Справа № 372/1245/25
Провадження № 2-1059/25
(заочне)
25 червня 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Кравченка М.В.
при секретарі Узлій М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
10.03.2025 року акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» звернулось до Обухівського районного суду Київської області із позовною заявою до ОСОБА_1 в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № б/н від 17.06.2023 року у розмірі 34 038 грн. 39 коп. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 17.06.2023 року відповідач ознайомився з умовами кредитування, підписав паспорт кредиту. 17.06.2023 року відповідач підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови: 1. Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн. (п.9.2. Договору); 2. Тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; 3. Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.9.2. Договору); 4. Процентна ставка, відсотків річних: 42,0% (п.9.3. Договору); 5.Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.9.4. Договору); 6. Розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн., щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.9.4. Договору); 7. Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.9.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору). На підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 05/20 тип - Універсальна, згодом отримав кредитну картку номер - НОМЕР_2 строк дії - 07/27 тип - Універсальна. Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 17.02.2025 року має заборгованість в розмірі 34 038 грн. 39 коп., яка складається з наступного: 28 888 грн. 97 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 5 149 грн. 42 коп. - заборгованість за простроченими відсотками, яку просить позивач просить стягнути з відповідача. Також просить стягнути з відповідача витрат понесені на сплату судового збору.
Представниця позивача в судове засідання не з'явилася, в позовній заяві просила проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові. Проти винесення заочного рішення не заперечила.
Під час судового розгляду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулись з відміткою «За закінченням терміну зберігання».
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань чи заперечень суду не подав.
Відмітку працівника поштового зв'язку «За закінченням терміну зберігання» суд, виходячи із засад добросовісності дії представника пошти, розцінює як належне повідомлення. Судова повістка в такому випадку вважається врученою в день проставляння у поштовому відділенні відповідної відмітки, як зазначено в пп. 3. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Аналогічні позиція зазначена в Постанові ВС від 21.12.2022 року у справі № 757/15603/19.
У свою чергу відповідач відзив на позовну заяву у строк, встановлений ухвалою про відкриття провадження, до суду не подав, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Перевіривши та дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено наступні обставини.
17.06.2023 року ОСОБА_1 , ознайомився з умовами кредитування, підписав паспорт кредиту.
17.06.2023 ОСОБА_1 , звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим власноруч підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг №б/н від 17.06.2023 року.
На підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 05/20 тип - Універсальна, згодом отримала кредитну картку номер - НОМЕР_2 строк дії - 07/27 тип - Універсальна.
З виписки за договором за період з 17.06.2023 року по 17.02.2025 року вбачається, що відповідач користувався наданими позивачем кредитними коштами.
Крім того, у матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості за кредитним договором б/н від 17.06.2023, відповідно до якого заборгованість відповідача станом на 17.02.2025 року становить - 34 038 грн. 39 коп., яка складається з наступного: 28 888 грн. 97 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 5 149 грн. 42 коп. - заборгованість за простроченими відсотками.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 628, 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).
Таким чином, підписавши кредитний договір від 17.06.2023, відповідач добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування та взяв на себе відповідні зобов'язання.
Виконання позивачем обов'язку щодо надання грошових коштів відповідачеві підтверджується довідкою про встановлення кредитного ліміту та випискою за договором.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною першою статті 1050 ЦК України визначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що у даній справі договір у встановленому законом порядку відповідачем оспорювався чи визнавався недійсним.
Згідно з правовими висновками, наведеними в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 204/2972/20 (провадження № 61-168 св 21) виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
Матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо погашенням кредиту та сплати відсотків, визначених договором від 17.06.2023, у зв'язку з чим за відповідачем станом на 17.02.2024 утворилась заборгованість у загальній сумі 34 038 грн. 39 коп.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення в примусовому порядку з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» суми заборгованості за кредитним договором № б/н від 17.06.23 року в загальному розмірі 34 038 грн. 39 коп.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом, тому судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі, у розмірі 2422 грн. 40 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 76, 141, 263, 265, 279, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ), на користь акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.06.2023 року в розмірі 34 038 грн. 39 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 28 888 грн. 97 коп., заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 5 149 грн. 42 коп. та сплачений судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп., всього 36 460 грн. 79 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення також може бути переглянуто Обухівським районним судом Київської області у випадку подання відповідачем відповідної письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя М.В.Кравченко