Справа № 947/6335/24
Провадження 2/522/1489/25
24 червня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого - судді Науменко А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Зелінська К.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення недоотриманої суми пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом
Позивач звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про стягнення недоотриманої суми пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 , від 26.02.2024 року матеріали справи передано за підсудністю до Фастівського міськрайонного суду Київської області.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02.04.2024 року позовну заяву залишено без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12.04.2024 року матеріали справи передано за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси.
За результатами автоматизованого розподілу від 14 травня 2024 року справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Свяченій Ю.Б.
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 22.05.2024 відкрито провадження у справі.
На підставі наказу №59-ос/с від 17 грудня 2024 року в.о. голови Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 «Про відрахування зі штату Приморського районного суду м. Одеси Свяченої Ю.Б.» на виконання Рішення Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року «Про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Приморського районного суду м. Одеси у зв'язку з поданням заяви про відставку» та розпорядження № 13 в.о. керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси Панчука В.А. щодо здійснення повторного автоматизованого розподілу судових справ, які перебувають у провадженні судді Свяченої Ю.Б., службової записки помічника судді ОСОБА_4 - Сирової В.В., з метою забезпечення дотримання прав та законних інтересів сторін по справі, а також дотримання розумних строків розгляду справи, матеріали справи передано до канцелярії для повторного авторозподілу.
За результатами автоматизованого розподілу справа передана на розгляд судді Приморського районного суду міста Одеси Науменко А.В.
В обґрунтування позову позивач вказує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року у справі № 420/6397/21 було задоволено позов ОСОБА_5 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та зобов'язано провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_5 починаючи з 01.04.2019.
Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть. ОСОБА_1 є його дочкою та єдиним спадкоємцем за законом, що підтверджується свідоцтвом про народження та довідкою державного нотаріуса.
Після смерті батька, ОСОБА_1 звернулась до Пенсійного фонду щодо можливості отримання недоотриманих коштів на виконання рішення суду. Відповідач відмовив у виплаті, посилаючись на статтю 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з якою суми пенсії, що залишилися недоодержаними у зв'язку зі смертю пенсіонера, не включаються до складу спадщини і виплачуються лише тим членам сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, та проживали разом із пенсіонером на день його смерті, за умови звернення протягом 6 місяців після смерті.
Позивач не погоджується з такою відмовою, оскільки вважає, що сума невиплаченої пенсії у розмірі 146 169,73 грн, яка була присуджена рішенням суду, є майном, набутим ОСОБА_5 за життя, і підлягає стягненню на її користь як спадкоємця за законом.
Ухвалою суду від 24.01.2025 року вирішено прийняти до провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення недоотриманої суми пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом та призначити розгляд справи в загальному позовному провадженні.
Ухвалою суду від 04.03.2025 року підготовче провадження по справі закрито.
02.04.2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав:
По-перше, Головне управління виконало рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 у справі № 420/6397/21 щодо перерахунку пенсії ОСОБА_5 . Перерахунок проведено 28.06.2021 з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № Ю097680 від 03.03.2021.
По-друге, відсутність фактичного фінансування унеможливлює виплату нарахованих сум. Головне управління зазначає, що бюджети на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду на 2021, 2022, 2023 та 2024 роки були вичерпані. Станом на 01.04.2025 бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік не затверджений, а тимчасовий розпис доходів і видатків на 1 квартал 2025 року не передбачає коштів на виплати за рішеннями суду.
Станом на 01.04.2025 Головним управлінням погашено заборгованість за рішеннями суду з датою набрання ними законної сили по 19.11.2020 включно. Оскільки нараховані суми пенсії включено до реєстру судових рішень та поставлено у відповідну чергу на виплату, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Фактична невиплата зумовлена тим, що виділені бюджетні асигнування спрямовуються на безумовне їх виконання у порядку черговості.
По-третє, Головне управління звертає увагу, що відповідно до статті 1219 Цивільного кодексу України, до складу спадщини не входять права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на пенсію. ОСОБА_5 отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і виплата пенсії припинена з 01.03.2023 у зв'язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідна правова позиція викладена в ухвалі ВАС України від 08.05.2012 № К/9991/8624/11.
На підставі вищевикладеного, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області просить відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
Судом встановлено, що 25 травня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі № 420/6397/21, яким задовольнив позовні вимоги ОСОБА_5 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Цим рішенням суд зобов'язав Головне управління провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_5 починаючи з 01.04.2019 року.
Пізніше, ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Його дочка, ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем за законом, що підтверджується свідоцтвом про народження та довідкою державного нотаріуса.
Після смерті батька, ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із запитом щодо отримання недоотриманих коштів на виконання судового рішення. Однак Головне управління відмовило у виплаті цих коштів, посилаючись на положення статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до позиції Відповідача, зазначені суми пенсії не включаються до складу спадщини і виплачуються лише певним категоріям членів сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, та за умови звернення протягом 6 місяців після смерті пенсіонера.
Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п'ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Судом встановлено, що донька померлого є єдиним спадкоємцем, та після його смерті прийняла спадщину.
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до частини першої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Частинами другою та третьою статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що при зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21, від 22 лютого 2024 року у справі № 461/5878/22.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов'язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22 лютого 2024 року у справі № 461/5878/22.
Оскільки сума у розмірі 146169,73 грн., нарахована ОСОБА_5 Головним управлінням ПФУ в Одеській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду, залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю, а ОСОБА_1 успадкувала належну ОСОБА_5 вказану суму пенсії, відповідно до положень статті 1227 ЦК України, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення грошових коштів з органу пенсійного фонду є ефективною в розрізі поновлення її порушених спадкових прав.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 355/323/17, вказав, що аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але неодержаної пенсії (доплат до пенсії). Суд виходив з того, що оскільки особі за життя було здійснено перерахунок пенсії на підставі рішень суду, позивач як спадкоємець за законом в установленому законом порядку прийняла спадщину після його смерті, а тому набула права на отримання нарахованої, але невиплаченої пенсії (доплат до пенсії). Суд також наголосив, що стягнення у судовому порядку нарахованої на підставі вказаних рішень, але невиплаченої спадкодавцю за життя суми пенсії, не призведе до подвійного стягнення з держави одних і тих самих сум.
Висновки щодо розгляду спорів, які стосуються виплати недоодержаних сум пенсії, в порядку цивільного судочинства за позовом спадкоємця до органу пенсійного фонду, неодноразово висловлені Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 284/252/17, а також Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 28 квітня 2022 року у справі № 428/3913/20, від 30 листопада 2022 року справа № 638/19167/19.
З огляду на вищенаведені висновки, враховуючи відповідне законодавче регулювання та судову практику, що склалася при вирішенні спірних правовідносин аналогічного характеру, а також беручи до уваги необхідність дотримання критерію ефективності у правовідносинах щодо захисту осіб, що наділені правом отримання нарахованих, але неодержаних за життя пенсіонера сум пенсії, вказане процесуальне питання, у випадку відмови органу пенсійного фонду у позасудовому порядку (добровільно) здійснити виплату суми недоплаченої пенсії, не може бути вирішений за правилами статей 52, 379 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони виконавчого провадження.
Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постановах від 28 листопада 2023 року у справі №420/244/20 та від 18 грудня 2023 року у справі №805/2628/18-а.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, спосіб захисту порушених прав позивачем обрано вірно, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 13, 76-81, 95, 258-259, 263 ЦПК України, ст. 1217, 1219, 1223, 1227, 1261 ЦК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення недоотриманої суми пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_5 у розмірі 146169,73 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Суддя А.В. Науменко
Повний текст рішення виготовлений 04.07.2025 року.
Суддя А.В. Науменко
24.06.25