Справа № 686/12519/25
Провадження № 2/686/4788/25
04 липня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі головуючого судді - Заворотної О.Л., розглянувши у письмовому провадженні, за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
В травні 2025 року ТзОВ «ФК «Процент» звернулося до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого вказало, що 20.03.2024 між ТзОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8925, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі - 3000 грн., строком на 365 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2,5% від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних).
ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 30 375 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3000 грн. та по процентам в розмірі 27 375 грн., просить суд стягнути з відповідачки вказану заборгованість та судові витрати по справі.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 23.05.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
Відповідачка повідомлялася в установленому законом порядку, відзиву на позов суду не надала.
04.07.2025 розгляд справи закінчено ухваленням рішення суду по суті заявлених вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 20.03.2024 між ТзОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8925, згідно з умовами якого товариство зобов'язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі 3000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим договором.
Процентна ставка за користування кредитом становить 2,5 % від суми кредиту за кожен день (річна процентна ставка становить 912,5 %) користування кредитом.
Строк надання кредиту становить 365 днів, зі сплатою кредиту в кінці строку користування згідно додатку № 1 до цього договору.
Товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК», що належить позичальникові.
Продовження строку надання кредиту вказаного в п. 1.3 договору не передбачено.
Розмір та строки сплати позичальником платежів за цим договором погоджений сторонами в Додатку №1 до цього договору.
Сума кредиту та проценти за користування кредитом підлягають сплаті позичальником шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок товариства, зазначений у пункті 8 цього договору у строки відповідно до графіку визначеному у додатку №1.
Даний кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 619603.
Із детального розрахунку заборгованості (щоденні нарахування і погашення) за Договором встановлено, що станом на 24.04.2025 загальна сума заборгованості позивача за процентами за користування кредитом становить 27375 грн., за період з 20.03.2024 по 20.03.2025 року, які нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5 % річних), що стало наслідком звернення позивача, в якості кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Згідно з випискою за договором №б/н за період 20.03.2024 АТ «КБ «Приватбанк», ТОВ "ФК "Процент" перерахувало кошти в розмірі 3000,00 на умовах фінансового кредиту на рахунок № НОМЕР_1 , для обслуговування якого емітовано відповідну картку АТ «КБ «Приватбанк».
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Так, відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями статті 1048 ЦК України, яка на підставі частини 2 статті 1054 цього Кодексу застосовується до відносин за кредитним договором), передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1055 цього Кодексу встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
За правилами, встановленими статтями 526, 530, 611, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи вищевикладене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість договором в розмірі 30 375 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3 000 грн. та по процентам в розмірі 27 375 грн. за період з 20.03.2024 по 20.03.2025.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2 422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 2394 від 29.04.2025.
Відповідно до положень ч. 1 3 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 ст.137 ЦПК України передбачено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно умов ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Клопотання від відповідача про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката із зазначенням обґрунтування на спростування співмірності витрат відповідача на правничу допомогу до суду не надходило.
Разом з тим під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 4-5 та 9 ст. 142 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі N910/15944/17).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, ЄСПЛ висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, N 33210/07 41866/08) та "Гуриненко проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, N 37246/04).
У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі N211/3113/16-ц (провадження N 61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі N760/11145/18(провадження N 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд у справі N922/3812/19висловив позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
В постанові N908/2702/21від 12.01.2023 Верховний Суд також зазначає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору не повинен бути не пропорційним до предмета спору. Суд із врахуванням конкретних обставин, зокрема і ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Представництво та захист позивача здійснював адвокат Руденко К.В., на підставі договору про надання юридичних послуг № 03/06/2024 від 03.06.2024. Згідно акту приймання-передачі наданих послуг № 18 від 28.02.2025, витягу з реєстру № 1 до акту приймання-передачі наданих послуг від 208.02.2025 адвокат Руденко К.В. підготував позовну заяву про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (вартість послуги 9000грн.), склав адвокатський запит на витребування доказів (вартість послуги 1000грн.).
Дослідивши зміст наданої адвокатом професійної правничої допомоги, оцінивши поведінку обох сторін, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, тривалість розгляду справи, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання і повідомлення учасників справи, належність зазначеної справи до категорії справ незначної складності, слід дійти висновку, що заявлені витрати на правову допомогу в сумі 10000,00 грн. не є пропорційними до предмета спору, в тому числі з урахуванням значення справи для сторін, для підготовки даного позову немає необхідності у значній кількості часу, дослідженні великого об'єму нормативно-правових актів, збору та аналізу значної кількості документів, а також значного дослідження практики вирішення судами справ даної категорії.
Враховуючи обставини та результат розгляду даної справи, а також зважаючи на опис правової допомоги, яка надана позивачу за Договором, суд вважає пропорційним розміром витрат на оплату професійної правничої допомоги до предмета спору та складності справи 4000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 76, 258, 264, 265, 274, 353 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 533, 536, 610, 611 п.1, 612 ч.1, 1046, 1048 ч.1, 1054 ч.1 ЦК України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за Кредитним договором № 8925 від 20.03.2024 у розмірі 30 375 грн., 2 422 грн. 40 коп. судового збору та 4000 грн. витрат на правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», 03124, м. Київ, бульв. В. Гавела, 4, код за ЄДРПОУ: 41466388.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Дата складення повного тексту рішення суду: 04.07.2025.
Суддя :