"07" липня 2025 р. Справа № 363/2340/25
07 липня 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Рудюк О.Д.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторінадміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.04.2025 року постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 499 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за те, що начебто він 22.01.2025 року не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці № 1854907 для уточнення даних, яка була направлена через АТ «УКРПОШТА» та протягом трьох днів не повідомив поважності причин неприбуття. Вказану повістку позивач фактично не отримував, відповідне повідомлення про її вручення також відсутнє. Проте в оскаржуваній постанові, не наведено жодних доказів, які б свідчили про порушення позивачем та що такі дії вказують на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
ОСОБА_1 вважає, що оскаржувальна постанова була постановлена незаконно і необґрунтовано, яка підлягає скасуванню в зв'язку з невідповідністю висновків фактичним обставинам справи.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 08.05.2025 року за вищевказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження без виклику осіб.
Вказану ухвалу відповідач отримав 13.05.2025 року, що підтверджується копією журналом вручення кореспонденції.
Відповідач станом на 07.07.2025 року не реалізував свого права, відзив на позовну заяву до суду не надав.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань про проведення судового засідання та наявність достатніх доказів для розгляду справи, суд убачає можливим розглянути справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа може в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси.
Згідно до статті 19 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
02.04.2025 року постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 499 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 500,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за те, що останній 22.01.20254 року не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці № 1854907 для уточнення даних, яка була направлена через АТ «УКРПОШТА» та протягом трьох днів не повідомив поважності причин неприбуття, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п. 41 Постанови КМ України № 560 від 16.05.2024 року «Про затвердження Порядку проведення призиву громадян на військову службу під час мобілізації».
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суду не вдається встановити, що у діях, які кваліфіковані відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є склад правопорушення, адже відповідачем не надано до суду жодних додатків до оскаржуваної постанови, які підтверджували б зазначені в ній обставини порушення позивачем.
Відповідачем до суду не надіслано будь-яких заперечень, які могли б спростовувати твердження позивача, що наведені у заяві про скасування постанови про адміністративне правопорушення, а з постанови не вдається встановити, що позивач ОСОБА_1 дійсно 22.01.2025 року не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 по повістці № 1854907 для уточнення даних, яка була направлена через АТ «УКРПОШТА» та протягом трьох днів не повідомив поважності причин неприбуття.
Згідно ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Диспозиція статті 210-1 КУпАП має бланкетний характер, а серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинні бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та яких не дотримано особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивачу інкримінується порушення вимог статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме відмова від проходження військово-лікарської комісії.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 року (справа № 537/4012/16-а), від 08.11.2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23.10.2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 року (справа № 524/7184/16-а).
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
Відповідно до норм чинного законодавства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У свою чергу відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 будь-яких письмових відзивів, що обґрунтовують доводи його заперечень до суду не надав.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене та те, що на виконання вимог законодавства відповідачем не було вжито заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для вирішення справи належним чином, суд доходить висновку про те, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 499 від 02.04.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є незаконною, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, а справа закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 210-1, 251, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 9, 76-78,244-246, 257, 262 КАС України, суд, -
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову № 499 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 02.04.2025 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та піддання його адміністративному стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 500,00 грн.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211,00грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень) 00 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).
Суддя О.Д. Рудюк