Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/408/25
Провадження № 2/670/268/25
(повне)
26 червня 2025 року селище Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Голуба О.Є.
за участю секретаря судового засідання Сікорської В.О.
розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення в порядку права зворотної вимоги до винної особи коштів (регресу), виплачених як відшкодування моральної шкоди,
Короткий зміст позовних вимог.
04.06.2025 в електронній формі за допомогою системи «Електронний суд» до Віньковецького районного суду Хмельницької області надійшов позов представника позивача АТ «Хмельницькобленерго» - Порохнавця Василя Михайловича до ОСОБА_1 про стягнення в порядку права зворотної вимоги до винної особи коштів (регресу), виплачених як відшкодування моральної шкоди, в якому представник позивача просить стягнути з відповідача в порядку права зворотної вимоги до винної особи в розмірі 450 000,00 грн та понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 травня 2024 року близько 10 год 00 хв сталася дорожньо-транспортна пригода за участі водія ОСОБА_1 та водія ОСОБА_2 , пасажира ОСОБА_3 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього pyxy, водій автомобіля «BMW 523і», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та пасажир ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження.
На момент вчинення ДТП, ОСОБА_1 працював в АТ «ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО» (Летичівський РЕМ) на посаді машиніста бурильно-кранової самохідної машини роздроблення ям глибиною до 3,5 м (ХТЗ-150К-0925», д.н.з. НОМЕР_2 ), транспортна група (Віньківці), дільниця з експлуатації та ремонту транспорту.
Вироком Віньковецького районного суду від 26.03.2025 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Обов'язок на відшкодування моральної шкоди завданої працівником підприємства на момент виконання ним трудових зобов'язань покладено на роботодавця винуватої особи, в даному випадку на позивача АТ «Хмельницькобленерго».
Після набрання вироком законної сили, АТ «Хмельницькобленерго» в добровільному порядку здійснило виплату моральної шкоди, податків та зборів, цивільним позивачам: ОСОБА_2 в розмірі 400 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №5845, №5846, №5847 від 08.09.2025 та ОСОБА_3 , в розмірі 50 000,00 грн що підтверджується платіжними інструкціями №5848, №5849, №5850 від 08.09.2025.
Таким чином, представник позивача просить відшкодувати в повному обсязі, виплачені кошти моральної шкоди з утриманням податків та зборів, відповідно до вироку Віньковецького районного суду Хмельницької області від 26.03.2025 по справі №670/675/24 цивільним позивачам ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , внаслідок вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст. 286 КК України, працівником Віньковецького відділення Летичівського РЕМ АТ «Хмельницькобленерго» Боднаром М.М.
Рух справи в суді та позиція сторін у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2025 для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Голуба О.Є.
На виконання вимог ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності здійснено запит та отримано відповідь щодо інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача у справі.
Ухвалою суду від 09.06.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
10.06.2025 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшло заява про участь в судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 12.06.2025 клопотання представника позивача ОСОБА_4 задоволено та постановлено судові засідання в даній справі проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
20.06.2025 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю, просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, 17.06.2025 подав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі, розгляд справи просив здійснювати за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки учасники процесу в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу 26.06.2025 за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Разом з цим, згідно ч. 4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, на які сторона позивача посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, оскільки відповідач не заперечує проти позовних вимог, фактично визнав їх, суд вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позову.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
16 травня 2024 року близько 10 год 00 хв сталася дорожньо-транспортна пригода за участі водія ОСОБА_1 та водія ОСОБА_2 , пасажира ОСОБА_3 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього pyxy України, водій автомобіля «BMW 523і», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 отримав тяжкі, середньої та легкі тілесні ушкодження в результаті ДТП за участю обвинуваченого ОСОБА_1 , де йому була заподіяна матеріальна шкода у зв'язку із понесенням витрат на лікування, тимчасовою втратою працездатності та моральна шкода.
Пасажиру автомобіля «BMW 523і», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 було заподіяно моральну шкоду, яка полягала у заподіянні фізичного болю - отримання легких тілесних ушкоджень та у здійсненні тривалого догляду за непрацездатним чоловіком ОСОБА_1 .
Дані обставини ДТП, встановлені Віньковецьким районним судом Хмельницької області (справа - 670/675/24, вирок Віньковецького районного суду Хмельницької області від 26.03.2025 року). ОСОБА_1 , у судовому засіданні було надано відповідні покази, що мають суттєве значення при вирішенні цивільного позову по даній справі, де він підтвердив, що на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах із АТ «Хмельницькобленерго», де працював на посаді тракториста.
Вироком Віньковецького районного суду від 26.03.2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців (а.с.10-16) .
На момент вчинення ДТП, ОСОБА_1 , працював в АТ «Хмельницькобленерго» (Летичівський РЕМ) на посаді машиніста бурильно-кранової самохідної машини роздроблення ям глибиною до 3,5 м (ХТЗ-150К-0925», д.н.з. НОМЕР_2 ), транспортна група (Віньківці), дільниця з експлуатації та ремонту транспорту.
На момент вчинення ДТП трудові відносини між ОСОБА_1 та АТ «Хмельницькобленерго» в судовому засіданні повністю підтвердженні та не підпадали під сумнів і жодною зі сторін під час розгляду судової справи № 670/675/24 не оскаржувались.
Вироком Віньковецького районного суду Хмельницької області по справі №670/675/24 від 26.03.2025 вимоги заявлені в цивільному позові ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з АТ «Хмельницькобленерго» моральну шкоду на користь ОСОБА_2 в розмірі 400 000,00 грн, з утриманням податків та зборів відповідно до чинного законодавства України, а також стягнуто позивача моральну шкоду на користь ОСОБА_3 в розмірі 50 000,00 грн, з утриманням податків та зборів відповідно до чинного законодавства України. Даний вирок набрав законної сили 26.04.2025.
Обов'язок на відшкодування моральної шкоди завданої працівником підприємства на момент виконання ним трудових зобов'язань покладено на роботодавця винуватої особи, в даному випадку на АТ «Хмельницькобленерго», що конкретно вказано у вироку Віньковецького районного суду Хмельницької області від 26.03.2025 року по справі №670/675/24.
Як вбачається з матеріалів справи АТ «Хмельницькобленерго» добровільно виконало вирок суду в частині стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з утриманням податків та зборів відповідно до чинного законодавства України, що підтвержується наданими позивачем копіями платіжних інструкцій:
- копія платіжної інструкції АТ «Ощадбанк» № 5845 від 08.05.2025 (відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 в сумі 315 360 грн) (а.с.8);
- копія платіжної інструкції АТ «Ощадбанк» № 5848 від 08.05.2025 (відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3 в сумі 45 860 грн) (а.с.9);
- копія платіжної інструкції АТ «Ощадбанк» № 5850 від 08.05.2025 (сплата військового збору з ОСОБА_3 в сумі 900 грн) (а.с.17);
- копія платіжної інструкції АТ «Ощадбанк» № 5847 від 08.05.2025 (сплата військового збору з ОСОБА_2 в сумі 18 400 грн) (а.с.18);
- копія платіжної інструкції АТ «Ощадбанк» № 5846 від 08.05.2025 (сплата податку з доходів ОСОБА_2 в сумі 66 240 грн) (а.с.19);
- копія платіжної інструкції АТ «Ощадбанк» № 5849 від 08.05.2025 (сплата податку з доходів ОСОБА_3 в сумі 3 240 грн) (а.с.20).
Застосоване судом законодавство.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зі змісту ст.76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.
Згідно з ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
У відповідності до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до приписів частини 4 статті 1193 Цивільного кодексу України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
Частиною 2 ст. 130 КЗпП України передбачено, що при покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 130 КЗпП України, працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою роботодавця працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.
Відповідно до ст.132 КЗпП України, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку . Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 134 КЗпП України, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках - шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.
Відповідно до ст. 138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов передбачених ст. 130 КЗпП України.
Мотиви прийняття рішення судом та висновки суду.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди,завданої джерелом підвищеної небезпеки» не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.
Як встановлено судом, вироком Віньковецького районного суду Хмельницької області по справі №670/675/24 від 26.03.2025 вимоги заявлені в цивільному позові ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з АТ «Хмельницькобленерго» моральну шкоду на користь ОСОБА_2 в розмірі 400 000,00 грн, з утриманням податків та зборів відповідно до чинного законодавства України, а також стягнуто позивача моральну шкоду на користь ОСОБА_3 в розмірі 50 000,00 грн, з утриманням податків та зборів відповідно до чинного законодавства України. Даний вирок набрав законної сили 26.04.2025.
Після набрання вироком законної сили, АТ «Хмельницькобленерго» в добровільному порядку здійснило виплату моральної шкоди, податків та зборів, цивільним позивачам у кримінальному провадженню ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в розмірі 400 000,00 грн та в розмірі 50 000,00 грн відповідно, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями.
Дані обставини не заперечуються відповідачем, що підтверджується визнанням відповідачем позовних вимог в повному обсязі.
Суд також враховує, що вирок суду в кримінальному провадженні який набрав законної сили, є обов'язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином відповідачем позивачу завдана шкода діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, тобто відповідач вчинив вказані дії внаслідок чого позивачем було понесено матеріальні збитки у вигляді виплати коштів за дії працівника на підставі норм закону, за умови порушення працівником покладених на нього трудових обов'язків; вини в його діях, прямого причинного зв'язку між протиправною та винною дією чи бездіяльністю працівника та шкодою, яка настала, а тому відповідач має нести повну матеріальну відповідальність на підставі ст. 134 КЗпП.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та з огляду на правила, встановлені КЗпП України, оскільки на час вчинення ДТП, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з позивачем, а тому на нього покладається обов'язок з відшкодування завданої матеріальної шкоди позивачу за вчинення кримінального правопорушення, вина у вчинені якого встановлена вироком суду.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11 грудня 2019 року в справі № 463/4040/15, від 20 січня 2021 року в справі № 583/1942/17, від 26 липня 2021 року у справі № 592/8140/20, від 21 жовтня 2021 року у справі № 760/15085/18, який відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватись судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Щодо судового збору.
За змістом ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що при поданні позову позивачем АТ «Хмельницькобленерго» сплачено 2422,40 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією АТ «Ощадбанк» № 7076 від 29.05.2025 (а.с.5).
Беручи до уваги, що позов задоволено повністю, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 2422,40 грн судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст. 1166, 1187, 1191, 1193 ЦК України, . ч. 1-2, 5 ст. 130 Кодексу законів про працю України, ст. 2, 4, 12, 13, 76, 80-81, 89, 141, 206, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд
Позов акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення в порядку права зворотної вимоги до винної особи коштів (регресу), виплачених як відшкодування моральної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» 450 000,00 грн (чотириста п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок) в порядку права зворотної вимоги до винної особи.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Повернути акціонерному товариству «Хмельницькобленерго» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач - акціонерне товариство «Хмельницькобленерго», ЄДРПОУ 22767506, адреса місцезнаходження: м. Хмельницький, вул. Храновського, 11 А.
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 04.07.2025
Суддя О.Є. Голуб