Ухвала від 02.07.2025 по справі 489/4544/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 липня 2025 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заявника ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 12 червня 2025 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Учасники судового провадження:

заявник - ОСОБА_5 .

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12 червня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді.

Узагальнені доводи особи, що подала апеляційну скаргу.

Заявник ОСОБА_5 зазначає, що ухвала слідчого судді є неправомірною, оскільки положення ст. 214 КПК України встановлюють обов'язок слідчого внести відомості до ЄРДР протягом 24 годин з моменту отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення. Відмова у внесенні відомостей є проявом процесуальної бездіяльності.

Заявник вважає, що слідчий суддя не надав належної оцінки доводам скарги, які стосуються незаконності дій державного виконавця, що всупереч постанові про закриття кримінального провадження продовжив виконання рішення, заснованого на сумнівних правочинах, - договорі та квитанції від 22.08.1993 р., укладених нібито на користь юридичної особи, яка на той момент не існувала.

На думку заявника, слідчим суддею проігноровано практику Верховного Суду, згідно з якою витребування індивідуально визначеного майна виконується виконавчою службою, а не боржником, і за загальним правилом, притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 382 КК України можливе лише у разі наявності в особи обов'язку і реальної можливості виконати судове рішення.

Натомість у даній ситуації, за висновком органу досудового розслідування, таких умов не було, про що свідчить постанова Територіального управління ДБР у м. Миколаєві від 27.02.2022 р. про закриття кримінального провадження № 62021150010000304 у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_5 складу злочину. Отже, він не мав обов'язку повертати спірний гараж, а дії державного виконавця - вилучення цього майна попри відсутність у АГК « ІНФОРМАЦІЯ_3 » належних правових підстав - потребують кримінально-правової оцінки.

Ухвала слідчого судді не містить аналізу цих обставин і доказів, а її мотивувальна частина є формальною та не містить обґрунтованого висновку щодо правової природи дій виконавця, що позбавило заявника ефективного судового захисту від бездіяльності слідчого.

Обставини, встановлені слідчим суддею.

До Інгульського районного суду м. Миколаєва надійшла скарга ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

У скарзі заявник просив зобов'язати посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України, посилаючись на невиконання рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.10.2019 р. про передачу АГК « ІНФОРМАЦІЯ_3 » металевого гаража № 90, який перебував у його володінні.

У заяві ОСОБА_5 зазначив, що кооператив АКГ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » нібито придбав вказаний гараж на підставі договору від 22.08.1993 р., однак сам ІНФОРМАЦІЯ_4 було зареєстровано лише у 1999 році, тому, на його думку, правочин є фіктивним, а відтак рішення суду - таким, що не підлягає виконанню. При цьому заявник зазначив, що вже двічі відмовлявся передати гараж, а 06.03.2025 р. він був вилучений виконавцем примусово.

Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя зазначив, що обставини, викладені у заяві ОСОБА_5 , вже були предметом розслідування у межах кримінального провадження № 62021150010000304, яке було закрито постановою слідчого Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві від 27.02.2022 р. у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_5 складу злочину.

Суд звернув увагу, що рішення суду від 31.10.2019 р. фактично виконано, гараж вилучено та передано стягувачу. При цьому заява не містила нових обставин, які могли б свідчити про вчинення нового кримінального правопорушення, а її зміст зводився до оскарження правомірності виконавчих дій та судових рішень у цивільних справах.

Також суд зазначив, що ОСОБА_5 фактично пов'язував подання заяви до слідчого органу з бажанням отримати тимчасовий доступ до документів АГК « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що не є самостійною підставою для реєстрації кримінального правопорушення.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що в заяві ОСОБА_5 відсутні відомості, які б за своїм змістом відповідали ознакам події кримінального правопорушення в розумінні ч. 1 ст. 214 КПК України, тому підстав для зобов'язання органу досудового розслідування внести відомості до ЄРДР не вбачається.

Заслухавши доповідь судді, пояснення заявника ОСОБА_5 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали, надані судом, та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Повноваженням щодо оцінки наведених заявником відомостей як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені виключно слідчий, дізнавач або прокурор. Саме вони визначають попередню правову кваліфікацію діяння відповідно до ознак, передбачених Кримінальним кодексом України.

За змістом ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння, вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Підставою для обов'язкового внесення відомостей до ЄРДР є наявність об'єктивних даних, що підтверджують реальність події злочину. Такими даними можуть бути час, місце, спосіб вчинення, предмет посягання та інші обставини.

Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 12.01.2017 року підтверджує, що не будь-які звернення мають реєструватися у ЄРДР, а лише ті, які містять достатньо інформації, що свідчить про ознаки кримінального правопорушення.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 звернувся до Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві, із заявою від 06.06.2025 р. про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України, у зв'язку з невиконанням рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.10.2019 р. про передачу АГК « ІНФОРМАЦІЯ_3 » металевого гаража № 90. У заяві він просив внести відносно нього відповідні відомості до ЄРДР та надати витяг, посилаючись на порушення ним порядку виконання виконавчого провадження, підставою якого, на його думку, є сумнівна правоздатність АГК « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та недійсність договору від 22.08.1993 р., за яким остання нібито набула право власності.

Разом із тим, слідчим суддею встановлено, що в межах кримінального провадження № 62021150010000304, яке було зареєстроване у 2021 році за тими самими фактами, вже проводилось досудове розслідування, за результатами якого 27.02.2022 р. слідчим Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві, прийнято постанову про його закриття у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_5 складу злочину.

Більше того, відповідно до акту державного виконавця від 06.03.2025 р., рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.10.2019 р. фактично виконано - гараж вилучено у ОСОБА_5 і передано АГК « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

З огляду на це слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що подана ОСОБА_5 заява не містила нових, раніше невідомих обставин або даних, які могли б свідчити про вчинення нового кримінального правопорушення. Натомість її зміст зводився до незгоди із судовими рішеннями, ухваленими в межах цивільних справ, зокрема, ухвалами ІНФОРМАЦІЯ_5 від 03.04.2024 р. та ІНФОРМАЦІЯ_6 від 24.04.2024 р.у у справі № 487/5705/16, а також рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.05.2025 р. у справі № 487/1307/25, в яких визнано право власності АГК « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на спірний гараж.

Крім того, у своїй заяві ОСОБА_5 прямо зазначив, що ініціює кримінальне провадження для досягнення процесуальної мети - отримання тимчасового доступу до документів АГК « ІНФОРМАЦІЯ_3 », зокрема інвентарної картки на гараж, вилученої у нього 06.03.2025 р. При цьому, він стверджував, що інші суди протягом тривалого часу необґрунтовано відмовляють у задоволенні його клопотань про витребування зазначених документів у межах цивільних справ.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді, що відсутність реагування з боку посадових осіб Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві, на повторну заяву ОСОБА_5 не може розцінюватися як бездіяльність у розумінні ст. 303 КПК України, яка підлягає оскарженню. Заява не містила нових обставин чи даних, що свідчили б про вчинення кримінального правопорушення, а відтак відсутні правові підстави для внесення відповідних відомостей до ЄРДР відповідно до ч. 1, 4, 5 ст. 214 КПК України.

Отже, підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_5 не вбачається. Оскаржувана ухвала слідчого судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 12 червня 2025 року є законною та обґрунтованою і скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 406, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

ухвалу слідчого судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 12 червня 2025 року про відмову в задоволенні скарги заявника ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, залишити без змін, апеляційну скаргу заявника ОСОБА_5 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

_____________________ _____________ ____________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Попередній документ
128662588
Наступний документ
128662590
Інформація про рішення:
№ рішення: 128662589
№ справи: 489/4544/25
Дата рішення: 02.07.2025
Дата публікації: 09.07.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Миколаївський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора; стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (08.07.2025)
Дата надходження: 16.06.2025
Розклад засідань:
12.06.2025 10:00 Ленінський районний суд м. Миколаєва