно до п. 6.6 Договору до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги, з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ.
За нормами статей 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
ОСОБА_1 скористалася наданими послугами, продовжуючи споживати природний газ, натомість, всупереч визначеним законом та умовами договору обов'язкам, свої зобов'язання перед позивачем належним чином не виконувала, а саме не сплачувала вартість отриманих нею послуг, внаслідок чого виникла заборгованість.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними (правовий висновок ВСУ, викладений у постанові від 20.04.2016 у справі N? 6-2951 цс15).
Встановлено, що у період з 01.02.2020 по 01.03.2025 виникла заборгованість в сумі 3 159,63 грн, що підтверджується розрахунком наведеним в картці абонента о/р НОМЕР_4 . (а. с. 11)
Судом визнається неналежним доказом, наданий відповідачкою рахунок-фактуру № 10128800-202-501 від 20.12.2024, де зазначено про наявність переплати за послуги розподілу природного газу, оскільки даний рахунок стосується оплат по особового рахунку № НОМЕР_5 , тобто даний доказ містить інформацію яка стосується інших правовідносин.
Відповідачкою ОСОБА_1 жодним доказом не спростовано факт споживання природного газу, а отже користування послугами його розподілу, тому вимоги щодо стягнення заборгованості за розподіл газу є доведеними, обґрунтованими та доведеними.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку індексу інфляції наданого позивачем за період з 01.02.2024 по 01.02.2025 інфляційні втрати складають 390,38 грн. Відповідно до розрахунку 3 % річних за період з 21.01.2024 по 21.02.2025 розмір 3% річних складає 95,44 грн (а. с. 13,14).
Оскільки відповідачка покладені на неї, як на споживача обов'язки належним чином не виконувала, за отримані послуги не сплачувала, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними в судовому порядку та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Питання щодо розподілу судового збору суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу сплачений судовий збір у розмірі 3 028 грн.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Отже, відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 10-13, 76-81, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 3 159,63 грн з урахуванням індексу інфляції у розмірі 390,38 грн та 3% річних в розмірі 95,44 грн, всього 3 645 (три тисячі шістсот сорок п'ять) грн 45 к.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" витрати по сплаті судового збору у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 к.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення (виклику)учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:
позивач Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз", юридична адреса: м. Полтава, вул. Козака, б. 2А, код ЄДРПОУ 03351912;
відповідачка ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 .
Повний текст рішення складено 07.07.2025.
Головуючий Ю.М. Подмаркова