Справа № 287/1248/25
3/287/2510/25
02 липня 2025 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Любомир Вікторович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 виданий 26.01.2015 року Олевським РС УДМС України в Житомирській області, не працюючого, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 332779 від 16.05.2025 вбачається, що 16.05.2025, о 22 год. 45 хв., в м. Олевську, по вул. Промисловій, 60, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Toйота Ланд Крузер Прадо», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння: хитка хода, запах алкоголю із порожнини рота, збуджений стан. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу водій відмовився, а також відмовився від проходження огляду у лікарні, чим порушив п. 2.5 ПДР. Водія відсторонено від керування транспортним засобом.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у встановленому законодавством порядку, що стверджується матеріалами справи. Також, 02.07.2025 до суду від ОСОБА_1 надійшла письмова заява, у якій він просить відкласти розгляд справи № 287/1248/25, який призначений на 10 год. 40 хв. 02.07.2025. При цьому причини відкладення розгляду справи у поданій заяві не вказав.
Слід зазначити, що 16.06.2025 розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП відкладено за заявою ОСОБА_1 на 10 год. 40 хв. 02.07.2025.
Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що 16.06.2025 особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 з матеріалами справи ознайомився та копію диска отримав.
В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо він неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП не віднесені до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення має встановлений КУпАП строк, тому повторне відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд звертає увагу, що в разі неможливості учасників процесу з'явитися до суду, учасники процесу не позбавлені права направити відповідні заяви по суті справи або з процесуальних питань, у порядку, передбаченому КУпАП, в яких викласти свою правову позицію.
При цьому, 23.06.2025 до суду особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подано письмові пояснення по суті складеного протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. У вказаному письмовому поясненні ОСОБА_1 зазначає, що оскільки факт вчинення ним адміністративного правопорушення не є належно доведеним відповідними доказами в справі, тому провадження по справі щодо нього про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Також, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності з клопотанням про проведення відеоконференції із судом на 02.07.2025 не зверталась.
Враховуючи наведене, суд, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ч. 1 ст. 245 КУпАП та своєчасному розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 38 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обставини вчинення даного правопорушення підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 332779 від 16.05.2025, який складений у відповідності до вимог КУпАП та містить формулювання суті вчиненого адміністративного правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 16.05.2025, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (хитка хода, запах алкоголю з порожнини рота, збуджений стан) та його огляд на стан сп'яніння не проводився, оскільки він відмовився; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.05.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_1 у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння направлявся для проходження огляду на стан сп'яніння до КНП «Олевська ЦЛ» та від огляду відмовився; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4748233 від 16.05.2025; диском з відеозаписом події.
Згідно з наявними в матеріалах справи: розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП; розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу вбачається, що ОСОБА_1 від підпису зазначених розписок відмовився.
Також, в матеріалах справи наявна копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 332811 від 16.05.2025 складеного стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до загальних положень ПДР ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вимогами пункту 6 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі за текстом - Інструкція) передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться:
-поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
-лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно пункту 7 Розділу І зазначеної Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводить згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Оскільки відеофіксація, відповідно до ст.251 КУпАП є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом досліджено диск з відеозаписом події, який долучений працівником поліції до протоколу про адміністративне правопорушення.
З оглянутого диску з відеозаписом події, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що 16.05.2025 під час спілкування з водієм ОСОБА_1 поліцейським у зв'язку з виявленими у останнього ознаками алкогольного сп'яніння було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу та у лікарні, на що ОСОБА_1 відмовився. Також з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 перебував за кермом зазначеного транспортного засобу та не заперечував, що саме він керував транспортним засобом. Окрім цього, з відеозапису вбачається, що поліцейським було роз'яснено ОСОБА_1 його права та обов'язки та відсторонено від керування.
Викладені у письмових поясненнях, доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про те, що працівниками поліції допущено порушення Інструкції із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України за № 1026 від 18.12.2018, що унеможливлює використання відеозапису в якості доведення його вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення суд вважає необгрунтованими, оскільки судом не встановлено істотних порушень зазначеної Інструкції. Правових підстав вважати долучений до матеріалів провадження відеозапис неналежним чи недопустимим доказом в суду немає. Враховуючи наведене, оглянутий відеозапис суд вважає належним доказом, який прямо підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, оскільки з такого чітко вбачається, що особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі.
Твердження ОСОБА_1 стосовно відсутності законних підстав працівників поліції для зупинки та переслідування керованого ним транспортного засобу, суд вважає необґрунтованими. З копії постанови серії ЕНА № 4748233 від 16.05.2025, яка міститься в матеріалах справи, вбачається що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом без увімкнення світлового покажчика повороту праворуч при зміни напрямку руху, не пред'явлення посвідчення водія відповідної категорії, чинного страхового полісу обов'язкового страхування водіїв наземних транспортних засобів, реєстраційних документів на транспортний засіб, зокрема, за порушення п. 9.2б ПДР. На думку суду, порушення вимог п. 9.2б ПДР надавало право працівнику поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Окрім цього, під час розгляду даної справи суд не уповноважений перевіряти законність винесення постанови серії ЕНА № 4748233 від 16.05.2025, оскількисудом розглядається протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Твердження ОСОБА_1 про те, що із наданого поліцейськими відеозапису не вбачається та не зафіксовано того факту, що вимога про зупинку транспортного засобу під його керуванням була подана поліцейським шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу, саме на дорозі вулиці Промислова, яка призначена для руху транспортних засобів і пішоходів, де за версією поліцейського, він порушив Правила дорожнього руху, суд вважає, безпідставними, оскільки з долученого відеозапису вбачається, що поліцейськими подавалась вимога про зупинку зазначеного транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору та спеціального звукового сигналу, яку останній проігнорував.
Твердження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про те, що поліцейськими порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та оформлення його результатів суд вважає необгрунованими з наступних підстав. Так, акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який наявний в матеріалах справи, складений відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 та містить дату, час складення - 16.05.2025 о 23.00 год. Зазначений акт огляду є належним та допустимим доказом у справі.
Також, ОСОБА_1 стверджував, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є неналежним доказом та не свідчить, що поліцейський у встановленому законом порядку направляв ОСОБА_1 у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Зазначене твердження, суд вважає необґрунтованим, оскільки з відеозапису вбачається, що поліцейським пропонувалось ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, проте останній відмовився. Окрім цього, поліцейський на момент складання матеріалів перебував при виконанні службових обов'язків, інформації щодо його упередженості чи зацікавленості у притягненні особи до відповідальності, у суду немає. Окрім цього, ОСОБА_1 у письмовому поясненні зазначає, що він після оформлення направлення, фактично не відмовився від проходження медичного огляду та добровільно протягом близько 30 хв. після спілкування з поліцейськими, самостійно здав у КНП «Олевська ЦЛ» біологічні зразки на визначення стану алкогольного сп'яніння ( результати аналізу будуть надані на час судового розгляду, оскільки на цей час ще не готові). При цьому, станом на 02.07.2025 будь-яких доказів щодо проходження особою, яка притягується до адміністративної відповідальності медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у КНП «Олевська ЦЛ» суду не надано. Суд звертає увагу, що згідно з вимогами Інструкції огляд водіїв транспортних засобів в закладах охорони здоров'я здійснюється на підставі направлення на огляд, виданого поліцейським, який забезпечує доставку особи до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Також, медичний огляд у закладі охорони здоров'я на стан алкогольного сп'яніння здійснюється у присутності поліцейського, який доставив особу та із відеофіксацією зазначеного огляду. Окрім цього, у даній справі ОСОБА_2 притягується за порушення п. 2.5 ПДР, тобто саме за відмову від огляду на стан алкогольного сп'яніння, а не перебування чи неперебування у стані алкогольного сп'яніння.
Стосовно твердження ОСОБА_1 про те, що копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4748233 від 16.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП не може слугувати доказом його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вона оскаржена та не цей час ще не набрала законної сили, не містить жодних відомостей щодо предмету доказування, не відноситься до переліку доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, суд зазначає наступне. Судом встановлено, що матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що вищевказана постанова серії ЕНА № 4748233 від 16.05.2025 оскаржується ОСОБА_1 в судовому порядку або скасована. Враховуючи наведене, вказана постанова є чинною та підтверджує факт того, що саме ОСОБА_1 16.05.2025, о 22 год. 45 хв., в м. Олевську, по вул. Промисловій, 60, керував транспортним засобом марки «Toйота Ланд Крузер Прадо», державний номерний знак НОМЕР_2 . Окрім цього, факт керування зазначеним транспортним засобом за вказаних обставин підтверджується ОСОБА_1 у наданих письмових поясненнях.
Доводи ОСОБА_2 щодо порушення поліцейськими права особи на недоторканість житла, гарантовані Конституцією, не спростовують наявність у його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Проте, зазначені обставини можуть бути предметом оскарження дій працівників поліції у визначеному законом порядку.
Окрім цього, дослідженими у судовому засіданні доказами повністю спростовується той факт, що ОСОБА_1 не був обізнаний чому поліцейські зайшли на його подвір'я. Зокрема, працівники поліції при спілкуванні з ОСОБА_1 вказували на порушення останнім Правил дорожнього руху, а також про те, що він не зупинявся на законну вимогу патрульних поліцейських.
Також, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду твердження ОСОБА_1 про те, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення поліцейським були порушені положення ст. 268 КУпАП, оскільки з диску з відеозаписом події вбачається, що поліцейськими було роз'яснено права та обов'язки особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Враховуючи зазначене, доводи ОСОБА_1 наведені ним у письмових поясненнях на протокол не підтверджуються належними та допустимими доказами та повністю спростовуються наявними в матеріалах провадження дослідженими даними.
Вищевикладене свідчить про те, що складений працівником поліції стосовно ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про події правопорушення та особу, яка його вчинила.
На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Вищенаведене свідчить про те, що ОСОБА_1 було порушено п.2.5 ПДР України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Дослідивши та оцінивши в судовому засіданні докази по справі про адміністративне правопорушення, вважаю, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як відмова особи, що керує транспортним засобом від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно положень ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення у відповідності до ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
При обранні міри адміністративного стягнення враховується характер та обставини адміністративного правопорушення, його наслідки, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, тому суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та обрати йому адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 27, 40-1, ч.1 ст.130, ст.ст. 283,284,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф перерахувати на рахунок отримувача (стандарт ІВАN) UA368999980313060149000006001, Отримувач ГУК в Житомирській області, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Л. В. Винар