07.07.2025 Єдиний унікальний № 371/470/25 провадження № 2/371/488/25
Миронівський районний суд Київської області
ЄУН 371/470/25
Провадження № 2/371/488/25
(ЗАОЧНЕ)
07 липня 2025 року м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Поліщука А.С.,
при секретарі Овчаренко В.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник позивача звернувся до Миронівського районного суду Київської області з позовом до відповідача, у якому просив стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 40 338,00 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу 5000,00 грн.
Позовна вимога ґрунтується на тому, що: 05.09.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 967585260, у формі електронного документа, відповідно до якого Відповідач отримав від Товариства кредитні кошти у розмірі 16200,00 грн.
Позов обґрунтовано тим, що в порушення умов кредитного договору відповідач не виконала своїх зобов'язань за ним, не сплатив 40338,00 гривень заборгованості за користування кредитом, у зв'язку із чим на підставі ст. ст. 509, 526, 530, 536, 610, 611, 625, 626, 1050, 1055 Цивільного кодексу України просив суд захистити інтереси позивача.
Як вбачається із поштової кореспонденції відповідач копії ухвали про відкриття провадження та позовної заяви за зареєстрованим місцем проживання не отримує, в зв'язку із чим суд вважає за можливе постановити заочне рішення по справі.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 05.09.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 967585260, у формі електронного документа, відповідно до якого Відповідач отримав від Товариства кредитні кошти у розмірі 16200,00 грн.
Відповідно до умов Розділу 2 Договору Товариство зобов'язалося надати Відповідачу кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх користування відповідно до умов, зазначених у Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», що є невід'ємною частиною Договору, текст яких розміщений на сайті Товариства: www.moneyveo.ua.
Згідно умов Договору грошові кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на рахунок, використовуючи реквізити платіжної картки вказаної Позичальником в особистому кабінеті, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання Позичальником чергового траншу за Договором.
Так, на виконання умов Договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську карту № 5168-74XX-XXXX-0400, яка була вказана Відповідачем при укладанні Договору. Підтвердження перерахування кредитних коштів додається до цієї позовної заяви. Відповідно до п. 5.3. Договору Позичальник несе відповідальність за правильність наданих Кредитодавцю реквізитів для зарахування суми кредиту, та підтверджує, що за наданими реквізитами сума кредиту буде зарахована на його власний рахунок.
Проте в порушення умов Договору та Правил Позичальник не повернув надані йому кредитні кошти та не сплатив проценти за їх користування в обумовлені сторонами строки.
Загальна сума заборгованості за кредитним договором заявлена до стягнення Позивачем становить - 40 338,00 грн, з них: заборгованість по кредиту - 16 200,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом - 24 138,00 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту (в разі наявності) - 0,00 грн.
Розмір штрафних санкцій вказаний в загальному розрахунку заборгованості, однак, Позивач не включає їх до розміру позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
У відповідності до правових позицій викладених у постановах Верховного Суду від 23 вересня 2019 року №910/10254/18 та від 30 серпня 2019 року №353/614/15 зазначені докази підтверджують факт передачі кредитних коштів відповідачу та розміру його заборгованості перед позивачем.
Зважаючи на принцип змагальності сторін, передбачений ст. 12 ЦПК України та передбачений ч. 1 ст. 81 ЦПК України обов'язок відповідача надати докази, які спростовують доводи позивача щодо наявності заборгованості, за умов відсутності таких доказів, суд позбавлений можливості дійти висновку про відсутність порушення відповідачем зазначених умов кредитного договору, як наслідок суд приходить до висновку про наявність порушення цих умов та наявність цієї заборгованості.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідач умови кредитного договору не виконали, а тому суд вважає, що з відповідача підлягає до стягнення заявлена позивачем сума заборгованості.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Як вбачається із платіжної інструкції, позивач 20 березня 2025 року сплатив судовий збір за пред'явлення позову в розмірі 2 422 гривень 40 копійок, які у відповідності до норми ч. 1 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.
Крім того, відповідно до копії договору №5 про надання правової допомоги від 02 грудня 2024 року укладеного між Адвокатським об'єднанням «ЛІГА ЮРИДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», додатковою угодою №274 від 30 грудня 2024 року про надання правової допомоги до Договору №5 від 02 грудня 2024 року, Актом приймання-передачі наданих послуг відповідно до Договору про надання про надання правової допомоги №5 від 02 грудня 2024 року вартість виконаних робіт становить 5000,00 грн.
Статтею 133 ЦПК України передбачено види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підставі викладеного, ст. ст. 14, 525, 526, 527, 530, 610 - 612, 629, 634, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 4, 10, 76-81, 130, 141, 274-279, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354 ЦПК України, суд,
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (14017, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13, ЄДРПОУ: 39700642), заборгованість за кредитним договором у розмірі 40 338,00 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн., а всього стягнути 47760,40 грн. (сорок сім тисяч сімсот шістдесят гривень сорок копійок).
3.Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення можу бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
4.Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
5.На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього судового рішення.
6.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Суддя підпис А.С. Поліщук
Суддя А.С. Поліщук