Справа № 273/1927/24
Провадження № 2/273/335/25
02 липня 2025 року м.Баранівка
Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Бєлкіної Д.С., при секретарі судових засідань Стаднюк В.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Баранівської міської ради, третя особа на стороні позивачів - ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, в якому просять визнати за кожною з них право власності у порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 , на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 98,7 м2 (у тому числі житлова плаща 53,9 м2, допоміжна площа 44,8 м2), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входять житловий будинок (А), прибудова (а), погріб (№2), сарай (Б), вбиральня (В), літній душ (Г), колодязь (№3).
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер їхній батько ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами. Спадкоємцями першої черги ОСОБА_4 є його доньки, позивачі по справі, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - мати померлого ОСОБА_4 , яка, відповідно до законодавства не заявляла про своє право на спадщину після померлого сина та не заперечує проти прийняття спадщини доньками померлого - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Мати позивачів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до законодавства не заявляла своє право на спадкове майно, так як на момент смерті батька не перебувала з ним у шлюбі. Після звернення до нотаріуса позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказаний житловий будинок.
Ухвалою судді Баранівського районного суду Житомирської області від 11.03.2025 відкрито загальне позовне провадження по даній справі та призначено до підготовчого засідання. Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явилася, направила до суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує, та просить прийняти рішення у підготовчому засіданні .
Позивач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з'явилася, направила до суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує, та просить прийняти рішення у підготовчому засіданні .
Відповідач Баранівська міська рада у судове засідання свого представника не направив, подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без участі представника, позовні вимоги визнає, за умови їх підтвердження належними доказами.
Третя особа на стороні позивачів ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з'явилася, направила до суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, не заперечує проти задоволення позовних вимог, та просить прийняти рішення у підготовчому засіданні .
Суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Відповідно до ч.4 ст. 200, ст. 206 ЦПК України, суд ухвалює рішення у підготовчому судовому засіданні.
Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм об'єктивну та неупереджену оцінку, враховуючи те, що відповідач позов визнає, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Голіцино Одінцовського району Московської області , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.12).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є доньками ОСОБА_4 , що підтверджується копіями їх свідоцтв про народження, копіями свідоцтв про шлюб, копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу, копією рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 06.12.2017 року про розірвання шлюбу, копією свідоцтва про розірвання шлюбу ( а.с.13,14,15,16, 17-18, 19, 20).
Згідно копії Витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі після смерті ОСОБА_4 заведена спадкова справа №90/2017 від 04.05.2017 року (а.с.21).
Звернувшись до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.08.2024 року №90/2017/02-31, за змістом якої, нотаріус відмовив видати свідоцтво про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на житловий будинок .
Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва позивачами не оскаржувалася.
Отже, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні умови для оформлення прав на нерухоме майно в нотаріальній конторі.
Відповідно до копії рішення виконавчого комітету Першотравенської селищної ради від 19.05.1999 року №30 ОСОБА_4 було надано земельну ділянку розміром 0,15 га із земель запасу по АДРЕСА_2 для будівництва житлового будинку (а.с. 25).
Відповідно до копії рішення другої чергової сесії Першотравенської селищної ради сьомого скликання від 20.11.2015 року №12 вулиця Щербакова селища Першотравенськ була перейменована на вулицю Райдужну (а.с. 27).
Згідно копії довідки Першотравенського старостинського округу від 15.08.2024 року № 193 будинок АДРЕСА_3 у зв'язку із зміною нумерації будинків та проведеною інвентаризацією має на даний час адресу АДРЕСА_1 (а.с.26).
Згідно з копією довідки КП «Новоград-Волинське МБТІ» від 11.07.2023 року №18, право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 не зареєстровано ( а.с. 42).
Згідно з копією технічного паспорта, виготовленого Новоград - Волинським МБТІ станом на 02.07.2023 року, житловий будинок АДРЕСА_1 є загальною площею 98,7 м2, житловою 53,9 м2, а також до будинку відносяться господарські будівлі. Рік побудови 1991 рік (а.с.42, 43-45).
Відповідно до копії спадкової справи №90/2017 , заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , що надійшла до суду на запит, спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли його доньки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ( а.с. 60-82).
З досліджених судом письмових доказів вбачається, що спадкове майно належало померлому на праві власності, однак за життя він не отримав правовстановлювальний документ та не зареєстрував право власності.
Згідно зі ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
За приписами ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч.1 ст.1296 ЦК України). Згідно з ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Відповідно до ч. 1 ст. 1298 ЦК, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини.
Виходячи зі змісту п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. За змістом ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами). Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах. Відповідно до положень ст.ст. 100,101 ЦК УРСР, 1963 року, громадяни могли мати у власності житловий будинок, при чому норми глави 10 "Особиста власність" цього Кодексу не пов'язували наявність такого права з його обов'язковою державною реєстрацією.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає до задоволення в повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст.1296 - 1298 ЦК України, п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", ст.ст. ст.ст. 4,5,13, 89, 200, 206, 207, 247, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Баранівської міської ради, третя особа на стороні позивачів - ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності у порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 , на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 98,7 м2 (у тому числі житлова площа 53,9 м2, допоміжна площа 44,8 м2), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входять житловий будинок (А), прибудова (а), погріб (№2), сарай (Б), вбиральня (В), літній душ (Г), колодязь (№3).
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності у порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 , на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 98,7 м2 (у тому числі житлова площа 53,9 м2, допоміжна площа 44,8 м2), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входять житловий будинок (А), прибудова (а), погріб (№2), сарай (Б), вбиральня (В), літній душ (Г), колодязь (№3).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) .
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бєлкіна Д.С.