Справа № 522/9847/25
Провадження № 2/522/5630/25
26 червня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі :
головуючого - судді Науменко А.В.
за участю секретаря - Зелінська К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «САНТОРІНІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Позивач Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «САНТОРІНІ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову позивач вказує, що ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №85803804 від 25 квітня 2017 року.
Відповідач є співвласником багатоквартирного будинку, в якому 11.08.2017 року створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «САНТОРІНІ» (Код ЄДРПОУ: 41520221, надалі - ОСББ). ОСББ «САНТОРІНІ» є неприбутковою організацією.
Згідно зі Статутом ОСББ від 02 серпня 2019 року, співвласники зобов'язані, зокрема, виконувати рішення статутних органів, дотримуватися правил утримання житлового будинку та прибудинкової території, а також своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески та платежі. За порушення Статуту та законних рішень статутних органів співвласники несуть відповідальність згідно із законом.
Рішеннями правління та загальних зборів ОСББ «САНТОРІНІ» встановлено наступні внески:
12 березня 2021 року (Протокол №11): внесок до резервного фонду - 2,00 грн/м? житлової/нежитлової площі.
10 квітня 2021 року (Протокол): затверджено кошторис, штатний розпис, розмір та порядок сплати внесків на обслуговування ОСББ «САНТОРІНІ» на 2021 рік: 6,97 грн/м? житлового/нежитлового приміщення, 200,00 грн за паркомісце, 2,00 грн/м? до резервного фонду.
23 жовтня 2021 року (Протокол): затверджено внесок на утримання будинку на 2022 рік у розмірі 7,47 грн/м?, внесок до резервного фонду 2,00 грн/м?, внесок на утримання машино-місця 200,00 грн/місяць; внесок на утримання котельні у розмірі 7,78 грн/м? для всіх співвласників на опалювальний період з листопада 2021 року по квітень 2022 року.
15 липня 2022 року (Протокол №3): встановлено з 01.07.2022 року внесок на управління та утримання будинку у розмірі 7,47 грн/м?.
14 вересня 2023 року (Протокол): прийнято рішення про придбання електрогенераторної установки Perkins UK модель WPSP66MP потужністю 53 кВт та затверджено відшкодування витрат на її закупівлю пропорційно квадратним метрам у власності.
14 вересня 2023 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСББ «САНТОРІНІ» укладено Договір поставки №14092023 на електрогенераторну установку, вартість якої 580 000,00 грн. Зазначена сума була перерахована ОСББ «САНТОРІНІ» на рахунок постачальника. Крім того, виконано роботи з доставки (20 000,00 грн) та монтажу (40 000,00 грн) обладнання за актом про надання послуг №807.
На підставі звернення ОСББ «САНТОРІНІ» Приморська районна адміністрація Одеської міської ради перерахувала ОСББ 100 000,00 грн як часткову компенсацію вартості електрогенератора.
ОСББ «САНТОРІНІ» укладало договори з суб'єктами господарювання для забезпечення своєї діяльності, зокрема з ТОВ «ЕНЕРГОТРЕЙДІНЖИНІРІНГ» (технічне обслуговування системи протипожежного захисту), ТОВ «Провайдер «Сітка» та ФОП ОСОБА_3 (майновий найм системи контролю доступу), ТОВ «Домофон Сервіс Юг» (технічне обслуговування домофонної системи), ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (постачання природного газу), ТОВ «ІНФОКС» (послуги з централізованого водопостачання та водовідведення), ТОВ «ОБЛТЕПЛО» (технічне обслуговування).
Згідно з розрахунком заборгованості, за період з 21.01.2021 по 28.02.2025 року Відповідачу нараховано суму заборгованості зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку в розмірі 12 935,76 грн. Додатково нараховані інфляційні втрати у розмірі 1 603,10 грн та 3% річних у розмірі 411,94 грн, що в сукупності становить 14 950,80 грн.
В загальному позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «САНТОРІНІ» заборгованість за період з 21.01.2021 по 28.02.2025 року зі сплати внесків на витрати та інших платежів на управління багатоквартирним будинком у розмірі 12935,76 грн, інфляційні витрати - 1603,10 грн, 3% річних - 411,94 грн, а всього 14950,80 грн., сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн., витрати за надання правової допомоги в розмірі 8000,00 грн. та витрати на копіювання документів у розмірі 3915,00 грн.
Ухвалою суду від 08.05.2025 року провадження у справі відкрито та призначено справу до судового розгляду.
У судове засідання призначене на 26.06.2025 року сторони не з'явились, про дату та час судового засідання повідомленні належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи те, що відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, про відкриття провадження був повідомлений належним чином а також те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд, керуючись положеннями ст.. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказах.
Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Встановлені судом обставини
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - Відповідач) є власником квартири АДРЕСА_2 . Право власності Відповідача підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №85803804 від 25 квітня 2017 року.
Судом також встановлено, що 11.08.2017 року в зазначеному багатоквартирному будинку було створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «САНТОРІНІ» (код ЄДРПОУ: 41520221, далі - ОСББ), співвласником якого є Відповідач. ОСББ «САНТОРІНІ» зареєстровано 11.08.2017 року та, згідно зі Статутом, є неприбутковою організацією.
Статутом ОСББ від 02 серпня 2019 року на співвласників покладено обов'язки, зокрема, виконувати рішення статутних органів та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески та платежі. За порушення Статуту та законних рішень статутних органів співвласники несуть відповідальність згідно із законом.
12 березня 2021 року (протокол №11 засідання правління): встановлено внесок до резервного фонду у розмірі 2,00 грн/м? житлової/нежитлової площі.
10 квітня 2021 року (протокол загальних зборів): затверджено кошторис, штатний розпис, розмір та порядок сплати внесків на обслуговування ОСББ «САНТОРІНІ» у 2021 році, включаючи 6,97 грн/м? за житлове/нежитлове приміщення, 200,00 грн за паркомісце та 2,00 грн/м? до резервного фонду.
23 жовтня 2021 року (протокол загальних зборів): затверджено внесок на утримання будинку на 2022 рік у розмірі 7,47 грн/м?, внесок до резервного фонду 2,00 грн/м?, внесок на утримання машино-місця 200,00 грн/місяць; внесок на утримання котельні у розмірі 7,78 грн/м? на опалювальний період з листопада 2021 року по квітень 2022 року.
15 липня 2022 року (протокол №3 засідання правління): застосовано з 01.07.2022 року внесок на управління та утримання будинку у розмірі 7,47 грн/м?.
14 вересня 2023 року (протокол загальних зборів): прийнято рішення про придбання електрогенераторної установки Perkins UK модель WPSP66MP потужністю 53 кВт.
Судом встановлено, що 14 вересня 2023 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСББ «САНТОРІНІ» укладено Договір поставки №14092023 на електрогенераторну установку, вартість якої становить 580 000,00 грн. Зазначена сума була перерахована ОСББ «САНТОРІНІ» на рахунок постачальника, що підтверджується платіжною інструкцією №982. Також, згідно з актом про надання послуг №807, виконано роботи з доставки (20 000,00 грн) та монтажу (40 000,00 грн) обладнання.
Судом встановлено, що Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради на рахунок ОСББ «САНТОРІНІ» було перераховано 100 000,00 грн як часткова компенсація вартості електрогенератора, що підтверджується платіжною інструкцією №20/11/2023 від 23.11.2023.
Судом також встановлено, що ОСББ «САНТОРІНІ» укладало низку договорів з метою забезпечення своєї діяльності, зокрема, на технічне обслуговування протипожежної системи, системи контролю доступу, домофонної системи, постачання природного газу, централізованого водопостачання та водовідведення, а також технічного обслуговування.
На підставі розрахунку заборгованості, судом встановлено, що за період з 21.01.2021 по 28.02.2025 року Відповідачу, як власнику квартири АДРЕСА_3 , була нарахована заборгованість зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком у загальній сумі 12 935,76 грн. До цієї суми нараховано інфляційні втрати у розмірі 1 603,10 грн та 3% річних у розмірі 411,94 грн, що разом становить 14 950,80 грн.
Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов'язку власника нести усі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов'язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
У ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вказано, що до житлово-комунальних послуг належать: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
У постанові КЦС ВС від 23.11.2022 у справі № 761/43664/18 вказано, що частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а тому факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Згідно статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.
У ч.1 ст. 10 Закону вказано, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Згідно з положеннями статей 530, 612, 625 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у термін, встановлений договором або законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також З проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникає з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
За змістом ст.552, ч. 2 ст.625 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником зобов'язання, його борг складає: основну суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.
Будь-яких заперечень щодо розрахунку заборгованості, доказів спростування наявності заборгованості відповідачем до суду надано не було.
Тому, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги у повному обсязі.
Згідно ч.1ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору, розмір якого становить 3 028,00 гривень.
Згідно ч.1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, вимога позивача про стягнення суми сплаченого судового зборупідлягає задоволенню.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
26 липня 2024 року між ОСББ «Санторіні» та АБ «БОРОГАН» в особі керуючогоадвоката Борогана Валентина Володимировича укладено договір про надання правової допомоги, за яким АБ прийняло на себе зобов'язання усіма законними методами та способами надати клієнту правничу допомогу у представництві інтересів клієнта у справі за позовом клієнта.
Згідно п.4.1. Договору, розмір грошової винагороди за договором становить 8000,00 гривень.
Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту (пункт 2 частини першої статті 1 Закону про адвокатуру).
Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Виходячи з приписів ст.ст. 1, 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Також, згідно з п.3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
У відповідності до ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду
Пунктом 3.2Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Об'єднаною палатою Верховного Суду в своїй Постанові від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19 зроблено наступний висновок.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Питання застосування частини 8 ст. 141 ЦПК України щодо доведеності розміру витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу також неодноразово було предметом дослідження у Верховному Суді, в тому числі відповідно до згаданих вище постанов, а також відповідно до постанов від 29 жовтня 2020 року (справа № 686/5064/20), від 5 березня 2021 року (справа № 200/10801/19-а), від 16 березня 2021 року (справа №520/12065/19), у яких сформульовано правовий висновок, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Таке правозастосування випливає з нової процедури відшкодування витрат на професійну правову допомогу, імплементованої у ЦПК України з 15 грудня 2017 року.
Вказаного висновку дійшов Верховний суд України у постанові від 15 квітня 2021 року по справі № 160/6899/20.
На думку суду, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає принципам співмірності, розумності та справедливості.
Щодо витрат на друкарські послуги, суд зазначає наступне.
26 липня 2024 року між ОСББ «Санторіні» та АБ «БОРОГАН» в особі адвоката Борогана Валентина Володимировича укладено договір про надання друкарський послуг.
Відповідно до вказаного договору було здійснено 261 копію у трьох примірниках на загальну суму 3915,00 грн.
Відповідно до статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 статті 177 ЦПК України, прямо передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п.268).
Тобто подання позивачем до суду копії позовної заяви разом із додатками є його обов'язком.
Тому до витрат, пов'язаних з вчиненням процесуальних дій, необхідних для підготовки справи до розгляду можливо віднести витрати на копіювання позовних заяв з додатками у кількості учасників процесу та окремо для суду.
Керуючись ст. ст.2,4,13,76-81,95,258-259,263 ЦПК України, суд
Позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «САНТОРІНІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «САНТОРІНІ» заборгованість за період з 21.01.2021 по 28.02.2025 року зі сплати внесків на витрати та інших платежів на управління багатоквартирним будинком у розмірі 12935,76 грн, інфляційні витрати - 1603,10 грн, 3% річних - 411,94 грн, а всього 14950,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «САНТОРІНІ» сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «САНТОРІНІ» витрати за надання правової допомоги в розмірі 8000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «САНТОРІНІ» витрати на копіювання документів у розмірі 3915,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя А.В. Науменко
Повний текст рішення виготовлений 01.07.2025 року.
Суддя А.В. Науменко