04 липня 2025 року, місто Звягель Житомирської області
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,
(Справа № 285/2573/25, провадження у справі № 2/0285/1356/25)
розглянув у судовому засіданні у спрощеному порядку без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У травні 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з останнього заборгованість за договором позики №79935267 у розмірі 23 102,10 грн., за кредитним договором № 480567339 у розмірі 5 731,50 грн., а всього стягнути заборгованість за договорами у загальному розмірі 28 833,60 грн., та понесені судові витрати у сумі 3028,00 грн.
В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначає, що 10 червня 2024 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 укладено договір позики № 79935267. Згідно з п.1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Підписанням цього договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п.п.5.1 п.5 Договору позики).
10.06.2024 року укладено додаткову угоду до цього договору позики, згідно з якою позикодавець збільшує суму наданої позичальнику позики 3000,00 грн. на 4000,00 грн. Таким чином, загальний розмір наданої позики становить 7000,00 грн.
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21, за яким ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників №36 від 28.10.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 23102,10 грн., з яких 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2305,10 грн.- сума заборгованості за відсотками; 13797,00 грн. сума заборгованості за пенею. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Також 09 лютого 2022 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №480567339 .
28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
31.12.2020 Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції.
Відповідно до Реєстру боржників №175 від 05.05.2022 до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №480567339.
27.02.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу №27/0225-01, у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру права вимоги №2 від 27.02.2025 до Договору факторингу № 27/0225-01 від 27.02.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 5731,50 грн., з яких: 3000,00 грн. - заборгованість за основним боргом; 2731,50 грн. - заборгованості по процентам.
Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодних платежів для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 27.02.2025 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Вказані обставини змушують звернутися до суду з цим позовом.
Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 79935267 у розмірі 23 102,10 грн., за кредитним договором № 480567339 у розмірі 5 731,50 грн., а всього стягнути заборгованість за договорами у загальному розмірі 28 833,60 грн., та понесені судові витрати у сумі 3 028,00 грн.
Ухвалою суду від 19 травня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справ без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористалась.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 83 ЦК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Встановлено, що 10.06.2024 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 79935267, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 3000,00 грн. строком на 30 днів. Процентна ставка за користування грошовими коштами фіксована та становить 1,50% в день. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) 2,70% за день. Вказаний договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 07748 (електронного підпису), про що свідчить п.29 договору позики, реквізити та підпис сторін (а. с. 8-10).
10.06.2024 року укладено додаткову угоду до цього договору позики, згідно з якою позикодавець збільшує суму наданої позичальнику позики 3000,00 грн. на 4000,00 грн. Таким чином, загальний розмір наданої позики становить 7000,00 грн. (а.с. 12).
14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21, за яким ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с. 14-16).
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
На обґрунтування позовних вимог щодо наявності заборгованості по договору позики № 79935267, позивач надав наступні докази: копію договору позики № 79935267, копію додатку №1 до договору позики № 79935267 від 10.06.2024 року, копію додаткової угоди № 79935267 по договору позики № 79935267 від 10.06.2024 року, копію додатку №1 до договору позики № 79935267 від10.06.2024 року, копію договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, копію додаткової угоди №2 від 28.07.2021, копію додаткової угоди №7 від 13.06.2022, копію додаткової угоди №42 від 28.10.2024, копію Акту прийому-передачі Реєстру боржників №36 від 28.10.2024, витяг з реєстру боржників №36 до договору факторингу; розрахунок заборгованості за договором позики № 79935267 від 10.06.2024 станом на 31.03.2025 (а.с. 8-22).
Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 42 розділу III Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018р. №75, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Необхідність дослідження саме первинних документів в справах щодо стягнення кредитної заборгованості знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду України від 30.01.2018р. в справі №161/16891/15-ц.
Правова позиція щодо первинних документів відображена в постанові Верховного Суду України від 14.06.2018р. в справі №364/737/17, де зазначено, що розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані банком у позовній заяві.
Згідно з пунктом 1 умов договорів, товариство зобов'язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) на погоджений умовами договору строк, а позичальник зобов'язується повернути кредит у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити проценти від суми позики.
Відповідно до договору позики кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 .
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази згідно вимог ст.ст. 77 - 80 ЦПК України мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, позивач, звертаючись з даним позовом до суду, повинен був надати суду докази, з яких можливо було б встановити виконання з боку ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» своїх зобов'язань по договору позики, зокрема щодо перерахунку кредитних коштів на картку відповідача (п.1 Договору).
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Отже, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що у ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідача виникли права і обов'язки згідно умов Договору, оскільки відомостей про зарахування кредитних коштів матеріали справи не містять, в зв'язку з чим суд дійшов висновку, що доводи позивача щодо виникнення у відповідача зобов'язань по договору не підтверджені належними доказами, в зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині за необґрунтованістю.
Також встановлено, що 09.02.2022 р. між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №480567339 (а.с. 29-37).
Відповідно до п. 2. 1. Договору, Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 7500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ».
Відповідно до умов даного договору, сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1 Договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 3000 грн. 00 коп. грн одразу після укладення договору, який має бути повернено до 11.03.2022 р., другий та решта траншів надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором (п. п. 2.2., 2.3., 2.4.).
Вказаний договір кредитної лінії підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора MNV2M52Y (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача (а.с. 37).
Також, позивачем надано паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» до Договору № 480567339 від 09.02.2022, в якому викладені умови надання ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» кредитних коштів відповідачу (а. с. 28-29).
28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 40-42).
31.12.2020 Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції (а. с. 40-42).
27.02.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу №27/0225-01, у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а. с. 43-44).
Відповідно до Реєстру права вимоги №2 від 27.02.2025 до Договору факторингу № 27/0225-01 від 27.02.2025, ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 5731,50 грн., з яких: 3000,00 грн. - заборгованість за основним боргом; 2731,50 грн. - заборгованості по процентам (а. с. 45).
Таким чином, відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло статусу нового кредитора за договір кредитної лінії №480567339 від 09.02.2022, укладеним між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 .
На обґрунтування позовних вимог щодо наявності заборгованості по кредитному договору №480567339, позивач надав наступні докази: копію паспорта споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору № 480567339 від 09.02.2022, копію кредитної лінії № 480567339, копія розрахунків заборгованості за кредитним договором № 480567339, копію договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, копію додаткової угоди №26 від 31.12.2020 р. до договору факторингу №28/1118-01, копію договору факторингу №27/0225-01 від 27.02.2025, копію витягу з реєстру прав вимоги №2 від 27.02.2025 (а.с. 28-45).
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
Відповідно до п. п. 1.2., 1.3. договору кредитор надає споживачу кредит у гривні в сумі 3000,00 гривень, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки передбачені договором.
Відповідно до п.п.2.1. кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 або іншої платіжної картки, ревізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту. Згідно п.п.2.4. Кредит вважається наданим в день перерахуванням Товариством суми кредиту загального розміру за реквізитами згідно п. 2.1. Договору.
Суд приходить до висновку, що надані позивачем документи не підтверджують факт отримання відповідачкою коштів на підставі укладених договорів та наявність у відповідачки заборгованості перед позивачем у розмірі, зазначеному в позовній заяві.
Зокрема, розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту та користування ним, а отже не є належними доказами наявності заборгованості.
Зазначені розрахунки щодо конкретного розміру заборгованості, є документами, що створені самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в них, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких вони були складені, не можуть бути доказами наявності заборгованості, на яких наполягає позивач.
Суд враховує, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Проте, суд констатує, що позивачем не надано документів, які б відповідали наведеним вище критеріям та з високим ступенем вірогідності підтверджували обставини щодо надання грошових коштів відповідачці в борг.
Враховуючи принцип процесуальної рівності сторін спору та керуючись приписами частини 7 статті 81 ЦПК України, суд констатує, що позбавлений можливості збирати докази з власної ініціативи, в тому числі й докази, що підтверджують доводи позивача щодо надання грошових коштів відповідачці в строкове платне користування та щодо розміру заборгованості.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем в супереч приписам статті 12, 81 ЦПК України не надано доказів для підтвердження обставин щодо надання коштів у борг відповідачці, як позичальниці, первинними кредиторами та, відповідно, існування заборгованості.
При цьому, позивачем не повідомлено про наявність перешкод у наданні таких доказів та у відповідності до приписів статті 84 ЦПК України, клопотань про витребування доказів не заявлено.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги недоведені та, як наслідок,відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Житомирського апеляційного суду.
Повний текст рішенні виготовлено 04.07.2025 року.
Головуючий