Справа № 287/1253/25
3/287/2515/25
02 липня 2025 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Любомир Вікторович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 виданий 26.01.2015 року Олевським РС УДМС України в Житомирській області, не працюючого, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 332811 від 16.05.2025 вбачається, що 16.05.2025, о 22 год. 45 хв., в м. Олевську, по вул. Промисловій, 60, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Toyota Land Cruiser Prado», номерний знак НОМЕР_2 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський подавав заздалегідь шляхом увімкнення світлових маячків чевоного і синього кольорів, а також увімкнення звукової сирени, чим порушив вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у встановленому законодавством порядку, що стверджується матеріалами справи. Також, 02.07.2025 до суду від ОСОБА_1 надійшла письмова заява, у якій він просить відкласти розгляд справи № 287/1253/25, який призначений на 10.30 год. 02.07.2025. Проте, причини відкладення розгляду справи у поданій заяві не вказав.
Слід зазначити, що 16.06.2025 розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП відкладено за заявою ОСОБА_1 на 10 год. 30 хв. 02.07.2025.
Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що 16.06.2025 особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 з матеріалами справи ознайомився та копію диска отримав.
В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо він неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.122-2 КУпАП не віднесені до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення має встановлений КУпАП строк, тому повторне відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд звертає увагу, що в разі неможливості учасників процесу з'явитися до суду, учасники процесу не позбавлені права направити відповідні заяви по суті справи або з процесуальних питань, у порядку, передбаченому КУпАП, в яких викласти свою правову позицію.
При цьому, 23.06.2025 до суду особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подано письмові пояснення по суті складеного протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 122-2 КУпАП. У вказаному письмовому поясненні ОСОБА_1 зазначає, що оскільки факт вчинення ним адміністративного правопорушення не є належно доведеним відповідними доказами в справі, тому провадження по справі щодо нього про адміністративне правопорушення за ст. 122-2 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Також, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності з клопотанням про проведення відеоконференції із судом на 02.07.2025 не зверталась.
Враховуючи наведене, суд, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ч. 1 ст. 245 КУпАП та своєчасному розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 38 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Обставини вчинення даного правопорушення підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 332811 від 16.05.2025, який складений у відповідності до вимог КУпАП та містить формулювання суті вчиненого адміністративного правопорушення; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4748233 від 16.05.2025; диском з відеозаписом події.
Також, в матеріалах справи наявна копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 332779 від 16.05.2025 складеного стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до загальних положень ПДР ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог п. 2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Оскільки відеофіксація, відповідно до ст.251 КУпАП є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом досліджено диск з відеозаписом події, який долучений працівником поліції до протоколу про адміністративне правопорушення.
З оглянутого диска з відеозаписом події, який міститься в матеріалах справи, вбачається, що 16.05.2025 о 22 год. 45 хв. особа, яка керувала автомобілем «Toyota Land Cruiser Prado», номерний знак НОМЕР_2 , не зупинилася на вимогу поліцейських про зупинку транспортного засобу подану за допомогою увімкнених проблискових маячків синього і червоного кольору та спеціального звукового сигналу. В подальшому після зупинки зазначеного транспортного засобу поліцейськими було встановлено, що автомобілем керував ОСОБА_1 , який не заперечував, що саме він керував транспортним засобом. Окрім цього, з відеозапису вбачається, що поліцейським було роз'яснено ОСОБА_1 його права та обов'язки та відсторонено від керування.
Викладені у письмових поясненнях, доводи ОСОБА_1 про те, що працівниками поліції допущено порушення Інструкції із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України за № 1026 від 18.12.2018, що унеможливлює використання відеозапису в якості доведення його вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення суд вважає необгрунтованими, оскільки судом не встановлено істотних порушень зазначеної Інструкції. Правових підстав вважати долучений до матеріалів провадження відеозапис неналежним чи недопустимим доказом в суду немає. Враховуючи наведене, оглянутий відеозапис суд вважає належним доказом, який прямо підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, оскільки з такого чітко вбачається, що ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом, не зупинився на вимогу поліцейських про зупинку транспортного засобу.
Твердження ОСОБА_1 стосовно відсутності законних підстав у працівників поліції для зупинки та переслідування керованого ним транспортного засобу, суд вважає необґрунтованими. З копії постанови серії ЕНА № 4748233 від 16.05.2025, яка міститься в матеріалах справи, вбачається що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом без увімкнення світлового покажчика повороту праворуч при зміни напрямку руху, не пред'явлення посвідчення водія відповідної категорії, чинного страхового полісу обов'язкового страхування водіїв наземних транспортних засобів, реєстраційних документів на транспортний засіб, зокрема, за порушення п. 9.2б ПДР. На думку суду, порушення вимог п. 9.2б ПДР надавало право працівнику поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Окрім цього, під час розгляду даної справи суд не уповноважений перевіряти законність винесення постанови серії ЕНА № 4748233, оскількисудом розглядається протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 про те, що із наданого поліцейськими відеозапису не вбачається та не зафіксовано того факту, що вимога про зупинку транспортного засобу під його керуванням була подана поліцейським шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу, саме на дорозі вулиці Промислова, де відповідно до протоколу поліцейського, він порушив Правила дорожнього руху, суд вважає, безпідставними, оскільки з долученого відеозапису вбачається, що поліцейськими подавалась вимога про зупинку зазначеного транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору та спеціального звукового сигналу, яку останній проігнорував.
Стосовно твердження ОСОБА_1 про те, що копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4748233 від 16.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП не може слугувати доказом його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 122-2 КУпАП, оскільки вона оскаржена та не цей час ще не набрала законної сили, не містить жодних відомостей щодо предмету доказування, не відноситься до переліку доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, суд зазначає наступне. Судом встановлено, що матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що вищевказана постанова серії ЕНА № 4748233 від 16.05.2025 оскаржується ОСОБА_1 в судовому порядку або скасована. Враховуючи наведене, вказана постанова є чинною та підтверджує факт того, що саме ОСОБА_1 16.05.2025, о 22 год. 45 хв., в м. Олевську, по вул. Промисловій, 60, керував транспортним засобом марки «Toйота Ланд Крузер Прадо», державний номерний знак НОМЕР_2 . Окрім цього, факт керування зазначеним транспортним засобом за вказаних обставин підтверджується ОСОБА_1 у наданих письмових поясненнях.
Доводи ОСОБА_2 щодо порушення поліцейськими права особи на недоторканість житла, гарантовані Конституцією, не спростовують наявність у його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП. Проте, зазначені обставини можуть бути предметом оскарження дій працівників поліції у визначеному законом порядку.
Також, дослідженими у судовому засіданні доказами повністю спростовується той факт, що ОСОБА_1 не був обізнаний чому поліцейські зайшли на його подвір'я. Зокрема, працівники поліції при спілкуванні з ОСОБА_1 вказували на порушення останнім Правил дорожнього руху, а також про те, що він не зупинявся на законну вимогу патрульних поліцейських.
Окрім цього, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду твердження ОСОБА_1 про те, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення поліцейським були порушені положення ст. 268 КУпАП, оскільки з диску з відеозаписом події вбачається, що поліцейськими було роз'яснено права та обов'язки особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Враховуючи зазначене, доводи ОСОБА_1 наведені ним у письмових поясненнях на протокол не підтверджуються належними та допустимими доказами та повністю спростовуються наявними в матеріалах провадження дослідженими даними.
Вищевикладене свідчить про те, що складений працівником поліції стосовно ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про події правопорушення та особу, яка його вчинила.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» зазначено, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Таким чином, аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення вимог п. 2.4 Правил дорожнього руху, а саме рухаючись транспортним засобом на дорозі він не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу та вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 повністю та об'єктивно знайшла своє підтвердження в ході судового засідання.
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як невиконання водієм вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, у відповідності до ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховується характер вчиненого адміністративного правопорушення, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення у відповідності до ст. ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення ОСОБА_1 , крім того враховуються обставини вчинення правопорушення, його вік, майновий стан, і у зв'язку з чим приходжу до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 ст. 27 КУпАП, і на підставі викладеного обрати йому адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, за якою він притягується до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 27, 40-1, ч. 1 ст. 122-2, ст.ст. 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 153,00 (сто п'ятдесят три) гривні.
Штраф перерахувати на рахунок отримувача (стандарт ІВАN) UA368999980313060149000006001, Отримувач ГУК в Житомирській області, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Л. В. Винар