Справа № 369/11983/25
Провадження № 3/369/6646/25
Іменем України
07.07.2025 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Куценко М.О., розглянувши матеріали справи за протоколами про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Права, передбачені ст. 268 КУпАП особі у судовому засіданні роз'яснені
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №659132 - 05.07.2025 року приблизно о 15.00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив відносно своєї доньки ОСОБА_2 домашнє насильство економічного та психологічного характеру, яке полягало в образах лайливими словами та умисному відключенні електроенергії. В результаті чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №659133 - 05.07.2025 року приблизно о 15.00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив відносно свого внука ОСОБА_2 домашнє насильство економічного характеру, яке полягало в умисному відключенні електроенергії. В результаті чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у інкримінованому правопорушенні не визнав. Пояснив, що не вчиняв ніяких дій психологічного та екномічного характеру щодо своєї доньки та внука. Зазначив, що між ним та донькою є цивільно-правові спори щодо житла у зв'язку з чим між ними виникають деякі суперечності, про те дій зазначених в протоколах пов'язаних з домашнім насильством не вчиняв. Щодо відключення електроенергії, зазначив, що донька не хоче платити за споживання електроенергії, з приводу чого в нього як у власника житла велика заборгованість, а пенсії для покриття заборгованості не вистачає, тому дійсно відключав вимикач електроенергії, оскільки донька не реагує на його прохання спільно платити за споживання електроенергії.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, суд має повно, всебічно і об'єктивно з'ясувати обставини кожної справи, вирішуючи її в точній відповідності до вимог чинного законодавства.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.251КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, суду не надано належних доказів, які б дозволяли суду дійти висновку поза розумним сумнівом про скоєння ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі "Лучанінова проти України", від 15.05.2018 року у справі "Надточій проти України", який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Зміст стандарту доведення поза розумним сумнівом надано, зокрема, в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі N 688/788/15-к, згідно якої вказаний стандарт означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Салабіаку проти Франції" від 07.10.88 року, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Згідно приписів ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
При цьому, слід вказати, що зазначити, що конфлікт (лат. conflictus - зіткнення, сутичка) - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак.
Отже, насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди.
У даному випадку дійсним є лише факт того, що має місце суперечка (конфлікт), однак, не кожен конфлікт є домашнім насильством у розумінні норм КУпАП.
З приводу відключення електроенергії суду не надано доказів, які б вказували що зазначені дії були направлені на умисне завдання шкоди психічному чи фізичному здоров'ю потерпілих, а також доказів, які б спростовували пояснення надані ОСОБА_1 в судовому засіданні.
З огляду на вищевикладене, враховуючи що суду не надано належних доказів, які б дозволяли дійти законного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованих правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суд приходить до переконання, що провадження у справі підлягає закриттю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі накладення адміністративного стягнення. Оскільки провадження по справі підлягає закриттю, то судовий збір з ОСОБА_1 не стягується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 268, 283, 284 КУпАП України, суд
Провадження у справі про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Михайло КУЦЕНКО