Рішення від 07.07.2025 по справі 684/210/25

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №684/210/25

Провадження № 2/684/153/2025

07 липня 2025 року селище Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Волошина Р.Р.,

за участі секретаря судового засідання Басок Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Стара Синява Хмельницького району Хмельницької області в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У травні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивує тим, що 02.05.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі ТОВ «Споживчий центр») та ОСОБА_1 з використанням веб сайту https://sgroshi.com.ua/ua, укладено кредитний договір (кредитна лінія) №02.05.2024-100001694, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача Е461. ТОВ «Споживчий центр» виконав своє зобов'язання за договором та видав ОСОБА_1 кошти 5000 гривень шляхом зарахування на картку МASTERCARD номер НОМЕР_1 через послугу АТ КБ ПриватБанк LIQPAY.Відповідач зобов'язалася повертати кредит в строк передбачений договором протягом 98 днів.

Станом на 08 травня 2025 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 13356 гривень 45 копійок, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5000 гривень, заборгованості про процентам в розмірі 5670 гривень, комісії 186 гривень 45 копійок, неустойки 2500 гривень.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вказану заборгованість та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок.

15 травня 2025 ухвалою суду залишено позов без руху.

20 травня 2025 року виправлено недоліки позовної заяви.

21 травня 2025 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

21 травня 2025 ухвалою суду витребувано докази.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує щодо розгляду справи в порядку заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заперечення письмові у яких вказала, що дійсно отримала 02 травня 2025 року позику від «ШвидкоГроші» 5000 гривень строком на 98 днів. Вказує що сплатила перший платіж 1504 гривні. Нараховані відсотки неустойка та комісія є надмірними, необґрунтованими, що є порушенням принципів добросовісності та розумності (ст.ст. 3,509 ЦК України). Просить зменшити суму нарахованих відсотків, скасувати неустойку та комісію.

Враховуючи викладене, суд проводить розгляд справи у відсутність сторін та вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Суд установив.

02.05.2024 ОСОБА_1 за допомогою сайту https://sgroshi.com.ua/ua уклала кредитний договір №02.05.2024-100001694 (кредитної лінії), шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача Е461.

Підписавши вказаний кредитний договір відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписаний договір є договором про надання кредиту.

Вказані обставини підтверджуються наступними письмовими доказами: пропозицією укласти договір (оферта) ( кредитної лінії); заявкою кредитного договору №02.05.2024 - 100001694 (кредитної лінії); відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №02.05.2024 - 100001694 (кредитної лінії); інформаційного повідомлення позичальника ОСОБА_1 , що є додатком до кредитного договору №02.05.2024 - 100001694 (кредитної лінії) від 02.05.2024.

Згідно Кредитного договору:

Сума кредиту - 5000 гривень. Строк на який надається кредит - 98 днів з дати його надання. Дата повернення ( виплати) кредиту - 07.08.2024.

Процента ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,35% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит

Комісія, пов'язана з наданням кредиту (надалі - «Комісія», економічна сутність - плата за надання кредиту) - 15% від суми кредиту та дорівнює 750 гривень. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту(п.8 договору).

Неустойка: 50 гривень, що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання (п.13 договору).

Кількість та розмір платежів визначено графіком платежів.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання перед відповідачем виконало що підтверджується листом LIQPAY про проведення платежу від 02.05.2024 в сумі 5000 гривень на картку МASTERCARD номер НОМЕР_2 .

Як встановлено з витребуваних доказів, на ім'я ОСОБА_1 акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» емітовано картку № НОМЕР_3 та 02 травня 2024 року на дану картку проведено зарахування в розмірі 5000 гривень.

Як вбачається з довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором, №02.05.2024-100001694 від 02.05.2024 заборгованість ОСОБА_1 станом на 02.05.2025 виникла заборгованість на загальну суму 13356 гривень 45 копійок, яка складається із: тіла кредиту - 5000 гривень; заборгованості про процентам - 5670 гривень; комісії - 186 гривень 45 копійок; неустойки - 2500 гривень. Проценти по кредиту нараховані за період з 02.05.2024 по 07.08.2024.

Окрім того, позивач зазначає в позовній заяві, що 14.05.2024 відповідач сплатила 1508 гривень 55 копійок, з яких 945 гривень зараховано на погашення відсотків та 563 гривні 55 копійок на оплату частини комісії, згідно графіку платежів (п.9 договору).

Позивач, вказуючи на порушення його законних прав та інтересів, звернувся до суду за захистом таких з позовом про стягнення заборгованості. Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за укладеним кредитним договором.

До правовідносин, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне застосувати такі норми права.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Також, із наданих позивачем письмових доказів вбачається часткове погашення заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, оскільки на день звернення позивача до суду зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконав, тому позивач на законних підставах має право вимагати сплати заборгованості.

Стосовно стягнення неустойки.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення неустойки у розмірі 2500 гривень, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX в Україні введений воєнний стан, дія якого неодноразово продовжена до теперішнього часу, тому в частині стягнення 2500 гривень неустойки необхідно відмовити.

Стосовно стягнення комісії.

Комісія при наданні кредиту визначена п.8 договору та становить 750 гривень.

Оскільки відповідачу встановлено плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку про те, що положення п.8 кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту, є нікчемними.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.

Таким чином, кошти в сумі 563 гривні 55 копійок, які були зараховані банком на комісію, підлягають зарахуванню на погашення тіла кредиту.

Стосовно стягнення тіла кредиту та процентів.

З наданої позивачем виписки з особового рахунку за кредитним договором №100001694 від 02.05.2024 вбачається, що відповідачу нараховано 5670 гривень процентів. Довідка не містить розрахунку відсотків. Суд вважає, що розрахунок відсотків позивачем проводився наступним чином: 5000грн. Х 98днів Х 1,35% = 6615грн.-945грн.=5670грн..

З вказаним розрахунком суд не погоджується, так як не враховано, що 563,55 гривень мало бути зараховано на погашення тіла кредиту, а не на погашення комісії.

Суд проводить розрахунок відсотків наступним чином.

З урахуванням п. 5 договору процентна ставка за користування кредитом становить 1,35% в день, строк кредиту 98 днів з 02.05.2024 по 07.08.2024. Відповідач сплатила 14.05.2024 1508,55 грн., отже відсотки за користування кредитом з 02.05.2024 по 15.05.2024 у розмірі 945 гривень сплачені. Інша частина платежу в сумі 563,55 гривень зараховуються на погашення тіла кредиту. З 15.05.2025 тіло кредиту становить 4436,45 гривень.

Розмір процентів, які підлягають до стягнення за період 84 дні з 15.05.2024 по 07.08.2024 становить 5030,93 гривень (4436,45грн. тіло кредиту Х 84 дні Х 1.9% = 5030,93грн.).

Таким чином, заборгованість по тілу кредиту становить 4436,45 гривень, заборгованість по відсоткам становить 5030,93 гривень.

Висновки суду.

Оскільки на день звернення позивача до суду зобов'язання за кредитним договором №02.05.2024 - 100001694 (кредитної лінії) від 02.05.2024 відповідач не виконала, позивач на законних підставах має право вимагати сплати заборгованості по тілу кредиту 4436 гривень 45 копійок та 5030 гривень 93 копійки процентів. Інша частина позовних вимог не підлягає до задоволення.

Позовні вимоги задоволено на 70,88%.

Розподіл судових витрат.

Із матеріалів справи вбачається, що позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2422,40 гривень.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмір 2422 гривні 40 копійок, згідно платіжної інструкції №СЦ00014512 від 07.05.2025.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1717 гривень в рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_4 ) заборгованість за кредитним договором №02.05.2024-100001694 від 02.05.2024 у розмірі 9467 гривень 38 копійок, а також 1717 гривень 00 копійок в рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а всього 11184 (одинадцять тисяч сто вісімдесят чотири) гривні 38 копійок.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повне судове рішення складено 07 липня 2025 року.

Суддя Роман ВОЛОШИН

Попередній документ
128662006
Наступний документ
128662008
Інформація про рішення:
№ рішення: 128662007
№ справи: 684/210/25
Дата рішення: 07.07.2025
Дата публікації: 09.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Старосинявський районний суд Хмельницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (18.08.2025)
Результат розгляду: повернуто скаргу
Дата надходження: 09.05.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
10.06.2025 10:00 Старосинявський районний суд Хмельницької області
24.06.2025 10:30 Старосинявський районний суд Хмельницької області
07.07.2025 09:30 Старосинявський районний суд Хмельницької області