Справа № 513/617/25
Провадження № 2-о/513/76/25
Саратський районний суд Одеської області
02 липня 2025 року Саратський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - В.С. Миргород
при секретарі судового засідання І.О. Аркуші,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Вельчевої Наталі Михайлівни, заінтересована особа: Саратський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту родинних відносин, суд, -
07 травня 2025 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Вельчеву Н.М. звернувся до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа: Саратський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яка вмотивована таким.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме: на земельну ділянку, площею 2,0 га, кадастровий номер 5124587200:01:001:0361, в межах Фараонівської сільської ради Білгород-Дністровського (раніше Саратського) району Одеської області, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯБ №901675, виданого Саратською державною районною адміністрацією Одеської області 16 березня 2006 року. ОСОБА_2 на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , до складу її сім'ї входив чоловік ОСОБА_1 . Заявник, як спадкоємець за законом після смерті дружини звернувся до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова І.І. із заявою про прийняття спадщини та 23 квітня 2025 року заведена спадкова справа до майна померлої № 100/2025. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом відмовлено через встановлені розбіжності у свідоцтві про смерть ОСОБА_2 та паспортом громадянина України ОСОБА_1 .
Просить задовольнити заяву, встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є дружиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки іншого шляху для захисту порушеного права не існує.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 513/617/25, розподіллено судді Миргород В.С.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 08 травня 2025 року провадження у справі було відкрито, справу призначено до розгляду у порядку окремого провадження.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направив.
Представник заявника - адвокат Вельчева Н.М. подала заяву про слухання справи у її та заявника відсутність, заявлені вимоги підтримала та просила про їх задоволення (Вх. № 4137/25-Вх від 02.07.2025 р.).
Представник заінтересованої особи Саратського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Н. Ніколаєва до зали суду не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно. Відповідно до поданої заяви просила справу слухати у її відсутність (Вх. №3209/25-Вх від 23.05.2025 р.).
У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України суд визнав за можливе проводити розгляд справи без участі нез'явившихся учасників справи, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до п. п. 3, 4 ст. 5 ст. 12 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє захисту їхніх прав у випадках встановлених нормами ЦПК України.
Відносно надання суду будь-яких інших доказів сторони до суду заяв та клопотань не надавали.
З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293, частини другої статті 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення та від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що «юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що «[…] у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Фараонівка Саратського району Одеської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 19 вересня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Саратського районного управління юстиції в Одеській області за актовим записом № 512.
Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,00 га, в межах Фараонівської сільської ради Білгород-Дністровського (раніше Саратського) району Одеської області, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯБ №901675, виданого Саратською державною районною адміністрацією Одеської області 16 березня 2006 року на підставі розпорядження від 30 грудня 2005 року № 678/А-05.
Заявник, як чоловік та спадкоємець першої черги після смерті дружини звернувся до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова І.І. із заявою про прийняття спадщини та 23 квітня 2025 року заведена спадкова справа до майна померлої № 100/2025.
Як вбачається з копії спадкової справи № 100/2025, інші спадкоємці відсутні.
23 квітня 2025 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Судаковим І.І. заявнику роз'яснено щодо неможливості вчинення нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через розбіжності у написанні прізвища чоловіка та дружини; прізвище, ім'я та по батькові спадкодавця: « ОСОБА_2 », а прізвище ім'я та по батькові спадкоємця « ОСОБА_3 ».
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (із змінами, внесених згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25 травня 1998 року), суд може встановлювати факти, що мають юридичне значення.
До справ окремого провадження не застосовується вимоги процесуального закону щодо змагальності процесу та меж судового розгляду справи, не діє право на укладення мирової угоди, справа не передається на розгляд третейського суду. Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
У п. 2, п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії.
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 10 лютого 1979 року Фараонівською сільською радою Саратського району Одеської області, зареєстровано шлюб за актовим записом №3; після укладання шлюбу присвоєні прізвища: чоловікові - ОСОБА_6 ; дружині - ОСОБА_6 (мовою оригіналу).
Як вбачається з копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 10 лютого 1979 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружина заявника ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінила прізвище з ОСОБА_9 на ОСОБА_10 .
Так, згідно з копією паспорта громадянина України заявника серії НОМЕР_3 , виданого 28 березня 1997 року Саратським РВ УМВС України в Одеській області на ім'я ОСОБА_1 , з перекладом на російську прізвища імені та потькові заявника: « ОСОБА_4 ».
Так, згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого 24 січня 1996 року Саратським РВ УМВС України в Одеській області на ім'я ОСОБА_2 , з перекладом на російську прізвища імені та потькові дружини заявника: « ОСОБА_11 ».
Тобто, дані спадкодавця різняться в частині даних прізвища у свідоцтві про укладання шлюбу « ОСОБА_10 » (мовою оригіналу документа) та у паспорті і свідоцтві про смерть як ОСОБА_6 , інші дані співпадають, що є різним перекладом, якого допустився орган при видачі документів.
Саратським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) листом від 30 квітня 2025 року №9/24.5-118 відмовлено у внесенні змін до актового запису про смерть № 512 від 19 вересня 2014 року щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме у внесенні змін у графу 1 «Прізвище» з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_12 », у зв'язку з наданням при реєстрації смерті ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остаточного лікарського свідоцтва про смерть, де по батькові померлої зазначено як « ОСОБА_10 » на підставі її паспорту.
Тобто, документально підтвердити родинні відносини між заявником та спадкодавцем, як між донькою та матір'ю, неможливо.
На підтвердження факту, що ОСОБА_2 та заявник ОСОБА_1 були чоловіком та дружиною заявником надано: довідку Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, видану 24 квітня 2025 року вих. №521, згідно з якою ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно даних домової книги, на момент її смерті, разом з нею за цією адресою були зареєстровані та проживали такі особи: чоловік - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також були зареєстровані та не проживали: донька - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; донька - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; онука - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; онука - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Отож, до складу її сім'ї входив чоловік ОСОБА_1 , який був зареєстрований та постійно проживав з дружиною, вів з нею спільне господарство.
Згідно копії погосподарських книг по Фараонівської сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області з 2011-2015 роки, за записами яких за адресою: АДРЕСА_1 головою домогосподарства є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а член домогосподарства його дружина ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка знята з реєстрації за місцем проживання у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_8 .
У своїх письмових поясненнях свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_20 пояснили, що все своє життя проживають по сусідству з ОСОБА_1 , дружиною якого була ОСОБА_13 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вони проживали разом в зареєстрованому шлюбі та народили у троє доньок. З померлою товаришували, проводили разом свята, тому їм достовірно відомо, що вона є дружиною ОСОБА_3 .
Встановлення факту для заявника має юридичне значення, оскільки з нею пов'язане оформлення особистих, майнових прав, а саме отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті дружини.
За встановлених обставин, заявник в позасудовому порядку не може вирішити питання щодо встановлення факту того, що ОСОБА_2 є його дружиною, тому був вимушений звернутися до суду, оскільки іншого шляху для захисту порушеного права не існує.
Таким чином, суд на підставі належних та допустимих доказів, а також враховуючи те, що заінтересована особа заперечень проти задоволення заяви не надала, інші спадкоємці відсутні, приходить до висновку, що заява ОСОБА_3 є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.
Керуючись ст.12, 13, 77, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Саратський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є дружиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду і, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://st.od.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено 07 липня 2025 року.
Суддя В. С. Миргород