Справа № 676/1431/25
Номер провадження 1-кп/676/236/25
07 липня 2025 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
законного представника особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння
ОСОБА_4
особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння
ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області, розглянув клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру по кримінальному провадженні №12025242060000074 до особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя по АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, безробітного, не судимого,
за ознаками суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, суд -
В провадженні Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області знаходиться на розгляді клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру по кримінальному провадженні №12025242060000074 до особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, ОСОБА_5 , за ознаками суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
ОСОБА_5 близько 18:20 год. 03.02.2025 року, перебуваючи поблизу будинку №56 по вул. Руській в м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході словесного конфлікту з ОСОБА_7 , прийняв рішення про спричинення останньому тілесних ушкоджень, реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тримаючи у правій руці дерев'яну палицю, умисно наніс нею удар потерпілому в область лобної ділянки голови справа та один удар в область носу, спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді садна шкіри верхньої частини правої лобної ділянки голови, садна шкіри правої частини спинки носу, що за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, що не потягли короткочасного розладу здоров'я, та мають незначні, скороминучі наслідки.
За таких обставин, ОСОБА_5 вчинив суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, яке передбачено ч.1 ст.125 КК України, тобто спричинення легких тілесних ушкоджень.
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання про застосування відносно ОСОБА_5 примусових заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку, оскільки дії підозрюваного містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, просить клопотання задоволити.
ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечує проти задоволення клопотання, однак відмовився від дачі показів.
Захисник ОСОБА_6 підтримав позицію свого підзахисного.
Законний представник ОСОБА_4 просить клопотання задоволити та застосувати щодо ОСОБА_5 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, суд прийшов до висновку, що клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 підлягає задоволенню та застосуванню до ОСОБА_5 примусових заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку, з наступних підстав.
Вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.125 КК України підтверджено дослідженими судом в судовому засіданні доказами.
Зокрема, матеріалами кримінального провадження №12025242060000074, зокрема:
- витягом з ЄРДР №12025242060000074 від 03.02.2025 року, за ч.1 ст. 125 КК України (а.с.3),
- протоколом прийняття заяви потерпілого ОСОБА_7 від 03.02.2025 року (а.с.10),
- висновками судового медичного експерта № 72 від 04.02.2025 року та № 78 від 12.02.2025 року згідно яких у потерпілого ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження у вигляді садна шкіри верхньої частини правої лобної ділянки голови, садна шкіри правої частини спинки носу, що за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, що не потягли короткочасного розладу здоров'я, та мають незначні, скороминучі наслідки (а.с.14;34-35),
- висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 152 від 25.02.2025 року, підозрюваний? ОСОБА_5 на період інкримінованого и?ому кримінального проступку не усвідомлював фактичний? характер і суспільну небезпеку своі?х діи?, не усвідомлює це і на теперішній? час, не міг керувати своі?ми діями на період інкримінованого и?ому кримінального проступку та страждав хронічним психічним захворюванням у вигляді ПАРАНОІ?ДНОІ? ШИЗОФРЕНІІ?, БЕЗПЕРЕРВНОГО ТИПУ ПЕРЕБІГУ НАРОСТАЮЧИМ ДЕФЕКТОМ, страждає такою і на теперішній? час, потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку(а.с.73-75).
Оцінюючи досліджені під час судового розгляду даного клопотання докази, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів достатніми та взаємозв'язаними між собою та приходить до висновку, що факт скоєння ОСОБА_5 суспільно-небезпечного діяння, що містить ознаки кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, доведено повністю.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке містить ознаки кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, тобто спричинення легких тілесних ушкоджень, перебуваючи у стані, при якому він не міг усвідомлювати своїх дій та керувати ними, так як страждав на період інкримінованого и?ому кримінального проступку страждав хронічним психічним захворюванням у вигляді ПАРАНОІ?ДНОІ? ШИЗОФРЕНІІ?, БЕЗПЕРЕРВНОГО ТИПУ ПЕРЕБІГУ НАРОСТАЮЧИМ ДЕФЕКТОМ, страждає такою і на теперішній? час.
Згідно ч.2 ст.19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керуватися ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворого стану психіки.
До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
В силу ст.93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Згідно із ст.94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Частиною 2 статті 513 КПК України передбачено, що визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до ст.512 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні, а в силу ст. 513 КПК України визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Згідно вимог ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу», примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним Кодексом України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються вищевказані примусові заходи медичного характеру.
Пленум Верховного Суду України у п.3 Постанови №7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» роз'яснив, що примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта №152 від 25.02.2025 року, підозрюваний? ОСОБА_5 на період інкримінованого и?ому кримінального проступку не усвідомлював фактичний? характер і суспільну небезпеку своі?х діи?, не усвідомлює це і на теперішній? час, не міг керувати своі?ми діями на період інкримінованого и?ому кримінального проступку та страждав хронічним психічним захворюванням у вигляді ПАРАНОІ?ДНОІ? ШИЗОФРЕНІІ?, БЕЗПЕРЕРВНОГО ТИПУ ПЕРЕБІГУ НАРОСТАЮЧИМ ДЕФЕКТОМ, страждає такою і на теперішній? час, потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Зазначений висновок не викликає у суду сумнівів про те, що особа страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді ПАРАНОІ?ДНОІ? ШИЗОФРЕНІІ?, БЕЗПЕРЕРВНОГО ТИПУ ПЕРЕБІГУ НАРОСТАЮЧИМ ДЕФЕКТОМ, страждає такою і на теперішній? час, потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
У відповідності до вимог частини 4 статті 94 КК України, госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах посиленого нагляду.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 з урахуванням характеру та тяжкості наявного психічного захворювання, ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб, а також тяжкості вчинення суспільно-небезпечного діяння, необхідно задоволити і застосувати до ОСОБА_5 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Питання про речові докази суд вважає за необхідне вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Цивільний позов по справі не заявлений.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 93, 94 КК України, ч.2 ст.292, ст. ст. 369-372, 503 - 513 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя по АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, безробітного, не судимого, примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку, задоволити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя по АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, безробітного, не судимого, примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Речові докази по справі та судові витрати, відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не застосовувався.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 13.02.2025 року, після набрання ухвалою законної сили, скасувати.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження, для відома.
Ухвала може бути оскаржена через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її оголошення.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду
ОСОБА_1