Справа № 521/6686/24
Номер провадження № 2-о/521/35/25
26 червня 2025 року Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Громік Д.Д.
за участю секретаря судового засідання -Котигорох Н.С.
представника заявниці - адвоката Макаренко В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Хаджибейська районна адміністрація Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, -
Заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період часу з 01.01.2004 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто по день смерті ОСОБА_2 .
В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що заявниця мешкала спільно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1998 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу. Шлюб між ними зареєстрований не був, оскільки в цьому не було потреби. За час проживання однією сім'єю вони мали спільний сімейний бюджет та вели спільне господарство. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 05.12.2022 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Після смерті спадкодавця залишилось спадкове майно. У встановлений законом строк, заявниця звернулася до державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у м. Одеса Сальникової З.В. з заявою про прийняття спадщини за законом. 08.02.2023 державним нотаріусом прийнято заяву та заведено спадкову справу № 70240921, яку зареєстровано у спадковому реєстрі за № 85/2023, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.
Проте, заявниці повідомлено, що до заяви не додано документів, що підтверджують родинний зв'язок між нею та спадкодавцем та роз'яснено, що юридичний факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини має бути встановлений виключно рішенням суду.
Заявниця є спадкоємцем майна померлого за законом, однак не може належним чином оформити свої спадкові права у зв'язку з недоведеністю факту їхнього спільного проживання. В зв'язку з чим, заявниця вимушена звернутися до суду, оскільки для оформлення спадкових прав їй необхідно встановити вищевказаний факт.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 20.05.2024 у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами окремого провадження.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 10.10.2024 за клопотанням представника заявника витребувано з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відомості щодо наявності актових записів про перебування ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі з будь-якою особою, та відомості щодо наявності актових записів про укладання шлюбу ОСОБА_2 з будь-якою особою.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 20.05.2024 за клопотанням представника заявника витребувано з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відомості щодо наявності актових записів про укладення шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 1998 року по 04.12.2022.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 20.05.2024 з Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) витребувано належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 05.12.2022 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Представник заявниці в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити, з підстав зазначених у заяві про встановлення юридичного факту.
Представник зацікавленої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань на адресу суду не надходило.
Заслухавши пояснення представника заявниці, свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дослідивши надані суду письмові докази, оцінивши їх у сукупності з точки зору їх належності та допустимості, суд дійшов переконання про обґрунтованість заяви та необхідність задоволення вимоги заявниці з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Одеса Одеської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 05.12.2022 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Відповідно до акту від 19.02.2024, виданого начальником дільниці № 2 КП ЖКС «Вузівський» встановлено, що ОСОБА_1 на протязі більше 25 років фактично проживала та вела спільне господарство з цивільним чоловіком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Після втрати чоловіком працездатності він знаходився на матеріальному утриманні цивільної дружини ОСОБА_1 . За час проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, спільні витрати на купівлю майна спільного користування, брали участь в утриманні житла, займалися благоустроєм квартири де проживали, робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту, всі свята проводили в колі рідних та друзів, разом їздили відпочивати.
Довідкою, виданою 11.04.2024 Садівничим товариством «СТЕПОВЕ ПОВІТРЯ» встановлено, що заявниця вела спільне господарство з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельній ділянці № НОМЕР_2 , загальною площею 0,04 га, що надана для ведення садівництва, та яка розташована в Садівничому товаристві «СТЕПОВЕ ПОВІТРЯ» сільради Нерубайське, Біляєвського району, Одеської області. За час спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на території Садівничого товариства «СТЕПОВЕ ПОВІТРЯ» на ділянці № НОМЕР_2 , вели спільне господарство: зробили капітальний ремонт у будинку, встановили нові металопластикові вікна, відремонтували дах будинку, встановили новий паркан. Також спільно купували необхідний інвентар, меблі, сантехніку, побутову техніку, вирощували овочі та фруктові дерева, сплачували членські внески та кошти за спожиту електроенергію. Ведення ними спільного господарства та сплати членських внесків також підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера від 12.06.2021 № 490 та № 1320, від 07.11.2021 № 507 та № 1345, від 01.07.2023 № 573 та № 1430, від 11.04.2024 № 594 та № 1467.
Також, на підтвердження факту спільного проживання однією сім'єю та довірою між заявницею та померлим свідчить і той факт, що згідно даних Електронної системи охорони здоров'я при укладанні декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, пацієнтом ОСОБА_2 визначено довірену особу для повідомлення в разі настання екстреного випадку з пацієнтом - громадянку ОСОБА_1 , що підтверджується листом КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 4» Одеської міської ради від 11.04.2024 № 438.
У матеріалах справи наявні спільні фотознімки ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , на яких вони зображені у сімейному колі, з друзями та на відпочинку, що також свідчить про відносини заявниці з померлим, як чоловіка та дружини.
Відповідно до наданої інформації, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) спростовують факт шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 1998 року по 04.12.2022. Відомості щодо наявності актових записів про перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі з будь-якою іншою особою також відсутні.
Судом також досліджено матеріали спадкової справи № 70240921, які надійшли до суду з Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Відповідно до досліджених матеріалів спадкової справи заявниця звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 08.02.2023 державним нотаріусом прийнято заяву та заведено спадкову справу № 70240921, яку зареєстровано у спадковому реєстрі за № 85/2023, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі. Листом державного нотаріуса заявниці роз'яснено про необхідність звернутись до суду із заявою про встановленням факту проживання однією сім'єю не менш п'яти років до часу відкриття спадщини.
Спадкова справа не містить в собі відомостей щодо звернення інших спадкоємців про прийняття спадщини, на час отримання спадкової справи з моменту смерті ОСОБА_2 пройшло понад шість місяців.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили, що їм достовірно відомо, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав разом з заявницею ОСОБА_1 однією сім'єю, як чоловік та дружина, починаючи з 1998 року, проте їх шлюб не був зареєстрований, вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, спільні витрати на купівлю майна спільного користування, брали участь в утриманні житла, займалися благоустроєм квартири де проживали, робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту, всі свята проводили в колі рідних та друзів, разом їздили відпочивати. Після втрати ОСОБА_2 працездатності він знаходився на матеріальному утриманні цивільної дружини ОСОБА_1 , яка його доглядала, купувала йому ліки та відвідувала у лікарні. Після смерті свого цивільного чоловіка, ОСОБА_1 займалась його похованням.
У матеріалах справи в наявності договір-замовлення на проведення поховання від 06.12.2022 № 098506 та квитанції від 06.12.2022 № 1263011, від 07.12.2022 № 3, від 12.01.2023 № 6 про сплату послуг, необхідних для поховання.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право, в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод чи інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в спорах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та іншої мети - ні.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Частиною 2 статті 315 ЦПК України, передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
Згідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 передбачено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю.
Аналогічна позиція викладена у пункті 9 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13. Так, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з по господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Крім того, у листі Верховного Суду України «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 зазначено, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Як встановлено при розгляді справи, встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу має для заявниці юридичне значення, оскільки дозволяє їй, як спадкоємцю за законом, реалізувати своє право на спадкове майно.
Згідно вимог ч. 4 ст. 3 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що і є ознаками сім'ї.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв'язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім'ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв'язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї») визначено таку обов'язкову ознаку члена сім'ї, як ведення спільного господарства.
Про ознаки проживання однією сім'єю в даному рішенні від 03.06.1999 № 5-рп/99 Конституційний Суд зазначив, що обов'язковою умовою для визнання членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин (п. 6 рішення).
Ознаками сім'ї є, зокрема, спільне проживання, спільний побут та ведення спільного господарства. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Згідно із роз'ясненнями Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 695/1732/16-ц, обов'язковою умовою для визнання чоловіка та жінки такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільної участі у придбанні майна для спільного користування, у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 588/350/15 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 554/8023/15-ц.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вели спільне господарство, мали спільний бюджет, побут, проживали однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, та фактично виконували обов'язки подружжя по момент смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
За ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У заяві заявницею зазначено, що хоча фактично вони з ОСОБА_2 проживали однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з 1998 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто по день смерті ОСОБА_2 , поряд з цим, вказувала що визначення сім'ї як осіб, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки введено в законодавство України із набранням чинності 01 січня 2004 року Сімейного кодексу України (ч. 2 ст. 3 СК України). Чинний же до цього часу Кодекс про шлюб та сім'ю України визнавав лише шлюб, укладений у державних органах реєстрації актів громадянського стану (ч. 2 ст. 6) і не передбачав правових наслідків спільного проживання чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, а тому можливість встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 із ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , існує лише з 01 січня 2004 року.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що факт спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , знайшов своє підтвердження під час розгляду справи судом, та доведений належними та достовірними доказами.
Таким чином, враховуючи вимоги законодавства, та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3 СК України, ст.ст. 16, 1264 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 76-77, 80, 89, 293, 315-319 ЦПК України, суд
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Хаджибейська районна адміністрація Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу- задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період з 01.01.2004 до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 01.07.2025 року.
Суддя Д.Д. Громік