Справа № 368/983/25
іменем України
"07" липня 2025 р. Суддя Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , представник позивача: адвокат Тертичний Юрій Вікторович до ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Кагарлицької державної нотаріальної контори Грачова Лілія Ігорівна про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, -
04.07.2025 року до Кагарлицького районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , представник позивача: адвокат Тертичний Юрій Вікторович до ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Кагарлицької державної нотаріальної контори Грачова Лілія Ігорівна про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину.
04.07.2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями по даній цивільній справі визначено суддю Шевченко І.І.
07.07.2025 року суддею Шевченко І.І. заявлено самовідвід відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК, оскільки позивачем по даній справі є ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає в квартирі багатоквартирного житлового будинку, де проживає суддя.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Відповідно до практики ЄСПЛ при розгляді справи має забезпечуватися суб'єктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь - які побоювання у безсторонності суду. Кожна із сторін вправі сподіватися на об'єктивне рішення у справі.
Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium. Grieves vs UK).
При цьому, у справі «Морріс проти Об'єднаного королівства» Європейський суд з прав людини пояснив: Щодо питання безсторонності існує два аспекти цих вимог. По- перше, суд має бути суб'єктивно вільним від особистої упередженості чи необ'єктивності. По-друге, він має також безстороннім з об'єктивного погляду, для чого він має надати істотні гарантії, аби виключити будь-які обгрунтовані сумніви стосовно цього.
Тому вказані мною обставини є іншою обставиною, що виключає участь судді у розгляді даної цивільної справи.
Розглянувши заяву про самовідвід судді Шевченко І.І., з метою уникнення сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, слід задовольнити заяву про самовідвід.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України передбачено, що, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
З підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 ЦПК України, суддя зобов'язаний заявити самовідвід (ч. 1 ст. 33 ЦПК України).
Відповідно до ст. 39 ЦПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з'ясування обставин у справі та перевірки доказами.
Частинами 1, 2 ст. 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи (ч. 8 ст. 40 ЦПК України).
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України, гарантується кожному право на справедливий судовий розгляд при вирішенні питання щодо цивільних прав та обов'язків.
Визначення в Конвенції цього принципу правосуддя ґрунтується на двох аспектах: 1) чи є суд безстороннім у суб'єктивному плані, тобто чи відсутня особиста упередженість суддів; 2) чи наявні в об'єктивному плані достатні зовнішні ознаки безсторонності, які виключали б будь-які обґрунтовані сумніви з цього питання.
Під час провадження у справі та її вирішення ні у кого не повинно бути сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді. Якщо є обґрунтовані підстави вважати, що суддя не буде безстороннім, цей суддя має бути усунутий від розгляду справи. У стороннього спостерігача не повинно бути сумнівів в об'єктивності здійснення суддею правосуддя.
Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі "Білуга проти України", від 28.10.1998 року у справі "Ветштайн проти Швейцарії", тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов»язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу. Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді останній заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Обставини, викладені у заяві про самовідвід, дійсно можуть викликати сумніви у неупередженості та об'єктивності судді в цій справі, відтак заявлений самовідвід є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Отже, з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності суду, та з метою запобігання безпідставних звинувачень з боку учасників процесу щодо необ'єктивності та упередженості в розгляді вказаної справи, вважаю за необхідне задовольнити заяву про самовідвід.
Відповідно ч. 1 ст. 41 ЦПК України, у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.
Керуючись, статтями 30, 36-40, 260, 263, ЦПК України,-
Заяву про самовідвід судді Шевченко І.І. у справі № 368/983/25 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача: адвокат Тертичний Юрій Вікторович до ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Кагарлицької державної нотаріальної контори Грачова Лілія Ігорівна про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, - задовольнити.
Справу передати до канцелярії Кагарлицького районного суду Київської області для повторного автоматизованого розподілу справи між суддями відповідно до вимог статті 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І.І. Шевченко