Справа № 515/762/25
Провадження № 3/515/1053/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
07 липня 2025 року м. Татарбунари
Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Луцюк В.О., розглянувши матеріали, матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 19 листопада 1999 року Татарбунарським РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ст. 173 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №172130, складеним 16 травня 2025 року, ОСОБА_1 16 травня 2024 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у громадському місці біля будинку по вул. Центральній в с. Білолісся висловлювався нецензурною лайкою у присутності перехожих, чим порушив громадський порядок та спокій громадян та допустив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд прийшов до такого.
Відповідно до положень ст.9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнаються протиправні, винні (умисні або необережні) дії або бездіяльність, які посягають на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, а також встановлений порядок управління і які тягнуть за собою застосування адміністративно-правових санкцій.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.278 КУпАП, орган який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вирішує також питання, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення і виходячи з цього, не вправі вийти за межі протоколу.
Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ст. 173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.
Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.
Громадським місцем визначається - вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП є формальним, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків, характеризується зухвалою поведінкою громадян, неповагою до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття.
Верховний Суд України у постанові від 04 жовтня 2012 року (справа № 5-17 кс 12) сформулював правову позицію, відповідно до якої громадський порядок слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших поза юридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного тощо. Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підтвердження вини ОСОБА_1 працівником поліції надано:
протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 172130 від 16 травня 2025 року, від підпису та пояснень останній відмовився;
рапорт від 16 травня 2025 року про надходження повідомлення на лінію 102 про те, що 16 травня 2025 року о 20 годині 43 годині за адресою: вул. Центральна, с. Білолісся, Білгород-Дністровський район, ОСОБА_1 виражається нецензурною лайкою у громадському місці у присутності інших громадян, заявник: поліцейський СРПП Валович;
протокол серії ВАД № 172131 від 16 травня 2025 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, складений щодо ОСОБА_1 , від підпису та прояснень останній відмовився;
протокол про адміністративне затримання ОСОБА_1 серії АА № 148200 від 16 травня 2025 року, у зв'язку із вчиненням правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП, встановлення анкетних даних.
При цьому, суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Рапорти працівників поліції не можуть слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Свідчення працівника поліції відображені у рапорті, не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, позаяк така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху. Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 28 травня 2020 року в справі № 524/4668/17 та від 15 квітня 2020 року в справі № 489/4827/16-а.
Інших доказів на підтвердження скоєння ОСОБА_1 дрібного хуліганства не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З досліджених матеріалів справи не вбачається в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
За такого, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 дій, спрямованих на порушення громадського порядку, тому справа підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.247, 294 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя В.О. Луцюк