Справа № 683/1593/25
2/683/1030/2025
03 липня 2025 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.
секретаря Повзун С.В.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №683/1593/25, 2/683/1030/2025 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У травні 2025 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - АТ «А-Банк», Банк) звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №АВН0СТ155101717400999147 від 03 червня 2024 року, яка утворилась станом на 29 травня 2025 року в сумі 136811,20 грн., з яких: 98645,26 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 35346,13 грн. - заборгованість за процентами, 2819,81 грн. - заборгованість за пенею.
В обґрунтування позову АТ «А-Банк» посилається на те, що 03 червня 2024 року ОСОБА_1 , будучи клієнтом Банку, уклала з АТ «А-Банк» кредитний договір №АВН0СТ155101717400999147, за умовами якого отримала кредит в сумі 100000 грн. строком на 60 місяців, тобто до 02 червня 2029 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 55% річних.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.
У зв'язку із порушенням відповідачкою зобов'язань за кредитним договором станом на 29 травня 2025 року виникла заборгованість в сумі 136811,20 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь з відповідачки.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 05 червня 2025 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача АТ «А-Банк» Шкапенко О.В., який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з'явився, у позовній заяві наявне його клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Відповідачка ОСОБА_1 , яка повідомлена про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному ч.11 ст.128 ЦПК України шляхом публікації оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України, в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила, у визначений судом строк відзив на позов не подавала.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 03 липня 2025 року по справі постановлено провести заочний розгляд.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03 червня 2024 року між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №АВН0СТ155101717400999147 шляхом підписання відповідачкою Заяви про надання послуги «Швидка готівка», яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Паспортом споживчого кредиту «Швидка готівка», Таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять договір.
Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», заява про надання послуги «Швидка готівка» №АВН0СТ155101717400999147 від 03 червня 2024 року, заява про погодження використання удосконаленого електронного підпису від 28 квітня 2024 року, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит підписані ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою відкритого ключа.
Із заяви про надання послуги «Швидка готівка» №АВН0СТ155101717400999147 від 03 червня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 просить Банк надати їй строковий кредит за послугою «Швидка готівка» в сумі 100000 грн. на строк кредитування 60 місяців з 03 червня 2024 року по 02 червня 2029 року включно, зі сплатою процентів у розмірі 55% річних, розмір щомісячного платежу 4975,52 грн., номер платіжної картки, на яку зараховується сума кредиту 5169155129432710, загальна сума кредиту до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків, комісії становить 298530,65 грн.
Відповідно до меморіального ордеру №TR.36630822.30863.65455 від 03 червня 2024 року Банк видав ОСОБА_1 кредит в сумі 100000 грн. згідно кредитного договору №АВН0СТ155101717400999147 від 03 червня 2024 року.
Згідно із наданим Банком розрахунком заборгованості відповідачки за договором кредиту, останній платіж на погашення заборгованості нею було здійснено 26 жовтня 2024 року на суму 5030 грн., після чого будь-яких коштів на погашення кредиту ОСОБА_1 не вносила.
У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань із повернення грошових коштів, станом на 29 травня 2025 року її заборгованість за договором кредиту становить 136811,20 грн., з яких: 98645,26 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 35346,13 грн. - заборгованість за процентами, 2819,81 грн. - заборгованість за пенею.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Із положень частини третьої статті 11 Закону України від 03 вересня 2015 року №675-VIII
«Про електронну комерцію» (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №675-VIII) слідує,що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону №675-VIII пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
За змістом частини шостої статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).
В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
За змістом статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.
Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Досліджені судом докази вказують на те, що АТ «А-Банк» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, який підписаний сторонами електронним підписом.
ОСОБА_1 підписала Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», заяву про надання послуги «Швидка готівка» №АВН0СТ155101717400999147 від 03 червня 2024 року, заяву про погодження використання удосконаленого електронного підпису від 28 квітня 2024 року, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, які становлять кредитний договір, електронним підписом за допомогою відкритого ключа.
При укладанні кредитного договору відповідачкою вчинено ряд дій, без здійснення яких договір був би не укладеним, що в свою чергу підтверджує укладання вказаного договору в електронній формі.
ОСОБА_1 була належним чином ознайомлена з умовами вищевказаного кредитного договору, отримала грошові кошти в сумі 100000 грн. на вказану нею у Заяві про надання послуги «Швидка готівка» №АВН0СТ155101717400999147 від 03 червня 2024 рокубанківську картку, однак не виконує грошове зобов'язання по поверненню кредитних коштів, а тому заборгованість по договору кредиту в межах строку кредитування підлягає стягненню за рішенням суду.
Враховуючи, що ОСОБА_1 порушила умови договору кредиту №АВН0СТ155101717400999147 від 03 червня 2024 року, допустила прострочення з повернення тіла кредиту та сплати процентів за користування кредитом, тому з неї на користь АТ «А-Банк» підлягає стягненню заборгованість, яка утворилась станом на 29 травня 2025 року в розмірі 133991,39 грн., з яких: 98645,26 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 35346,13 грн. - заборгованість за процентами.
Звертаючись до суду з даним позовом, АТ «А-Банк» просило також стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 2819,81 грн. заборгованості за пенею.
Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
У п.12 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» №АВН0СТ155101717400999147 від 03 червня 2024 року сторони передбачили, що у випадку порушення ОСОБА_1 зобов'язань із погашення заборгованості, вона сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн.) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за
невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою 15% суми простроченого платежу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги у частині стягнення пені, АТ «А-Банк» посилається на те, що при стягненні неустойки (пені, штрафів) за даним договором слід використовувати не загальне, а спеціальне законодавство, що регулює безпосередньо відносини щодо споживчого кредитування, тобто Закон України «Про споживче кредитування», який не забороняє нарахування пені за порушення зобов'язання за договорами кредиту, які були укладені після 23 січня 2024 року.
Так, дійсно відповідно п.6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (набрав чинності 24.12.2023 року +30 днів = 23.01.2024 року ), у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов'язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.
Отже, на договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після 23 січня 2024 року вимога пункту 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» не поширюється, та нарахування пені не забороняється.
Проте, відповідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Згідно з Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено.
Із зазначеного слідує, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов'язань за договором кредиту, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, та такі нарахування підлягають списанню.
З огляду на викладене, враховуючи положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який є основним актом цивільного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки заборгованості за пенею в розмірі 2819,81 грн., яка нарахована у період дії воєнного стану, задоволенню не підлягають.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6005315494527 від 29 травня 2025 року.
Позов заявлено з ціною 136811,20 грн., а задоволено на суму 133991,39 грн., тобто на 97,9% (133991,39 грн. х 100 : 136811,20 грн.).
За таких обставин з відповідачки на користь позивача слід стягнути 2371,53 грн. (2422,40 грн. х 97,9%) судового збору.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101717400999147 від 03 червня 2024 року,яка утворилась станом на 29 травня 2025 року в розмірі 133991,39 грн., з яких: 98645,26 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 35346,13 грн. - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» 2371 грн. 53 коп. судового збору.
В решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська,11, код ЄДРПОУ 14360080.
Відповідач: ОСОБА_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Текст рішення складено 07 липня 2025 року.
Суддя: