Справа № 490/4737/25
нп 2-а/490/121/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
07 липня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участі секретаря судового засідання Рябой Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
16.06.2025 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якій позивач просить суд скасувати Постанову №336 від 06.06.2025 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання громадянина ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на громадянина ОСОБА_1 штрафу у сумі 20400,00 (двадцять тисяч чотириста) гривен.
В обґрунтування вимог в позовній заяві зазначено таке.
Так, в протоколі №342 та Постанові №336 про адміністративне правопорушення не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем Правил військового обліку. Сам Протокол №342, що є підставою складання постанови, без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про скоєння адміністративного правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
До Протоколу №342, що є підставою винесення Постанови №336, як доказ долучений виключно один документ - витяг з ЄДРПВР, який не є належним та допустимим доказом скоєння адміністративного порушення.
Натомість у позивача не змінювалися військово-облікові дані з 01.09.2023, та ці дані були наявні у відповідача так як позивач є здобувачем освіти у Вищому навчальному закладі “Міжнародний технологічний університет “Миколаївська політехніка» з 01.09.2023 року та керівник навчальної установи - ВНЗ “Міжнародний технологічний університет “Миколаївська політехніка» мав звітувати до ІНФОРМАЦІЯ_2 про позивача як студента, про початок навчання та його персональні дані до 05.09.2023 року, та, якщо б у його даних відбувалися зміни, відповідний звіт також надійшов би до відповідача.
Також в позові зазначено, що позивачем неправильно кваліфіковані дії позивача, оскілльки Постанова №336 складена на підставі абз. 4 підпункту 1) пункта 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633-IX, а саме невиконання обов'язку уточнення протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, тобто до 16.07.2024 року. За порушення військового обліку в особливий період відповідальність передбачена ч.3 ст. 210 КУпАП (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку), натомість позивача, притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст 210-1 КУпАП (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що виражається в активних діях - неявці за врученою мобілізаційною повісткою до ТЦК, для проходження ВЛК тощо), що не відповідає опису обставин, викладених у Протоколі №342 та Постанові №336, зазначене на думку позивача, є додатковою підставою для скасування Постанови №336 як протиправної.
Крім того, в позові зазначено, що данні про осіб якими не було здійснено “уточнення» персональних облікових даних військового обліку були відомі відповідачу 17.07.2024 року саме з ЄДРПВР. Тримісячний строк притягнення до відповідальності (накладання штрафу) сплинув 16.10.2024 року, а посилання відповідача у Постанові №336, що про “неуточнення» з боку позивача відповідач довідався тільки 28.05.2025, та з цього моменту відраховує строк притягнення до відповідальності, не підтверджені жодним доказом.
Також, після спливу строку “на оновлення даних» 16.07.2024, а саме 22.07.2024 позивач надсилав до ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву про надання відстрочки, яка була отримана відповідачем 24.07.2024 (штамп на рекоментованому повідомленні про вручення поштового відправлення Укрпошти). Ця заява була оброблена Відповідачем вже після 24.07.2024, і відповідно, якщо б порушення обліку (абз. 4 підпункту 1) пункта 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення») з 17.07.2024 мало місце, то виявлено воно було при внесення даних про відстрочку ще у липні - серпні 2024 року. Таким чином, на думку позивача, трьохмісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1, в будь-якому випадку, станом на дату винесення постанови - 06.06.2025 сплинув.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2025 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.
17.06.2025 року матеріали справи передано судді.
Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатіна О.В. від 18.06.2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
03.07.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач зазначає про необґрунтованість позовної заяви та її безпідставність.
В обгрунтування своїх заперечень відповідач вказує, що військовозобов'язані мали уточнити свої персональні дані до 16.07.2024 за одним із визначених законом способів. Відповідач наголошує, що позивач сам вказує, що уточнення персональних данних позивачем було здійснено лише 12.02.2025 року, тобто поза межами строків визначених законодавством.
Відповідач стверджує, що примітка до ст. 210 КУпАП не може бути застосована в цьому випадку, оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк (тобто, в межах строку з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно), які могли бути вчинені тільки ним особисто в один із визначених способів. Відтак, держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може отримувати інформацію про військовозобов'язаного та перевірити факт уточнення військовозобов'язаним своїх персональних даних, однак обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач.
Відповідач звертає увагу, що жодна з баз даних не містить інформації про фактичне місце проживання, номери його засобів зв'язку, а також адреси електронної пошти позивача. Зокрема, номер засобу зв'язку можна змінювати хоч кожен день, як і електронну пошту та фактичне місце проживання, що як зазначалось не відображається в реєстрах та не може бути отримана запитами.
Так, в протоколі зазначено, що правопорушення встановлено з відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (АІТС «ОБЕРІГ»), та у додатках до протоколу міститься вказівка про такий додаток як роздруківка відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (АІТС «ОБЕРІГ»), який і слугував доказом вчинення стверджуваного адміністративного правопорушення та з якого вбачається, що звірка контактних (уточнення персональних даних) відбулася 12.02.2025 користувач Oberig, що вказує на здійснення уточнення персональних даних шляхом мобільного застосунку «Резерв+».
Стосовно строків притягнення до адміністративної відповідальності відповідач зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Твердження позивача, що сплив строк притягнення, оскільки відповідачу було відомо про факт не оновлення персональних даних з 17.07.2024 не відповідає дійсності. На військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 перебувають десятки тисяч громадян, що фізично унеможливлює перевіряти усіх на предмет дотримання вимог законодавства стосовно уточнення персональних даних. Перевірка громадян на факт дотримання вимог законодавства стосовно уточнення своїх персональних даних не здійснюється в автоматичному режимі. Для виявлення вказаного факту особі в якої є доступ до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервісті необхідно цілеспрямовано перевіряти конкретного військовозобов'язаного попередньо знаючи його анкетні дані (ПІБ, дата народження) у конкретному розділі. Вказане фактично унеможливлює факт виявлення вчинення правопорушення військовозобов'язаним, як вказує позивач, з 17.07.2024. Тому, про факт вчинення позивачем правопорушення стало відомо під час особистої явки останнього та перевірки його даних в Єдиному державному реєстрі призовників військовозобов'язаних та резервістів в день складення протоколу про адміністративне правопорушення, а саме 28.05.2025 у день першого прибуття після закінчення визначеного строку для уточнення персональних даних.
Також відповідач зазначає, що передбачено три способи, якими громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. При цьому, внесення відстрочок до ЄДРПВР проводиться без перевірки на факт дотримання усіх правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
З урахуванням наведеного преставник відповідача просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог у повному обсязі
Судом враховано, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені статею 286 КАС України § 2. «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Глави 11 « Особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ».
Відповідно до ч. 2 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Сторони не скористалися своїм процесуальним правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши матеріали справи та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Так, з досліджених судом доказів вбачається, що позивач ОСОБА_1 є громадянином України та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Зі змісту протоколу №342 про адміністративне правопорушення від 28 травня 2025 року, вбачається, що 28.05.2025 р. близько 11 год. 30 хв. в приміщені ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_2 , було встановлено, що гр. ОСОБА_1 відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (АІТС "ОБЕРІГ") в порушення абз. 4 п. 2 п. розділу ІІ. Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який є частиною мобілізаційного законодавства, не уточнив свої персональні дані (адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані) в спосіб встановлений законодавцем (через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки) протягом 60 - денного строку з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, з урахуванням п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», тобто до 16.07.2024, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Також в зазначеному протоколі міститься інформація, що ОСОБА_1 було роз'яснено зміст статті 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Також в протоколі міститься інформація, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15 год 00 хв 06.06.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 кабінет №7 та в протоколі позивачем власноручно написано "Не згоден. Документи оновлював та подавав у вказані терміни, маю квитанцію від поштового оператора" також під поясненнями міститься підпис позивача.
Крім того, в протоколі зазначено, що до протоколу додається роздруківка з ЄДРПВР.
Також підпис позивача міститься в графі "Другий примірник протоколу отримав (ла)".
З роздруківки з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (АІТС "ОБЕРІГ"), вбачається, що звірка контактних (уточнення персональних даних) ОСОБА_1 була здійснена 12.02.2025 року о 14:31.
Зі змісту постанови №336 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 06 червня 2025 року вбачається, що тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майор ОСОБА_2 Булик, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 , установив, що 28.05.2025 р. близько 11 год. 30 хв. в приміщені ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_2 , було встановлено, що гр. ОСОБА_1 відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (АІТС "ОБЕРІГ") в порушення абз. 4 п. 2 п. розділу ІІ. Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який є частиною мобілізаційного законодавства, не уточнив свої персональні дані (адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані) в спосіб встановлений законодавцем (через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки) протягом 60 - денного строку з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, з урахуванням п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», тобто до 16.07.2024, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП
Крім того, в постанові наведені посилання на докази, які були враховані при розгляді справи про адміністратвине правопорушення, це - протокол про адміністративне правопорушення; роздруківка відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (АІТС "ОБЕРІГ").
Також в постанові наведено висоновок: "Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненому в особливий період, яке полягає у тому, що останній, у визначений законодавством строк не уточнив свої персональні дані, визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400,00 грн.
Зазначена постанова підписана тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_3 .
Суд зазначає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з пунктом першим статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Положеннями частини 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.
Відповідно до приписів ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII (далі Закон №3543-XII) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Абзацом 5 статті 1 Закону №3543-XII визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Таким чином, на момент розгляду вказаної адміністративної справи, як і на момент вчинення позивачем вищенаведених дій та винесення оскаржуваної постанови, в Україні діяв правовий режим воєнного стану.
Відповідно до пп. 1 п. 2 п. розділу ІІ. Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Фактично саме вимогами Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язок громадян України щодо уточнення персональних даних у відповідності до підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 3633-ІХ.
Так, зокрема Законом № 3633-ІХ викладена нова редакція ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в частині 3 якої серед іншого визначено, що «Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження». Оскільки Закон №3633-ІХ вніс зміни у Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», то він також становить їх невід'ємну частину, а тому його порушення є порушенням законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Також, абз. 16 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що зміст мобілізаційної підготовки становить зокрема військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Частина десята статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову Документ сформований в системі «Електронний суд» 02.07.2025 2 службу» викладена в редакції Закону №3633-IX, який набув чинності 18 травня 2024 року.
Частиною десятою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац другий); - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац шостий).
Вказаний обов'язок також визначений п. 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2025 №560, який також є частиною законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що убачається зокрема з положень ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Тобто, військовозобов'язані мали уточнити свої персональні дані до 16.07.2024 за одним із визначених законом способів.
При цьому, суд зазначає, що в даному випадку зазначення в примітці ст. 210 КУпАП, що положення ст.ст. 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, не скасовує обов'язку позивача подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.
Як вбачається зі змісту статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", в якій наведено перелік персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, окремі персональні данні військовозобов'язаного неможливо отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Частиною другою статті 9 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" встановлено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст зобов'язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.
Згідно із частин 1 та 2 ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
На виконання ст. 254 КУпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Стаття 280 КпАП України встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-8 цього Кодексу.
Керуючись ст. 283 КУпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Статтею 235 КУпАП визначено, що адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Європейський суд з справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З урахуванням наведеного вище, судом встановлено та підтверджується дослідженими доказами, що позивач ОСОБА_1 , у визначений строк - до 16.07.2024 року, не уточнив свої персональні дані про які зазначено в оскаржуваній постанові, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненому в особливий період.
Таким чином, оскаржувана Постанова №336 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 06 червня 2025 року, винесена повноважною посадовою особою та відповідає вимогам законодавства, оскільки містить всі елементи, що повинні міститися в постанові відповідно до ст. 283 КпАП України.
При цьому, відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону, а тому суд вважає прийняте рішення законним та обґрунтованим, підстав для задоволення позовних вимог і його скасування не вбачає.
Щодо аргументів позивача про те, що у нього не змінювалися військово-облікові дані з 01.09.2023, та ці дані були наявні у відповідача так як позивач є здобувачем освіти у Вищому навчальному закладі “Міжнародний технологічний університет “Миколаївська політехніка» з 01.09.2023 року та керівник навчальної установи - ВНЗ “Міжнародний технологічний університет “Миколаївська політехніка» мав звітувати до ІНФОРМАЦІЯ_2 про позивача як студента, про початок навчання та його персональні дані до 05.09.2023 року, та, якщо б у його даних відбувалися зміни, відповідний звіт також надійшов би до відповідача, суд зазначає таке.
На переконання суду, навчання позивача в вищому навчальному закладі не скасовує покладеного саме на позивача обов'язку уточнення до 16.07.2024 року, своїх персональних даних в один з обраних ним спосіб, чого позивачем, в установлений строк - до 16.07.2024 року зроблено не було та вказане порушення з боку позивача, правильно було встановлено відповідачем.
Також суд звертає увагу, що витяг з ЄДРПВР є належним та допустимим доказом скоєння адміністративного порушення позивачем, оскільки в ньому, міститься інформація про дату звірка контактних (уточнення персональних даних) позивачем ОСОБА_1 12.02.2025 року о 14:31, тобто поза межами встановленого терміну, та зворотнього не доведено позивачем.
При цьому, оскільки відповідачем встановлено, що позивачем порушено вимоги Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", які і складають невід'ємну частину (є основою) законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а за такого судом не приймаються до уваги аргументи позивача про неправильну кваліфікацію відповідачем дій позивача та щодо неправильного притягнення останнього до відповідальності за ч. 3 ст 210-1 КУпАП.
Також суд враховує, що перевірка громадян на факт дотримання вимог законодавства стосовно уточнення своїх персональних даних не здійснюється в автоматичному режимі та для виявлення вказаного факту необхідно цілеспрямовано перевіряти конкретного військовозобов'язаного попередньо знаючи його анкетні дані (ПІБ, дата народження) у конкретному розділі. Тому, суд погоджується з позицією відповідача, що про факт вчинення позивачем правопорушення стало відомо під час особистої явки останнього та перевірки його даних в Єдиному державному реєстрі призовників військовозобов'язаних та резервістів в день складення протоколу про адміністративне правопорушення, а саме 28.05.2025 у день першого прибуття після закінчення визначеного строку для уточнення персональних даних.
При цьому, звернення позивача з заявою про надання відстрочки, не є тотожною дією з уточненням своїх персональних данних та не спростовує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, та не свідчить про порушення відповідачем строку на притягнення позивача до адміністративної відповідачльності.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
У відповідності до положень ст. 139 КАС України, суд відносить судові витрати за рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 9, 77, 90 139, 241-246, 255, 257, 286 КАС України, суд
Постанову №336 від 06.06.2025 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання громадянина ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на громадянина ОСОБА_1 штрафу у сумі 20400,00 (двадцять тисяч чотириста) гривен, залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ), без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Саламатін