Справа № 681/718/25
Провадження № 2/681/498/2025
(заочне)
07 липня 2025 року м. Полонне
Полонський районний суд Хмельницької області у складі головуючої - судді Горгулько Н.А.,
розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
11.06.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом, у котрому просило стягнути з відповідачки заборгованість за кредитними договорами, яка в загальному розмірі складає 135142,50 грн, а також понесені судові витрати.
В обґрунтування вимог представник позивача зазначив, що 09.08.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Стар файненс груп» був укладений договір про надання фінансового кредиту №11512-08/2024, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 7000 грн, строком на 120 днів та зобов'язувався сплатити проценти за користування ним.
09.07.2024 між відповідачем та ТОВ «Стар файненс груп» був укладений договір про надання фінансового кредиту №09334-07/2024, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 8000 грн, строком на 120 днів та зобов'язувався сплатити проценти за користування ним.
20.07.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Аванс кредит» був укладений договір про надання фінансового кредиту №23238-07/2024, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 8000 грн, строком на 120 днів та зобов'язувався сплатити проценти за користування ним.
22.07.2024 між відповідачем та ТОВ «Аванс кредит» був укладений договір про надання фінансового кредиту №25192-07/2024, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 8000 грн, строком на 120 днів та зобов'язувався сплатити проценти за користування ним.
21.07.2024 між відповідачем та ТОВ «Маніфою» був укладений договір позики №7716727 відповідно до умов якого позичальник отримав грошові кошти в розмірі 5000 грн та зобов'язався повернути їх в строк до 09.10.2024 зі сплатою процентів за користування кредитом.
Проте, взяті на себе зобов'язання ОСОБА_1 належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість за вищевказаними договорами.
Товариство уклало договори факторингу: 27.11.2024 за №2711224/2 з ТОВ «Стар файненс груп», 19.11.2024 за №191124/2 з ТОВ «Аванс кредит», 11.01.2024 за №11-01/2024 з ТОВ «Маніфою», за умовами яких позивач набув права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, в тому числі за договорами укладеними з відповідачем.
12.06.2025 у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами.
Відповідачу за зареєстрованим місцем проживання судом направлено копію позовної заяви та ухвали про відкриття провадження, однак згідно з відмітки відділення Укрпошти від 18.06.2025 адресат відсутній за вказаною адресою, у зв'язку з чим конверт із вкладенням повернуто суду, але згідно з положеннями п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, вважається врученим. У встановлений судом строк ОСОБА_1 відзив на позов не подав.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та на підставі ст.280 ЦПК України, за згодою позивача, викладеною в позовній заяві, проводить заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.
Встановлено, що 09.08.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Стар файненс груп» був укладений кредитний договір №11512-08/2024, відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 7000 грн, строком на 120 днів, який зобов'язався повернути до 06.12.2024 та сплатити проценти за користування ним в розмірі 1,5% за кожен день користування кредитом. Кредит надається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №4102-47хх-хххх-0768. Договір укладений в електронній формі та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором W1124.
За даними розрахунку заборгованості загальна сума заборгованості за кредитним договором №11512-08/2024 від 09.08.2024 становить 28105 грн, яка складається з 7000 грн - сума заборгованості за кредитом, 11655 грн - сума заборгованості за відсотками та 9450 грн - сума заборгованості за штрафом.
Крім того, 09.07.2024 між відповідачем та ТОВ «Стар файненс груп» був укладений кредитний договір №09334-07/2024, відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 8000 грн, строком на 120 днів, який зобов'язався повернути до 05.11.2024 та сплатити проценти за користування ним в розмірі 1,5% за кожен день користування кредитом. Кредит надається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №5375-41хх-хххх-2902. Договір укладений в електронній формі та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором W2914.
За даними розрахунку заборгованості загальна сума заборгованості за кредитним договором №09334-07/2024 від 09.07.2024 становить 34800 грн, яка складається з 8000 грн - сума заборгованості за кредитом, 10800 грн - сума заборгованості за відсотками та 16000 грн - сума заборгованості за штрафом.
27.11.2024 між ТОВ «Стар файненс груп» та Товариством укладено договір факторингу №27112024/2. Відповідно до витягу з реєстру позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами: №11512-08/2024 в сумі 28105 грн, з яких: 7000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 11655 грн - заборгованість за відсотками, 9450 грн - заборгованість за штрафом та №09334-07/2024 в розмірі 34800 грн, з яких: 8000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 10800 грн - заборгованість за відсотками, 16000 грн - заборгованість за штрафом.
20.07.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Аванс кредит» укладено договір про надання фінансового кредиту №23238-07/2024, за яким йому надано кредит на суму 8000 грн, строком на 120 днів, з фіксованою процентною ставкою - 1,50%. Кредит надається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №5375-41хх-хххх-2902. Договір укладений в електронній формі та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором W2519.
Відповідно до листа від 23.04.2025 сервісу онлайн платежів iPay.ua було успішно прийнято платежі на користь ТОВ «Аванс кредит» 20.07.2024 зарахування у сумі 8000 грн на карту НОМЕР_1 .
За даними розрахунку заборгованості загальна сума заборгованості за кредитним договором №23238-07/2024 від 20.07.2024 становить 38400 грн, яка складається з 8000 грн - сума заборгованості за кредитом, 14400 грн - сума заборгованості за відсотками, 16000 грн - заборгованість за штрафом.
22.07.2024 між відповідачем та ТОВ «Аванс кредит» укладено договір про надання фінансового кредиту №25192-07/2024, за яким йому надано кредит на суму 4000 грн, строком на 120 днів, з фіксованою процентною ставкою - 1,50%. Кредит надається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №5375-41хх-хххх-2902. Договір укладений в електронній формі та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором W3601.
Відповідно до листа від 23.04.2025 сервісу онлайн платежів iPay.ua було успішно прийнято платежі на користь ТОВ «Аванс кредит» 22.07.2024 зарахування у сумі 4000 грн на карту НОМЕР_1 .
За даними розрахунку заборгованості загальна сума заборгованості за кредитним договором №25192-07/2024 від 22.07.2024 становить 19200 грн, яка складається з 4000 грн - сума заборгованості за кредитом, 7200 грн - сума заборгованості за відсотками, 8000 грн - заборгованість за штрафом.
19.11.2024 між ТОВ «Аванс кредит» та Товариством укладено договір факторингу №191124/2, відповідно до умов якого Товариство зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Аванс кредит» за плату, а останній відступає право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань якого настав або виникне у майбутньому до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №191124/2 від 19.11.2024 Товариство прийняло від ТОВ «Аванс кредит» реєстр боржників та згідно з витягом з вказаного реєстру прав вимоги позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами: №23238-07/2024 в сумі 38400 грн та №25192-07/2024 в розмірі 19200 грн.
21.07.2024 між ТОВ «Маніфою» та відповідачем укладено договір позики №7716727, за яким йому надано кредит на суму 5000 грн з фіксованою процентною ставкою - 1,50000% на день.
Відповідно до п. 2.3.4 строк позики: загальний строк - до 09 жовтня 2024 року (80 днів).
Пунктом 2.5. договору передбачено, що позика надається позичальнику в день підписання сторонами договору позики шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_1 , зареєстрованого позичальником в особистому кабінеті.
Вказаний договір укладений в електронній формі та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором b77210.
11.01.2024 між ТОВ «Маніфою» та Товариством укладено договір факторингу №11-01/2024, за умовами якого Товариство зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Маніфою» за плату, а останній відступає право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань якого настав або виникне у майбутньому до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
11.12.2024 між ТОВ «Маніфою» та Товариством укладено додаткову угоду №10 до договору факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників №9 від 11.12.2024 Товариство прийняло від ТОВ «Маніфою» реєстр боржників та згідно з витягом з вказаного реєстру прав вимоги позивач набув права грошової вимоги до відповідача за договором позики №7716727 в сумі 14637,5 грн, з яких: 5000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 4775 грн - заборгованість за процентами за користування позикою, 4862,50 грн - заборгованість за процентами на прострочену позику (а.с. 45-46).
За даними розрахунку заборгованості за договором №7716727 від 21.07.2024 вбачається, що відповідач не сплачував кредит та загальна заборгованість становить 14637,50 грн.
Згідно з умовами даних договорів відповідач зобов'язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених цими договорами.
Відтак, відповідно до умов зазначених у договорах факторингу ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату прийняло належні клієнтам права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, зокрема і до ОСОБА_1 .
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в ст.11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Згідно зі ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Згідно з ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За статтею 611 ЦКУкраїни у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
За положеннями ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 цього Кодексу).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Первісні кредитори виконали свої зобов'язання за вище вказаним кредитними договорами та договором позики та надали відповідачу кредитні кошти згідно з умовами договорів.
Однак відповідач своїх зобов'язань за договорами не виконав, кредитних коштів та процентів за користування ними не повернув.
Зважаючи на оформлені у встановленому порядку кредитні договори та договори факторингу, позивач є належним стягувачем неповернутих кредитних коштів та процентів за їх використання з боржника.
Відповідно до ст. ст. 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як вбачається з матеріалів справи, при укладенні кредитних договорів між сторонами було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договорів, які оформлені в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Дані договори укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариств, доступ до яких забезпечується споживачу через веб-сайт, ОСОБА_1 підписав їх електронним підписом за допомогою одноразових ідентифікаторів, тому без їх отримання, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора, такі договори не були би укладені.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 року у справі №132/1006/19, від 28.04.2021 року у справі №234/7160/20, від 01.11.2021 року у справі №234/8084/20, від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20, від 08.08.2022 року у справі №234/7298/20.
Згідно з умовами укладених договорів сума кредиту перераховується в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.
У постанові від 30.01.2018 у справі №161/16891/15 Верховний Суд вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаною нормою Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Також, за приписами пунктів 3, 6 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (постанова Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).
Згідно з пунктом 63 Положення, виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є саме первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Розрахунок заборгованості не є достатнім доказом її наявності у розмірі, зазначеному у розрахунку та не підтверджує здійснення відповідачем фінансових операцій.
Такий висновок також узгоджується з постановами Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №161/16891/15, від 17.12.2021 у справі №278/2177/15-ц.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано доказів перерахування кредиту відповідачу ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «Маніфою». Зокрема, позивачем не було надано жодного первинного документу, або іншого документу, в тому числі платіжної інструкції, довідки про перерахування коштів за допомогою електронних платіжних систем, чи іншого документу, який би підтверджував, що відповідачу було перераховано грошові кошти в розмірі, передбаченому договорами споживчого кредиту та позики, а він, відповідно, ці кошти отримав.
Суд зауважує, що у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні останній повинен передати новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», обґрунтовуючи позовні вимоги, не заявляло клопотання про витребування доказів, зокрема, інформації щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку, виписки з банківської установи щодо надходження відповідних коштів.
За встановлених обставин справи, у зв'язку із недоведеністю позивачем належними та допустимими доказами факту виконання обов'язку щодо надання коштів у кредит відповідачу, а також фактичного користування відповідачем коштами, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами: №11512-08/2024 від 09.08.2024, №09334-07/2024 від 09.07.2024 та договором позики №7716727 від 21.07.2024 слід відмовити.
Крім того, суд зазначає, що позовні вимоги щодо кредитних договорів №23238-07/2024 від 20.07.2024 та №25192-07/2024 від 22.07.2024 підлягають частковому задоволенню. Позивачем доведено заявлену до стягнення за договором про надання фінансового кредиту №23238-07/2024 від 20.07.2024 заборгованість щодо тіла кредиту у сумі 8000 грн, процентів за користування кредитом у розмірі 14400 грн та за договором про надання фінансового кредиту №25192-07/2024 від 22.07.2024 заборгованість щодо тіла кредиту у сумі 4000 грн, процентів за користування кредитом у розмірі 7200 грн, що підтверджується графіками платежів за договорами та розрахунками заборгованості, з яких простежується користування відповідачем кредитними коштами, протягом передбаченого строку користування.
Щодо розміру заборгованості за штрафними санкціями за вище наведеними договорами суд вказує.
За положеннями ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Проте згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тому з викладеного вбачається, що нараховані за договорами №23238-07/2024 від 20.07.2024 та №25192-07/2024 від 22.07.2024 штрафні санкції стягненню не підлягають, оскільки були нараховані у період дії в Україні воєнного стану.
Відповідач вільно погодився на укладення договорів на вказаних вище умовах підписавши їх, заперечень проти виниклої заборгованості та контррозрахунку не подав.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 33600 грн, яка складається з заборгованості за договорами про надання фінансового кредиту: №23238-07/2024 від 20.07.2024 у розмірі 22400 грн та №25192-07/2024 від 22.07.2024 у розмірі 11200 грн.
У зв'язку з частковим задоволенням позову на 25% від заявлених вимог, в силу ч.1 ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути пропорційно до задоволених вимог судовий збір у розмірі 757 грн.
Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279-284, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість:
за договором про надання фінансового кредиту №23238-07/2024 від 20.07.2024 у розмірі 22400 грн, яка складається з: 8000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 14400 грн - заборгованість за процентами,
за договором про надання фінансового кредиту №25192-07/2024 від 22.07.2024 у розмірі 11200 грн, яка складається з: 4000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 7200 грн - заборгованість за процентами,
а всього в загальному розмірі 33600 (тридцять три тисячі шістсот) грн.
У решті позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 757 (сімсот п'ятдесят сім) грн.
Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, поштовий індекс 01032.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.А. Горгулько