Справа № 522/22113/20
Провадження по справі № 1-кп/522/2965/25
04 липня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
здійснивши у відкритому судовому засіданні судовий розгляд у кримінальному провадженні № 12020162500001515 від 11.11.2020, на підставі обвинувального акту стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Калуш, Івано-Франківської області, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, без постійного місця проживання, раніше неодноразово судимого:
-24.03.2008 вироком Тарутинського районного суду Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців;
-19.09.2013 вироком Суворовського районного суду м. Одеси за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років;
-12.06.2014 вироком Малиновського районного суду м. Одеси за ч. 3 ст. 393 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років 1 (один) місяць;
-19.08.2019 вироком Арцизького районного суду Одеської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 259 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі. Звільнений 03.01.2020 по відбуттю строку покарання.
-05.03.2024 вироком Тарутинського районного суду Одеської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;
-30.06.2025 вироком Приморського районного суду м. Одеси за ч.1 ст. 162 КК України до покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі. Рішення не набрало чинності,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисника обвинуваченого,- адвоката ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
10.11.2020 у ОСОБА_4 , який в денний час перебував у дворі будинку АДРЕСА_1 , з корисливих мотивів, виник злочинний намір, спрямований на повторне таємне викрадання чужого майна шляхом проникнення у квартиру зазначеного будинку.
Реалізуючі свій злочинний намір, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, 10.11.2020, приблизно о 15:30 годині, ОСОБА_4 підійшов до вхідних дверей квартири АДРЕСА_2 , та, шляхом підбору ключів, відкрив вхідні двері, після чого проник до приміщення вказаної квартири.
Далі, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , 10.11.2020, у період часу з 15:30 годин по 16:00 годину, умисно, повторно, таємно та з корисливих мотивів, викрав майно власника квартири, а саме: ноутбук торгової марки «Asus», вартістю 2 500 гривень; планшет торгової марки «Lenovo», вартістю 3 000 гривень; мобільний телефон торгової марки «Nokia», вартістю 200 гривень; срібну каблучку, вартістю 500 гривень, та золотий ланцюжок, вартістю 2000 гривень, а всього майна, яке на лежить потерпілому, на загальну суму 8 200 гривень.
Таємно викравши чуже майно, ОСОБА_4 покинув місце вчинення ним кримінального правопорушення, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілому ОСОБА_10 матеріальний збиток у розмірі 8 200 гривень.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення. Ускоєному каявся, просив суд не призначати покарання, пов'язане з позбавленням волі.
Потерпілий ОСОБА_10 в судове засідання не з'явився надавши заяву щодо розгляду обвинувального акту стосовно ОСОБА_4 без його участі
Відповідно до вимог ст.325 КПК України неявка потерпілого у судове засідання не є перешкодою для проведення судового розгляду.
Суд з'ясував, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції, їм було роз'яснено про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини у апеляційному порядку.
При таких обставинах, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів по справі, докази у судовому засіданні не досліджувались, згідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що провина обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та поєднане з проникненням у житло, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу обвинуваченого, умови його життя та виховання, обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд, зокрема, враховує те, що ОСОБА_4 раніше судимий, вчинив умисне кримінальне правопорушення (злочин), яке відноситься до категорії тяжких відповідно до ст. 12 КК України.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до положень ст. 66 КК України, являється щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні (злочині).
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до положень ст.67 КК України, судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, оскільки, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого та відсутності обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, даних про особу обвинуваченого, який неоднарозово судимий, зокрема за вчинення нових правопорушень в період притягнення до кримінальної відповідальності і розгляду проваджень у суді, що у своїй сукупності свідчить про стрімку девіантну поведінку обвинуваченого, яка полягає у нерозумінні значення основ права власності, яка склалась через відсутність належного виховання та освіти, відсутність постійного стабільного заробітку, оскільки обвинувачений оцінює події життя інстинктивно, не вдумуючись в сам зміст тієї чи іншої власної дії, на шлях виправлення не став, а тому суд вважає, що саме покарання у виді позбавлення волі є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 .
З урахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив дане кримінальне правопорушення до винесення вироку Тарутинського районного суду Одеської області від 05.03.2024, суд вважає за необхідне призначити йому покарання відповідно до ч.4 ст.70 КК України.
Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Питання щодо речових доказів слід вирішити, керуючись правилами, викладеними в ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 368-371, 373, 374, 376, 392, 393, 394, ч.15 ст. 615 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, при призначенні покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим покараням, призначеним вироком Тарутинського районного суду Одеської області від 05.03.2024 остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
У строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зарахувати покарання частково відбуте за вироком Тарутинського районного суду Одеської області від 05.03.2024 із розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі за правилами, передбаченими ст. 72 КК України. Також у строк покарання зарахувати строк перебування під вартою ОСОБА_4 у вказаному кримінальному провадженні з моменту фактичного затримання, тобто з 11.11.2020 по 08.04.2021.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.
Речові докази:
- диск DVD-R з відеозаписом від 10.11.2020 зберігати при матеріалах кримінального провадження;
- ноутбук торгової марки «Asus», планшет торгової марки «Lenovo»; мобільний телефон торгової марки «Nokia» надані потерпілому на зберігання,- вважати повернутими за належністю.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України шляхом подачі через Приморський районний суд м. Одеси в Одеський апеляційний суд апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, представнику потерпілої сторони, обвинуваченому.
Головуючий суддя ОСОБА_11