1 липня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12023153130000118 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 , на вирок Арбузинського районного суду Миколаївської області від 9 квітня 2025 року, стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Арбузинка Арбузинського району Миколаївської області, громадянки України, розлученої, маючої вищу освіту, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої в силу ст.89 КК України,
- обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_7
обвинувачена ОСОБА_6
встановив:
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі захисник просить вирок суду скасувати. Ухвалити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
Короткий зміст вироку.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді 180 (ста вісімдесяти) годин громадських робіт. Вирішено питання щодо речових доказів.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі захисник вважає, що суд не встановив яким чином ОСОБА_6 могла заподіяти ОСОБА_8 тілесні ушкодження, чи мала ОСОБА_6 винний умисел, як саме у потерпілої виникли тілесні ушкодження. Вказує, що висновки суду ґрунтуються виключно на припущеннях, але сторона захисту намагалась усунути припущення, для цього ініціювала допит експерта в судовому засіданні, але експерт не зміг відповісти на поставлені запитання і обмежився загальними фразами зі складеного ним висновку. Зауважує, що всі експертизи, які містяться в матеріалах кримінального провадження встановлюють наявність у потерпілої тілесних ушкоджень виключно на болісній пальпації запотиличних точок зліва проведеної лікарем неврологом через 5 днів після події, без жодного об'єктивного/лабораторного дослідження.
Обставини встановлені судом першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено та визнано доведеним, що 12 лютого 2023 року о 15 годині 19 хвилин ОСОБА_6 перебувала в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де на ґрунті раптово виниклих неприязнених відносин у останньої виник злочинний умисел, направлений на завдання ОСОБА_8 тілесних ушкоджень невизначеного ступеня тяжкості.
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на спричинення тілесних ушкоджень невизначеного ступеня тяжкості, розуміючи противоправний характер своїх дій, їх караність, ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: пров. Торговий, 183 селища Арбузинка Первомайського району Миколаївської області, на ґрунті раптово виниклих неприязнених відносин умисно нанесла один удар долонею лівої руки в область правої частини обличчя ОСОБА_8 , внаслідок чого остання впала на підлогу та отримала тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, яке по ступеню тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я.
Дії обвинуваченої ОСОБА_6 судом кваліфіковані за ч.2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Обставини встановлені судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченої на підтримку доводів апеляційної скарги, заперечення прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, суд апеляційної інстанції дійшов наступного.
Згідно з вимогами ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повній мірі дотримався зазначених вимог закону.
Висновок суду, щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке її засуджено за обставин наведених у вироку, підтверджений зібраними у справі доказами, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку.
Всі обставини справи були детально розглянуті та досліджені судом першої інстанції, що підтверджується наведеними та належно оціненими у вироку доказами про вчинення кримінального проступку обвинуваченою.
Кваліфікація судом першої інстанції дій обвинуваченої ОСОБА_6 за ч.2. ст.125 КК України є правильною.
Крім того, апелянт у своїй апеляційній скарзі не наводить доводів на спростування висновків суду першої інстанції, щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенню, а лише посилається на порушення, на його думку, судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону при розгляді цього кримінального провадження.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Виходячи з системного аналізу вказаних норм, підставами для скасування чи зміни судового рішення є такі порушення норм кримінального процесуального закону, які шляхом позбавлення чи обмеження гарантованих КПК України прав учасників кримінального провадження, недотримання процедури судочинства чи іншим шляхом вплинули чи могли вплинути на винесення законного, обґрунтованого та вмотивованого судового рішення.
При цьому, конкретне порушення кримінального процесуального закону може бути визнано істотним чи неістотним залежно від обставин кримінального провадження.
Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень, які наведені в апеляційній скарзі захисника та які перешкодили б суду всебічно розглянути матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_6 .
В судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачена провину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнала, показала, що 12 лютого 2023 року близько 14 години вона зайшла до магазину «Все по сорок» з метою придбати речі. Незважаючи на те, що магазин повинен працювати до 17 години, продавець ОСОБА_9 почала її виганяти та виштовхувати з магазину, стверджуючи, що магазин вже зачиняється, використовуючи при цьому нецензурну лексику. Вона відштовхнула потерпілу від себе двома руками та вийшла з магазину. Що далі з потерпілою сталось вона не бачила. Коли вона відштовхувала від себе потерпілу, потерпіла теж намагалась її відштовхнути від себе. Вважає, що це була самооборона.
Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, така повністю доводиться зібраними та дослідженими доказами, зокрема: показаннями потерпілої ОСОБА_8 , протоколом проведення слідчого експерименту від 13 лютого 2023 року з фототаблицями до нього, протоколом огляду предмету від 13 лютого 2023 року проведено огляд CD-диску, наданого потерпілою ОСОБА_8 на підставі її заяви від 13 лютого 2023 року, висновком експерта № 49 від 21 лютого 2023 року, з якого вбачається у ОСОБА_8 на момент огляду 14 лютого 2023 року будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено. Згідно наданих медичних документів у ОСОБА_8 виявлений струс головного мозку неврологом Арбузинської ЦРЛ, підтверджений клінічними даними. Струс головного мозку по ступеню тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, як таке, що потягло за собою короткочасний розлад здоров'я, міг виникнути 12 лютого 2023 року за обставин, на які вказує потерпіла (впала на землю під час конфлікту, травмувала голову), висновком експерта № 5-К від 14 березня 2023 року, виконаного на підставі постанови дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Первомайського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 28 лютого 2023 року про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи, у ОСОБА_8 має місце тілесне ушкодження у вигляді струсу головного мозку. Дане тілесне ушкодження могло утворитися від однієї ударної дії тупими твердими предметами, якими могли бути руки, ноги та інше. Утворення даного тілесного ушкодження в строк, вказаний у постанові 12 лютого 2023 року не виключається. По ступеню тяжкості дане тілесне ушкодження відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, як таке, що потягло за собою короткочасний розлад здоров'я та іншими доказами дослідженими в судовому засіданні.
Апеляційні доводи захисника про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження є безпідставними, оскільки вони спростовуються відомостями безпосередньо дослідженими судом першої інстанції в судовому засіданні, в тому числі за участю обвинуваченої, на які суд обґрунтовано та вмотивовано послався в мотивувальній частині оскаржуваного вироку, як на докази винуватості ОСОБА_6 у нанесенні умисних легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_8 ..
Зокрема, до такого висновку суд першої інстанції дійшов, виходячи із встановлених судом обставин кримінального провадження.
Так, потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що обвинувачена прийшла до магазину 12 лютого 2023 року у той час, коли вона ненадовго вийшла та вимагала від неї відчинити магазин, стверджуючи, що вона має право зайти до магазину. Біля 15 години ОСОБА_6 зайшла до магазину. Вона їй повідомила про те, що магазин зачинений, однак обвинувачена відмовилась виходити з магазину і почала сваритись. У ході сварки обвинувачена її штовхнула, вдарила лівою рукою по обличчю, внаслідок чого вона впала, вдарившись головою об плитку на підлозі. Після цього вона зателефонувала чоловіку та до поліції, яким повідомила про подію. У зв'язку з тим, що у неї дуже боліла голова вона звернулась до лікарні, що їй зробили болезаспокійливий укол. Черговий лікар повідомив їй, що у неї струс головного мозку. Наступного дня вона поїхала до експерта, який її оглянув та дав направлення до невропатолога. Після прийому у лікаря невропатолога ОСОБА_10 їй зробили рентген голови, у подальшому вона лікувалась 5 днів амбулаторно. Потім вона знову їздила до експерта, який її оглянув, взявши з собою медичну картку, рентгенівський знімок. Після події голова боліла 14 днів, було так, що іноді вона не могла заснути.
Під час слідчого експерименту, зафіксованого протоколом проведення слідчого експерименту від 13 лютого 2023 року з фототаблицями до нього, встановлено, що потерпіла ОСОБА_8 розповіла і показала на місці обставини нанесення їй тілесних ушкоджень, які узгоджуються в цілому з її показаннями, даними у судовому засіданні.
За змістом протоколу огляду предмету від 13 лютого 2023 року проведено огляд CD-диску, наданого потерпілою ОСОБА_8 на підставі її заяви від 13 лютого 2023 року, у ході якого встановлено, що на диску наявні п'ять відеофайлів за 12 лютого 2023 року, на яких зображено, що початковим зображенням являється приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , на запису визначено дату 12.02.2023 15:13:42. На відео за прилавком знаходиться ОСОБА_8 . На відрізку відео 00:11 12.02.2023 15:13:50 до приміщення магазину зайшла обвинувачена ОСОБА_6 після цього між нею та ОСОБА_8 відбувається розмова, в якої потерпіла повідомила, що магазин зачинений та не працює, на що обвинувачена відреагувала агресивно та почала провокувати сварку з потерпілою, виражатися в її адресу нецензурною лайкою. Наступний файл 12.02.2023 15:15:40. на відео за прилавком знаходиться ОСОБА_8 , з іншої сторони ОСОБА_6 , вони сперечаються на підвищених тонах. Наступний файл 12.02.2023 15:15:40. На відео за прилавком знаходиться ОСОБА_8 , по приміщенню магазину проходить ОСОБА_6 , вони сперечаються на підвищених тонах. Наступний файл 12.02.2023 15:17:38. Біля виходу з приміщення знаходяться ОСОБА_8 і ОСОБА_6 , які сперечаються на підвищених тонах. Наступний файл 12.02.2023 15:18:38. Біля виходу з приміщення знаходяться ОСОБА_8 і ОСОБА_6 , які сперечаються на підвищених тонах, штовхають одна одну. Наступний файл 12.02.2023 15:19:11. ОСОБА_6 , перебуваючи спиною до виходу та обличчям до ОСОБА_8 лівою рукою наносить удар в праву частину обличчя ОСОБА_8 , від чого остання падає на землю, а ОСОБА_6 покидає приміщення магазину. Підвівшись на ноги, ОСОБА_8 голосно кричить, при цьому тримається правою рукою за праву частину обличчя.
Суд першої інстанції вірно критично поставився до твердження обвинуваченої, щодо її перебування у стані необхідної оборони.
Як встановлено у судовому засіданні, між обвинуваченою та потерпілою виник конфлікт у приміщенні магазину, саме обвинувачена почала ображати потерпілу, була ініціатором конфлікту, вела себе агресивно, перша розпочала штовханину, умисно спричинила потерпілій тілесні ушкодження, а після нанесення удару, коли потерпіла впала, підскочила до неї, вигукуючи погрози на її адресу.
Проаналізувавши дану ситуацію, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про відсутність в обстановці, яка склалася між потерпілою та обвинуваченою, реальної загрози життю та здоров'ю останньої, оскільки по факту не відбулося такого посягання, яке б викликало у обвинуваченої невідкладної необхідності заподіяти потерпілій шкоду здоров'ю з метою негайного відвернення протиправних дій останньої. Обвинувачена мала змогу покинути приміщення магазину та цим завершити конфлікт, однак вона цим не скористалась, а, навпаки, продовжувала перебувати у магазині і напружувати конфліктну ситуацію своєю поведінкою.
Також колегія суддів критично відноситься до твердження сторони захисту про те, що допитний експерт не зміг надати відповіді на поставлені запитання та обмежився лише загальними фразами.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та вироку суду, допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_11 показав, що висновки № 49 від 21 лютого 2023 року і № 40 від 14 лютого 2023 року були виконані ним на підставі медичних документів, які йому були надані. Необхідності у проведення лабораторних досліджень не було, оскільки лікар невропатолог достатньо обґрунтовано здійснив опис хвороби та її перебігу. Ним також оглядалась потерпіла. Лікарем був виставлений діагноз про струс головного мозку потерпілої, виходячи з пояснень самої потерпілої, погойдування у позі Ромберга, тремору повік. Це симптоми, які характерні для закритої черепно-мозкової травми. Проведення комп'ютерної томографії головного мозку не є обов'язковим і проводиться за бажанням хворого. Струс головного мозку - це легка черепно-мозкова травма, лікування такої травми входить у компетенцію невропатолога. Термін лікування струсу головного мозку складає 10-12 днів відповідно до наказу №6. Біль від падіння та удару в голову може виникнути через 3-5 днів.
На думку суду апеляційної інстанції, відповіді експерта були чіткі, розгорнуті та вмотивовані.
Суд також не залишив поза увагою твердження обвинуваченої щодо недоведеності факту нанесення нею потерпілій удару через відсутність цього на відеозаписі, який долучено потерпілою до кримінального провадження, а також про отримання потерпілою тілесних пошкоджень під час падіння.
Так, суд дійшов цілком логічного висновку про те, що показання потерпілої про нанесення їй обвинуваченою удару по обличчю узгоджується з висновком експерта № 5-К від 14 березня 2023 року, відповідно до якого не виключається виникнення наявних у потерпілої тілесних ушкоджень від однієї ударної дії тупими твердими предметами, якими могли бути руки, ноги та інше.
Окрім цього, суд звернув увагу, що на переглянутому в судовому засіданні відеозаписі (час 15:19) чути звук глухого удару, після якого потерпіла, закинувши голову назад, впала з висоти власного зросту на спину.
Аналіз вказаних доказів у своїй сукупності свідчив про те, що обвинуваченою було нанесено потерпілій удар рукою по обличчю, внаслідок якого остання на впала на підлогу, отримавши тілесні ушкодження.
Натомість твердження захисника про те, що висновки суду ґрунтуються виключно на припущеннях, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Незгода захисника та обвинуваченої з пред'явленим ОСОБА_6 обвинуваченням та кваліфікацією інкримінованого їй кримінального правопорушення, яке визнано судом доведеним, не може бути достатньою та обґрунтованою підставою для відхилення доказів сторони обвинувачення, а є лише способом захисту і намаганням спростувати ці докази, які об'єктивно вказують на вчинення останньою кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, з метою уникнення відповідальності за вчинене.
Частина 2 ст.17 КПК України передбачає, що винуватість особи має бути доведена поза розумним сумнівом. На переконання колегії суддів, у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 цей стандарт доведення винуватості цілком дотримано. Адже за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що були дослідженні в суді, можливо дійти висновку про те, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Усупереч доводам апелянта, перевіркою матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції з дотриманням приписів ст.ст.10,22 КПК України створив необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов'язків і реалізації наданих їм прав, за клопотанням учасників провадження здійснив усі передбачені КПК України заходи для всебічного встановлення істини по справі. Даних, які би вказували не неповноту судового розгляду, не встановлено.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а твердження обвинуваченої щодо відсутності її вини в заподіянні ОСОБА_8 , умисних легких тілесних ушкоджень, є необґрунтованими.
Всупереч твердженням сторони захисту всі докази, покладені в основу вироку та на яких ґрунтується обвинувачення ОСОБА_6 , отримані в порядку, визначеному КПК, вони узгоджуються між собою, не викликають сумніву в законності їх збирання (формування) та процесуального закріплення, тому відповідно до вимог ст. 84 КПК України вони є належними, допустимими та достовірними.
Суд повно та об'єктивно дослідив всі обставини справи, прийняв законне та обґрунтоване рішення, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, правильно визнав винним ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції у відповідності до ст. 65, 66, 67 КК України врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею проступку, особу обвинуваченої, яка розлучена, має неповнолітню дитину, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не працевлаштована, раніше не судима в силу ст. 89 КК України, за місцем проживання характеризується задовільно, позитивно характеризується як волонтер, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. А тому обґрунтовано вважав, що призначення покарання в межах санкції частини 2 ст. 125 КК України у виді 180 годин громадських робіт відповідатиме закладеним в теорії кримінального права принципам справедливості та невідворотності покарання.
З урахуванням наведеного, доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону є неприйнятними, за такого, підстав для скасування вироку суду першої інстанції, а відтак, і для задоволення апеляційної скарги захисника, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись статтями 376, 405, 407, 418, 419, 424, 426, 532 КПК України,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Вирок Арбузинського районного суду Миколаївської області від 9 квітня 2025 року, стосовно ОСОБА_6 , - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом 3-х місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді