Справа № 681/702/25
Провадження № 2/681/492/2025
(заочне)
07 липня 2025 року м. Полонне
Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Горгулько Н.А.,
розглянувши в м. Полонному в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
09.06.2025 позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з відповідачки заборгованість за договорами №101463640 від 09.07.2021, №4602171 від 07.07.2021 та №75477315 від 02.06.2021 у загальному розмірі 29466,88 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначав, що 09.07.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений договір про споживчий кредит №101463640, відповідно до умов договору відповідачка отримала кредит у розмірі 2000 грн, який зобов'язалася повернути в строк до 24.07.2021 та сплатити проценти за користування ним.
07.07.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений договір про споживчий кредит №4602171, відповідно до умов договору відповідачка отримала кредит у розмірі 2000 грн, який зобов'язалася повернути в строк до 22.07.2021 та сплатити проценти за користування ним.
02.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою був укладений договір позики №75477315, за умовами якого вона отримала кредит у розмірі 2000 грн, який зобов'язалася повернути в строк до 02.07.2021 та сплатити проценти за користування.
На підставі договору факторингу №30-11-65 від 30.11.2021, договору факторингу №27/01/2022 від 27.01.2022, договору факторингу №15/12-2021-22 від 15.12.2021 та договору про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 Товариство набуло право вимоги до відповідачки за договорами №101463640 від 09.07.2021, №4602171 від 07.07.2021 та №75477315 від 02.06.2021.
Позивач зауважив, що всупереч умовам кредитних договорів, відповідачка не виконала своїх зобов'язань та не повернула надані їй кредити.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за вищевказаними договорами та судові витрати.
Ухвалою Полонського районного суду Хмельницької області від 10.06.2025 постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачці копія позовної заяви з доданими документами надіслана позивачем 03.06.2025 листом.
ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання судом направлено копію ухвали про відкриття провадження, однак згідно з відміткою відділення Укрпошти від 17.06.2025 адресат відсутній за вказаною адресою, у зв'язку з чим конверт із вкладенням повернуто суду, але згідно з положеннями п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, вважається врученим. У встановлений судом строк відповідачка відзив на позов не подала.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та, відповідно до ст.280 ЦПК України, за згодою позивача, яка викладена в позовній заяві, проводить заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Встановлено, що 09.07.2021 відповідачкою було заповнено анкету-заявку на кредит №101463640 та 09.07.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит №101463640, відповідно до умов якого Товариство зобов'язалося надати кредит у сумі 2000 грн, строком на 15 днів. Проценти за користування кредитом становлять 300 грн, які нараховуються за ставкою 1,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Відповідачка зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами у порядку та на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 1.5.1 зазначається, що комісія за надання кредиту складає 200 грн, яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово.
Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (пункт 2.1 Договору).
За змістом пункту 2.3.1.1 кредитного договору позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (далі Правила). Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.
Відповідно до пункту 2.3.1.2 кредитного договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в пункті 1.6 цього Договору.
За пунктом 4.2 кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою пунктом 1.6 цього Договору, в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця сума договору встановлює інший розмір процентів в розумінні частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої пунктом 1.6 цього Договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
ОСОБА_1 підписала кредитний договір №101463640 від 09.07.2021 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (R89569), що підтверджено наданою позивачем довідкою про ідентифікацію.
Згідно з даними квитанції LiqPay від 09.07.2021 кредитодавець перерахував грошові кошти в сумі 2000 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , призначення: згідно договору №101463640.
За даними відомостей про щоденні нарахування та погашення загальна заборгованість за кредитним договором №101463640 від 09.07.2021 становить 6530,79 грн, з яких 1463 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4867,79 грн - заборгованість по процентам, 200 грн - заборгованість за комісією.
Крім того, 07.07.2021 відповідачкою було заповнено анкету-заявку на кредит №4602171 та 07.07.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит №4602171, відповідно до умов якого Товариство зобов'язалося надати кредит у сумі 2000 грн, строком на 15 днів. Проценти за користування кредитом становлять 3 грн, які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Відповідачка зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами у порядку та на умовах, визначених цим договором.
Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (пункт 2.1 Договору).
За змістом пункту 2.3.1.1 кредитного договору позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (далі Правила). Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.
Відповідно до пункту 2.3.1.2 кредитного договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в пункті 1.6 цього Договору.
За пунктом 4.2 кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою пунктом 1.6 цього Договору, в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця сума договору встановлює інший розмір процентів в розумінні частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої пунктом 1.6 цього Договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
ОСОБА_1 підписала кредитний договір №4602171 від 07.07.2021 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (J30572), що підтверджено наданою позивачем довідкою про ідентифікацію.
Згідно з даними квитанції LiqPay від 07.07.2021 кредитодавець перерахував грошові кошти в сумі 2000 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , призначення: згідно договору №4602171.
За даними відомостей про щоденні нарахування та погашення загальна заборгованість за кредитним договором №4602171 від 07.07.2021 становить 5157,24 грн, з яких 1317 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3840,24 грн - заборгованість по процентам.
Відповідно до договорів факторингу №30-11-65 від 30.11.2021 та №15/12-2021-22 від 15.12.2021 ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги до відповідачки для ТОВ «Вердикт Капітал», яке згідно з договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 відступило право вимоги до ОСОБА_1 для Товариства, що підтверджується даними реєстру боржників до договору факторингу №30-11-65 від 30.11.2021, реєстру боржників до договору №15/12-2021-22 від 15.12.2021 та реєстру боржників до договору № 10-01/2023 від 10.01.2023.
Також, за даними розрахунку заборгованості за кредитним договором №101463640 від 09.07.2021 заборгованість ОСОБА_1 станом на 26.05.2025 за тілом кредитом становить 1463 грн, за відсотками на дату відступлення права вимоги - 11158,69 грн та за комісією - 200 грн, а в загальному розмірі 12821,69 грн.
Згідно з даних розрахунку заборгованості за кредитним договором №4602171 від 07.07.2021 заборгованість ОСОБА_1 станом на 26.05.2025 за тілом кредитом становить 1317 грн, за відсотками на дату відступлення права вимоги - 8515,59 грн, а в загальному розмірі 9832,59 грн.
Окрім цього, 07.09.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір позики №75477315 на суму 2000 грн, строком на 30 днів, та фіксованою відсотковою ставкою 1,99 % за один день користування кредитом; знижена процентна ставка/день, % (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності) - 0,69%; процента ставка за понадстрокове користування позикою за день, % (не застосовується в період карантину) - 2,70%. Згідно з умовами даного договору позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджених умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а відповідачка зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у строки і на умовах, передбачених цим договором. Вказаний договір укладений в електронній формі та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором aLlfC2U2pJ.
Відповідно до пункту 5.2 договору позики позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в цих правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування авто пролонгації, йому зрозумілі.
Пунктом 6.5 Правил надання грошових коштів у позику передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику за понадстрокове користування позикою за договором не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.
Позичальник надає свою згоду, що у період з першого дня понадстрокового користування позикою (її частиною) і до дати повного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором позики, на муиу позики (її частину) нараховуються проценти у розмірі, встановленому договором позики. Сума нарахованих процентів за понадстрокове користування позикою не може перевищувати розміру суми, визначеної ЗУ «Про споживче кредитування» (пункт 6.7 Правил).
02.06.2021 кредитодавець перерахував грошові кошти в сумі 2000 грн на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , номер платежу - 2270ec0b-bf59-433a-bd0a-cd3b006a9a0b, що підтверджується даними довідки Вих. №КД-000007192/ТНПП від 31.01.2025, виданою ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС».
Згідно з даними розрахунку заборгованості загальна заборгованість за договором позики №75477315 від 02.06.2021 станом на 27.01.2022 становить 6776 грн.
Відповідно до договору факторингу №27/01/2022 від 27.01.2022 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги до відповідача для ТОВ «Вердикт Капітал», яке згідно з договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 відступило право вимоги до ОСОБА_1 для Товариства, що підтверджується даними акту прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу №27/01/2022 від 27.01.2022, реєстру боржників до договору факторингу №27/01/2022 від 27.01.2022, акту прийому-передачі реєстру боржників до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, реєстру боржників до договору № 10-01/2023 від 10.01.2023.
За даними розрахунку заборгованості за договором позики №75477315 від 02.06.2021 заборгованість ОСОБА_1 , станом на 10.01.2023 за тілом кредитом становить 2000 грн, за процентами на дату відступлення права вимоги - 4776 грн, 4,60 грн - нараховані 3% річних та 32 грн - інфляційні збитки.
Згідно з умовами вище наведених договорів відповідачка зобов'язалася повернути кредити, сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених цими договорами.
Також відповідно до умов зазначених договору факторингу та договорів про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги Товариство за плату прийняло належні клієнтам права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, зокрема до відповідачки за вказаними кредитними договорами та договором позики.
Перевіряючи правомірність позовних вимог законодавчим нормам, суд виходить з наступного.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в ст.11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Згідно з ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
За положеннями ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 цього Кодексу).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Первісні кредитори виконали свої зобов'язання за вище вказаним кредитними договорами та договором позики та надали відповідачці кредитні кошти згідно умов договорів.
Однак відповідачка своїх зобов'язань за договорами не виконала, кредитних коштів та процентів за користування ними не повернула.
Зважаючи на оформлені у встановленому порядку кредитні договори та договори факторингу та відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, позивач є належним стягувачем неповернутих кредитних коштів та процентів за їх використання з боржника.
Відповідно до ст. ст. 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відтак позовні вимоги Товариства в частині стягнення заборгованості за договором позики №75477315 від 02.06.2021 підлягають задоволенню.
Що стосується заявленої вимоги про стягнення заборгованості за договорами про споживчий кредит №101463640 від 09.07.2021 з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 1463 грн та за договором №4602171 від 07.07.2021 в сумі 1317 грн.
При цьому розмір заборгованості за процентами за вищевказаними договорами про споживчий кредит слід розрахувати виходячи з наступного.
ТОВ «Мілоан» за кредитним договором №101463640 за період 09.07.2021 по 05.11.2021 нарахувало 6530,79 грн заборгованості, з яких 1463 грн - тіло кредиту, 4867,79 грн - заборгованість за простроченими процентами, 200 грн - заборгованість за комісією.
Згідно з п. 2.1. договору факторингу №30-11-65 від 30.11.2021 та договору №15/12-2021-22 від 15.12.2021 клієнт - первісний кредитор зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 65369380 грн 75 коп. (89575232 грн 26 коп. за договором №15/12-2021-22), а фактор зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належать клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладених між клієнтом і боржниками.
Відповідно до п. 2.5. вказаних вище договорів фактор має право здійснити наступне відступлення права вимоги будь-якій третій особі, але не раніше оплати повного фінансування фактором придбаного у клієнта права вимоги в порядку та на умовах, передбачених цим договором.
До ТОВ «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» відповідно до укладених договорів факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідачки за договором №101463640 від 09.07.2021 в сумі 6530,79 грн заборгованості, з яких 1463 грн - тіло кредиту, 4867,79 грн - заборгованість за простроченими процентами, 200 грн - заборгованість за комісією та за договором №4602171 від 07.07.2021 в сумі 5157,24 грн заборгованості, з яких 1317 грн - тіло кредиту, 3840,24 грн - заборгованість за простроченими процентами, що підтверджено витягами з реєстру боржників.
Згідно з договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023від 10.01.2023 від ТОВ «Вердикт Капітал» до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за договорами №101463640 від 09.07.2021 в сумі 12821,69 грн заборгованості, з яких 1463 грн - тіло кредиту, 11158,69 грн - заборгованість за простроченими процентами, 200 грн - заборгованість за комісією та за договором №4602171 від 07.07.2021 в сумі 9832,59 грн заборгованості, з яких 1317 грн - тіло кредиту, 8515,59 грн - заборгованість за простроченими процентами, що підтверджено витягами з реєстру боржників.
У матеріалах справи немає обґрунтування права самостійно нараховувати проценти та відсутній детальний розрахунок заборгованості процентів, які нараховані ТОВ «Вердикт капітал», тому суд немає можливості перевірити правильність їх нарахування.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України. Тобто, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред'явлення вимоги в порядку частини 2 статті 1050 ЦК України.
З урахуванням пролонгацій, передбачених договорами (п.п. 2.3.1.1, 2.3.1.2), первісним кредитором було нараховано заборгованість за відсотками в межах строку дії договору №101463640 від 09.07.2021 в сумі 4867,79 грн заборгованості та за договором №4602171 від 07.07.2021 в сумі 3840,24 грн. Відтак відсутні правові підстави для стягнення нарахованих додатково ТОВ «Вердикт Капітал» відсотків за цими договорами.
Що стосується пред'явленої позивачем вимоги про стягнення заборгованості по комісії за кредитним договором №101463640 від 09.07.2021, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1.5.1. комісія за надання кредиту нараховується одноразово. Згідно графіку платежів заборгованості за кредитним договором від 09 липня 2021 року №101463640, вбачається, що ОСОБА_1 сплатила 537 грн комісії, яка є комісією за надання кредиту, а повторне стягнення комісії за пролонгацію договору умовами самого кредитного договору не передбачено, в зв'язку з чим в задоволенні стягнення комісії слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, оскільки договором передбачена комісія в сумі 200 грн, а відповідачка оплатила 537 грн тому різниця підлягає зарахування у суму відсотків за користуванням кредитом, тому за договором №101463640 від 09.07.2021 слід стягнути 4530,79 грн (4867,79 грн - 337 грн).
Відповідачка вільно погодилася на укладення договорів на вказаних вище умовах підписавши їх, заперечень проти виниклої заборгованості та контррозрахунку не подала.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит №101463640 від 09.07.2021 в розмірі 5993,79 грн, за договором про споживчий кредит №4602171 від 07.07.2021 в розмірі 5157,24 грн та за договором позики №77522691 від 07.09.2021 в розмірі 6812,60 грн.
У зв'язку з частковим задоволенням позову на 61% від заявлених вимог, в силу ч.2 ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути пропорційно до задоволених вимог судовий збір у розмірі 1477,70 грн.
Позивачем заявлено клопотання про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 грн.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено здійснення розподілу судових витрат на підставі поданих сторонами доказів.
Окрім того, відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно з ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Стороною позивача до матеріалів справи додано Договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024, укладений між Товариством та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги №522 від 01.04.2025, витяг з акту №9 про надання юридичної допомоги від 30.04.2025.
Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного суду у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18).
Отже, суд приходить до висновку, що у зв'язку з частковим задоволенням позову на 61% від заявлених вимог, необхідно стягнути із відповідача на користь позивача 7930 грн документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу,
Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279-284, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість:
за договором про споживчий кредит №101463640 від 09.07.2021 в розмірі 5993 грн 79 коп., яка складається з: 1463 грн - борг за тілом кредиту, 4530 грн 79 коп. - відсотки за користування кредитом;
за договором про споживчий кредит №4602171 від 07.07.2021 в розмірі 5157 грн 24 коп., яка складається з: 1317 грн - борг за тілом кредиту, 3840 грн 24 коп. - відсотки за користування кредитом;
за договором позики №75477315 від 02.06.2021 в сумі 6812грн 60 коп., яка складається з: 2000 грн - борг за тілом кредиту, 4776 грн - відсотки за користування кредитом, 4 грн 60 коп. - 3% річних, 32 грн - інфляційні збитки,
а всього в загальному розмірі 17963 (сімнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят три ) грн 63 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1477 (одна тисяча чотириста сімдесят сім) грн 70 коп. та на правову допомогу в розмірі 7930 (сім тисяч дев'ятсот тридцять) грн.
Відповідачкою може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачкою не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3, оф. 306, м. Київ, поштовий індекс 01133;
Відповідачка - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.А. Горгулько