02.07.2025 Справа №607/12488/25 Провадження №1-кп/607/1598/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013210010000490 від 07.02.2013, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
встановив:
прокурор Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013210010000490 від 07.02.2013, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала та просила задовольнити з підстав, наведених у ньому.
Надала суду матеріали кримінального провадження №12013210010000490 для їх вивчення у нарадчій кімнаті.
Потерпілий ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання. У заяві від 12.05.2025 просить розгляд вказаного клопотання проводити без його участі.
Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, прийшов до такого висновку:
відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити кримінальне провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України.
Згідно з п. 1-1 ч. 2 ст. 284, п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті; кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
З матеріалів клопотання вбачається, що у провадженні СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області перебуває кримінальне провадження за №12013210010000490 від 07.02.2013, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Встановлено, що 13.08.2011 приблизно о 02:00 невстановлена особа, перебуваючи в парку «Національного Відродження», неподалік проїжджої частини дороги, що навпроти будинку №96 на проспекті С.Бандери в м. Тернополі, умисно нанесла ОСОБА_5 численні удари ножем по тілу, внаслідок чого заподіяла останньому проникаючі поранення черевної порожнини та грудної клітки, від яких ІНФОРМАЦІЯ_1 помер у приміщенні лікарні.
Згідно доводів прокурора, яка здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні, в ході досудового розслідування, з метою встановлення осіб, причетних до вчинення вказаного правопорушення, проведено ряд слідчих (розшукових) дій, однак за їх результатами встановити осіб, які вчинили вказане кримінальне правопорушення, не вдалося. У той же час матеріали кримінального провадження було знищено 18.02.2014 під час пожежі в приміщенні Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, відноситься до тяжкого злочину.
Також згідно з п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
Хоча статтею 49 КК України і встановлено строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, та з огляду на те, що станом на день розгляду клопотання винну особу у вчиненні вказаного злочину не встановлено, однак, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, тому суд вправі констатувати факт не встановлення органом досудового розслідування особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, лише після з'ясування питання про виконання органом досудового розслідування усіх необхідних дій для всебічного, повного та об'єктивного розслідування.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані, крім іншого, також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до копії висновку експерта №541 від 23.09.2011, смерть ОСОБА_5 настала внаслідок чисельних проникаючих ножових поранень живота та грудей з ушкодженнями внутрішніх органів (великого сальника, печінки, діафрагми, пристінкової плеври, правої легені), що у перебізі травматичного процесу ускладнилося розвитком розлитого жовчево-гнійного перитоніту та ендогенної інтоксикації, які розвинулися в результаті недіагностованого неушитого наскрізного поранення правої долі печінки. Таким чином, між заподіянням ОСОБА_5 чисельних ножових поранень грудей і живота та настанням його смерті існує прямий причинново-наслідковий зв'язок.
Також у згаданому висновку експерта зазначено, що у наданому протоколі допиту потерпілого ОСОБА_5 від 14.08.2011 немає конкретних даних щодо обставин, особливостей та механізму його травмування.
При цьому як видно із пояснень ОСОБА_6 від 13.08.2011, останній повідомив, що він працює лікарем-хірургом в першій міській лікарні. 13.08.2011 приблизно о 14:30 був доставлений невідомий чоловік віком 51 рік, який назвав своє ім'я та повідомив, що травму отримав в парку Національного відродження від невідомих осіб в кількості 4-х чоловік.
Згідно з копією висновку експерта №005 від 17.04.2012, при медичному обстеженні та лікуванні ОСОБА_5 допущені такі дефекти:
??- під час проведення операції з розкриття черевної порожнини (лапаротомії) і ревізії її органів не виявлено наскрізне поранення правої долі печінки, а тому воно не було піддане хірургічному лікуванню (тампонаді, зашиванню, дренуванню), хоча доступ до воріт печінки, де знаходилось одне з її поранень, при верхній серединній лапаротомії достатній;
??- не цілком вдало проведено первинне дренування правої плевральної порожнини під час операції, що сприяло поширенню і наростанню підшкірної емфіземи і потребувало повторного накладання дренажу правої плевральної порожнини у 2-му міжребер?ї та виконати "насічки" шкіри в обох надключичних ділянках з дренуванням підшкірно-жирової клітковини двома поліхлорвініловими трубками для виходу повітря;
??- звертає на себе увагу невідповідність численних записів анестезіологів та хірургів про нормальний стан післяопераційної лапаротомної рани, про відсутність симптомів подразнення очеревини та реакції хворого на пальпацію живота тощо повній евентрації (випадінню нутрощів) через післяопераційну рану живота на 9-й день (22.08.11 р.) після хірургічного втручання та значним гнійно-жовчним запаленням вісперальної та пристінкової очеревини (тобто, різко вираженому гнійному перитоніту). Причинами цього міг бути неналежний догляд за хворим в післяопераційному періоді, недооцінка його об?єктивного статусу (температури тіла, результатів лабораторних аналізів крові тощо);
??- запізніле скликання консиліуму лікарів (19.08.11 р. - на 6-й день перебування пацієнта в стаціонарі), неналежний контроль завідувача ВАІТ за перебігом травматичного процесу, інтенсивністю медикаментозного лікування хворого тощо.
Оперуючий хірург та його два асистенти під час лапаротомії і ревізії черевної порожнини могли і зобов?язані були передбачити у даному випадку можливість поранення печінки, адже в ділянці її проекції на нижній правій боковій поверхні грудей та праворуч у верхній частині живота розташовувались колото-різані рани, що відрізняються глибиною проникнення; в правому куполі діафрагми, який безпосередньо прилягає до печінки, вони виявили і зашили її ушкодження розмірами 2х3 см, не дослідивши хід ранового каналу, тощо.
Не виявлене і не зашите наскрізне поранення правої долі печінки у ОСОБА_5 стало основною причиною розвитку у нього загального різко вираженого гнійно-жовчного перитоніту, інтоксикації його організму, що і призвело до смерті пораненого. Тобто між пораненням печінки, гнійно-жовчним перитонітом і причиною смерті ОСОБА_5 вбачається прямий причинно-наслідковий зв'язок.
Оглянувши матеріали кримінального провадження №12013210010000490, суд не вбачає, що органом досудового розслідування надано будь-яку оцінку дослідженим вище висновкам експертів щодо встановлення причинно-наслідкового зв'язку між діяннями (діями та бездіяльністю) невстановлених осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, та наслідками у вигляді настання смерті потерпілого.
Відповідно до висновку експерта №17/344/11 від 06.09.2011, з двадцяти чотирьох слідів папілярних узорів, які були виявлені та вилучені під час огляду місця події по факту тілесних ушкоджень парку Відродження в м. Тернополі, що мав місце 13.08.2011: вісімнадцять слідів папілярних узорів придатні для ідентифікації. Зокрема, встановлено, що сліди пальців рук залишені громадянами ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Проте матеріали кримінального провадження не містять жодних відомостей щодо перевірки причетності вказаних осіб до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, що свідчить про завчасність скерування до суду клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Крім того, відповідно до висновку експерта №3/1632 від 08.11.2011, в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження були встановлені генетичні ознаки крові на чотирьох марлевих тампонах, наданих на дослідження (об'єкти №№1-4). Результати наведено в таблиці. При цьому встановлено, що генетичні ознаки слідів крові, виявленої на трьох марлевих тампонах зі змивами, наданих на дослідження (об'єкти №№1-3), збігаються між собою, не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_5 (об'єкт №1 висновку експерта №3/1608), ОСОБА_10 (об'єкт №2 висновку експерта №3/1608) та походять від невстановленої особи чоловічої генетичної статі. Генетичні ознаки слідів крові, виявленої на одному марлевому тампоні (об'єкт №4), збігаються з генетичними ознаками крові ОСОБА_10 (об'єкт №2 висновку експерта №3/1608). Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, виявлених у зразку крові ОСОБА_10 та в об'єкті №4 складає 1,53 х 10 -24, тобто вказані генетичні ознаки зустрічаються не частіше ніж у 1 з 6,54 х 10 ?? осіб.
Жодної правової оцінки цьому висновку орган досудового розслідування не надав, зокрема не перевірено причетність ОСОБА_10 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП. З матеріалів кримінального провадження №12013210010000490 вбачається лише актовий запис про шлюб №60 від 03.02.1963, який укладений між ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , та актовий запис про розірвання шлюбу №10 від 17.01.1973 між згаданими особами.
10.07.2023 наказом №231 «Про створення слідчо-оперативної групи у кримінальному провадженні №12013210010000490» востаннє створено слідчо-оперативну групу у вказаному кримінальному провадженні.
15.12.2023 востаннє погоджено узгоджений план проведення слідчих та оперативно-розшукових заходів по кримінальному провадженні №12013210010000490.
У повному обсязі не виконані вказівки прокурора ОСОБА_3 про проведення слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій (в порядку п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України) від 23.04.2025 №50-89-3922вих-25, серед яких не вжито усіх можливих заходів для допиту як свідків перелічених у п.п. 1-3 осіб.
І хоча із заяви потерпілого ОСОБА_4 від 12.05.2025 вбачається, що: працівники поліції довели до його відома інформацію про те, що строки притягнення до кримінальної відповідальності у вказаному вище кримінальному провадженні завершились; зазначає, що будь-яких претензій по факту спричинення тілесних ушкоджень його батькові ОСОБА_5 , 1960 р.н., він не має; не заперечує проти закриття кримінального провадження у зв'язку із завершенням строку притягнення до кримінальної відповідальності, однак за встановлених вище обставин, досудове розслідування не може вважатися повним, а закриття кримінального провадження буде суперечити завданням та засадам кримінального провадження, передбачених статтями 2, 9, 25 КПК України.
Враховуючи, що органом досудового розслідування не вжито усіх заходів для встановлення осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а прийняття рішення про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, можливе лише після повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, спрямованого на встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 284, 314, 372, 392, 393, 395 КПК України, ст. 49 КК України, суд
постановив:
у задоволенні клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013210010000490 від 07.02.2013, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - відмовити.
Матеріали кримінального провадження №12013210010000490 - повернути прокурору Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуюча суддя ОСОБА_1