Справа № 675/1048/25
Провадження № 3/675/403/2025
07 липня 2025 року м. Ізяслав
Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Пашкевич Р. В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 2 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Ізяславським РВУ МВС України в Хмельницькій області 02.07.1996,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
26 червня 2025 року о 11 год 42 хв на а/д Ізяслав - Радошівка 2 км, гр. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом - скутером електричним «LINERT Y-MOTO», модель «STRIP», незареєстрованим, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проведено на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» (алкотест 6810), тест № 2696 - результат 1,04 ‰ проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечив проти вчинення ним вказаного адміністративного правопорушення, а саме керування скутером в стані алкогольного сп'яніння. Також вказав, що був зупинений працівниками поліції, які в подальшому провели огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» (алкотест 6810), з яким він погодився.
Вислухавши покази ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, прихожу до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР, в зв'язку із чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як свідчить зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 373299 від 26.06.2025 року, ОСОБА_1 26.06.2025 року о 11 год. 42 хв.на а/д Ізяслав - Радошівка 2 км, керував транспортним засобом - скутером електричним «LINERT Y-MOTO», модель «STRIP», незареєстрованим, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проведено на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» (алкотест 6810), тест № 2696 - результат 1,04 ‰ проміле.
Протокол складено з дотриманням встановлених вимог ст. 256 КУпАП.
Дане порушення фіксувалося на нагрудну відеокамеру поліцейських.
З досліджених під час розгляду справи відеозаписів події, що містяться на DVD-R диску, здійсненими нагрудною камерою працівника поліції, який був оглянутий суддею, та з якого вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортного засобу - скутером електричним «LINERT Y-MOTO», модель «STRIP», незареєстрованим, та після зупинки його скутера, працівником поліції у зв'язку з виявленням ознак алкогольного сп'яніння, у встановленому порядку було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, на що ОСОБА_1 надав свою згоду та пройшов даний огляд на місці зупинки, результат якого був позитивний. З вказаним результатом ОСОБА_1 погодився, в медичний заклад їхати відмовився, у зв'язку з чим працівником поліції було складено адміністративні матеріали.
Зазначені відеозаписи є чіткими, містять всі необхідні для кваліфікації дій правопорушника обставини.
Згідно Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, ОСОБА_1 було проведено вказаний огляд за допомогою технічного засобу Drager - Alcotest 6810. Результат огляду на стан сп'яніння (тест № 2696 від 26.06.2025, здійснений о 12:06 год.) - 1,04 ‰ проміле. З даним результатом ОСОБА_1 погодився, про що свідчить його власноручний підпис у вказаному Акті та тесті.
Як вбачається з свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 2344 103 24, остання дата повірки приладу Alcotest Drager № 6810 - 04 грудня 2024 року та наступна дата повірки 04 грудня 2025 року, за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019 Метрологія.
Отже, на момент проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , прилад Drager Alcotest 6810 відповідав пред'явленим до нього вимогам.
У відповідності до довідки Т.в.о. начальника Відділу поліцейської діяльності № 2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, вбачається, що 26.06.2025 о 8 год наряду СРПП в складі поліцейського ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для попередження, виявлення або фіксування правопорушень, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб та забезпечення дотримання правил дорожнього руху було видано відеотехніку, а саме: відеореєстратор 70MAI та нагрудну відеокамеру NC-M6B, які перебувають на балансі ГУНП в Хмельницькій області та використовуються у службовій діяльності працівниками ВПД № 2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області.
Крім того, працівниками поліції було роз'яснено ОСОБА_1 його права та обов'язки визначені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що також свідчить його підпис у відповідній розписці.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, заінтересованості поліцейських не надано, не здобуто таких і в процесі судового розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення відсутні.
Слід також зазначити, що згідно з усталеною практикою, при розгляді адміністративних справ, зазначених категорій, зокрема передбачених статтею 130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема пункт 1.10. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №13-06, Закон України «Про автомобільний транспорт» з останніми змінами від 24.02.2023, Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 тощо.
Відповідно до пункту 1.10. Правил дорожнього руху, транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Цей термін охоплює всі види транспортних засобів, призначені для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Втім, норма статті 130 КУпАП встановлює відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, або відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.
У Правилах дорожнього руху відсутнє визначення такого виду транспорту, але чітко визначено поняття транспортного засобу - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Також у вищезгаданому Законі наведено визначення низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Головна зміна полягає у тому, що електоскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами.
Їх поділили на дві категорії:
- легкий персональний транспорт колісний засіб, що приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами потужністю в діапазоні до 1000 Вт. Може бути з одним, двома, трьома або чотирма колесами. Максимальна швидкість до 25 км/годину;
- низькошвидкісний приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами. Може також бути з різною кількістю коліс, але максимальна швидкість доходить до 50 км/годину. Споряджена маса не більше 600 кілограмів.
Зазначені зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 керував електроскутером із потужністю електродвигуна 1,2 кВт, що відповідає діапазону потужності, визначеного для мопеду, обладнаний конструктивними елементами управління (кермом, гальмами, сидінням, мотор-колесом), обладнаний сидінням, призначений для перевезення людей та приводиться в рух за допомогою двигуна з робочим об'ємом 50 куб.см. або електродвигун потужністю до 4 кВт, а тому, на підставі викладеного вище, доходжу висновку, що електричний скутер є транспортним засобом, в розумінні статті 130 КУпАП, і відтак в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Підпунктом б) частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти ними та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов'язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України.
Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2023 (справа № 127/5920/22, провадження № 61-10553св22) використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Отже, досліджені докази підтверджують, що ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, в порушення вимог п. 2.9 «а» ПДР керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підлягає адміністративній відповідальності в межах санкції вказаної статті.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення згідно з ст. 34 КУпАП, є щире розкаяння винного.
Обставин, що згідно ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею, встановлена відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Тому, враховуючи вищевикладене, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, вважаю, що ОСОБА_1 потрібно піддати адміністративному стягненню у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
У відповідності з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст. ст. 23, 40-1, 130 ч. 1, 283, 284-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя: Р. В. Пашкевич