Справа № 946/2253/25
Провадження № 2/946/2510/25
04 липня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Бортейчука Ю.Ю.
за участю секретаря судового засідання Іванової Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особою такою, що втратила право користування житловим приміщенням, мотивуючи тим, що вона на підставі договору найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду передано у безстрокове користування 1 кімнатну квартиру АДРЕСА_1 . В квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають громадяни: ОСОБА_1 , квартиронаймач, рік народження ІНФОРМАЦІЯ_1 та зареєстрована за адресою з 09.12.1993 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою з 14.08.2015 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою з 19.08.2015 року. Однак, ОСОБА_2 не проживає в житловому приміщенні без поважних причин з 2020 року у зв'язку з виїздом за кордон про що надано довідку ЖБК «Дунаєць» від 20.03.2025 року та завірено головою ЖБК «Дунаєць». Факт не проживання ОСОБА_2 підтверджується довідкою «Укрпошта» від 27.03.2025 року. Відповідач не проживає в даній квартирі, не сплачує комунальні платежі в утриманні житла участі не бере, особистих речей в квартирі не має і взагалі квартирою він не цікавиться. Перешкод в користуванні жилим приміщенням ні позивач, ні інші члени сім'ї відповідачу не чинили. Факт реєстрації відповідача порушує право позивача на вільне розпорядження і користування майном, він позбавлений можливості оформити, субсидію, та не має можливості сплачувати комунальні платежі за ОСОБА_2 . Позивач є особою похилого віку та пенсіонером.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2025 року, справа №946/253/25 передана на розгляд судді Бортейчуку Ю.Ю.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.05.2025 відкрито у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.07.2025 ухвалено провести розгляд справи в заочному порядку.
Згідно відповіді відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 05.05.2025 року, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Баранова О.В., подала до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Не заперечувала проти заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у відповідності до ст.128 ЦПК України належним чином, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України за відсутності заперечень до того позивача.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. ч. 1, 2, ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Статтею 383 ЦК України передбачено, що власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання та проживання членів своєї сім'ї.
Разом з тим, згідно ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За правилами ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд
Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК Української РСР, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. 71, 72, 116, 156 ЖК Української РСР; ст. 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Відповідно до статті 64 ЖК Української РСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму житлового приміщення. До членів сім'ї наймача належить дружина наймача, їх діти, батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
Так, судом встановлено, що відповідно до довідки про склад сім'ї від 20.03.2025 року, виданої ЖБК «Дунаєць», за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані наступні особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 .
З копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Ізмаїльським МВ ГУМВС України в Одеській області 14.02.2011 року встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 19.08.2015 (а.с.8-10).
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про визнання особи такою, що втратила право користування власністю, що є адекватним змісту порушеного права.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», рішення суду є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання.
Отже, відповідач за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , не проживає.
Враховуючи, що відповідач не проживає у будинку понад визначені законом строки, його реєстрація чинить позивачці перешкоди у вільному володінні та користуванні належним їй майном, суд вважає, що є всі підстави для задоволення позову.
Крім того, вказане рішення суду є підставою для зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку місця проживання.
Керуючись ст. 71, 72, 116, 150, 156 ЖК, ст. 317, 319, 321, 379, 391, 405 ЦК, ст. 4, 12, 13, 77-81, 141, 259, 89, 264-265, 267, 268, 280-289 ЦПК, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ізмаїльським МВ ГУМВС України в Одеській області 14.02.2011 року) таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Ю.Ю.Бортейчук