490/4744/25 07.07.2025
нп 1-кс/490/2737/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/4744/25
07 липня 2025 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб СУ ГУНП в Миколаївській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
17.06.2025 р. до провадження слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб СУ ГУНП в Миколаївській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДРза його заявою від 08.06.2025 р. з вих.№6/ГСМ-40.
В обґрунтування скарги зазначено, що 08.06.2025 р. з вих.№6/ГСМ-40 ОСОБА_3 надіслав начальнику СУ ГУНП в Миколаївській області заяву про вчинення кримінального правопорушення з вимогою внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення.
Посилаючись на те, що відповідні службові особи станом на 17.06.2025 р. не виконали положення, вимоги, свої службові і процесуальні обов'язки, скаржник просить зобов'язати посадових осіб СУ ГУНП в Миколаївській області внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою від 08.06.2025 р. з вих. №6/ГСМ-40.
В судові засідання 23.06.2025 р., 30.06.2025 р., 07.07.2025 р. скаржник не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Представник СУ ГУНП в Миколаївській області у судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги.
На вимогу слідчого судді СУ ГУНП в Миколаївській області надано матеріали розгляд заяви ОСОБА_3 від 08.06.2025 за вих. №6/ГСМ-40.
Вивчивши доводи скарги, дослідивши надані суду матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Так, судове провадження повинно бути розглянуто з дотриманням приписів щодо розумних строків його розгляду та положень КПК України. Відповідно до положень ч.2 ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, скарга ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб СУ ГУНП в Миколаївській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР надійшла до Центрального районного суду м. Миколаєва 17 червня 2025 року.
Розгляд скарги було призначено на 10:30 год. 23.06.2025 року, 10:00 год. 30.06.2025 року, 10:30 год. 07.07.2025 року. Скаржник ОСОБА_3 у визначені дати та час судових засідань не з'являвся, повідомлявся належним чином, що підтверджується довідками про доставку SMS одержувачу ОСОБА_3 на номер телефону, який зазначений в скарзі, а також на адресу електронної пошти, вказаній у скарзі.
Про причини неявки скаржник не повідомляв, жодних заяв та клопотань з цього приводу від нього не надходило.
Така поведінка скаржника ОСОБА_3 свідчить про зловживання ним своїми процесуальними правами, що перешкоджає слідчому судді в розумні строки розглянути справу.
Центральний районний суд м. Миколаєва всіляко сприяв розгляду справи за участі скаржника, натомість останній не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.
У висновку Касаційного кримінального суду Верховного Суду України, викладеному в ухвалі від 30.05.2018 у справі № 676/7346/15-к, констатовано, що хоча у КПК України не передбачено загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак, заборона зловживання такими є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права.
Поряд із цим, ККС ВС у постанові від 09.04.2019 у справі № 306/1602/16-к зауважує, що процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання.
Враховуючи вимоги КПК України, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07. 07. 1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому слідчий суддя вважає за необхідне розглянути справу за відсутності скаржника.
Як вбачається з матеріалів, доданих до скарги, 08.06.2025 року ОСОБА_3 звернувся до СУ ГУНП в Миколаївській області із заяво, в якій просив серед іншого і про внесення протягом 24 годин з часу отримання відомості з його заяви до ЄРДР та протягом наступних 24 годин видати йому витяг з ЄРДР.
У доданій до скарги заяві від 08.06.2025 р. (вих 6/ГСМ-40 Клопотання) вказано, що листом за №74033-2025 від 20.05.2025 р. організована група службових і посадових осіб ГСУ НПУ повідомили йому, що його заяву про вчинений злочин від 17.05.2025 р. ніби-то доручено розглянути СУ ГУНП в Миколаївській області. У звязку із тим, що сплинули процесуальні строки, встановлені законом, а передбачені ним офіційні, службові і процесуальні документи йому не вручені, просить в тому числі і внести відомості до ЄРДР.
Органом досудового розслідування - СУ ГУНП в Миколаївській області скаржнику надано відповідь за підписом заступника начальника СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 , згідно якої керівництвом СУ ГУНП в Миколаївській області розглянуто звернення ОСОБА_3 щодо неналежного розгляду працівниками Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області його попереднього звернення від 17.05.2025 за фактом можливих неправомірних дій ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» щодо безпідставного стягнення грошових коштів. Попереднє звернення ОСОБА_3 11.06.2025 р. зареєстровано до журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та ніші події Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області за №14201 по якому проведено перевірку. За результатами проведеної перевірки, у зв'язку із відсутністю в зазначених зверненнях фактів складу кримінального правопорушення, звернення розглянуто в порядку, передбаченому ЗУ «Про звернення громадян».
Відомості до ЄРДР органом досудового розслідування внесені не були.
Статтею 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження.
Зокрема, згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.ч. 1,2,4ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Відповідно до ч.5ст.214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин,що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань. У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.
Таким чином, КПК України передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень. Разом з тим, слід враховувати, що на цьому етапі розвитку правових відносин стосовно ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК України, не достатньо об'єктивних відомостей навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину в діях конкретної особи.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (наказ Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020р.) Згідно з п.1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Дослідивши зміст заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав внесення викладених у цій заяві відомостей до ЄРДР.
Так, заява ОСОБА_3 не містить даних щодо вчинення кримінальних правопорушень, у ній відсутній виклад обставин, що може свідчити саме про вчинення кримінальних правопорушень. Взагалі, додана до скарги заява ОСОБА_3 за своїм змістом не є заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно до ч.1 ст.11 КК України злочином (кримінальне правопорушення) є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР. При цьому реальність конкретної події злочину має визначатись наявністю об'єктивних даних, що свідчать про ознаки об'єктивної сторони злочину, тобто даних про наявність суспільно небезпечного діяння для злочинів з формальним складом та, додатково, даних про наслідки для злочинів з матеріальним складом.
Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що заява ОСОБА_3 не містить будь-яких конкретних обставин, які б дійсно свідчили про ознаки злочину та підтверджували реальність конкретної події злочину, за такого відсутні підстави для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 .
З урахуванням наведеного, скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб СУ ГУНП в Миколаївській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1